Рішення

від 27.03.2023 по справі 758/4941/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4941/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Догмат», Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

30.06.2022 до Подільського районного суду міста Києва надійшов вказаний вище адміністративний позов, в якому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00001498 від 23.11.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначила, що вона є власником вантажного автомобільного транспортного засобу марки «MAN TGA 18.400», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.2018 центром ДАІ № 3245.

18.03.2021 між нею та ТОВ «Догмат» було укладено договір найму (оренди) вказаного автомобіля, відповідно до якого транспортний засіб передано в користування товариству для здійснення господарської діяльності строком на три роки.

22.12.2021 на її адресу реєстрації надійшла постанова серії ВМ №00001498 від 23.11.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за допущення руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу. З вказаною постановою позивач не згідна, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 головуючим суддею по справі визначено суддю Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 05.07.2022 адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали подати до суду відзив на позов.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Клопотань щодо розгляду справи в спрощеному порядку з викликом сторін до суду не надходили.

03.10.2022 до суду надійшов відзив на адміністративний позов за підписом представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Шабатіної І.О., в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Так, у відзиві зазначено, що дії відповідача під час формування постанови є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП є вчинення нею відповідного порушення, установленого контролюючим органом. Крім того, відповідно до пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. У контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Також відповідачем зазначено методику розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності, відповідно до якої, розрахунок відсоткового перевищення складає 5,6 %, що відповідає зазначеному у постанові серії ВМ №00001498 від 23.11.2021. Таким чином, відповідач вважає постанову правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Від третьої особи ТОВ «Догмат» та Подільського відділу ДВС у місті Києві центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) жодних пояснень чи заперечень на позов до суду не надійшло.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.08.1984 відносно ОСОБА_1 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г. винесено постанову серії ВМ № 00001498 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Зі змісту постанови вбачається, що 23.11.2021 о 03 год. 47 хв. за адресою М-07, Київ - Ковель-Ягодин, км 62+879, зафіксовано транспортний засіб «MAN TGA 18.400», д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, загальної маси транспортного засобу на 5,6 % (5.674 тон), при дозволеній максимальній фактичний масі 40 тон.

Власником вантажного автомобільного транспортного засобу марки MAN TGA 18.400, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.2018 центром ДАІ №3245.

Цією ж постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Встановлено також, що 18.03.2021 між позивачем та ТОВ «Догмат» було укладено договір найму (оренди) вказаного автомобіля, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О. за №243, відповідно до якого останньому передано вказаний транспортний засіб в користування для здійснення господарської діяльності строком на три роки.

22.12.2021 на адресу реєстрації позивача надійшла постанова серії ВМ №00001498 від 23.11.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за допущення руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,6 % (5,674 тон).

Після отримання даної постанови позивач звернулася 22.12.2021 до ТОВ «Догмат» з вимогою пояснень щодо вчиненого правопорушення, у відповідь на що останній повідомив в своїх письмових поясненнях, що перевищення нормативних параметрів не було. Автомобіль здійснював перевезення щебеню фракції 10х20 вагою 24880 кг за адресою Коростенський кар`єр - м. Вишневе.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а отже державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 917/210/19.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руку), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Крім того, пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що Державтоінспекцією такий дозвіл на транспортний засіб «MAN TGA 18.400», д.н.з. НОМЕР_1 , не видавався.

Крім того, відповідно до постанови серії ВМ №00001498 від 23.11.2021 розрахунок відсоткового перевищення є більшим ніж 5 %, а саме складає 5,6 %.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Зокрема, згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (надалі - Порядок ведення ЄДРТЗ), до ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність за правилами статті 14-3, частини другої статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до реєстру. Саме відповідні відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення відповідними органами на її запит.

Низка відомостей, які обов`язково опрацьовуються під час винесення постанови про адміністративне правопорушення стосується особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Стосовно правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вищевказане правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП суд також зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «MAN TGA 18.400», д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданим 10.01.2018 центром ДАІ №3245.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до положень Порядку фіксації адміністративних правопорушень № 1174 зі внесеними змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623, вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Згідно з п. 11-12 Порядку № 1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.

Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей:

- про транспортний засіб;

- відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні,

- та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Крім того, суд зазначає, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Позивач в своєму позові зазначає, що перенавантаження строєної осі відсутнє, оскільки відповідно до товарно-транспортної накладної серії ПЗО № 8449510 від 23.11.2021 вага вантажу становить 24880 кг, що згідно технічних характеристик автомобіля не може відповідати зафіксованому згідно постанови перевантаженню на 5,6 % (5,674 тон).

Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту.

Крім того, позивач посилається на витяг із журналу роботи вагів Промислово-будівельної групи «Ковальська», відповідно до якого вважає, що засвідчено відсутність перевищення нормативних параметрів навантаження на строєні осі транспортного засобу, що були зафіксовані технічним засобом WMI6 23.11.2021 о 3 год. 47 хв. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин км 62+879.

З матеріалів справи вбачається, що наявний документ у формі таблиці відносно зважування автомобіля за номером НОМЕР_1 , але з даного документа суд не вбачає, що це саме витяг з журналу роботи вагів Промислово-будівельної групи «Ковальська», на який посилається позивач. Крім того, дата та час, що зазначена у ньому - 05 год. 14 хв. різниться з часом зафіксованого правопорушення у постанові серії ВМ № 00001498, а саме: о 03 год. 47 хв. Також суд зазначає, що такий документ не містить відомостей про те, ким він був складений, він не містить підпису чи печатки Промислово-будівельної групи «Ковальська» та із нього неможливо ідентифікувати, який саме автомобіль зважувався, оскільки зазначено лише його номер.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що постанова від 23.11.2021 серії ВМ № 00001498 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а саме у постанові від 23.11.2021 серії ВМ №00001498 визначено порушення щодо руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, визначено наступне: «... рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5.6% (5,674 тон)».

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами виглядає наступним чином:

% перевищення = ((Хфакт ? Хнорм ? похибка пристрою)/Хнорм)*100%

Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення виглядає так:

% перевищення ((27,674 - 22,000 - 16%*27,674)/22,000) х 100% = 5,6%.

Розміри відсотків перевищення 5,6%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові серії ВМ № 00001498 від 23.11.2021.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIМ6, 6, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02 / 5875 дійсне до 12.10.2022, сертифікат перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev.0., чинний до 16.06.2030, відповідно до копій наявних в матеріалах справи.

Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

В своєму позові позивач посилається також на те, що оскільки орендарем ТОВ «Догмат» перевозився щебінь фракції 10х20, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, крім того, позивач стверджує, що перевантаження на строєні осі не могло бути.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. У контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 803/1540/16.

Таким чином, у постанові про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова серії ВМ № 00001498 від 23.11.2021 містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина четверта статті 77 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц.

При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17).

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції принципу справедливості розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г., притягуючи до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

З огляду на встановлені обставини суд вважає, що порушення позивачем ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, мало місце, постанова серії ВМ № 00001498 від 23.11.2021 винесена відповідачем правомірно, а тому підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 72-79, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Догмат», Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач - Державна служба безпеки на транспорті, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 39816845;

треті особи:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Догмат», місцезнаходження: 04123, м. Київ, вул. Западинська, буд. 5, оф. 002, код ЄДРПОУ 41230904;

- Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 04108, м. Київ, просп. Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497.

Суддя О. О. Ковбасюк