Рішення

від 03.04.2023 по справі 910/13760/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/13760/22Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-В."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайдхантер"

про стягнення 561 573,74 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс-В." звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайдхантер" про стягнення 362 789,28 грн. заборгованості, 39 440,10 грн. пені, 159 344,36 грн. інфляційних втрат за договором на постачання обладнання та виконання монтажних робіт № 071218 від 07.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.12.2022 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 19.12.2022 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105493360880, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", жодних клопотань про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) був укладений договір на постачання обладнання та виконання монтажних робіт № 071218, за умовами якого виконавець зобов`язався поставити обладнання та виконати роботи з монтажу та пуско-налагодження обладнання на об`єкті погодженому сторонами у договорі та специфікації (Додаток № 1), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п. 2.1., 2. 2 Поставка Обладнання відповідно до Специфікації (Додаток № 1), має бути проведена протягом 75(сімдесяти п?яти) днів з дати отримання Виконавцем першого платежу. Виконання монтажних Робіт за даним Договором має бути проведено протягом 75(сімдесяти п?яти) днів з дня отримання обладнання, відповідно до Специфікації (Додаток № 1), за умови готовності Об?єкту до монтажних робіт.

За змістом п. п. 2.3, 2.2.1 Обладнання передається по видатковій накладній Якість Обладнання підтверджується сертифікатами якості та/або іншими документами, які необхідні для Обладнания даного виду згідно вимог чинного законодавства України. При виявленні недоліків поставленого Обладнання під час його приймання Замовник має право відмовитися від отримання такого Обладнання з попереднім складанцям відповідного двостороннього дефектного акту у присутності уповноважених представників Сторін. Виконавець протягом 2 (двох) календарних днів після складання дефектного акту повинен провести заміну Обладнання з недоліками на якісне Обладнания.

Згідно з п. п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2., 3.1.3 Загальна вартість договору становить: 1 725 578,57 грн. (один мільйон сімсот двадцять п?ять тисяч п?ятсот сімдесят вісім грн. 57 коп.) в т.ч. ПДВ - 20%, що складає 287 596 ,43грн. Оплату Обладнання та Робіт по Договору, що вказані в Специфікації (Додаток № 1) Замовник здійснює у 3 наступні етапи:

Перший платіж - 50% від загальної вартості Договору, що складає 862 789, 29 грн., в т.ч. ПІДВ 20% - 143 798,22 грн. Замовник перераховує після підписання Договору.

Другий платіж - 30% від загальної вартості Договору, що складає 517 673, 57 грн., в т.ч. ПІДВ 20% - 86 278,93 грн., Замовник прераховує впродовж 3 днів після отримання листа від Виконавця про готовність Обладнання до відвантаження.

Остаточний розрахунок у розмірі 20% від вартості Договору, що складає 345 115,71 гри. в т.ч. ПІДВ 20% - 57 519,29 грн., виконується Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів, з дати підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пояснень позивача, викладених в позовній заяві, 13 серпня 2019 позивач та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до зазначеного Договору (Додаток 2). Сторони визначили (з урахуванням укладеної 13 серпня 2019 року додаткової угоди №1), що загальна вартість (ціна) Договору становить 1 525 578,57 грн (один мільйон п?ятсот двадцять п?ять тисяч п?ятсот сімдесят вісім гривень 57 копійок) [п. 1.1 Додаткової угоди №1].

Крім того, сторони узгодили такий порядок розрахунків за Договором:

Перший платіж - 862 789,29 грн (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев?ять гривень 29 копійок) Замовник перераховує після підписання Договору.

Другий платіж - 300 000,00 грн (триста тисяч гривень) Замовник перераховує впродовж 3 днів після отримання листа від Виконавця про готовність обладнання до відвантаження.

Остаточний розрахунок у розмірі 362 789,28 грн (триста шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев?ять гривень 28 копійок) виконується Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 10.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за Договором.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач на підставі видаткової накладної КВ-1621 від 03.12.2019 р., а також акту надання послуг КВ-1621 від 03.12.2019 р. копії яких додані до матеріалів справи, та які підписані сторонами без зауважень та претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт(надання послуг), поставив обладнання та надав послуги (виконав монтажні роботи на території замовника за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського 9-Б. прим Д2-10) на загальну суму 1 525 578, 57 грн.

Відповідно до пояснень позивача, викладених в позовній заяві, 11 грудня 2018 року відповідач здійснив перший платіж у сумі 862 789,29 грн (вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев?ять гривень 29 копійок), а 12 червня 2019 року - другий платіж на суму 300 000,00 грн (триста тисяч гривень) на користь позивача, що підтверджується фільтрованою випискою з банківського рахунку позивача наявною у матеріалах позовної заяви, а відтак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 1 162 789,29 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу обумовлене обладнання та виконано роботи з монтажу та пуско-налагодження обладнання на об`єкті погодженому сторонами у договорі, про що сторонами без зауважень підписано видаткову накладну та акт надання послуг копії яких додані до позову, всього на загальну суму 1 525 578, 57 грн., часткову оплату у розмірі 1 162 789,29 грн.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за поставлене обладнання склала 362 789, 28 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів повної оплати та з огляду на те, що строк оплати є таким, що настав, вимоги про стягнення 362 789, 28 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов п.п. 4.3, 4.4 договору у випадку порушення строків поставки та (або) виконання робіт з вини виконавця, вказаних в п. 2.1. даного Договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,5 % від вартості договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання. Несвоєчасна оплата Замовником виконаних Робіт тягне оплату ним неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов?язання.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 39 440, 10 грн. пені за період з 07.12.2019 по 06.06.2020 судом задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Також за прострочення виконання зобов`язання із оплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 159 344, 36 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 159 344, 36 грн. інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙДХАНТЕР" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 9-Б, прим. Д2-10, код 42395032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс-В.» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16, код 39044396) 362 789 (триста шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев?ять) грн. 28 коп. основного боргу, 39 440 (тридцять дев?ять тисяч чотириста сорок гривень) грн. 10 коп. пені, 159 344 (сто п?ятдесят дев?ять тисяч триста сорок чотири) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 8 423,62 грн (вісім тисяч чотириста двадцять три) грн. 62 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак