Рішення

від 23.03.2023 по справі 910/12582/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/12582/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" про стягнення 404 487,05 грн, розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача: Шагіна О.В.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору фінансового лізингу № 12306-SME-FL, укладеного 21 грудня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (далі - Підприємство), позивач передав відповідачу об`єкт лізингу - один культиватор Case IH Tiger-Mate 255, 2020 року виготовлення, серійний номер: YKD202718, вартістю 3 822 700,00 грн. Оскільки Підприємство взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по сплаті лізингових платежів не виконало, внаслідок чого за період з 26 лютого 2022 року по 4 листопада 2022 року утворилася заборгованість в сумі 404 487,05 грн, Товариство, посилаючись на статті 16, 526, 612, 625, 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та положення Закону України "Про фінансовий лізинг", просило суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також розірвати вказаний правочин та зобов`язати Підприємство повернути позивачу зазначений об`єкт лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2022 року відкрито провадження в справі № 910/12582/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 грудня 2022 року.

21 грудня 2022 року на адресу суду від Підприємства надійшов відзив від 19 грудня 2022 року, в якому відповідач визнав наявну заборгованість за спірним договором та просив суд задовольнити позов у частині стягнення основного боргу. Проте наголошував на тому, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України для відповідача настали форс-мажорні обставини, які підтверджується повідомленням Торгово-промислової палати України від 24 лютого 2022 року. Також, на думку Підприємства, воно не допустило істотного порушення умов договору, а тому відсутні підстави для його розірвання.

22 грудня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 2 лютого 2023 року.

3 січня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшла відповідь на відзив від 29 грудня 2022 року № 294/12/ю, у якій останнє навело свої аргументи на спростування позиції відповідача та зазначило, що відповідачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та невиконанням умов договору.

2 лютого 2023 року в підготовчому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23 лютого 2023 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В. у період з 8 лютого 2023 року по 14 лютого 2023 року, повний текст вказаної ухвали було складено та підписано 15 лютого 2023 року.

У судовому засіданні 23 лютого 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 23 березня 2023 року.

У судовому засіданні 23 березня 2023 року позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві й у відповіді на відзив, та наполягав на їх задоволенні.

Підприємство про дату, час і місце розгляду справи було повідомлене належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2021 року між Підприємством та Товариством був укладений договір фінансового лізингу № 12306-SME-FL, який складається із загальних умов та індивідуальної частини.

За умовами вказаного договору Товариство зобов`язалося набути у власність і передати відповідачу на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування об`єкт лізингу, а Підприємство - прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі й інші платежі згідно з умовами договору (пункт 4.1. загальних умов договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Дата платежу - це день, в який, або строк, впродовж якого, на банківський рахунок лізингодавця, визначений згідно з договором, повинні бути зараховані будь-які суми/платежі, належні йому до сплати за документами лізингу. Дата платежу зазначається у відповідних документах лізингу (стаття 3 загальних умов договору).

Згідно з пунктом 4.2. загальних умов договору строк користування відповідачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в індивідуальній частині договору. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року від дати підписання сторонами такого акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 4.4. загальних умов договору опис (найменування, марка, модель, рік випуску), технічні характеристики об`єкта лізингу, графік сплати лізингових платежів, умови страхування та інші умови щодо об`єкта лізингу, який передається Підприємству, визначається сторонами в індивідуальній частині цього договору.

Приймання Підприємством об`єкта лізингу оформляється шляхом складання акта приймання-передачі, який підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан об`єкта лізингу і його відповідність техніко-економічним показникам, встановленим відповідачем, умовам і специфікаціям та умовам договору (пункт 5.1. загальних умов зазначеного правочину).

Згідно з пунктами 4.1., 6., 10.1. та розділу 2 договору (специфікація об`єкта лізингу) індивідуальної частини договору об`єктом лізингу визначено: один новий культиватор Case IH Tiger-Mate 255, загальною вартістю 3 823 400,00 грн. Строк лізингу - 60 місяців.

Відповідно до положень пункту 11 індивідуальної частини договору відповідач сплачує позивачу лізингові платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування відповідно до загальних умов та графіку, наведеному в розділі 3 цієї угоди. Зазначені платежі здійснюються в розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу в загальних умовах, графіку, рахунках, виставлених позивачем, та інших документах лізингу залежно від випадку та з урахуванням змін, які можуть відбутися відповідно до положень документів лізингу.

За умовами розділу 3 індивідуальної частини договору вартість об`єкта лізингу - 3 823 400,00 грн, вартість послуг за організацію фінансування - 76 468,00 грн.

Зі змісту розділу 3 індивідуальної частини договору також вбачається, що сторони погодили графік сплати лізингових платежів, за яким: дата платежу - 25 число кожного місяця, кількість платежів - 60, загальна вартість відшкодування об`єкта лізингу - 2 294 040,00 грн, винагорода - 1 006 167,46 грн, загальна сума лізингових платежів - 3 300 207,46 грн. Строк сплати авансованого платежу в розмірі 1 529 360,00 грн - до 23 грудня 2021 року, перший лізинговий платіж - 25 січня 2022 року.

Судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою було зменшено вартість об`єкта лізингу до 3 822 700,00 грн та внесено відповідні зміни до графіку сплати лізингових платежів. За умовами цієї додаткової угоди загальна вартість відшкодування об`єкта лізингу - 2 293 340,00 грн, винагорода - 1 005 981,50 грн, загальна сума лізингових платежів - 3 299 321,50 грн. Інші умови залишилися незмінними.

Також судом встановлено, що 23 грудня 2021 року між сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі об`єкта лізингу: один новий культиватор Case IH Tiger-Mate 255, 2020 року виготовлення, серійний номер: YKD202718, загальною вартістю 3 822 700,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач сплатив за цим договором на користь лізингодавця 1 633 048,68 грн, з яких: 1 529 360,00 грн - авансований платіж, 76 468,00 грн - вартість послуг за організацію фінансування, 27 220,68 грн - лізинговий платіж за січень 2022 року.

Докази сплати спірних лізингових платежів за період з 26 лютого 2022 року по 4 листопада 2022 року в матеріалах справи відсутні.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За частиною 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частина 3 статті 806 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про фінансовий лізинг" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Закону лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, який підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу (частина 3 статті 16 Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 та пункту 3 частини 2 статті 21 Закону лізингодавець має право, зокрема, стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства, а лізингоодержувач - своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за вказаним договором фінансового лізингу за період з 26 лютого 2022 року по 4 листопада 2022 року, яка складає 404 487,05 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, не заперечувалась Підприємством у поданому відзиві, і останнє на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення цієї заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства про стягнення з останнього вказаної суми основного боргу. За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у своєму позові Товариство просило суд розірвати зазначений договір та зобов`язати Підприємство повернути об`єкт лізингу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Відповідно до підпункту 9.1.1. пункту 9.1. загальних умов договору сторони погодили, що несплата або неповна сплата лізингоодержувачем лізингових платежів або будь-якого іншого платежу в дату платежу вважається істотним порушенням умов договору.

Оскільки судом встановлено факт істотного порушенням Підприємством умов договору (несплата лізингових платежів за період з 26 лютого 2022 року по 4 листопада 2022 року), вимога Товариства про його розірвання є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

За змістом частин 1-3 статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини 7 статті 17 Закону лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, коли одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, а також збитки, неустойку (штраф, пеню), інші витрати, у тому числі понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Абзацом 1 частини 1 статті 18 та пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону передбачено, що у разі розірвання договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Згідно з умовами підпункту 9.3.1. пункту 9.3. договору в разі розірвання лізингодавцем договору після істотного порушенням умов договору, лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок передати лізингодавцю об`єкт лізингу.

Розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від обов`язку сплатити всіх платежів, строк сплати яких настав до дати фактичного повернення об`єкту Лізингу (пункт 9.4. договору).

Оскільки судом задоволено вимогу про розірвання договору фінансового лізингу, вимога про повернення об`єкта лізингу є обґрунтованою, у зв`язку з чим також підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до пунктів 10.1., 10.2. загальних умов до договору фінансового лізингу сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання своїх зобов`язань за цим правочином, якщо вказані затримки виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, дії чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. По закінченні дії обставин непереборної сили сторони зобов`язані виконати свої зобов`язання за договором у повному обсязі. Сторони зобов`язані письмово, не пізніше десяти днів з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України або іншим компетентним органом.

Частиною 1 статті 141 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідний сертифікат торгово-промислової палати є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

Проте, у порушення приписів чинного законодавства, на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, а лише зазначив про повідомлення Торгово-промислової палати України.

Таким чином, відповідачем не надано належних доказів, які підтверджують наявність обставин непереборної сили та не доведено, як ці обставини безпосередньо вплинули на неможливість Підприємства виконати покладені на нього зобов`язання, передбачені вказаним договором.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку, визначеному пунктом 10.2. загальних умов до договору фінансового лізингу.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, місто Київ, вулиця Рене Декарта (Кулібіна), будинок 4/2, кімната 7; ідентифікаційний код 37395334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код 35912126) 404 487 (чотириста чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 05 коп. основного боргу та 42 948 (сорок дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) грн 41 коп. судового збору.

Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код 35912126) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, місто Київ, вулиця Рене Декарта (Кулібіна), будинок 4/2, кімната 7; ідентифікаційний код 37395334) договір фінансового лізингу від 21 грудня 2021 року № 12306-SME-FL.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трек-Авто" (03062, місто Київ, вулиця Рене Декарта (Кулібіна), будинок 4/2, кімната 7; ідентифікаційний код 37395334) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; ідентифікаційний код 35912126) культиватор Case IH Tiger-Mate 255, 2020 року виготовлення, серійний номер: YKD202718.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 3 квітня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко