Рішення

від 23.03.2023 по справі 910/14292/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/14292/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора"

до Приватного підприємства "КОРСІМ"

про стягнення 2 998 142,23 грн,

Представники сторін:

від позивача Муштей Л.Ю.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" до Приватного підприємства "КОРСІМ" про стягнення 2 998 142,23 грн (2 321 956,55 грн основного боргу, 616 251,23 грн пені, 59 934,45 грн 3% річних).

В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 01/1-16 від 01.01.2016 в частині оплати товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

06.01.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14292/22, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 16.02.2023, а також встановлено сторонами строки для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 31.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493275542.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена за адресою, яка відповідає адресі відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 06.03.2023.

17.02.2023 позивачем подано заяву, в якій повідомлено про додаткову адресу відповідача для листування.

Копії ухвал-повідомлень від 16.02.2023 направлені за адресою, яка відповідає адресі відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також за адресою, додатково повідомленою позивачем, проте копії ухвал від 16.02.2023 повернуто до суду з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення вказаних поштових відправлень зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 06.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2023.

Копії ухвали суду від 06.03.2023 направлені за тими ж адресами відповідача, що й ухвала-повідомлення від 16.02.2023, проте повернуті до суду з довідкою відділення зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів достатніх для розгляду даної справи, в судовому засіданні 23.03.2023, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.2016 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № 01/1-16 (далі договір), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти у власність та сплатити вартість вторинної сировини (папір, відходи поліетилену, пластмасові ящики тощо) на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата вартості вторинної сировини здійснюється покупцем до 20-го числа поточного місяця за попередній. Покупець до вказаної дати може оплачувати отриману вторинну сировину частинами та/або авансовими платежами.

Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті. Вид розрахунків - безготівковий. Підставою платежу є підписані сторонами видаткові накладні на вторинну сировину (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору документи (рахунок, видаткова накладна, податкова накладна тощо) для оплати вторинної сировини видаються продавцем покупцю не пізніше 7-го числа поточного місяця за попередній.

Відповідно до п. 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків та інших прийнятих, але не виконаних зобов`язань - до повного їх виконання.

У випадку, якщо за два тижні до закінчення строку дії договору, жодна зі сторін не заявила про його припинення, то договір вважається пролонгованим ще на кожний наступний рік на тих же умовах.

Крім того, додатками до вказаного договору сторонами погоджувались найменування вторинної сировини та ціна за таку сировину.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем за період з 31.01.2022 по 31.08.2022 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 221 956,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви.

Відповідачем отриманий товар оплачений частково в розмірі 900 000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями та виписками з його рахунку.

Відповідно до підписаного між сторонами акту звірки за період з 01.01.2022 по 19.10.2022 заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 321 956,55 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

За вказаних обставин, суд вважає вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 2 321 956,55 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивачем в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача 616 251,23 грн пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1 договору за прострочення оплати вторинної сировини, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, наведений в позові, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно та відповідно до норм законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 616 251,23 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59 934,45 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що такий розрахунок здійснено арифметично вірно, а відтак вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 59 934,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 44 972,13 грн.

Крім того, позивачем вказано про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, проте доказів понесення позивачем таких витрат останнім не надано, у зв`язку з чим станом на момент ухвалення рішення відсутні підстави для розподілення таких витрат між сторонами у справі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КОРСІМ" (01001, місто Київ, Майдан Незалежності, будинок 2, код 30978643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294897) заборгованість в розмірі 2 321 956,55 грн (два мільйони триста двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят шість грн 55 коп.), пеню в розмірі 616 251,23 грн (шістсот шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят одну грн 23 коп.), 3% річних в розмірі 59 934,45 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири грн 45 коп.), судовий збір в розмірі 44 972,13 грн (сорок чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дві грн 13 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 04.04.2023.

Суддя О.Г. Удалова