Рішення

від 15.03.2023 по справі 916/2959/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2959/22Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Установи комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому (65013, Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 126, код ЄДРПОУ 23211567)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, Одеська обл., м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, код ЄДРПОУ 41829696)

про стягнення 1614918,81 грн., -

за участю учасників справи:

від позивача: Солдатенко О.С., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Установа комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Крейн Енерджі про стягнення 1614918,81 грн., з яких: 1296068,16 грн. основного боргу та 318850,65 грн. пені.

Позовні вимоги Установи комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю №2 від 24.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.12.2022 о 14:15.

29.11.2022 за вх.№26959/22 до суду від позивача надійшли оригінали поданих в додатку до позовної заяви письмових доказів для огляду.

Підготовче засідання 01.12.2022 о 14:15 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 01.12.2022 підготовче засідання призначено на 14.12.2022 о 09:40. У підготовчому засіданні 14.12.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2023 о 10:30. Ухвалою суду від 24.01.2023 замінено назву відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю Крейн Енерджі (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 34, кімната 413, код ЄДРПОУ 41829696) на Товариство з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, Одеська обл., м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, код ЄДРПОУ 41829696); відкладено підготовче засідання у справі №916/2959/22 на 17.02.2023 об 11:00. У підготовчому засіданні 17.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.03.2023 о 14:15.

У судовому засіданні 15.03.2023 представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у підготовчі та судові засідання не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2959/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 31.03.2023 у зв`язку з наслідками введення в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

24.01.2022 між Установою комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Крейн Енерджі (нині - Товариство з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22) (учасник, відповідач) укладений договір про закупівлю №2, відповідно до якого учасник зобов`язався протягом 2022 року та відповідно до умов, зазначених в договорі, передати замовнику товар на АЗС учасника з використанням скретч-карток/талонів (бланків-дозволів внутрішнього обігу на відпуск товару), а замовник зобов`язався приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в специфікації (додаток №1) до даного договору, код згідно ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (09132000-3 Бензин А-95, Бензин А-92, 09134200-9 Дизельне паливо). Обсяги закупівлі товару за взаємною згодою сторін можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 договору під терміном довірена особа замовника (фактичного держателя, пред`явника скретч-картки/талона (бланка-дозволу внутрішнього обігу) сторони розуміють будь-яку особу, якій замовник передав скретч-картки/талони (бланки-дозволи внутрішнього обігу) і тим самим уповноважив її на вчинення дій по отриманню товару від імені та за рахунок замовника. Сторони погоджуються вважати, що кожен, хто пред`являє скретч-картку/талон (бланк-дозвіл внутрішнього обігу) є уповноваженим представником (повіреним) замовника на отримання товару за цим договором. Скретч-картка/талон (бланк-дозволу внутрішнього обігу (надалі - бланк) - є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, який посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) не є платіжним документом, що підтверджує оплату товару.

За п.п. 4.1, 4.2 договору загальна ціна цього договору становить 8323627,20 грн. (вісім мільйонів триста двадцять три тисячі шістсот двадцять сім гривень 20 копійок) з ПДВ, у тому числі ПДВ 1387271,20 грн. (один мільйон триста вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят одна гривня 20 копійок). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Замовник здійснює закупівлю в залежності від виробничої необхідності замовника та реального фінансування.

У відповідності до п.4.4 договору сторони дійшли згоди, що учасник здійснює відпуск товару, а замовник зобов`язується приймати у власність та оплачувати вартість товару, по ціні яка встановлена учасником та визначена в специфікації до даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника, що зазначений в цьому Договорі. Розрахунки між учасником та замовником здійснюються відповідно до видаткової накладної наданого учасником, шляхом оплати вартості товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів після його отримання. Грошова одиниця - гривня. Моментом виконання зобов`язань замовника перед учасником по оплаті товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника зазначений у цьому договорі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору учасник поставляє (передає у власність) замовнику товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС (згідно додатку №2), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами учасника. Поставка за договором здійснюється учасником цілодобово по скретч- картці/талону (бланку) з АЗС учасника, перелік яких міститься в додатку №2 до договору. Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч- картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на А3C протягом терміну дії такого бланку.

У відповідності до п.п. 6.3-6.6 договору строк передачі товару: з дати укладення договору до 31.12.2022. Термін дії скретч-карток/талонів (бланків) - протягом одного календарного року з моменту передачі або до 31.12.2022, з можливістю пролонгації на наступний рік, про що надається гарантійний лист. Строк передачі скретч-карток/талонів (бланків) - протягом одного робочого дня з дати отримання заявки. Місце поставки товару - АЗС учасника, перелік яких міститься в додатку №2 до договору.

За п.7.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати поставлений і прийнятий товар.

Згідно з п.7.2.2 договору замовник має право отримувати товари АЗС учасника та АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за скетч-картками/талонами (бланками) учасника.

Відповідно до п.п. 7.3.1, 7.3.5 договору учасник зобов`язаний забезпечити передачу товару замовнику в кількості за якістю і на умовах, встановленими цим договором; забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред`явлення ним скетч-картки/талони (бланки) на певній АЗС.

За п.п. 8.1-8.7 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Сторона, яка порушила господарське зобов`язання, визначене цим договором та чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушено. За порушення умов зобов`язання щодо якості товару з учасника стягується штраф у розмірі двох відсотків вартості неякісних товарів. Сплата учасником штрафу або пені не звільняє його від обов`язку реально та належним чином виконати усі свої зобов`язання за цим договором та від обов`язку повністю відшкодувати замовнику усі збитки, завдані йому невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору. Штраф, пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. У випадку, якщо будь-яка із сторін змінить реквізити, адреси місцезнаходження (як юридичної так і фактичної) під час дії договору, вона зобов`язана в 5 (п`яти) денний термін з дня прийняття рішення про таку зміну, письмово повідомити про це іншу сторону. Сторони домовились, що не вважається невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань за цим договором, а також не тягне за собою застосування жодних штрафних санкцій чи відшкодування збитків відмова учасника у відпуску (передачі у власність) товарів замовнику, у випадку їх фактичної відсутності на відповідній АЗС чи проведення ремонту/реконструкції автозаправної станції, відсутності електроживлення, зливу товарів із бензовоза, виходу з ладу обладнання, що використовується на відповідній автозаправній станції, проведення технічних перерв.

Згідно з п.п. 9.1, 9.2 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Відповідно до п.11.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині взятих на себе зобов`язань - до їх повного виконання.

Додаток №1 до договору про закупівлю №2 від 24.01.2022 - Специфікація - визначає найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну ціну товару у розмірі 8323627,20 грн.

Додаток №2 до договору про закупівлю №2 від 24.01.2022 визначає місцезнаходження та назви АЗС.

09.02.2022 відповідачем направлено позивачу лист із повідомленням про зростання цін на нафтопродукти, до якого був долучений експертний висновок №Ц-114 від 08.02.2022 та запропонував позивачу укласти додаткову угоду до договору №2 від 24.01.2022, в якій передбачити відповідні зміни.

09.02.2022 відповідачем направлено позивачу лист із повідомленням про призупинення роботи частини АЗС, які визначені у Додатку №2 до договору.

10.02.2022 сторонами договору №2 від 24.01.2022 укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, в якій, зокрема, сторони вирішили наступне:

- викласти п.4.1 договору у новій редакції: загальна ціна цього договору становить 8323359,80 грн., в тому числі ПДВ 1387226,63 грн.;

- викласти специфікацію до договору в новій редакції, що додається;

- викласти додаток №2 до договору у новій редакції.

В матеріалах справи наявні специфікація і додаток №2 до договору у нових редакціях з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.02.2022.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна №14 від 24.01.2022 за договором №2 від 24.01.2022, в якій зазначено: постачальник - ТОВ Крейн Енерджі, покупець - Установа комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому, сума - 1197600 грн., з ПДВ. Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі талонів на суму 1197600 грн. та платіжне доручення №36 від 25.01.2022 про сплату позивачем на користь відповідача 1197600 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявна видаткова накладна №32 від 10.02.2022 за договором №2 від 24.01.2022 на суму 1395795 грн., з ПДВ та платіжне доручення №66 від 14.02.2022 про сплату позивачем на користь відповідача 1395795 грн.

Матеріали справи містять скретч-картки/талони (бланки) із визначенням строку їх дійсності.

28.03.2022 відповідачем направлено лист позивачу, в якому повідомлено наступне:

- через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), настання яких підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а саме: військовою агресією російської федерації проти України, працівники Товариства не можуть дістатись своїх робочих місць, обмежена логістика для передачі документів та талонів на пальне, перебої або неможливість роботи партнерів; Товариство не може тимчасово, у повному обсязі виконувати свої зобов`язання (постачати паливо для автомобілів, приймати і здійснювати оплати з клієнтами і партнерами), в тому числі по договору №2 від 24.01.2022;

- по можливості замовника у разі критичної необхідності, використати інші можливі джерела отримання автомобільного пального (бензинів та дизельного пального); талони, які є у наявності замовника, будуть отоварені або по них буде проведено повернення коштів Товариством, після відновлення Товариством повноцінної або часткової діяльності, за наявності відповідних ресурсів та можливості роботи його партнерів; про можливість часткового або повного відновлення роботи Товариства, яка дозволить постачати пальне або повернути кошти за не отоварені талони, буде негайно проінформовано.

31.03.2022 сторонами договору №2 від 24.01.2022 укладено додаткову угоду №2 до вказаного договору, в якій, зокрема, сторони вирішили наступне:

- викласти п.4.1 договору у новій редакції: загальна ціна цього договору становить 3875225 грн., в тому числі ПДВ 645875,83 грн.;

- викласти специфікацію до договору в новій редакції, що додається;

В матеріалах справи наявна специфікація до договору у новій редакції з урахуванням додаткової угоди №2 від 31.03.2022.

14.06.2022 позивачем направлено лист керівництву Української мережі АЗС Motto, в якому повідомлено, що:

- Установа зіштовхнулась з проблемою видачі пального на АЗС Motto для забезпечення потреб; між Установою та постачальником пального укладено договір на закупівлю палива (через посередника ТОВ Крейн Енерджі), який надає талони для заправки транспорту на АЗС Motto, однак, під час воєнного стану та активної роботи нашої Установи, в час, коли пальне необхідне 24/7, АЗС Motto відмовляються заправляти автотранспорт Установи; вартість талонів сплачена згідно договору та законодавства України;

- Установа просить сприяння у вирішенні вищезазначеної проблеми, а саме в розблокуванні талонів та відпуску пального по ним на АЗС Motto задля ефективної, в першу чергу, оборонної роботи міста Одеси та забезпечення транспортними послугами Одеську міську раду та її структурні підрозділи.

12.07.2022 позивачем направлено відповідачу лист №148/02-05, в якому повідомлено, що надані талони для заправки транспорту на АЗС не отоварені та не підлягають до використання, а тому просить сприяння у вирішенні проблеми, а саме отоварити талони, які знаходяться на балансі.

28.07.2022 сторонами договору №2 від 24.01.2022 укладено додаткову угоду №3 до вказаного договору, в якій, зокрема, сторони вирішили наступне:

- викласти п.4.1 договору у новій редакції: загальна ціна цього договору становить 2594075,60 грн., в тому числі ПДВ 432345,93 грн.;

- викласти специфікацію до договору в новій редакції, що додається;

В матеріалах справи наявна специфікація до договору у новій редакції з урахуванням додаткової угоди №3 від 28.07.2022.

02.08.2022 позивачем направлено відповідачу лист №165/02-05, в якому повідомлено, що:

- за договором про закупівлю №2 від 24.01.2022 замовником було сплачено вартість талонів зразків АЗС Motto та талони ТОВ Крейн Енерджі, а саме: бензин А-95 - 24000 літрів на суму 816720,00 грн.; бензин А-92 - 17500 літрів на суму 555375,00 грн.; дизельне паливо - 10000 літрів на суму 330900 грн.;

- станом на 02.08.2022 учасник не отоварив талони: бензин А-95 - 22770 літрів на суму 774863,10 грн.; бензин А-92 - 10320 літрів на суму 330041,70 грн.; дизельне паливо - 10000 літрів на суму 330900 грн.;

- запропоновано протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача всю суму заборгованості.

26.09.2022 позивачем направлено відповідачу лист №235/02-05 із аналогічними вимогами, які були викладені у листі від 02.08.2022.

26.09.2022 позивачем направлено відповідачу лист №235/02-05, в якому повідомлено, що:

- за договором про закупівлю №2 від 24.01.2022 замовником було сплачено вартість талонів зразків АЗС Motto та талони ТОВ Крейн Енерджі, а саме: бензин А-95 - 24000 літрів на суму 816720,00 грн.; бензин А-92 - 17500 літрів на суму 555375,00 грн.; дизельне паливо - 10000 літрів на суму 330900 грн.;

- станом на 26.09.2022 учасник не отоварив талони: бензин А-95 - 19190 літрів на суму 653035,70 грн.; бензин А-92 - 9760 літрів на суму 312132,46 грн.; дизельне паливо - 10000 літрів на суму 330900 грн.;

- запропоновано протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати на розрахунковий рахунок позивача всю суму заборгованості.

В матеріалах справи відсутні відповіді відповідача на листи позивача та докази сплати відповідачем заявленої до стягнення суми.

Неповернення відповідачем сплачених позивачем грошових коштів за договором про закупівлю №2 від 24.01.2022 внаслідок часткового недоотримання товару за вказаним договором стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.ч. 1,4 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд зазначає, що позивачем не доотримано товар за наявними в матеріалах справи скретч-картами/талонами (бланками), який сплачений позивачем в повному обсязі за укладеним договором про закупівлю, приймаючи до уваги відсутність доказів повернення відповідачем отриманих грошових коштів за договором та не спростування доводів позивача про неотримання залишку товару за відповідними скретч-картами/талонами (бланками), господарський суд дійшов висновку, що заявлені Установою комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1296068,16 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд зазначає, що в розділі VIII договору сторонами визначено умови відповідальності сторін, та зазначено, що:

- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.8.1 договору);

- сплата учасником штрафу або пені не звільняє його від обов`язку реально та належним чином виконати усі свої зобов`язання за цим договором та від обов`язку повністю відшкодувати замовнику усі збитки, завдані йому невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору; штраф, пеня підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (п.8.4 договору).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, умови укладеного договору, щодо вимог позивача про стягнення 318850,65 грн. пені, господарський суд дійшов висновку, що оскільки сторони при укладенні вказаного договору прямо не передбачили забезпечення виконання зобов`язання неустойкою, в даному випадку пенею, а лише вказали, що сплата пені не звільняє від обов`язку виконання зобов`язання та про те, що сплата пені підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків, господарський суд вважає, що вказані умови не створюють підстав вважати, що сторони передбачили за неналежне виконання зобов`язань сплату пені, а тому у господарського суду відсутні підстави для задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 318850,65 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Установи комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому та стягнення з відповідача 1296068,16 грн. основного боргу, в решті позову судом відмовлено.

Іншого сторонами не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Установи комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛФІ СВІТ ЛАЙФ 22 (65069, Одеська обл., м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, буд. 90, код ЄДРПОУ 41829696) на користь Установи комунальної власності Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому (65013, Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 126, код ЄДРПОУ 23211567) 1296068 /один мільйон двісті дев`яносто шість тисяч шістдесят вісім/ грн. 16 коп. основного боргу та 19439 /дев`ятнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять/ грн. 58 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31 березня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля