Рішення

від 28.03.2023 по справі 917/129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Справа № 917/129/23

Суддя господарського суду Полтавської області Мацко О.С. , розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс», 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66,

до Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос», 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66,

про усунення перешкод у користуванні майном

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: відсутні

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.01.2023 р. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» до Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» про усунення перешкод, що порушують право власності .Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, за адресою нерухомого майна, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс», без погодження з останнім та без договору оренди нежитлового приміщення відповідачем зареєстровано місцезнаходження його юридичної особи; реєстрація відповідачем свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» без належної правової підстави є порушенням права власності позивача на об`єкт нерухомості за вказаною адресою. Справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 28.02.2023 р.

Сторони представництво в підготовче засідання не забезпечили; ухвалою від 28.02.2023р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 28.03.2023р.

Сторони про час і місце проведення підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

Так, копії ухвали від 27.01.2023 р. про відкриття провадження у даній справі та від 28.02.2023р. про закриття підготовочго провадження були направлені на адресу Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (перевірено судом) та повернуті до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвали направлялись на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвали суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» є власником нерухомого майна будівлі прохідної та побутових приміщень на території підприємства, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 66, що підтверджується свідоцтвом про право власності САА775116 від 09.09.2004 р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122027558 від 26.04.2018 р. (стсовно земельної ділянки) та Договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.10.2019р.

З матеріалів справи вбачається, що на вказану адресу разом з листом Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Суми) надійшли матеріали виконавчогоп ровадження стосовно Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» . За результатами перевірки відкритих відомостей інформаційних інтернет-джерел та офіційних джерел, позивачем з"ясовано, що відповідач дійсно зареєстрований за адресою : м.Кременчук, проїзд Галузевий,66.

Позивач зазначає, що відповідач не перебував і не перебуває за вищевказаною адресою, жодних договорів з ПП «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» на передачу в оренду приміщення позивач не укладав, з огляду на що звернувся до суду з даною позовною заявою про усунення перешкод, що порушують право власності у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, шляхом скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2011р. за №15851050007001726 в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження відповідача за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: свідоцтво про право власності САА775116 від 09.09.2004 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122027558 від 26.04.2018 р., лист Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Суми) № 34244 від 22.04.2022 р., постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2022 р., Свідоцтво №1915 про присвоєня поштової адреси, рішення Господарського суду Полтавської області від 20.10.2022р. у справі №917/523/22 і ін.

Відповідчач заперечень проти позову та доказів у їх підтвердження не надав.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб`єктів господарювання.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності САА775116 від 09.09.2004 р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 122027558 від 26.04.2018 р., Договору купівлі-продажу від 21.10.2019р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» є власником нерухомого майна будівлі прохідної та побутових приміщень на території підприємства, загальною площею 233,0 кв.м., розміщеного за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 66.

За змістом ст. 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Зі змісту статті 14 вказаного Закону подання документів для державної реєстрації здійснюється заявником (засновником (засновниками) або уповноваженою ним особою - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Статтею 10 зазначеного Закону визначено: 1) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; 2) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; 3) якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; 4) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 904/5857/1.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист права власності це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов`язально-правові засоби захисту права власності.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного Кодексу України) і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання негаторного позову, що є позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У розумінні приписів статті 391 Цивільного кодексу України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Негаторний позов (ст.391 ЦК України) - це класичний вид речових позовів, який пред"являється, якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тоюто, між сторнами відсутні будь-які договори чи недоговірні зобов"язання; за своєю суттю це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свогомайна, які не пов"язані з порушенням володіння.

Тобто, звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17). Суд надає захист позивачу у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, що існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути зазначені порушення.

Однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (аналогічний за змістом правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований в усталеній практиці Верховного Суду (постанов а ВП ВС від 06.04.2021р. №910/10011/19 і ін.).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів в підтвердження наявності договірних відносин між позивачем та відповідачем, інформація щодо реєстрації Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» в приміщенні за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 66, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс», стала відома позивачу після отримання листа Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Суми) № 34244 від 22.04.2022 р., доказів протилежного не надано.

Судом досліджено відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи та з"ясовано, що юридичною адресою відповідача значиться: м.Кременчук, проїзд Галузевий, 66; вказані відомості внесені 05.07.2011р. реєстраційна дія №15851050006001726 .

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2022р. Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення у справі №917/523/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» до Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» про усунення перешкод, що порушують право власності у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, шляхом скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2011р. за №15851050006001726 в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження відповідача за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66; позовні вимоги було задовлено в повному обсязі; рішення набрало законної сили.

Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, як зазначає позивач, для повного усунення перешкод, що порушують його право власності необхідно скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі від 05.07.2011р. за №15851050007001726, що стосується зміни місцезнаходження ПП "ВТФ "Лікос", адже суд скасував реєстраційну дію/запис, згідно якого відповідач вніс зміни в свої установчі документи щодо зміни місцезнаходження, а необхідно також скасувати дію/запис, що стосуються безпосередньо державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи ПП "ВТФ "Лікос". Вказана позовна вимога в межах справи №917/523/22 позивачем не заявлялася, а відтак - судом не вирішувалася.

Пунктом 7 частини 1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» закріплено принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі. Зареєструвавши без достатніх правових підстав адресу свого місцезнаходження за адресою нерухомості позивача, відповідач реалізує належні власнику об`єкта правомочності без відповідної правової підстави, як то договору оренди, користування тощо, що об`єктивно перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав на користування належним йому об`єктом нерухомого майна.

Враховуючи викладене, реєстрація відповідачем свого місцезнаходження за місцезнаходженням майна позивача є порушенням права позивача на об`єкт нерухомості, що розміщений за спірною адресою.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Судовий захист права власності здійснюється шляхом розгляду позовів, зокрема, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та узагальнено міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 р. у справі № 903/1030/19.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді усунення перешкод, що порушують право власності у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, шляхом скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2011р. за №15851050007001726 в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження відповідача за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, є ефективним та таким що гарантує відновлення порушеного права.

В ході розгляду справи відповідач не спростував позовні вимоги та не обґрунтував підстави, з яких він вніс до реєстру вищевказаний запис про своє місцезнаходження.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» у даній справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди, що порушують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, код ЄДРПОУ 25162382) у користуванні та розпорядженні нерухомим майном за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, шляхом скасування реєстраційних дій/записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2011р. за №15851050007001726 в частині реєстрації відомостей про зміну місцезнаходження Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» (код ЄДРПОУ 31913629) за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66,39610.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-торгівельна фірма «Лікос» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, код ЄДРПОУ 31913629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, код ЄДРПОУ 25162382) 2 684,00 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 04.04.2023р.

Суддя О.С. Мацко