Рішення

від 28.03.2023 по справі 917/1205/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Справа № 917/1205/22

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг», 14000, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 40А,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд», 37812, Полтавська область, Лубенський р-н, с. Хильківка, вул. Шевченка, 45,

про стягнення 2 686 333,75 грн.,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін у засіданні 16.03.2023р.: згідно протоколу (в режимі відеоконференції).

Представники сторін у засіданні 28.03.2023р. - відсутні

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» про стягнення 2 686 333,75 грн., з яких 1 774 661,02 грн. попередня оплата за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., 222 683,49 грн. пеня за прострочення повернення попередньої оплати, 38 507,71 грн. 3 % річних, 346 644,66 грн. втрати від інфляції; 280 660,18 грн. пеня за відмову від поставки товару, 23 176,69 грн. штраф.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.10.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

02.02.2023 року протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 16.03.2023р. суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав доводи та пояснення сторін, дослідив наявні у справі докази та протокольною ухвалою суду від 16.03.2023 р. оголосив ухвалу про перерву в судовому засіданні до 28.03.2023 р. до 10:00 год, явку представників сторін в засідання визнано необов"язковою.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов`язання щодо поставки товару за договором № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

При цьому, посилаючись на те, що відповідачем не повернуто попередню оплату за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. та не здійснено поставку товару в строки, обумовлені вказаним договором, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» попередню оплату товару в сумі 1 774 661,02 грн., пеню за прострочення повернення попередньої оплати в сумі 222 683,49 грн., 38 507,71 грн. 3 % річних, 346 644,66 грн. втрат від інфляції, а також 280 660,18 грн. пені за відмову від поставки товару та 23 176,69 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві б/н від 30.10.2022 р. (вх. № 8322 від 07.11.2022 р.) проти позову заперечує, стверджуючи про те, що недопоставка товару відбулася не з вини Постачальника, а через порушення Покупцем взятих на себе обов`язків щодо прийняття товару в частині надання Постачальнику заявок на відвантаження товару та транспорту для його перевезення.

Крім того, відповідач наполягає на тому, що з врахуванням наданого в договорі № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. права Постачальника відмовитися від передачі товару у випадку прострочення Покупцем проведення розрахунків по вказаному договору на строк понад 10 банківських днів, доводи позивача про застосування та нарахування штрафних санкцій за непоставку неоплаченої частини товару є безпідставними та необґрунтованими.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

20.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» було укладено договір поставки № В-20102021-1 (а.с. 70-78).

Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «Евотерра Трейд») зобов`язується передавати у власність Покупця (ТОВ «Грано Холдинг») товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та повністю оплатити вартість товару за цінами, в асортименті та кількості, встановленими в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Умови цього договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2020 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішнім характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (п. 1.2 договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р.).

Згідно з Розділом 3 договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. передача у власність (поставка) товару здійснюється із застосуванням базисів поставки згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2020 (INCOTERMS-2020) на умовах DDP склад або поле Покупця або FCA склад постачальника, про що Сторонами зазначається у відповідній Специфікації до цього договору та заявці Покупця.

Умови передачі у власність (поставки) зазначаються Сторонами у договорі та в додатках (специфікаціях) до даного договору, які з дати підписання Сторонами є невід`ємними частинами цього договору.

У випадку розбіжностей між правилами Інкотермс 2020 (INCOTERMS-2020) та умовами договору пріоритет мають умови договору.

Товар передається Покупцеві окремими партіями (частинами). Партією (частиною) товару вважається відповідна кількість товару, яка відвантажена та отримана одночасно за одним товаросупровідним документом.

В Специфікації повинні бути вказані наступні умови поставки Товару: найменування, кількість, якість, ціна Товару; пункт базис поставки; місце поставки; строки та період поставки; терміни та умови оплати. В Специфікації також можуть бути визначені інші додаткові умови поставки Товару.

У п.п. 3.4-3.8 договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. визначено, що поставка здійснюється в межах строку дії цього Договору партіями.

Кількість, загальна вартість та ціна кожної партії Товару зазначається Сторонами у відповідній Специфікації (додатку) до Договору та видатковій накладній, яка оформляється на підставі та в межах підписаних обома Сторонами додатків (специфікацій) до Договору, з врахуванням наступних умов:

- Покупець зобов`язується підписувати (з нанесенням печатки Покупця) та повертати Постачальнику накладні в момент поставки, але в будь якому випадку не довше ніж 7 (семи) робочих днів з моменту отримання такої накладної від Постачальника;

- Покупець зобов`язаний до початку поставок Товарів за цим Договором надати Постачальнику довіреність (довіреності) на всіх уповноважених представників, які будуть здійснювати приймання поставлених Товарів та підписувати товаросупровідні документи протягом погодженого періоду поставок.

Поставка Товару здійснюється за видатковими накладними, що складаються Постачальником та передаються на підпис Покупцю в 2-х екземплярах. Покупець зобов`язаний підписати видаткову накладну або надати мотивовану відмову від її підписання протягом 2-х робочих днів з моменту отримання накладної від Постачальника. У разі непідписання видаткової накладної та ненадання мотивованої відмови в зазначений строк, видаткова накладна вважається підписаною на 3 тій робочий день.

Датою поставки Товару є дата завантаження Товару в автомобільний транспорт, яка зазначена в видатковій накладній. Право власності на Товар та ризик його випадкового знищення переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару, зазначеної у видатковій накладній. Разом з Товаром Постачальник надає Покупцеві документи про його якість.

Сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану партію Товару є документом, який засвідчує факт передачі у власність партії Товару, а також засвідчують узгоджені Сторонами назву, кількість, ціну (вартість) партії Товару. Кожна видаткова накладна на передану партію Товару є невід`ємною частиною цього договору.

Позивач вказує, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов`язання щодо поставки товару згідно з договором № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. та Специфікацією № 3 від 01.12.2021 р., з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» 2 686 333,75 грн., з яких 1 774 661,02 грн. попередня оплата за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., 222 683,49 грн. пеня за прострочення повернення попередньої оплати, 38 507,71 грн. 3 % річних, 346 644,66 грн. втрати від інфляції; 280 660,18 грн. пеня за відмову від поставки товару, 23 176,69 грн. штраф.

Перелік доказів, якими позивач за первісним позовом обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., Специфікації № 1 від 20.10.2021 р., № 2 від 21.10.2021 р. та № 3 від 01.12.2021 р. до договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., рахунки на оплату № 69 від 01.12.2021 р. та № 37 від 21.10.2021 р., платіжні доручення № 4452 від 09.11.2021 р., № 4605 від 30.11.2021 р., № 4607 від 02.12.2021 р. та № 4671 від 13.12.2021 р., видаткові накладні № 276 від 02.11.2021 р., № 281 від 04.11.2021 р., № 282 від 05.11.2021 р., № 289 від 09.11.2021 р., № 416 від 26.11.2021 р., № 417 від 23.11.2021 р., № 414 від 24.11.2021 р., № 415 від 25.11.2021 р., № 513 від 03.12.2021 р., № 514 від 04.12.2021 р. та № 515 від 06.12.2021 р., Акт звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» за період з 01.01.2022 р. по 28.03.2022 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог ТОВ «Грано Холдинг»: заяви на відвантаження аміачної води № 02/12 від 02.12.2021 р. та № 06/12 від 06.12.2021 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Також згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5.6 договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. порядок та умови оплати вказуються в специфікаціях (додатках) до даного договору.

Оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури у строки та на умовах, визначених відповідною Специфікацією, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника.

20.10.2021 року Сторонами була укладена Специфікація № 1 до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., згідно з якою постачальник зобов`язувався поставити в кількості та за ціною, визначеними у даній Специфікації, а Покупець прийняти та оплатити у строки, визначені даною Специфікацією, Товар (аміак водний) в кількості 123,92 тон, загальною вартістю 743 520,00 грн. з ПДВ. Умови поставки: DDP поле Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с. Задеріївка. Строк поставки: листопад 2021 року за заявками Покупця.

Згідно з п. 3.1 Специфікації № 1 від 20.10.2021 р. до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. Покупець здійснює оплату за Товар в строк до 03.11.2021 року (включно).

21.10.2021 року Сторонами була укладена Специфікація № 2 до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., згідно з якою постачальник зобов`язувався поставити в кількості та за ціною, визначеними у даній Специфікації, а Покупець прийняти та оплатити у строки, визначені даною Специфікацією, Товар (аміак водний) в кількості 71 тон, загальною вартістю 504 102,84 грн. з ПДВ. Умови поставки: FCA склад Постачальника с. Розсішки Христинівського району Черкаської області та/або смт. Лисянка. Строк поставки: листопад 2021 року за заявками Покупця.

Згідно з п. 3.1 Специфікації № 2 від 21.10.2021 р. до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. Покупець здійснює оплату за Товар в строк до 09.11.2021 року (включно).

Також у вказаних Специфікаціях визначено, що при виконанні Постачальником своїх зобов`язань відносно поставки Товару допускається відхилення (толеранс) в кількості фактично поставленого Товару в розмірі +/- 2 % від кількості Товару, зазначеної в цих Специфікаціях.

01.12.2021 року Сторони уклали Специфікацію № 3 до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., згідно з якою постачальник зобов`язувався поставити в кількості та за ціною, визначеними у даній Специфікації, а Покупець прийняти та оплатити у строки, визначені даною Специфікацією, Товар (аміак водний) в кількості 345 тон, загальною вартістю 3 243 006,90 грн. з ПДВ. Умови поставки: FCA склад Постачальника с. Розсішки Христинівського району Черкаської області та/або смт. Лисянка. Строк поставки: грудень 2021 року за заявками Покупця.

Згідно з п. 3.1 Специфікації № 3 від 01.12.2021 р. до договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. Покупець здійснює оплату за Товар в строк до 02.12.2021 року (включно).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. та вищезазначених Специфікацій позивач здійснив оплату за Товар в розмірі 3 940 835,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4452 від 09.11.2021 р., № 4605 від 30.11.2021 р., № 4607 від 02.12.2021 р. та № 4671 від 13.12.2021 р. (а.с. 21-24).

Згідно з видатковими накладними № 276 від 02.11.2021 р., № 281 від 04.11.2021 р., № 282 від 05.11.2021 р., № 289 від 09.11.2021 р., № 416 від 26.11.2021 р., № 417 від 23.11.2021 р., № 414 від 24.11.2021 р., № 415 від 25.11.2021 р., № 513 від 03.12.2021 р., № 514 від 04.12.2021 р. та № 515 від 06.12.2021 р. (а.с. 25-30) Товариство з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» Товар (аміак водний) на загальну суму 2 166 174,86 грн.

Таким чином, різниця між сумою коштів, сплачених позивачем, та вартістю поставленого відповідачем товару становить 1 774 661,02 грн.

Позивач стверджує, що відповідач не повернув Товариству з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» частину попередньої оплати за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. у вищезазначеному розмірі.

Щодо вимог позивача про повернення вказаних коштів, а також можливості нарахування на них інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне:

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Велика Палата Верховного Суду під час перегляду справи № 918/631/19 у подібних правовідносинах в постанові від 22.09.2020 р. встановила, що зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки, який, виходячи із суті зобов`язання сторін, є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України знаступного дня після спливу строку поставки.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявними в матеріалах справи доказами (зокрема, видатковими накладними за період з 02.11.2021 р. по 06.12.2021 р. та платіжними дорученнями за період з 09.11.2021 р. по13.12.2021 р.) підтверджується те, що відповідачем не повернуто позивачу попередню оплату за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. в розмірі 1 774 661,02 грн.

При цьому, як зазначено у Специфікації № 3 до договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., строк поставки Товару грудень 2021 року, а отже, останнім днем вказаного строку є останній день відповідного місяця, а саме 31.12.2021 р. (позивач при розрахунках не виходив за вказаний термін).

Крім того, в матеріалах справи також міститься належним чином засвідчена копія акта звірки взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» (а.с. 31), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.03.2023 р. становить 1 774 661,02 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 774 661,02 грн. попередньої оплати за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, визнані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано у вищезазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 918/631/19.

Позивачем приведено розрахунок відсотків річних за прострочення повернення попередньої оплати в розмірі 38 507,71 грн. за період з 06.01.2022 р. по 26.09.2022 р. та інфляційних втрат в розмірі 346 644,66 грн. за період з січня по серпень 2022 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 4-5).

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з ТОВ «Евотерра Трейд» пені за прострочення повернення попередньої оплати за договором № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. з огляду на наступне:

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується, і конкретний її розмір.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, в тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо підстав та розміру нарахування пені, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Дані висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 р. у справі № 904/5922/17.

Договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. не встановлено відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення попередньої оплати.

Чинне законодавством України також не містить обов`язку щодо сплати пені за порушення зазначеного зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача у даній частині є безпідставними.

Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ «Евотерра Трейд» пені та штрафу за відмову від поставки товару та порушення строку поставки товару суд зазначає наступне:

Так, відповідно до п. 7.4 договору поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. у випадку порушення Постачальником строку поставки Товару Постачальника сплачує Покупцю штраф у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов`язань, від загальної вартості Товару, термін поставки якого прострочений, за кожен день прострочення.

Також у випадку повної або часткової відмови Постачальника від виконання цього договору та відповідних Специфікацій до нього, він сплачує Покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості Товару, від виконання (поставки) якого Постачальник відмовився (п. 7.5 договору).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача штраф за відмову від поставки товару, визначеного у Специфікації № 3 до договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., та пеню за порушення строку поставки вказаного товару.

Як зазначено вище, вказаною Специфікацією передбачено, що постачальник зобов`язувався поставити в кількості та за ціною, визначеними у даній Специфікації, а Покупець прийняти та оплатити у строки, визначені даною Специфікацією, Товар (аміак водний) в кількості 345 тон, загальною вартістю 3 243 006,90 грн. з ПДВ. Умови поставки: FCA склад Постачальника с. Розсішки Христинівського району Черкаської області та/або смт. Лисянка. Строк поставки: грудень 2021 року за заявками Покупця.

За твердженнями позивача, відповідач фактично відмовився від поставки Товару на суму 1 774 661,02 грн., чим порушив строки, встановлені у Специфікації № 3 до договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р.

Однак, згідно з п. 6.4 вказаного договору на Покупця, зокрема, покладені обов`язки надавати Постачальнику завчасно за 1 (одну) добу до поставки відповідної партії Товару заявку на відвантаження Товару із зазначенням дати відвантаження та своєчасно здійснювати приймання Товару, доставленого Постачальником до погодженого місця доставки (передачі).

Також визначені Специфікацією № 3 до договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. умови поставки FCA склад Постачальника, згідно з правилами Інкотермс 2020, означають здійснення Постачальником поставки товару в місці, яке належить Постачальнику, шляхом завантаження товару на транспортний засіб, наданий Покупцем, що не заперечується позивачем.

В матеріалах справи містяться копії заяв на відвантаження аміачної води № 02/12 від 02.12.2021 р. та № 06/12 від 06.12.2021 р. за адресою поставки: Чернігівська обл., Ріпкинський р-н, с. Задеріївка, вул. Петренка, буд. 14, що, всупереч п. 6.4 договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., не є погодженим місцем доставки (передачі) Товару.

Крім того, у вказаних заявах не зазначена кількість Товару, що має бути поставлена відповідачем по даних конкретних заявах, а також вантажомісткість транспортних засобів та цистерн, наданих позивачем.

Згідно з видатковими накладними № 513 від 03.12.2021 р., № 514 від 04.12.2021 р. та № 515 від 06.12.2021 р. ТОВ «Евотерра Трейд» завантажило, а ТОВ «Грано Холдинг» отримало Товар (аміак водний) загальною кількістю 98,44 тон. Жодних зауважень позивача щодо кількості Товару чи відмови відповідача від завантаження наданого позивачем транспорту вказані супровідні документи не містять.

Згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15 червня 1965 р. (із змінами, внесеними постановами Держарбітражу СРСР № 81 від 29 грудня 1973, № 98 від 14 листопада 1974, № 115 від 23 липня 1975), яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки чи іншими обов`язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, приймання продукції за кількістю проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликами та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

При одночасному отриманні продукції в декількох вагонах, контейнерах або автофургонах, вартість якої оплачується за одним розрахунковим документом, одержувач зобов`язаний перевірити кількість продукції, яка надійшла у всіх вагонах, контейнерах або автофургонах, якщо обов`язковими для сторін правилами чи договором не передбачена можливість часткової (вибіркової) перевірки.

В акті приймання має бути зазначено кількість продукції, що надійшла роздільно в кожному вагоні, контейнері або автофургоні.

Кількість продукції, що надійшла, при прийманні має визначатися в тих же одиницях виміру, які вказані в супровідних документах.

Якщо в цих документах відправник вказав вагу продукції і кількість місць, то одержувач при прийманні продукції повинен перевірити її вагу і кількість місць. Приймання продукції за кількістю проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликами та ін.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

При одночасному отриманні продукції в декількох вагонах, контейнерах або автофургонах, вартість якої оплачується за одним розрахунковим документом, одержувач зобов`язаний перевірити кількість продукції, яка надійшла у всіх вагонах, контейнерах або автофургонах, якщо обов`язковими для сторін правилами чи договором не передбачена можливість часткової (вибіркової) перевірки.

В акті приймання має бути зазначено кількість продукції, що надійшла роздільно в кожному вагоні, контейнері або автофургоні.

Кількість продукції, що надійшла, при прийманні має визначатися в тих же одиницях виміру, які вказані в супровідних документах.

Якщо в цих документах відправник вказав вагу продукції і кількість місць, то одержувач при прийманні продукції повинен перевірити її вагу і кількість місць.

Якщо при прийманні продукції буде виявлена ??недостача, то одержувач зобов`язаний призупинити подальшу прийомку, забезпечити збереження продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідної продукцією.

Про виявлену недостачу продукції складається акт з підписами осіб, які виконували прийомку продукції.

Приймання продукції, як правило, повинна вестися без перерви. Якщо в зв`язку з тривалістю перевірки або іншої поважної причини робота з приймання була перервана, одержувач зобов`язаний забезпечити збереження продукції і можливість якнайшвидшого закінчення приймання її.

Про перерву в роботі з приймання продукції, його причини й умови зберігання продукції під час перерви робиться запис в акті, складеному відповідно до п. 25 цієї Інструкції.

Якщо при прийманні продукції буде виявлена ??недостача продукції проти даних, вказаних в транспортних і супровідних документах (рахунку-фактурі, специфікації, описи, в пакувальних ярликах та ін.), то результати приймання продукції за кількістю оформляються актом. Акт повинен бути складений в той же день, коли недостача виявлена.

Позивачем не надано до суду складених сторонами Актів про недостачу продукції, про перерви в роботі з приймання продукції чи її зупинення та про причини недопоставки товару. У суду також відсутні докази відмови відповідача від завантаження повного обсягу товару в транспортну тару позивача, як і докази повторного звернення позивача із заявами про відвантаження аміачної води чи повторного надання транспорту та тари для його відвантаження. У судовому засіданні представник позивача зазначала, що водії могли б повторно приїхати до продавця з тими ж автомобілями (після їх вивантаження) та забрати решту товару, однак жодних доказів вчинення таких дій (повторного чи додаткового подання автотранспорту для завантаженння, відмови від подальшого завантаженння товару з боку постачальника, тощо) не подано.

Отже, в даному випадку суд погоджується з відповідачем в тому, що відсутні належні та допустимі докази відмови ТОВ «Евотерра Трейд» від виконання умов договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. в частині поставки товару та, відповідно, порушення відповідачем строків поставки товару, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Грано Холдинг» про стягнення з ТОВ «Евотерра Трейд» пені та штрафу на підставі п.п. 7.4 та 7.5 договору № В-20102021-1 від 20.10.2021 р. задоволенню не підлягають.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» 1 774 661,02 грн. попередньої оплати за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., 38 507,71 грн. 3 % річних за прострочення повернення попередньої оплати, 346 644,66 грн. втрат від інфляції.

Решта позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» у даній справі задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 32 397,20 грн.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евотерра Трейд» (37812, Полтавська область, Лубенський р-н, с. Хильківка, вул. Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 44317312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грано Холдинг» (14000, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 40А, код ЄДРПОУ 40905592) 1 774 661,02 грн. попередня оплата за договором поставки № В-20102021-1 від 20.10.2021 р., 38 507,71 грн. 3 % річних за прострочення повернення попередньої оплати, 346 644,66 грн. втрати від інфляції, 32 397,20 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).

Повне рішення складено 04.04.2023 р.

Суддя О.С. Мацко