Рішення

від 03.04.2023 по справі 922/2303/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ХарківСправа № 922/2303/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" (місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Шинна, будинок 2; код ЄДРПОУ 32228628) до Товариства з додатковою відповідальністю "РОСС" (місцезнаходження: 61017, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 129; код ЄДРПОУ 00223237) про стягнення 341 299,94 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "РОСС" 341 299,94 грн. заборгованості, з яких: 223 684,70 грн. - сума основного боргу за Договором поставки № 1501151 від 15 січня 2015 року, 19 193,98 грн. - три відсотки річних та 98 421,26 грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить суд покласти на ТДВ "РОСС" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 119,50 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2022 позовну заяву ТОВ "Майбутнє" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2303/22, постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи.

Товариство з додатковою відповідальністю "РОСС", разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив (заперечення) на позовну заяву ТОВ "Майбутнє" до суду не подало.

За результатами підготовчого засідання 13.02.2023 господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/2303/22 до розгляду по суті на 13 березня 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Зазначену ухвалу занесено до протоколу підготовчого засідання (без виходу суду до нарадчої кімнати).

У визначений день та час учасники справи своїх представників в судове засідання не направили; про причини неявки сторони не повідомили. З метою недопущення порушення прав сторін в умовах дії в Україні воєнного стану (враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові), в судовому засіданні 13.03.2023 у справі № 922/2303/22 було оголошено перерву до 03 квітня 2023 року об 11:00 годині, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 03.04.2023 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи по суті ТОВ "Майбутнє" було повідомлене належним чином, згідно рекомендованого повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 13.03.2023 у даній справі (вих. № 005677/1).

Представник відповідача в судове засідання 03.04.2023 також не з`явився. З матеріалів справи вбачається, що всі поштові відправлення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2303/22 (ухвали в паперовій формі) надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою ТДВ "РОСС", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61017, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 129. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти.

Відповідні ухвали також надіслано судом в електронному вигляді на електронну пошту ТОВ "Майбутнє": MAYBUTNE2002@i.ua і електронну пошту ТДВ "РОСС", зазначену позивачем: pr@ross.com.ua.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номером, який вказано у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (зазначений номер не відповідає). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із ТДВ "РОСС" матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/2303/22 за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" (надалі також Постачальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "РОСС" (надалі також Покупець) було укладено Договір поставки № 1501151, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність, а Покупець прийняти і сплатити трубну продукцію, надалі іменовану "Продукція", найменування, сортимент, кількість, ціна якої вказана у специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору які с невід`ємною його частиною

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на партію продукції, яка підлягає поставці, згідно з умовами цього Договору, є договірною, встановлюється Постачальником та вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у формі, передбаченою Специфікацією (пункт 3.2 Договору).

Договір діє з моменту підписання до 31.12.2016 (пункт 12.1 Договору). В подальшому термін дії Договору було пролонговано сторонами. Так, згідно Додаткової угоди № 2 від 25.04.2018 до Договору поставки № 1501151 термін дії Договору № 1501151 продовжено до 31 грудня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" посилається на те, що протягом дії Договору Постачальником було поставлено Товариству з додатковою відповідальністю "РОСС" трубну продукцію на загальну суму 1 225 882,40 грн. Однак, Покупцем було оплачено вартість отриманого товару не в повному обсязі - в сумі 1 002 197,00 грн.

Так, згідно підписаних представниками та скріплених печатками сторін Специфікації № 61 від 09 березня 2019 року та Специфікації № 63 від 25 листопада 2019 року, сторонами погоджено, що загальна вартість Товару за Специфікацією № 61 становить 128 174,40 грн., за Специфікацією № 63 - 155 684,70 грн., відповідно.

29 жовтня 2021 року Позивачем на адресу ТДВ "РОСС" було направлено Претензію № 1 про сплату заборгованості у сумі 223 684,70 грн., згідно якої 10.09.2019 ТОВ "Майбутнє" передало ТДВ "РОСС" трубну продукцію на суму 128 174,00 грн., що підтверджується накладною № 91001 від 10.09.2019. Відповідно до умов специфікації № 61 від 09.09.2019 оплата за поставку здійснюється з відстрочкою платежу 20 днів з моменту поставки, тобто останнім днем для оплати є 01.10.2019. Дана поставка була оплачена частково 05.12.2019 на суму 60 174 40 грн. Таким чином дана поставка несплачена на суму 68 000,00 грн., відповідно до розрахунку 128 174,40 грн. (вартість поставки від 10 09.2019) - 60 174,40 (сума оплати від 05.12.2019) = 68 000,00 грн.

Також 06 грудня 2019 року ТОВ "Майбутнє" передало ТДВ "РОСС" трубну продукцію на загальну суму 155 684,70 грн., що підтверджується накладною № 120601 від 06.12.2019. Відповідно до умов специфікації № 63 від 06.12.2019 оплата за поставку здійснюється з відстрочкою платежу 20 днів з моменту поставки, тобто останнім днем для оплати є 27.12 2019. Дана поставка залишається несплаченою в повному обсязі. З урахуванням викладеного ТДВ "РОСС" має заборгованість перед ТОВ "Майбутнє" у розмірі 223 684,70 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2021 року сторонами було складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 27.10.2021, відповідно до якого заборгованість ТДВ "РОСС" перед позивачем становить 223 684,70 грн.

Відповідно до листа Товариства з додатковою відповідальністю "РОСС" від 12 листопада 2021 року за вих. № 1211 відповідачем було визнано наявність боргу перед ТОВ "Майбутнє" у сумі 223 684,70 грн., однак на підставі фінансових труднощів, запропоновано погашення заборгованості за формулою: 50% від суми піде на погашення боргу, а 50% - на придбання товару.

Однак, після підписання сторонами Акту звіряння ТДВ "РОСС" так і не було здійснено погашення наявної заборгованості в розмірі 223 684,70 грн. Також внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховно і заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 19 193,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 98 421,26 грн. (в порядку статті 625 ЦК України). Обставини щодо стягнення суми основного боргу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ТОВ "Майбутнє" до суду із даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України). Укладений сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Так, згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Товариство з додатковою відповідальністю "РОСС" в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало, доказів оплати залишку отриманої за Договором поставки № 1501151 продукції не надало, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" в частині примусового стягнення з відповідача 223 684,70 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, згідно частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов`язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку, нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Відповідно, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Майбутнє" також в частині стягнення з Товариство з додатковою відповідальністю "РОСС" 3% річних в розмірі 19 193,98 грн. та інфляційних втрат в розмірі 98 421,26 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позовні вимоги у даній справі задоволено в повному обсязі, а відтак витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 119,50 грн. покладаються судом на відповідача.

Також в позовній заяві ТОВ "Майбутнє" повідомило, що попередній розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести становить 20 000,00 грн. Документи, що підтверджують витрати на правничу допомогу позивачем будуть надано додатково. Враховуючи наведене, керуючись статтею 221 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, ,2 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 129, 221, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "РОСС" (місцезнаходження: 61017, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 129; код ЄДРПОУ 00223237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" (місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Шинна, будинок 2; код ЄДРПОУ 32228628) суму основного боргу за Договором поставки № 1501151 від 15 січня 2015 року в розмірі 223 684,70 грн., 3% річних в розмірі 19 193,98 грн., інфляційні втрати в розмірі 98 421,26 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 119,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Майбутнє" витрати на правничу допомогу на 17.04. 2023 року о (об) 10:20 годині.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, зал №102.

Встановити позивачу строк для подачі доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "04" квітня 2023 р.

Суддя В.В. Рильова