Рішення
від 03.04.2023 по справі 935/2399/22
КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2399/22

Провадження № 2/935/143/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

за участю секретаря - Кумечко С.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Закладу дошкільної освіти №7 Коростишівської міської ради з даним позовом, в якому просила: стягнути з закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 р. по 02.03.2022 р. в сумі 40905 грн. 25 коп. та моральну шкоду в розмірі 90000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 01.09.2009 р. працює вихователем у ЗДО № 7 Коростишівської міської ради. 08 листопада 2021 року наказом №143/к/тр позивача відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID -19 без збереження заробітної плати. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.06.2022, яке набрало законної сили 19.07.2022 р. позов ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти №7 Коростишівської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про відсторонення від робити у зв`язку із не проходженням обов`язкового профілактичного щеплення - задоволено. Визнано недійсним та скасовано наказ № 143/к/тр від 08.11.2021 р. Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради про відсторонення ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

18.08.2022 позивач звернулась з заявою до відповідача щодо виплати середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 по 02.03.2022. З вини відповідача за час вимушеного прогулу позивач не отримала заробітну плату. Згідно розрахунку позивача заробітна плата за час вимушеного прогулу становить 40905,25 грн.

Позивач стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача вона зазнала негативних наслідків, які настали у вигляді погіршення стану здоров`я, моральних переживань та фізичних страждань. Позивач постійно перебуває у напрузі, що позначилось на негативних змінах у її житті, порушено нормальний ритм життя, що супроводилось тимчасовою відірваністю від активного соціального життя. Розмір моральної шкоди позивачем оцінено в сумі 90000 грн.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.12.2022 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач Заклад дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради до суду направили відзив, відповідно до якого просили у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву зазначили, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.06.2022 у справі № 935/3205/21 визнано недійсним і скасовано наказ № 143/к/тр від 08.11.2021 ЗДО № 7 Коростишівської міської ради «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 , однак даним рішенням не встановлено обов`язку відповідача сплатити середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки дану вимогу не було заявлено позивачем. Задоволення позову про визнання недійсним та скасування наказу про відсторонення від роботи не створило автоматичного обов`язку для відповідача по виплаті середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки рішення про стягнення такого заробітку має бути вирішено судом. Позивачем неправильно здійснено обрахунок середньомісячного заробітку за цей період, що не дає підстав для задоволення цієї вимоги.

Позивачем не конктеризовано і не доведено у чому саме полягає завдана їй моральна шкода, її причинно-наслідковий зв`язок з діями відповідача і обґрунтування суми такої шкоди. Позивачем не додано жодного доказу погіршення стану її здоров`я.

Сторонами до суду не подано заперечень про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши заяву по суті справи позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 935/3205/21 від 07.06.2022, яке набрало законної сили 19.07.2022 р. позов ОСОБА_1 до Закладу дошкільної освіти №7 Коростишівської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу про відсторонення від робити у зв`язку із не проходженням обов`язкового профілактичного щеплення - задоволено. Визнано недійсним та скасовано наказ № 143/к/тр від 08.11.2021 р. Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради про відсторонення ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Вирішено питання судових витрат. (а.с.3-7).

Із матеріалів справи вбачається, що судом у рішенні від 07.06.2022 у справі №935/3205/21 встановлено, що на порушення статті 46КЗпП роботодавець без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати.

Враховуючи, що позивачем у справі № 935/3205/21 не було заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому і в справі № 935/3205/21 і не вирішувалось дане питання, а оскільки суд задовольнив позов про визнання недійсним та скавання наказу про відстороненя, тому є підстави для задоволення позову в частині середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Положення статті 235КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання необгрунтованого наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, тому в даному випадку підлягає до стягнення із відповідача невиплачена заробітна плати за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Пунктом 2 Порядку N 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку N 100).

Відповідно до пункту 8 Порядку N 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Пунктом 10 Порядку N 100, встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться. Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.

Тлумачення частини другоїстатті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Як встановлено судом, наказом №143/к/тр від 08.11.2021 Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради вихователя ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, на підставіст. 46 КЗпП Українита ч. 2ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» ( а.с.8).

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.06.2022, яке набрало законної сили 19.07.2022 р. визнано недійсним та скасовано наказ № 143/к/тр від 08.11.2021 р. Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради про відсторонення ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Згідно наказу Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради від 02.03.2022 р. № 28/к/тр ОСОБА_1 допущено до роботи з 02.03.2022 р., у зв`язку із зупиненням діїнаказу Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153.

Отже, починаючи з 08.11.2021 року по 01.03.2022 року, включно, позивач по справі перебувала у вимушеному прогулі, тобто 79 робочих днів.

Середньоденна заробітна плата позивача становить 498,96 грн. ( а.с.9)

Таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 08.11.2021 року по 01.03.2022 року, включно, за 79 робочих днів складає39417,84грн(498,96*79=39417,84), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачаз утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно достатті 237-1 КЗпП Українивідшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав з боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Положеннямистатті 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 27 липня 2004 року по справі «Ромашов проти України» звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду, будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлена письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення. Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства. Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Як вбачається з матеріалів справи, незаконні дії відповідача, що призвели до порушення трудових прав ОСОБА_1 , негативно вплинули на її життєвий устрій, завдали моральних страждань.

Врахувавши тривалість вимушених змін у житті позивача, глибину душевних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок порушення її трудових прав та з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн, а в решті заявлених вимог слід відмовити, оскільки позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження завдання моральної шкоди у зазначеному нею більшому розмірі.

Згідност.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підлягають до часткового задоволення з мотивів та доводів, що викладені вище.

Згідно із ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд, згідно до положеньст. 141 ЦПК України, стягує на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 627,99 грн.

Керуючись ст.ст.235 КЗпП України, ст. ст. 5, 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Закладудошкільної освіти№ 7Коростишівської міськоїради простягнення середнього заробіткуза часвимушеного прогулута відшкодуванняморальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 39417 ( тридцять дев`ять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 84 копійок, як середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів та 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Закладу дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 627 грн. 99 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 03 квітня 2023 р.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Заклад дошкільної освіти № 7 Коростишівської міської ради, місцезнаходження: вул І.Богуна, 1-в, м. Коростишів, Житомирської облаті, код ЄДРПОУ 25755432.

Суддя В.В.Янчук.

СудКоростишівський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення03.04.2023
Оприлюднено06.04.2023
Номер документу109996137
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати

Судовий реєстр по справі —935/2399/22

Рішення від 03.04.2023

Цивільне

Коростишівський районний суд Житомирської області

Янчук В. В.

Ухвала від 12.12.2022

Цивільне

Коростишівський районний суд Житомирської області

Пасічний Т. З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні