Ухвала

від 26.01.2023 по справі 569/296/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/296/23

1-кс/569/212/23

УХВАЛА

26 січня 2023 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду

Рівненської області ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Рівне скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Рівненського районного управління поліції від 05.03.2022 р. про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до Рівненського міського суду на постанову слідчого Рівненського районного управління поліції від 05.03.2022 р. про закриття кримінального провадження.

В скарзі зазначає, що ОСОБА_4 березні 2021 року звернулася до ГУНП у Рівненській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та власників Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Груп» (код ЄДРПОУ 34761446) у зв`язку із вчиненням по відношенню до неї кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 4 ст. 190 КК України, внаслідок чого ОСОБА_4 зазнала матеріальної шкоди.

А саме, 14 травня 2015 р., перебуваючи у м. Рівному, ОСОБА_4 уклала із ТОВ «Статус-Груп» в особі його Директора ОСОБА_5 Договір №2 купівлі продажу майнових прав, за яким ТОВ «Статус-Груп» взяло на себе зобов`язання із будівництва житлового будинку з адміністративно-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , із наступною передачею мені у власність однокімнатної житлової квартири за №2, загальною площею 39.05 кв. м., що розташована на другому поверсі даного будинку. Згідно домовленостей, які містяться в такому договорі, сторонами обумовлено, що запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва 4 квартал 2015 р. Взамін, мною було взято обов`язок сплатити на користь ТОВ «Статус-Груп» грошові кошти в сумі 160651 грн. 70 коп. в строк до 15.06.2015 р. в якості оплати за майнові права на квартиру, що мала б бути передана мені в майбутньому.

Свої договірні зобов`язання перед ТОВ «Статус-Груп» ОСОБА_4 виконала належним чином, що підтверджується квитанціями про сплату коштів №10739_4 від 27.05.2015 р. на суму 70005 грн. та №TR.12346704.8287.10739 від 09.06.2015 р. на суму 90646 грн.

На час укладення, відповідного Договору купівлі продажу майнових прав, посадовими особами в якості підтвердження наявного у ТОВ «Статус-Груп» права на будівництва вищезгаданого будинку, було пред`явлено декларацію про початок виконання будівельних робіт від 10.10.2014 р. реєстраційний номер 4367, повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, та договір купівлі продажу від 06.11.2014 р. за яким право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:041:0192, на які і було розташоване відповідне будівництво перейшло у власність до ТОВ «Статус-Груп». Відтак, жодного сумніву щодо наявності у ТОВ «Статус-Груп» права на розпорядження майновими правами у мене не виникало.

Однак, по закінченню вищезгаданого строку для завершення будівництва, ТОВ «Статус-Груп» не завершило процедуру введення відповідного будинку до експлуатації, хоча будинок був фактично спорудженим, та не передало мені у власність відповідну квартиру, майнові права щодо якої є предметом договору.Тривалий час посадові особи та представники ТОВ «Статус-Груп» пояснювали не можливість передачі мені у власність обумовленої квартири тим, що виникли проблеми із дозвільними документами на будівництво зазначеного будинку, що тягнуло за собою не можливість його введення до експлуатації та відповідної реєстрації прав власності на приміщення, що розташовані в такому будинку .

Однак, із відкритої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 стало відомо, що житлова квартира АДРЕСА_2 , оформлена 17.09.2019 р. на іншу особу ОСОБА_6 , право власності на яку для неї перейшло від ТзОВ «ВКД-ПЛЮС» (Код ЄДРПОУ 42973863). В свою чергу, ТзОВ «ВКД-ПЛЮС» зареєструвало право власності на вищезгадану квартиру 06.09.2019 р. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 04.09.2019 р. При цьому, такій реєстраційній дії також передувала інша реєстраційна дія щодо даної квартири на користьТзОВ «ВКД-ПЛЮС», яка проведена 07.05.2019 р. на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.05.2019 р. Також, із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно вбачається, що до моменту реєстрації права власності щодо вказаної квартири накористь ТзОВ «ВКД-ПЛЮС», остання 18.04.2019 р. була зареєстрована на ім`я ОСОБА_7 , який оформив право власності на таке майно на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 144998322 від 12.11.2018 р., виданого Приватним нотаріусом ОСОБА_8 (копія витягу із детальної інформацією щодо історії переходу прав власності додається).

На ОСОБА_9 , така сукупність кількох майже одномоментних державних реєстраційних дій щодо зміни власників квартири, є нічим іншим, як спробою легалізувати та узаконити незаконне походження даної квартири. А також свідчить про умисне вчинення дій організованою групою осіб, щодо незаконного заволодіння майном, майнові права на яке першочергово належать мені.

Також, із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно також вбачається, що власником земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0192, на які споруджено згадану забудову, як решти приміщень такої забудови наразі є ОСОБА_7 , який оформив права власності на такий будинок на підставівитягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 144998322 від 12.11.2018 р., виданим Приватним нотаріусом ОСОБА_8 .

Крім того, із відповіді Управління державного архітектурно-будівельного контролю ВК РМР, ОСОБА_4 стало відомо, що реєстрація права власності на 12 квартир у будинку АДРЕСА_3 здійснювалася без документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Відтак, ОСОБА_4 вважає, що незаконне заволодіння її майном, щодо якого у неї наявні майнові права, будо поєднане із вчиненням іншого кримінального правопорушення незаконного підроблення документів, які дали змогу здійснити первинну реєстрацію права власності на відповідний будинок, без здачі такого будинку в експлуатацію, ознаки якого передбачені ст. 358 КК України.

Відтак, на моє переконання наведені вище дії посадових осіб ТОВ «Статус-Груп» та інших пов`язаних з ними осіб, які були залучені до процесу узаконення майнових прав на квартиру, містять в собі ознаки злочинів передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки, на ОСОБА_9 , такі шахрайницькі дії вчинялися організовано та групою осіб, поєднаною спільним інтересом привласнення права власності на квартиру, майнові права на яку першочергово належали заявнику, та з використанням підроблених документів, які дали можливість незаконно зареєструвати право власності на таку квартиру без введення будинку, в якому вона розташована, до експлуатації на іншу особу.

При цьому, із наданих ОСОБА_4 та зібраних по кримінальному провадженню матеріалів та доказів чітко прослідковуються дані про фальсифікацію документівзбоку керівництва ТОВ «Статус-Груп» з метою заволодіння коштами та майном заявника, що на ОСОБА_9 , достатньо для висунення відповідної підозри причтеним до таких порушень особам.

Однак, постановоюначальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській ОСОБА_10 від 05.03.2022 р. було закрито вищевказане кримінальне провадження.

Вказана постанова в супереч вимогам ч. 6 ст. 284 КПК України не була вчасно надіслана/вручена, а ні ОСОБА_4 , як потерпілому та заявнику за даним кримінальним провадженням, а ні її представникові адвокатові ОСОБА_3 ..

Про існування такої постанови ОСОБА_4 дізналася 29.12.2022 р., коли її представник - адвокат намагався в черговий раз отримати від працівників поліції відомості про хід досудового розслідування. Вказане може бути підтверджено розпискою відповідального слідчого, яка міститься на копії такої постанови, про видачу 29.12.2022 р. для представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 копії постанови.

Згідно доводів слідчого, підставою для закриття кримінального провадження слугують його висновки про наявність ознак невиконаних цивільно-правових відносин, що склалися між сторонами.

Проте, ОСОБА_4 вважає, що оскаржувана постанова є наслідком неповного та неналежного проведення досудового розслідування слідчим.

Так, у своїй заяві, ОСОБА_4 чітко повідомила, посадові особи ТОВ «Статус-Груп» заволоділи коштами заявника, немаючі реального наміру та законної можливості передати заявникові в подальшому житлову квартиру. Наразі житловою квартирою, спорудження якої виступало предметом договору володіє інша особа, яка оформила власне право власності на підставі підроблених документів, адже згідно наданих відомостей Управління державного архітектурно-будівельного контролю ВК РМР, такий будинок до експлуатації не звався, в той же час право власності на його було з невідомих причин зареєстроване, та передане третім особам, яке на переконання заявника є очевидно причетними до даних кримінальних правопорушень.

Разом із тим, як стало відомо із матеріалів кримінального провадження, слідчим в ході здійснення досудового розслідування не було допитано жодної з осіб на які прямо вказала заявник у своїй заяві, з приводу обставин викладених в ній.

Наведене свідчить про неповноту проведеного слідства, та передчасність висновків слідчого про відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Станом на сьогоднішній день, ОСОБА_4 не повернуті а ні кошти, а ні майно, спорудження якого є предметом договору.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав просив їх задоволити.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки до суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали скарги та перевіривши факти, які в ній викладені, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов`язання припинити дію;3) зобов`язання вчинити певну дію;4) відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до ч.5 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Як встановлено в судовому засіданні, що в провадженні начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012111010000467 від 17.03.2021 р.

05.03.2022 року начальником відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 винесена постанова про закриття кримінального провадження, з якої вбачається, що кримінальне провадження за №12012111010000467 від 17.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Начальник відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 з моменту прийняття кримінального провадження за №12012111010000467 від 17.03.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, до свого провадження не проведено жодної слідчої дії для перевірки доводів потерпілого з метою встановлення істини по справі.

У зв`язку з вище викладеним постанова начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 від 05.03.2022 року, є незаконною і необґрунтованою, оскільки слідчим в ході здійснення досудового розслідування не було допитано жодної з осіб на які прямо вказала заявник у своїй заяві, з приводу обставин викладених в ній.

Наведене свідчить про неповноту проведеного слідства, та передчасність висновків слідчого про відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Крім того при винесенні оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження слідчий не в повній мірі дотримався вимог як кримінального процесуального законодавства, так і практики ЄСПЛ щодо вмотивування і обґрунтування свого рішення.

Відповідно до ч.1ст.11 КК Українизлочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Згідно ч.1ст.18 КК Українисуб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цьогоКодексу може наставати кримінальна відповідальність.

У відповідності з вимогамип.2ч.5ст.110КПКУкраїни мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про:зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначив, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, які постановляють за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.

Суди з метою забезпечення єдності судової практики, зокрема в частині її відповідності міжнародним стандартам, здійснюючи правосуддя, поряд із нормами національного законодавства мають застосовувати і норми Конвенції. Оскільки у Конвенції є низка характерних особливостей, її положення мають загальний характер, а права людини здебільшого констатуються у ній в абстрактній, оціночній формі, правильне розуміння її норм розкривається у рішеннях ЄСПЛ, які містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав.

Як наголошено у п. 25 Висновку № 9 (2006) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо ролі національних суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародного та європейського права: «національні суди є відповідальними за застосування європейського права. Від них у багатьох випадках вимагається його пряме застосування. Від них також вимагається тлумачення національного права у відповідності з європейськими стандартами. Відтак для реалізації ефективного захисту гарантованих прав і свобод громадян та уникнення у подальшому порушень Конвенції існують всі підстави для застосування у судовій практиці національних судів (їх рішеннях) правових позицій (практики) ЄСПЛ у контексті законодавства України та Конвенції.

Право на вмотивоване рішення витікає з більш загального принципу, закріпленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає людину від свавілля. Національне рішення повинно містити виклад причин, достатніх для відповіді на фактичні і правові (матеріально-правові чи процесуальні) доводи сторін у всіх їх суттєвих аспектах (Рішення ЄСПЛРуїс Торіха проти Іспанії, 9 грудня 1994 р., п.п.29-30)

Європейський суд з прав людини у своєму рішенніБєлоусов проти Україниу п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю. (Алексахін проти Українип.55)

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У рішенні «Серявін та інші проти України» Суд зазначив, п.58. Суд повторює, що згідно з вставленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються … орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), No 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), No 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи те, що в постанові начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 від 05.03.2022 року не виконі вимоги ст.284 КПК, а саме не було допитано жодної з осіб на які прямо вказала заявник у своїй заяві, з приводу обставин викладених в ній.

Крім того, ні прокурор ні слідчий в судове засідання не з`явилися та не надали матеріали кримінального провадження, у зв`язку з чим суд бере до уваги доводи заявника які зазначені у його скарзі.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя вважає, що подана скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 є обґрунтованою, доводи підтверджені, а тому є такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 284, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Рівненського районного управління поліціївід 05.03.2022 р. про закриття кримінального провадження - задоволити.

Скасувати постанову начальника відділення слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_11 від 05.03.2022 р. про закриття кримінального провадження №12012111010000467 від 17.03.2021 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду (підпис) ОСОБА_1

Ухвала набрала законної сили

"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу"

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1