Ухвала

від 04.04.2023 по справі 461/1378/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/1378/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/335/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22 березня 2023 року,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотаннястаршого слідчого відділу розслідуванням особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваної

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 діб, тобто до 18 травня 2023 року включно.

Визначено підозрюваній ОСОБА_6 заставу у розмірі70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187880гривень.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покладено на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати до старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися з Львівської області без дозволу старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3) повідомляти старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_10 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №42022140000000317 від 18.10.2022, зокрема, з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки покладено на підозрювану у строк на 2 місяці. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Роз`яснено підозрюваній ОСОБА_6 що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

В задоволенні решти вимог клопотання, - відмовлено.

Своє рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчий суддя мотивував недостатністю підставщодо застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівдля запобіганняризику аборизикам,зазначеним уклопотанні слідчого.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, оскільки слідчим суддею порушено вимоги ч.ч.1,3 ст. 370 КПК України. Зазначає, що рішення слідчого судді фактично дублює клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу. Вважає, що в ухвалі, слідчий суддя не обгрунтував ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, що вказує на відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Звертає увагу на те, що підозрювана ОСОБА_6 є одинокою матір`ю 3-х дітей, двоє з яких є малолітніми: ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється інвалідом з дитинства, та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стверджує, що застава у 70 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 187880 гривень є надто сувора та непомірна. Крім цього апелянт вважає, що тяжкість покарання не є підставою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, ухвалити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та виступ її захисника адвоката ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, обговоривши наведені доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що рішення про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою, постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано встановив, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Надумку колегіїсуддів, врахувавши те, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме: унезаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, передачі у місця позбавлення волі та незаконному збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність у видіпозбавлення воліна строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, особу підозрюваної; ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддяприйшов довірного висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, вона може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінального провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування до неї інших, більш м`яких запобіжних заходів.

Покликання апелянта на те, що підозрювана ОСОБА_6 має на утриманні трьох дітей, є обставиною, яка враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак така не є безумовною підставою для застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Таким чином, слідчим суддею з`ясовані всі обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та які в подальшому були оцінені судом в сукупності і стали підставою для прийняття судового рішення.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи адвоката ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту , є непереконливими.

Що стосується доводів адвоката ОСОБА_7 в частині непомірного розміру застави, то такі колегія суддів вважає необгрунтованими, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В цій же частині ст. 182 КПК Українизазначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається суддею, слідчим суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного майнового становища особи, що вносить заставу.

Межі розміру застави залежать, зокрема, і від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за його вчинення передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Пунктом 2 частини 5статті 182 КПК Українипередбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. При цьому, сторона державного обвинувачення зобов`язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).

Таким чином, слідчий суддя врахувавши особу підозрюваної, майновий стан, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в даномуконкретному випадку,підставно визначилазаставу 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 процесуальних обов`язків та відповідає меті застосування запобіжного заходу.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи адвоката про необгрунтованість розміру застави є непереконлдивими.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22 березня 2023 року, якою частково задоволено клопотаннястаршого слідчого відділу розслідуванням особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 діб, тобто до 18 травня 2023 року включно з визначенням застави у розмірі70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 187880гривень - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4