Рішення

від 04.04.2023 по справі 140/1119/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1119/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Захід» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Захід» (далі ПП «Захід», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2022 №7420733/32333300; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №31 від 05.09.2022 до податкової накладної №186 від 29.07.2022 датою подання її на реєстрацію.

Позові вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки від 07.07.2022 №84, укладеного між ПП «Захід» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), 29.07.2022 постачальник виставив покупцю рахунок №СФ-00000643 від 29.07.2022 на скло 4 мм на загальну суму 643 302,00 грн. В цей же день, на підставі платіжного доручення №1310, покупець здійснив часткову оплату рахунку на загальну суму 356698,00 грн, а постачальник згідно першої події виписав та зареєстрував податкову накладну №186 від 29.07.2022. Оскільки відвантаження товару за рахунком №СФ-00000643 від 29.07.2022 не відбулось, та відповідно обліковувалась передплата покупця у розмірі 356 698,00 грн, 05.09.2022 на підставі листа покупця від 05.09.2022 ПП «Захід» переніс передплату Покупця на інші рахунки, за яким відбулось відвантаження товару та зареєстровані податкові накладні, проте не було оплачено вартість покупцем (обліковувалась заборгованість).

Відповідно до статті 197 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем складено в електронній формі та відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі РК) №31 від 05.09.2022 до податкової накладної №186 від 29.07.2022 на суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 356698,00 грн, в т. ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ) 59449,67 грн.

Згідно квитанції №9180637663 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН реєстрацію РК №31 від 05.09.2022 до податкової накладної №186 від 29.07.2022 зупинено у зв`язку із складенням та поданням на реєстрацію РК із перевищенням 14-денного строку з дня складення ПН, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

ПП «Захід» подало до Комісії регіонального рівня вичерпні пояснення та перелік документів щодо господарської операції на підставі якої було складено та відправлено на реєстрацію РК №31 від 05.09.2022 до податкової накладної №186 від 29.07.2022, які на думку позивача були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію РК.

Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області 03.10.2022 №7420733/32333300 відмовлено у реєстрації РК №31 від 05.09.2022, оскільки платником податку не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: відсутні видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості.

На рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області позивачем подано скаргу 14.10.2022 в якій зазначено підстави складення РК, а саме факт відсутності постачання за оплаченим рахунком, що був підставою реєстрації ПН №186 від 29.07.2022, а також перенесення цієї оплати за заявою клієнта на інший рахунок, за яким відбулось відвантаження товару, що стало підставою реєстрації іншої ПН №84 від 14.07.2022, з повторним направленням всіх копій документів.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №57077/32333300/2 від 26.10.2022 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної'/розрахунку коригування в ЄРПН без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати РК позивача в ЄРПН датою його подання.

За наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що під час перевірки реєстрації поданих позивачем податкових накладних, розрахунку коригування до податкової накладної контролюючим органом встановлено відсутність первинних документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних. Представником відповідачів наголошено, що обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а зміст вказаних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на що оскаржувані рішення є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Представник відповідачів зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та, яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на наведене вважає, що відповідач-1 при прийнятті оскаржуваного рішення діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.

У відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 06.03.2023 представник позивача заперечив доводи представника відповідачів викладених у відзиві на позовну заяву, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просив позов задовольнити.

У письмових запереченнях на відповідь на відзив представник відповідачів підтримала обгрунтування аналогічні тим, що викладені в у відзиві на позовну заяву. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Також представником відповідачів подано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу, в якій відповідач вказує на їх неспівмірність та необгрунтованість, з огляду на що просить відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою суду від 04.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 07.07.2022 між ПП «Захід» (постачальник) та ПП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №84, предметом якого згідно з пунктом 1.1. є поставка скла листового (або інший товар).

На виконання зобов`язань за вказаним договором 29.07.2022 постачальник виставив покупцю рахунок №СФ-00000643 від 29.07.2022 на скло 4 мм на загальну суму 643 302,00 грн.

29.07.2022 на підставі платіжного доручення №1310, покупець здійснив часткову оплату рахунку на загальну суму 356 698,00 грн, а постачальник згідно першої події виписав та зареєстрував податкову накладну №186 від 29.07.2022.

В подальшому, по причині невідвантаження товару за рахунком №СФ-00000643 від 29.07.2022, на підставі листа покупця від 05.09.2022 ПП «Захід» перенесло передплату Покупця на інші рахунки, за яким відбулось відвантаження товару та зареєстровані податкові накладні.

Вказані обставини стали підставою для складання ПП «Захід» та подання на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування №31 від 05.09.2022 до податкової накладної №186 від 29.07.2022.

Однак, відповідно до квитанції від 14.09.2022 реєстрація розрахунку коригування №31 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку із тим, що у розрахунках коригування, складених до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 25).

Для підтвердження реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 до податкової накладної №186 від 29.07.2022, ПП «Захід» було подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір поставки №84 від 07.07.2022, рахунок СФ-000000643 від 29.07.2022, платіжне доручення №1310 від 29.07.2022, лист покупця від 05.09.2022.

Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області 03.10.2022 №7420733/32333300 відмовлено у реєстрації РК №31 від 05.09.2022, оскільки платником податку не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: відсутні видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості.

На рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області позивачем 14.10.2022 подано скаргу з повторним направленням всіх копій документів.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №57077/32333300/2 від 26.10.2022 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №57077/3233300/2 від 26.10.2022 за результатами розгляду скарги щодо спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії - без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2022 №7420733/32333300 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

ПП «Захід» на підставі часткової оплати, що надійшла від ПП ОСОБА_1 на рахунок позивача на виконання умов договору постачання №84 від 07.07.2022 було складено податкову накладну №186 від 29.07.2022, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, оскільки відвантаження товару за рахунком №СФ-00000643 від 29.07.2022 не відбулось, на підставі листа покупця ПП ОСОБА_1 від 05.09.2022 ПП «Захід» перенесло передплату Покупця на інші рахунки, що стало підставою для складання розрахунку коригування до податкової накладної №186 від 29.07.2022 на суму 356698,00 грн.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Так, з огляду на перенесення грошових коштів в сумі 356698,00 грн, які покупець сплатив позивачу в якості передоплати по рахунку №СФ-000000643 від 29.07.2022 на рахунок №СФ-000000529 від 11.07.2022, на виконання вищезазначених імперативних положень ПК України позивачем правомірно складено розрахунок коригування №13 до вищевказаної податкової накладної.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як зазначено у квитанції від 14.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 до податкової накладної, господарська операція відповідає пунктам 6 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Так, в отриманій позивачем квитанції від 14.09.2022 контролюючий орган вказав на те, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз пункту 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції від 14.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункт 6 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 6 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Отже, квитанція від 14.09.2022 про зупинення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Суд зазначає, що у квитанції від 14.09.2022про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 до податкової накладної було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаних розрахунків коригування до податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Сформовані у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиції щодо надання документів є загальними та формальними, вони за своїм змістом дублюють припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Такі пропозиції щодо надання документів не є конкретизованими, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.

При цьому суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 03.10.2022 №7420733/32333300 підставою для його прийняття стало ненадання платником податку копій документів, зокрема: надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Додаткова інформація: відсутні видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості.

Разом з тим, суд звертає увагу, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником, та у вказаній формі наявна графа додаткова інформація.

Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірне рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 03.10.2022 №7420733/32333300 не містить підкреслень за найменуваннями документів, яких не надав платник. Відповідна позначка «х» про ненадання документів стосується однієї групи документів: надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити). Водночас у рядку додаткова інформація вказано: відсутні видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та позбавляє можливості встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію розрахунків коригування в ЄРПН.

Також суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 до податкової накладної позивач надав повідомлення від 28.09.2022 №2 з поясненнями та копіями документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір поставки №84 від 07.07.2022, рахунок СФ-000000643 від 29.07.2022, платіжне доручення №1310 від 29.07.2022, лист покупця від 05.09.2022.

У письмовому поясненні від 27.09.2022 №27/07-22 позивач вказував про те, що 07.07.2022 ПП «Захід» («Постачальник») та ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка не є платником ПДВ («Покупець») уклали договір поставки №84. Постачальник виставив Покупцю рахунок №СФ-00000643 від 29.07.2022 на скло 4 мм на загальну суму 643 302,00 грн. Згідно платіжного доручення №1310 від 29.07.2022 покупець передплатив частину партії товару, а Постачальник згідно першої події виписав та зареєстрував податкову накладну №186 від 29.07.2022. на загальну суму передплати 356 698,00 грн. Відвантаження Товару за рахунком №СФ-00000643 від 29.07.2022 на суму 356 698,00 грн не відбулось. Після звірки взаєморозрахунків за цим рахунком залишилася передплата у розмірі 356 698,00 грн. відповідно. 05.09.2022 на підставі листа Покупця від 05.09.2022 Постачальник переніс передплату Покупця на інші рахунки, за яким вже (а) відбулось відвантаження товару, (б) були зареєстровані податкові накладні, але Покупець не оплатив його вартість (обліковувалась заборгованість). Відповідні обставини обумовили складення та відправлення на реєстрацію РК №31 від 05.09.2022 до ПН №186 від 29.07.2022 на суму 356 698,00 грн, в т. ч. ПДВ 59 449,67 грн.

Крім того, оскаржуючи рішення Головного управління ДПС у Волинській області про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2022 №7420733/32333300 позивачем до скарги було долучено видаткову накладну від 14.07.2022 №РН-000644 на суму 514 641,60 грн та ТТН №391 від 14.07.2022, яка була підставою реєстрації іншої ПН рахунок №СФ-000000529 від 11.07.2022), податкову накладну №84 від 14.07.2022 на суму 514641,60 грн, платіжні доручення від 23.08.2022 та 01.09.2022 на суму 36 393,35 грн та 121 550,25 грн відповідно, журнал-ордер за рахунком 361 щодо взаємовідносин із покупцем за період до 05.09.2022, ЕМД UA500370/2022/002612 (щодо імпорту скла), договір зберігання з ТзОВ «ВП «Завод РТО» (ЄДРПОУ 34537006) щодо відокремленого зберігання товарів за адресою вул. Гагаріна, 58, м. Ізмаїл, Одеської області.

При цьому, відповідачем-1 не підтверджено факт виявлення під час перевірки наданих пояснень та документів об`єктивних ознак неможливості здійснення товариством операції з надання послуг, дані про яку зазначено у податковій накладній та розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення товариством виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Тому відповідачем-1 не виконано законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування, поданого позивачем.

На думку суду, подані позивачем документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та були достатніми для реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і в суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Крім того, суд звертає увагу, що жодних сумнівів щодо вказаної господарської операції у відповідача-1 на стадії реєстрації самої податкової накладної №186 від 29.07.2022 не виникало, а розрахунок коригування від 05.09.2022 №31 до цієї податкової накладної позивач склав у зв`язку з перенесенням передплати на інші рахунки.

Окрім того суд зазначає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

З огляду на наведене, суд зазначає, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування.

Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Отже, на підставі попередньої оплати у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 29.07.2022 №186, реєстрацію розрахунку коригування до якої від 05.09.2022 №31 було зупинено контролюючим органом.

Враховуючи вищезазначене, встановлені контролюючим органом підстави повністю спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які, у свою чергу, також надавались відповідачу під час розгляду питання реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що у зв`язку з не зазначенням відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для того, аби реєстрація розрахунку коригування стала можливою, позивачем були подані документи на власний розсуд.

З огляду на встановлені судом обставини підстави для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН відсутні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2022 №7420733/32333300, яким було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №31 від 05.09.2022, поданого ПП «Захід», а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати поданий ПП «Захід» розрахунок коригування №31 від 05.09.2022 до податкової накладної датою їх подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №31 від 05.09.2022.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну допомогу адвоката надано копії: договору про надання правничої допомоги від 02.09.2022, додаткової угоди №1 від 28.10.2022, рахунку №ДУ-1/01 від 21.11.2022, платіжної інструкції №4430 від 28.11.2022, детального опису наданих послуг від 01.03.2023.

За умовами пункту 3 Додаткової угоди №1 від 28.10.2022 до договору про надання правничої допомоги від 02.09.2022 гонорар за представництво інтересів позивача у суді складає 10000,00 грн. Факт наданої допомоги підтверджується описом наданих послуг. Гонорар сплачується на поточний рахунок адвокатського бюро.

Таким чином, розмір гонорару адвоката встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Крім того, у поданому запереченні на клопотання про покладення на відповідача судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник відповідача вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу безпідставною та необґрунтованою.

Беручи до уваги обґрунтування заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі у додатковій угоді №1, є складовою частиною гонорару адвоката, однак представник позивача не навів доводів та доказів розумності цих витрат, їх співмірності з ціною позову, складності правовому супроводу даної справи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи заперечення відповідача щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Звертаючись до суду, позивач також сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.01.2023 №4523.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області, Комісія якого прийняла рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судові витрати у сумі 7684,00 грн, з них 5000,00 грн - витрати на правничу допомогу адвоката та 2684,00 грн - судовий збір.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Захід» (54031, Миколаївська область, місто Миколаїв, провулок Першотравневий, 25/2, код ЄДРПОУ 32333300) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2022 №7420733/32333300 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 05.09.2022 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданий Приватним підприємством «Захід» розрахунок коригування від 05.09.2022 №31.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «Захід» судові витрати в загальному розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. А. Лозовський