Ухвала

від 02.04.2023 по справі 320/8733/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 квітня 2023 року Київ № 320/8733/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Київтемпл Актив" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

ГУ ДПС у м.Києві звернулось до суду з позовом до ТОВ "Київтемпл Актив" з вимогами про стягнення з нього податкового боргу у розмірі 8021868,07 грн.

За результатом дослідження наявних у справі документів, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, ураховуючи таке:

положеннями ч.1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч. 3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із ч.1 ст. 57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також, приписами ст. 131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розд. XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.

При цьому, суд зазначає, що приписами пп. 19 п. 1 розд. VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб`єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.

Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 59 КАСУ, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Таким чином, наведеними положеннями КАСУ унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ГУ ДПС у м.Києві, вона підписана представницею заявника - Воєводою І.А., на підтвердження повноважень якої надано тільки копію витягу з ЄДРПОУ та довіреність, яка сформована в системі Електронний суд та видана в порядку передоручення, на підставі зазначеного витягу з ЄДР від 29.08.2022.

При цьому, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Воєвода І.А. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

Разом з цим, надана на підтвердження повноважень Воєводи І.А. діяти від імені заявника роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі і шляхом підписання заяви.

Статус відомостей ЄДР визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень Воєводи І.А. на підписання позовної заяви.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто на підставі наданого суду документу (копія витягу з ЄДР), суд позбавлений можливості встановити наявність права на реалізацію правосуб`єктності ГУ ДПС у м.Києві.

Так само суд не приймає у якості доказу повноважень представника довіреність, яка видана в. о. начальника ГУ ДПС у м. Києві, оскільки вона сама по собі не може бути єдиним доказом права на здійснення представницьких функцій від імені ГУ ДПС у м.Києві.

Так, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ГУ ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ - 44116011) є Датій О.А. Відомості про особу, що підписала позовну заяву в реєстрі відсутні.

При цьому, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо повноважень Датій О.А. на передоручення права представництва ГУ ДПС у м.Києві

Таким чином, представлені Воєводою І.А. документи не дають їй права на підписання позовної заяви від імені ГУ ДПС у м.Києві.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається позивачу якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 2, 9, 55, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (ЄДРПОУ 444116011, вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04116) до товариства з обмеженою відповідальністю "Київтемпл Актив" (ЄДРПОУ 41089290; 01010, Київ, вул. Московська, буд. 29-А) про стягнення податкового боргу, - повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.