Ухвала

від 04.04.2023 по справі 440/2707/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/2707/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні заперечення позивача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Кременчуцької районної ради Колотієвського Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 15.03.2023 надійшов позов ОСОБА_1 до Голови Кременчуцької районної ради Колотієвського Дмитра Олександровича, Кременчуцької районної ради, у якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність голови Кременчуцької районної ради Колотієвського Дмитра Олександровича, яка полягає у невиданні розпорядження про припинення з 06.03.2023 відпустки без збереження заробітної плати заступника голови Кременчуцької районної ради Скляревського Едуарда Івановича, наданої розпорядженням голови Кременчуцької районної ради від 04.01.2022;

- визнати протиправними дії голови Кременчуцької районної ради Колотієвського Дмитра Олександровича, які полягають у недопуску заступника голови Кременчуцької районної ради Скляревського Едуарда Івановича до виконання повноважень заступника голови Кременчуцької районної ради;

зобов`язати голову Кременчуцької районної ради Колотієвського Дмитра Олександровича видати розпорядження про припинення відпустки без збереження заробітної плати заступника голови Кременчуцької районної ради ОСОБА_1 ;

- стягнути з Кременчуцької районної ради на його користь середній заробіток за період з 06.03.2023 до дня видання головою Кременчуцької районної ради розпорядження про припинення відпустки без збереження заробітної плати заступника голови Кременчуцької районної ради Скляревського Едуарда Івановича.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

31.03.2023 до суду надійшло заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що обґрунтоване доцільністю розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ознайомившись з поданих запереченням, суд звертає увагу на такі обставини.

Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої цієї статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У силу положень пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Так, цей спір стосується проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування на посаді заступника голови районної ради.

При цьому займана позивачем посада не відносить його до службових осіб, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Тож, цей спір може бути розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовна заява ОСОБА_1 не містила клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Позивач у поданому запереченні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження чи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників.

Окрім того, суть спору не свідчить про наявність виключної правової проблеми, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду.

За таких обставин, зважаючи на те, що цей спір виник у справі незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Спірні відносини стосуються питань правозастосування та не потребують встановлення значного об`єму фактичних обставин справи шляхом заслуховування судом усних пояснень учасників справи, виклику свідків, експертів, спеціалістів тощо.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Аксен проти Німеччини", заява №8273/78; від 25.04.2002 у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №440/2707/23 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтями 44, 47 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

З вищенаведених підстав, суд залишає заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заперечення позивача ОСОБА_1 проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя С.С. Бойко