Постанова

від 30.03.2023 по справі п/811/2129/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2023 року м. Дніпросправа № П/811/2129/15

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Діденко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (суддя Жук Р.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» звернулось до суду з позовом до Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступник Головне управління ДПС у Кіровоградській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2015:

- №0000112204 в частині визначення грошового зобов`язання ТОВ «Кіровоградпостач» з податку на додану вартість в розмірі 1 475 766,00 грн основного платежу та 737 883,00 грн штрафних санкцій;

- №0000122204, яким ТОВ «Кіровоградпостач» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 976 350,00 грн;

- №0000132204 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 64 212,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 16 053 грн;

- №0000142204 про зменшення розміру від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 1 250 728,00 грн;

- №0000152204 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 340 148,70 грн основного платежу та 670 074,35 грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №42/11-23-22-02/37168244 від 21.12.2014, відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення №0000112204, №0000122204, №0000132204, №0000142204, №0000152204 від 23.01.2015, якими ТОВ «Кіровоградпостач» збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Відповідачем під час перевірки, зокрема, поставлено під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Марголак», ТОВ «Українська Нафто-газова Компанія», ТОВ «Вуглестіл Нью», ПАТ СКТБ «Комплекс», ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес», ТОВ «Грін-Степ», з посиланням на відсутність у останніх необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів, маніпулювання ними податковою звітністю та наявністю кримінальних проваджень. Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з контрагентами, які підтверджені належними бухгалтерськими та первинними документами, зокрема: податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; актами прийому-передачі природного газу, видатковими накладними, актами здачі-прийняття, банківськими виписками, актами приймання-передачі транспортних послуг, товарно-транспортними накладними, тощо.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.01.2015 №0000112204 в частині визначення грошового зобов`язання ТОВ «Кіровоградпостач» з податку на додану вартість в розмірі 1 309 981,00 грн основного платежу та 654 990,50 грн штрафних санкцій.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.01.2015 №0000122204, в частині зменшення ТОВ «Кіровоградпостач» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 396 002,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.01.2015 №0000142204, в частині зменшення ТОВ «Кіровоградпостач» розміру від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 431 513,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 23.01.2015 №0000152204 в частині визначення ТОВ «Кіровоградпостач» грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 340 148,70 грн основного платежу та 670 074,35 грн штрафних санкцій.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи місять докази наявності у позивача матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, спеціалістів (працівників) організаційних структур, складських приміщень, сховищ для палива та інших умов, які економічно необхідні для здійснення відповідних видів діяльності, а тому суд дійшов до висновку про наявність дійсного руху активів між учасниками відповідних операцій з поставки товару, а саме: між позивачем та ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Українська Нафто-газова Компанія», ПП «Грін-Степ». Водночас відмовляючи в задоволенні позову в частині, що стосується взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» з придбання послуг за договорами автоперевезень по Україні, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та витрати за вказаними взаємовідносинами. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено економічної доцільності господарських відносин з придбання послуг за договорами автоперевезень по Україні та їх зв`язку з господарською діяльністю позивача, з огляду на відсутність у контрагентів необхідної матеріальної бази, наявності кваліфікованого персоналу, транспортних засобів для здійснення такого роду діяльності. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відображають інформації, яка повинна міститись у первинних бухгалтерських документах, а тому не можуть бути визнані доказами, які підтверджують здійснення транспортування придбаного позивачем товару по території України. Поряд із зазначеним, судом першої інстанції врахована наявність відкритого кримінального провадження відносно директора та засновника ТОВ «Агродил» та вироку суду, який набрав законної сили у кримінальній справі за обвинуваченням особи, що виступала як керівник ТОВ «Фест-Груп» у фіктивному підприємництві.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено зокрема, що наявними у позивача первинними документами підтверджується реальність господарських операцій з надання транспортних послуг ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес». Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), про дефектність яких зазначено судом першої інстанції, мають всі обов`язкові реквізити, встановлені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Також позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про економічну недоцільність придбання позивачем у вказаних підприємств транспортних послуг, оскільки без отримання вказаних транспортних послуг взагалі неможлива господарська діяльність ТОВ «Кіровоградпостач» з огляду на те, що товариство є виробником хімічної продукції, яка доставляється (транспортується) до покупців (споживачів), які, в свою чергу, оплачують вартість отриманої продукції. Стосовно вироку Галицького районного суду м.Львова від 28.10.2015 позивач зазначає, що цей вирок суду не може бути належним доказом у даній адміністративній справі та беззаперечно прийнятий судом, оскільки стосується особи, яка, як зазначено у вироку, виступала в ролі керівництва контрагента позивача - ТОВ «Фест-Груп», проте за інформацією, отриманою з ЄДРПОУ станом на 06.07.2015, керівником ТОВ «Фест-Груп» з 12.12.2013 була інша особа. Водночас, частково задовольняючи позов і скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначених грошових зобов`язань, на думку позивача, суд першої інстанції помилково розрахував суми, які, за його висновком, підлягають нарахуванню.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано зокрема, що оскільки у ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Марголак», ТОВ «Українська Нафто-газова Компанія», ТОВ «Вуглестіл Нью», ПАТ СКТБ «Комплекс», ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес», ТОВ «Грін-Степ» за перевіряємий період відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, операції між зазначеними контрагентами та ТОВ «Кіровоградпостач» не є господарською діяльністю останнього, в розумінні п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Більш того, на думку відповідача, первинні документи отримані позивачем від зазначених вище контрагентів за перевіряємий період не мають юридичної сили та доказовості у зв`язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій. Відповідач наголошує на тому, що, як свідчать матеріали перевірок, діяльність ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Марголак», ТОВ «Українська Нафто-газова Компанія», ТОВ «Вуглестіл Нью», ПАТ СКТБ «Комплекс», ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес», ТОВ «Грін-Степ» полягала в сприянні різним суб`єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів у готівку, заниженні податкових зобов`язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» задоволено, апеляційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі №П/811/2129/15 скасовано, прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 22 липня 2021 року касаційну скаргу Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 811/2129/15 скасовано, а справу направлено до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 липня 2021 року, зазначив про те, що апеляційним судом в повній мірі не оцінено реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин ТОВ «Кіровоградпостач» з ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес», на які посилався відповідач впродовж розгляду справи. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, перевірити фактичне вчинення господарських операцій з виконання робіт в розрізі кожного контрагента окремо, встановити, за яких обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами з наданням належної правової оцінки наданим позивачем первинним документам на предмет належного їх оформлення (форма, зміст, зазначення необхідних реквізитів), оцінити відповідні докази у сукупності щодо кожного контрагента окремо та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Кіровоградпостач» 13 липня 2010 року зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 37168244), основним видом діяльності якої за КВЕД є, зокрема, виробництво інших основних органічних хімічних речовин (20.14).

Позивач має право виконувати роботи по виробництву, переробці та застосуванню шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки (толуол, кислота оцтова за ГОСТ 12.1.007-76) та має право експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, що підтверджується необхідним для такої діяльності дозволами.

Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кіровоградпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з:

-ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року, з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2013 року, з 01 вересня 2013 року по 31 березня 2014 року;

-ТОВ «Марголак» за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2013 року,

-ТОВ «Українська Нафто-Газова Компанія» за період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року,

-ТОВ «Вуглестіл Нью» за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року,

-ПАТ СКТБ «Комплекс» за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року;

-ТОВ «Агродил» за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2014 року,

-ТОВ «Фест-Груп» за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року,

-ТОВ «Ноттес» за період з 01 травня 2014 року по 31 липня 2014 року, ТОВ «Грін-Степ» за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року,

-ТОВ «Грін-Степ» за період з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року,

-ПП «Дніпрокомплект» за період з 01 червня 2014 року по 31 червня 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт №42/11-23-22-02/37168244 від 21.12.2014 (т.1, а.с.16-52).

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у вказаному акті перевірки, останнім встановлено порушення ТОВ «Кіровоградпостач»:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 7 950 047 грн (у тому числі за серпень 2012 року 25 417 грн, за вересень 2012 року 76 524 грн, жовтень 2012 року 14 819 грн, січень 2013 року 527 984 грн, лютий 2013 року 247 305 грн, березень 2013 року 613 420 грн, квітень 2013 року 952 449 грн, травень 2013 року 795 566 грн, червень 2013 року 720 646 грн, липень 2013 року 730 586 грн, серпень 2013 року 721 715 грн, вересень 2013 року 630 064 грн, жовтень 2013 року 812 802 грн, листопад 2013 року 803 028 грн, грудень 2013 року 28 102 грн, січень 2014 року 144 359 грн, квітень 2014 року 92 014 грн, травень 2014 року 4 236 грн, червень 2014 року 9 011 грн);

- пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 статті 139 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств у сумі 7 355 486 грн (за 3 квартал 2012 року 107 038 грн, за 4 квартал 2012 року 265 470 грн, за 2013 рік 6 982 978 грн) та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 252 290 грн (за 1 квартал 2014 року 1 165 275 грн, за 2 квартал 2014 року 54 805 грн, за 3 квартал 2014 року 30 648 грн);

- завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2013 року в сумі 64 212 грн;

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (р.19 Декларації) на загальну суму 976 350 грн (у тому числі за жовтень 2012 року 136 673 грн, лютий 2013 року 566 002 грн, травень 2013 року 64 095 грн, липень 2013 року 16 339 грн, серпень 2013 року 118 747 грн, жовтень 2013 року 133 472 грн, січень 2014 року 15 849 грн, лютий 2014 року 38 573 грн, липень 2014 року - 442 грн, листопад 2014 року - 158 грн).

23 січня 2015 року на підставі акта перевірки №42/11-23-22-02/37168244 від 21.12.2014 Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0000112204, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 925 071 грн, з яких 7 950 047 грн - за основним платежем, 3 975 024 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0000122204, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у загальному розмірі 976 350 грн;

-№0000132204, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 64 212 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 16053 грн;

-№0000142204, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 1 250 728 грн;

-№0000152204, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 11 033 229 грн, з яких 7 355 486 грн - за основним платежем, 3 677 743 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Під час процедури адміністративного оскарження Кіровоградською ОДПІ за зверненням ТОВ «Кіровоградпостач» прийнято рішення від 01 квітня 2015 року №29/11-23-22-04 про погодження застосування процедури податкового компромісу.

Так, відповідно до рішення Кіровоградської ОДПІ від 01.04.2015 №29/11-23-22-04 погоджено позивачеві застосування процедури податкового компромісу у відповідності пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивачем не оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 23.01.2015 в частині узгодження грошових зобов`язань вказаним рішенням, а саме:

-податкове повідомлення-рішення №0000112204 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 6 474 281,00 грн (за взаємовідносинами: з ПАТ СКТБ «Комплекс» на суму ПДВ 4 137 597,00 грн, ТОВ «Вуглестил Нью» на суму ПДВ 625 464,00 грн, ТОВ «Марголак» на суму ПДВ 1 711 220,00 грн);

-податкове повідомлення-рішення №0000152204 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем 6 015 337,30 грн (за взаємовідносинами: з ПАТ СКТБ «Комплекс» на суму витрат 19 976 250,00 грн, ТОВ «Вуглестил Нью» на суму витрат 3 127 320,00 грн, ТОВ «Марголак» на суму витрат 8 566 100,00 грн).

Правомірність податкових повідомлень-рішень від 23.01.2015 №0000122204, №0000132204 №0000142204; №0000112204 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 475 766,00 грн основного платежу та 737 883,00 грн штрафних санкцій; №0000152204 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 340 148,70 грн основного платежу та 670 074,35 грн штрафних санкцій, є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частино2 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

У періоді, який перевірявся податковим органом, ТОВ «Кіровоградпостач» мало з ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Українська Нафто-Газова Компанія» та ТОВ «Грін-Степ» наступні господарські відносини з поставки товару.

20 лютого 2012 року, 12 вересня 2013 року між ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» (постачальник) та ТОВ «Кіровоградпостач» (покупець) укладено договори на постачання природного газу №Г-12/049 та №13/056 відповідно, й додаткові угоди до них, за змістом яких постачальник зобов`язується надавати у власність покупцю природний газ, а покупець в свою чергу зобов`язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу на умовах даних договорів (т.1, а.с.88-93, 196-197).

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» має право здійснювати господарську діяльність з поставки природного газу, газу (метану), вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, що посвідчується відповідною ліцензією серії АГ №578414.

На виконання умов вказаного договору у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2012 року та січні, лютому, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2013 року, січні, лютому, березні 2014 року ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» здійснено обумовлену вказаними договорами поставку газу на загальну суму 5 166 160,73 грн (із них ПДВ 904 391,25 грн).

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідними банківськими виписками по рахунку (т.1, а.с.162-195).

Факт отримання позивачем послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними (т.1, а.с.126-161) та відповідними актами прийому-передачі природного газу (т.1, а.с.96-125).

20 лютого 2013 року між ТОВ «Українська Нафто-Газова Компанія» (постачальник) та ТОВ «Кіровоградпостач» (покупець) укладено договір на постачання природного газу №3470/П/13-351 та додаткові угоди до нього, за змістом якого постачальник зобов`язується надавати у власність покупцю природний газ, а покупець в свою чергу зобов`язується оплачувати вартість прийнятого обсягу газу на умовах даного договору (т.1,а.с.198-204).

На виконання умов вказаного договору у березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2013 року ТОВ «Українська Нафто-Газова Компанія» здійснено обумовлену вказаними договорами поставку газу на загальну суму 3 850 579,33 грн (із них ПДВ 641 763,22 грн).

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідними банківськими виписками по рахунку (т.1, а.с.235-250).

Факт отримання позивачем послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними (т.1, а.с.211-232) та відповідними актами прийому-передачі природного газу (т.1, а.с.205-210).

У червні 2014 року у ПП «Грін-Степ» позивачем придбано товар (торцеве ущільнення ВС-80, вал ВС-80) на загальну суму 5 120,14 грн (із них ПДВ - 853,36 грн).

На підтвердження придбання товару позивачем надано видаткову накладну (т.2, а.с.186), податкову накладну (т.2, а.с.187), акт здачі-прийняття (т.4, а.с.26-29).

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідними банківськими виписками по рахунку (т.2, а.с.188).

Використання позивачем у власній господарські діяльності придбаного у вказаних підприємств природного газу підтверджується заявками на постачання газу, листами про зменшення ліміту поставок газу, листами про підтвердження планових лімітів, листами щодо відключення від газопостачання та зміни ціни природного газу, наявність підтвердження лімітів, звітами про реалізацію промислової продукції, копії паспортів на парові котли (т.3, а.с.237-278; т.5, а.с.57-130).

Використання позивачем у власній господарські діяльності придбаного у ТОВ «Грін-Степ» товару (торцевого ущільнення та валу) підтверджується документальними доказами, які свідчать про використання вказаного товару для встановлення на насосі для його належної роботи (т.5, а.с.234-246).

Проаналізувавши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «Кіровоградпостач» по господарських відносинах з ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Українська Нафто-Газова Компанія» та ТОВ «Грін-Степ», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з останніх можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, надано докази сплати коштів за нього, що свідчить про належне документальне підтвердження господарських операцій, відповідно, позивачем підтверджено показники, відображені у податковій звітності.

Позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Більш того, надані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у цій справі.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Водночас контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що операції з контрагентами позивача неможливо підтвердити у зв`язку з відсутністю у контрагентів відповідної кількості працівників, офісних та складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів тощо.

Вказані висновки відповідач здійснив на підставі інформації з баз даних ІТС «Податковий блок», Архів електронної звітності, Єдиний реєстр податкових накладних, інших баз.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.

Більш того, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Із зазначеного слідує, що доводи контролюючого органу щодо неспроможності контрагентів позивача виконати заявлений обсяг поставок є твердженнями, які не обґрунтовуються відповідними доказами, зокрема актами перевірки або зустрічної звірки.

Суд апеляційної інстанції враховує, що висновком Верховного Суду, викладеним у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Поряд із зазначеним, колегія суддів також звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначений висновок відповідає положенням статті 61 Конституції України, якими закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

В даній справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В періоді, що перевірявся позивач також мав господарські відносини з ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» з надання послуг (автоперевезень).

Використання позивачем у власній господарські діяльності наданих ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» послуг обґрунтовано тим, що основним видом діяльності ТОВ «Кіровоградпостач» за КВЕД є, зокрема, виробництво інших основних органічних хімічних речовин (20.14), товариство має право виконувати роботи по виробництву, переробці та застосуванню шкідливих небезпечних речовин 3 класу небезпеки (толуол, кислота оцтова за ГОСТ 12.1.007-76) (т.3, а.с.213-214), і саме для транспортування товару власного виробництва (хімічної) продукції покупцям товариство придбало у вказаних контрагентів транспортні послуги.

Контролюючий орган висновок щодо безпідставного включення ТОВ «Кіровоградпостач» у перевіряємий період до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» мотивував тим, що:

1) Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Агродил», за результатами якої складено акт від 11.04.2014 №53/12-36-22-03/10/38551092 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Агродил» (код за ЄДРПОУ 38551092) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2014 по 31.01.2014»; ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Фест-Груп», за результатами якої складено акт від 08.04.2014 №1103/26-55-22-08/38866020 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фест-Груп» (код ЄДРПОУ 38866020) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014»; ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Ноттес», за результатами якої складено акт від 14.08.2014 №2456/26-55-22-07/38978551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ноттес» (код ЄДРПОУ 38978551) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.07.2014»;

2) з відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що у власності ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» відсутнє нерухоме майно;

3) під час перевірки позивачем не було надано заявок на перевезення, складання яких є обов`язковим за умовами договорів з автоперевезень, укладених між позивачем та ТОВ «Фест-Груп» та ТОВ «Ноттес»;

4) акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відображають інформації, яка повинна міститись у первинних бухгалтерських документах;

5) надання послуг з видів виконання перевезень вантажів не відповідає зареєстрованим видам діяльності контрагентів позивача - ТОВ «Агродил» та ТОВ «Ноттес»;

6) обвинувальним вироком Галицького районного суду міста Львова від 28 жовтня 2015 року, який набрав законної сили 28 листопада 2015 року, у кримінальній справі №461/10058/15-к, ОСОБА_1 , було визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205, частини першої статті 366 Кримінального кодексу України пособництво у службовому підроблені, складанні і видачі службовим особам завідомо неправдивих офіційних документів та пособництво у фіктивному підприємництві, придбання суб`єктів підприємницької діяльності. Вищезазначеним вироком встановлено, що дії ОСОБА_1 спільно із невстановленими особами були спрямовані на виготовлення та зберігання неправдивих документів та печаток ряду фіктивних підприємств, серед інших і ТОВ «Фест-Груп». Використовуючи фіктивні підприємства (також і ТОВ «Фест-Груп»), невстановлені особи прикривали нелегалізовану господарську діяльність інших суб`єктів підприємницької діяльності, здійснюючи ведення незаконної господарської діяльності.

7) Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області листом №9338 повідомлено, що за результатами відпрацювання ТОВ «Агродил» (код за ЄДРПОУ 38551092) 10.04.2014 відкрите кримінальне провадження №42014130010000055, у відношенні директора та засновника ТОВ «Агродил» ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_1 ) за ст. 205 ч. 1 КК України згідно якого встановлено: «в ході проведення заходів місцезнаходження підприємства не встановлено. Проведеними заходами встановлено місцезнаходження засновника та керівника ТОВ «Агроділ» гр. ОСОБА_2 25.03.2014 отримано письмові пояснення, згідно яких гр. ОСОБА_2 не зміг надати детальну інформацію щодо реєстрації та здійснення господарських операцій підприємством, зокрема за січень 2014 року. Він не має будь-якої спеціальної освіти, достатню чисельність працівників та основні засоби для здійснення господарської діяльності. Не надано також документальне підтвердження взаємовідносин з вищевказаним СГД.».

З матеріалів справи встановлено, що 01 лютого 2014 року між ТОВ «Кіровоградпостач» (замовник) та ТОВ «Ноттес» (перевізник) укладено договір з автоперевезень по Україні №НТ-0114-КП, за змістом якого замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника (т.2, а.с.1-4).

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору Заявка є невід`ємною частиною даного Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім`я, по батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки Замовника; дата і час завантаження і розвантаження або строк виконання доручення; вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення.

У податковому обліку позивач відобразив операції з придбання транспортних послуг у ТОВ «Ноттес» на загальну суму 100 247 грн (із них ПДВ 16 708 грн).

На посвідчення виконання умов вказаного договору у травні, червні, липні 2014 року позивачем надано податкові накладні виписані ТОВ «Ноттес» (т.2, а.с.5-41), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2, а.с.50-86).

Податкові накладні (від 27.05.2014 №191, від 28.05.2014 №209, від 29.05.2014 №234, від 29.05.2014 №236, від 29.05.2014 №232, від 03.06.2014 №15, від 03.06.2014 №17, від 04.06.2014 №25, від 05.06.2014 №32, від 05.06.2014 №30, від 06.06.2014 №42, від 11.06.2014 №69, від 12.06.2014 №74, від 12.06.2014 №76, від 13.06.2014 №86, від 18.06.2014 №126, від 19.06.2014 №136, від 19.06.2014 №134, від 20.06.2014 №147, від 25.06.2014 №180, від 25.06.2014 №182, від 26.06.2014 №186, від 27.06.2014 №197, від 27.06.2014 №195, від 03.07.2014 №14, від 03.07.2014 №16, від 03.07.2014 №18, від 04.07.2014 №24, від 04.07.2014 №26, від 08.07.2014 №54, від 10.07.2014 №62, від 10.07.2014 №64, від 10.07.2014 №66, від 15.07.2014 №99, від 16.07.2014 №107, від 17.07.2014 №115, від 17.07.2014 №117), надані позивачем під час перевірки, містять посилання на Заявки-договори (від 26.05.2014 №КПС-205, від 27.05.2017 №КПС-208, від 28.05.2014 №КПС-210, від 28.05.2014 №КПС-213, від 27.05.2014 №КПС-206, від 02.06.2014 №КПС-218, від 02.06.2014 №КПС-220, від 03.06.2014 №КПС-224, від 04.06.2014 №КПС-227, від 03.06.2014 №КПС-222, від 04.06.2014 №КПС-226, від 10.06.2014 №КПС-231, від 10.06.2014 №КПС-235, від 11.06.2014 №КПС-236, від 12.06.2014 №КПС-239, від 17.06.2014 №КПС-246, від 17.06.2014 №КПС-247, від 18.06.2014 №КПС-253, від 19.06.2014 №КПС-254, від 24.06.2014 №КПС-259, від 24.06.2014 №КПС-260, від 24.06.2014 №КПС-258, від 25.06.2014 №КПС-265, від 25.06.2014 №КПС-264, від 01.07.2014 №КПС-272, від 02.07.2014 №КПС-273, від 02.07.2014 №КПС-274, від 04.07.2014 №КПС-276, від 01.07.2014 №КПС-271, від 07.07.2014 №КПС-280, від 08.07.2014 №КПС-282, від 09.07.2014 №КПС-289, від 09.07.2014 №КПС-285, від 14.07.2014 №КПС-293, від 415.07.2014 №КПС-294, від 15.07.2014 №КПС-296, від 16.07.2014 №КПС-296 відповідно).

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем перелічених вище Заявок-договорів надано не було, у той час як такі Заявки є невід`ємною частиною Договору №НТ-0114-КП від 01.02.2014, в яких відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення.

Більш того, позивачем не було зазначено про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали останньому надати такі Заявки-договори.

Щодо наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено посилання лише на рахунки (від 27.05.2014 №191, від 28.04.2014 №209, від 29.05.2014 №232, від 29.05.2014 №234, від 29.05.2014 №236, від 03.06.2014 №15, від 03.06.2014 №17, від 04.06.2014 №25, від 05.06.2014 №32, від 05.06.2014 №30, від 06.06.2014 №42 від 11.06.2014 №69, від 12.06.2014 №74 від 12.06.2014 №76, від 13.06.2014 №86, від 18.06.2014 №126, від 19.06.2014 №136, від 19.06.2014 №134, від 20.06.2014 №147, від 25.06.2014 №180, від 25.06.2014 №182, від 26.06.2014 №186, від 27.06.2014 №197, від 27.06.2014 №195, від 03.07.2014 №14, від 03.07.2014 №16, від 03.07.2014 №18, від 04.07.2014 №24, від 04.07.2014 №26, від 08.07.2014 №54, від 10.07.2014 №62, від 10.07.2014 №64, від 10.07.2014 №66, від 15.07.2014 №99, від 16.07.2014 №107, від 17.07.2014 №115, від 17.07.2014 №117), які позивачем також не надано під час перевірки.

Натомість, посилання на відповідні Заявки-договори та/або товарно-транспортні накладні у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутні, що унеможливлює ідентифікацію визначених у таких актах транспортно-експедиторських послуг, суми податку на додану вартість за якими включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зі змісту наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) неможливо встановити те, які саме транспортно-експедиторські послуги були надані та який вантаж перевозився. Крім того, у даних актах - не міститься жодних посилань на наявність документів: накладні тощо, видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, а також - жодних посилань на те, що послуги надавались за транспортними документами або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту відправлення до пункту його призначення. Дані акти не містять жодної інформації про дати здійснення заявок замовника (замовлень), терміни їх виконання, умови, які були виставлені замовником.

На підтвердження факту транспортування позивачем надано товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.87-185; т.4, а.с.36,39).

Під час проведення спірної перевірки контролюючим органом було встановлено, що в товарно-транспортних накладних відсутній повний перелік продукції, яка передана для перевезення, а є тільки загальне визначення «хімічна продукція згідно накладної».

Водночас відповідно до п 11.7. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, у тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

У наданих позивачем товарно-транспортних накладних в графі «супровідні документи на вантаж» здійснено посилання на видаткові накладні, в яких має бути перераховано найменування вантажу перевезення якого здійснювалось за відповідною товарно-транспортною накладною.

Проте, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано позивачем, під час проведення перевірки ТОВ «Кіровоградпостач» не додано до товарно-транспортних накладних відповідні видаткові накладні, які б давали змогу податковому органу встановити найменування та кількість вантажу, його пакування, тощо.

Позивач лише під час розгляду справи у суді першої інстанції надав у якості прикладу дві видаткові накладні №КП-0002303 від 24.06.2014 та №КП-0002311 від 24.06.2014 до товарно-транспортних накладних №КП-0002303 від 24.06.2014 та №КП-0002311 від 24.06.2014 відповідно (т. 4, а.с. 37, 40).

Про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу надати такі видаткові накладні під час спірної перевірки останнім не вказано.

Оплата послуг ТОВ «Ноттес» здійснена ТОВ «Кіровоградпостач» безготівковим шляхом, на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки, які не містять посилання на Договір №НТ-0114-КП від 01.02.2014 та/або на відповідні Заявки-договори (т.2, а.с.42-49).

В графі «призначення платежу» зазначених вище банківських виписок зазначено лише посилання на відповідні рахунки, які, як зазначалось вище, позивачем не надано ані під час перевірки, ані під час розгляду даної справи.

У січні 2014 року у ТОВ «Агродил» позивачем придбано транспортні послуги згідно договорів-заявок укладених 14.01.2014, 15.01.2014, 20.01.2014, 21.01.2014, 22.01.2014, 27.01.2014, 27.01.2014, 28.01.2014 (т.2, а.с.189-198) на загальну суму 27 150,00 грн (із них ПДВ 4 525,00 грн).

На підтвердження придбання товару позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2, а.с.201-210), податкові накладні (т.2, а.с.242-251).

Щодо наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено посилання лише на рахунки (від 16.01.2014 №161, від 17.01.2014 №171, від 17.01.2014 №173, від 21.01.2014 №211, від 23.01.2014 №231, від 23.01.2014 №233, від 24.01.2014 №241, від 29.01.2014 №292, від 30.01.2014 №301, від 31.01.2014 №307), які позивачем не надано ані під час перевірки, ані під час судового розгляду даної справи.

Натомість, посилання на відповідні Заявки-договори та/або товарно-транспортні накладні у вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутні, що унеможливлює ідентифікацію визначених у таких актах транспортно-експедиторських послуг, суми податку на додану вартість за якими включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

На посвідчення факту безготівкової оплати за транспортні послуги ТОВ «Кіровоградпостач» надано банківські виписки, які не містять посилання на договори-заявки, натомість містять лише посилання на рахунки, які, як встановлено вище, позивачем до перевірки не надавались (т.2,а.с.199-200).

На підтвердження факту транспортування ТОВ «Кіровоградпостач» надано товарно-транспортні накладні (т.2, а.с.211-241; т.4, а.с.42,45).

Під час проведення спірної перевірки контролюючим органом було встановлено, що в товарно-транспортних накладних відсутній повний перелік продукції, яка передана для перевезення, а є тільки загальне визначення «хімічна продукція згідно накладної».

Судом встановлено, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних в графі «з вантажем слідують документи» здійснено посилання на видаткові накладні, в яких має бути перераховано найменування вантажу перевезення якого здійснювалось за відповідною товарно-транспортною накладною.

Проте, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано позивачем, під час проведення перевірки ТОВ «Кіровоградпостач» не додано до товарно-транспортних накладних відповідні видаткові накладні, які б давали змогу податковому органу встановити найменування та кількість вантажу, його пакування, тощо.

Позивач лише під час розгляду справи у суді першої інстанції надав у якості прикладу дві видаткові накладні №КП-0000213 від 22.01.2014 та №КП-0000170 від 21.01.2014 до товарно-транспортних накладних №КП-0000213 від 22.01.2014 та №КП-0000170 від 21.01.2014 відповідно (т. 4, а.с. 43, 46).

Про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу надати такі видаткові накладні під час спірної перевірки останнім не вказано.

01.02.2014 між ТОВ «Кіровоградпостач» (замовник) та ТОВ «Фест-Груп» (перевізник) укладено договір з автоперевезень по Україні №КПС-0314, за змістом якого замовник доручає, а перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок замовника (т.3, а.с.1-4).

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору Заявка є невід`ємною частиною даного Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім`я, по батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки Замовника; дата і час завантаження і розвантаження або строк виконання доручення; вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення.

На посвідчення виконання умов вказаного договору у лютому 2014 року позивачем надано податкові накладні (т.3, а.с.51-67), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3, а.с.68-84) на загальну суму 38 000,00 грн (із них ПДВ 6 333,33 грн).

Податкові накладні (від 04.02.2014 №41, від 06.02.2014 №62, від 07.02.2014 №71, від 11.02.2014 №111, від 13.02.2014 №133, від 13.02.2014 №131, від 13.02.2014 №135, від 17.02.2014 №171, від 18.02.2014 №181, від 20.02.2014 №201, від 27.02.2014 №271, від 27.02.2014 №277, від 28.02.2014 №284, від 28.02.2014 №282), надані позивачем під час перевірки, містять посилання на Заявки-договори (від 03.02.2014 №КПС-027, від 05.02.2014 №КПС-033, від 05.02.2014 №КПС-032, від 10.02.2014 №КПС-034, від 11.02.2014 №КПС-037, від 11.02.2014 №КПС-036, від 12.02.2014 №КПС-041, від 13.02.2014 №КПС-043, від 17.02.2014 №КПС-044, від 18.02.2014 №КПС-048, від 25.02.2014 №КПС-054, від 26.02.2014 №КПС-055, від 26.02.2014 №КПС-057, від 24.12.2013 №КПС-884, від 25.02.2014 №КПС-053, від 26.02.2014 №КПС-056, від 27.02.2014 №КПС-060 відповідно).

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем перелічених вище Заявок-договорів надано не було, у той час як такі Заявки є невід`ємною частиною Договору №КПС-0314 від 01.02.2014, в яких відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення.

Більш того, позивачем не було зазначено про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали останньому надати такі Заявки-договори.

На посвідчення факту транспортування позивачем надано товарно-транспортні накладні (т.3, а.с.13-50; т.4, а.с.30, 33).

Під час проведення спірної перевірки контролюючим органом було встановлено, що в товарно-транспортних накладних відсутній повний перелік продукції, яка передана для перевезення, а є тільки загальне визначення «хімічна продукція згідно накладної».

У наданих позивачем товарно-транспортних накладних в графі «супровідні документи на вантаж» здійснено посилання на видаткові накладні, в яких має бути перераховано найменування вантажу перевезення якого здійснювалось за відповідною товарно-транспортною накладною.

Проте, як встановлено з матеріалів справи та не спростовано позивачем, під час проведення перевірки ТОВ «Кіровоградпостач» не додано до товарно-транспортних накладних відповідні видаткові накладні, які б давали змогу податковому органу встановити найменування та кількість вантажу, його пакування, тощо.

Позивач лише під час розгляду справи у суді першої інстанції надав у якості прикладу дві видаткові накладні №КП-0000342 від 05.02.2014 та №КП-0000341 від 05.02.2014 до товарно-транспортних накладних №КП-0000342 від 05.02.2014 та №КП-0000341 від 05.02.2014 відповідно (т. 4, а.с. 31,34).

Про наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу надати такі видаткові накладні під час спірної перевірки останнім не вказано.

Оплата за даним договором здійснена безготівковим шляхом на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки, які не містять посилання на Договір №КПС-0314 від 01.02.2014 та/або на відповідні Заявки-договори (т.3, а.с.10-12).

В графі «призначення платежу» зазначених вище банківських виписок зазначено лише посилання на відповідні рахунки, які, як зазначалось вище, позивачем не надано ані під час перевірки, ані під час розгляду даної справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на те, що між позивачем та ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес» укладено договори з автоперевезень по Україні (т. 2, а.с. 1-4, 189-198; т. 3, а.с. 1-4), однак в наданих позивачем на підтвердження господарських операцій із вказаними контрагенти актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) зазначено про надання останніми саме транспортно-експедиторських послуг, які за своїм змістом є більш ширшими ніж послуги з перевезення.

Крім того, податковий орган у своїх пояснення неодноразово вказує на те, що надання послуг з видів виконання перевезень вантажів не відповідає зареєстрованим видам діяльності контрагентів позивача (ТОВ «Агродил» та ТОВ «Ноттес»).

Так, з аналізу даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ТОВ «Ноттес» (код ЄДРПОУ 38978551) зареєстроване як юридична особа 14.11.2013 (номер запису: 10701020000051939), видами діяльності якої є, зокрема: 62.03 - Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням (основний); 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Згідно з інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Агродил» (код ЄДРПОУ 38551092) зареєстроване як юридична особа 06.02.2013 (номер запису: 13821020000024139), видами діяльності якої є, зокрема: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до КВЕД-2010: Клас 52.29 включає в себе, у тому числі: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом.

Натомість, згідно з КВЕД-2010: Клас 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, включає в себе: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації; оренду вантажних автомобілів з водієм; вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили; надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.

Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що надання послуг з виконання перевезень не відповідає статутній діяльності ТОВ «Ноттес» та ТОВ «Агродил».

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання позивачем послуг з автоперевезень від ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес».

Враховуючи наведене, встановлені вище обставини обумовлюють правильність висновку суду про часткове задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень в частині нарахованих позивачеві грошових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за взаємовідносинами позивача з контрагентами - ТОВ «УкрЕнерго Холдинг», ТОВ «Українська Нафто-газова Компанія», ТОВ «Грін-Степ», та залишенню в силі податкових повідомлень-рішень в частині нарахованих позивачеві грошових зобов`язань за взаємовідносинами позивача з контрагентами - ТОВ «Агродил», ТОВ «Фест-Груп», ТОВ «Ноттес».

Щодо доводів відповідача про те, що реальність господарських операцій між ТОВ «Кіровоградпостач» та ТОВ «Фест-Груп» спростовується вироком Галицького районного суду міста Львова від 28 жовтня 2015 року, який набрав законної сили 28 листопада 2015 року, у кримінальній справі № 461/10058/15-к, яким ОСОБА_1 , було визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205, частини першої статті 366 Кримінального кодексу України пособництво у службовому підроблені, складанні і видачі службовим особам завідомо неправдивих офіційних документів та пособництво у фіктивному підприємництві, придбання суб`єктів підприємницької діяльності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Вищезазначеним вироком встановлено, що дії ОСОБА_1 спільно із невстановленими особами були спрямовані на виготовлення та зберігання неправдивих документів та печаток ряду фіктивних підприємств, серед інших і ТОВ «Фест-Груп». Використовуючи фіктивні підприємства (також і ТОВ «Фест-Груп»), невстановлені особи прикривали нелегалізовану господарську діяльність інших суб`єктів підприємницької діяльності, здійснюючи ведення незаконної господарської діяльності.

Водночас за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у перевіряємий період керівником ТОВ «Фест-Груп» був ОСОБА_3 , яким від імені ТОВ «Фест-Груп» і було укладено договір з автоперевезень по Україні від 01.02.2014 №КПС-0314 з позивачем.

У перевіряємий період у ТОВ «Фест-Груп» було чинним свідоцтво №200141790 про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Крім того, з аналізу вказаного вироку слідує те, що в ньому відсутні встановлені обставини, які будь-яким чином пов`язані з обставинами, що мають значення для даної адміністративної справи, зокрема, стосовно правовідносин позивача з ТОВ «Фест-Груп», що мали місце у лютому 2014 року.

Доказів наявності вироку відносно ОСОБА_3 , який у перевіряємий період був директором ТОВ «Фест-Груп» відповідачем не надано.

З огляду на наведене посилання відповідача на вирок Галицького районного суду міста Львова від 28 жовтня 2015 року у кримінальній справі № 461/10058/15-к, відносно ОСОБА_1 , як на підставу для спростування реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Фест-Груп» у перевіряємий період, є необґрунтованими.

Стосовно посилань контролюючого органу на повідомлення Ленінською ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області листом №9338 інформації, що за результатами відпрацювання ТОВ «Агродил» (код за ЄДРПОУ 38551092) 10.04.2014 відкрите кримінальне провадження №42014130010000055, у відношенні директора та засновника ТОВ «Агродил» ОСОБА_2 (РНОКП НОМЕР_1 ) за ст. 205 ч. 1 КК України згідно якого встановлено: «в ході проведення заходів місцезнаходження підприємства не встановлено. Проведеними заходами встановлено місцезнаходження засновника та керівника ТОВ «Агроділ» гр. ОСОБА_2 25.03.2014 отримано письмові пояснення, згідно яких гр. ОСОБА_2 не зміг надати детальну інформацію щодо реєстрації та здійснення господарських операцій підприємством, зокрема за січень 2014 року. Він не має будь-якої спеціальної освіти, достатню чисельність працівників та основні засоби для здійснення господарської діяльності. Не надано також документальне підтвердження взаємовідносин з вищевказаним СГД.», колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, відповідно до яких: суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17, зокрема зазначив про те, що інформація, отримана органами досудового слідства в ході розслідування кримінальних справ є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «Дніпрокомплект», суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Так, за наслідками проведеної перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Кіровоградпостач» у перевіреному періоді з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року не відображено у податковому обліку фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з даним контрагентом.

З матеріалів справи слідує, що з поміж переліку контрагентів по яким податковим органом були виявлені порушення податкового законодавства відсутні виявлені порушення позивача у перевіреному періоді по взаємовідносинам з ПП «Дніпрокомплект».

Відтак, суд першої інстанції правильно відхилив твердження відповідача про встановлення порушень між позивачем та ПП «Дніпрокомплект» у перевіреному періоді з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Щодо доводів позивача про помилковість розрахунків суду першої інстанції вимог, які були задоволені та в задоволенні яких відмовлено, суд апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення здійснив помилкові розрахунки сум податкових зобов`язань та штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, які підлягають скасуванню.

Так, з наданих на вимогу суду апеляційної інстанції детальних розрахунків до акта перевірки від 31.12.2014 №42/11-23-22-02/37168244 в розрізі контрагентів-постачальників слідує, що:

- до податкового повідомлення-рішення №0000112204 ввійшли суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по: ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» - 876 396 грн (основний платіж), 438 198,50 грн (штрафні санкції); ТОВ «Українська Нафто-Газова компанія» - 580 551 грн (основний платіж), 290 275,50 грн (штрафні санкції); ТОВ «Грін Степ» - 853 грн (основний платіж), 426,50 грн (штрафні санкції);

- до податкового повідомлення-рішення №0000122204 ввійшли суми зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ по: ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» 196 821 грн; ТОВ «Українська Нафто-Газова компанія» 199 181 грн;

- до податкового повідомлення-рішення №0000132204 ввійшли суми зменшення розміру бюджетного відшкодування з ПДВ по ТОВ «Українська Нафто-Газова компанія» 64 212 грн (основний платіж), 160 53 грн (штрафні санкції);

- до податкового повідомлення-рішення №0000142204 ввійшли суми зменшення розміру від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток по: ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» 427 237 грн; ТОВ «Грін Степ» 4 270 грн;

- до податкового повідомлення-рішення №0000152204 ввійшли суми грошового зобов`язання з податку на прибуток по: ТОВ «УкрЕнерго Холдинг» 730 475 грн (основний платіж), 365 238 грн (штрафні санкції); ТОВ «Українська Нафто-Газова компанія» 609 675 грн (основний платіж), 304 838 грн (штрафні санкції).

Більш того, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції не відображено вирішення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132204 на суму 64 212 грн основних зобов`язань та штрафних санкцій у розмірі 16 053 грн, у той час як в мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Українська Нафто-Газова компанія».

Отже, в даному випадку, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню наступним чином:

- податкове повідомлення-рішення №0000112204 в частині - 1 457 800 грн (основний платіж), 728 900,50 грн (штрафні санкції);

- податкове повідомлення-рішення №0000122204 в частині 396 002 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0000132204 повністю;

- податкове повідомлення-рішення №0000142204 в частині 431 507 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0000152204 в частині - 1 340 150 грн (основний платіж), 670 076 грн (штрафні санкції).

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки щодо сум грошових зобов`язань та штрафних санкцій, які підлягають скасуванню за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 04.04.2017 підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - липень 2015 року) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн).

Станом на 01.01.2015 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривень (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII).

У даній справі подано позовну заяву майнового характеру - загальна оспорювана сума за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 23.01.2015 №0000112204, №0000122204, №0000132204, №0000142204, №0000152204 складає 6 531 215,05 грн. Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складав 4 872 грн (6 531 215,05 х 2%)>(1218 грн х 4 = 4 872 грн).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було сплачено до суду першої інстанції суму судового збору у розмірі 487,20 грн відповідно до платіжного доручення №463 від 07.07.2015, тому не сплаченою залишилась сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на суму 5 104 700,50 грн (78,16% від загальної оспорюваної суми), судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: на позивача 576,85 грн (4 872 х 21,84%) 487,20 грн), на відповідача 3 807,95 грн (4 872 х 78,16%), які підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112204 від 23.01.2015 в частині визначення грошового зобов`язання ТОВ «Кіровоградпостач» з податку на додану вартість в розмірі 1 457 800 грн основного платежу та 728 900,50 грн штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122204 від 23.01.2015 в частині зменшення ТОВ «Кіровоградпостач» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 396 002 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000132204 від 23.01.2015 про зменшення ТОВ «Кіровоградпостач» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 64 212,00 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 16 053 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142204 від 23.01.2015 в частині зменшення ТОВ «Кіровоградпостач» розміру від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток на суму 431 507 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152204 від 23.01.2015 в частині визначення ТОВ «Кіровоградпостач» грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1 340 150 грн основного платежу та 670 076 грн штрафних санкцій.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 85 копійок.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Головного управління ДПС у Кіровоградській області судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3807 (три тисячі вісімсот сім) гривень 95 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко