Постанова

від 28.03.2023 по справі 740/5162/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 740/5162/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Падій В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Ніжинської міської ради Чернігівської області, Приватного акціонерного товариства "Ніжинський Жиркомбінат" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частин,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просили частково визнати рішення Ніжинської міської ради від 04.10.2017 №12-29/2017 29 сесії VII скликання "Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) м.Ніжин Чернігівської області», як таке, що не відповідає Конституції та законам України і скасувати в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м.Ніжин Чернігівської області в частині де будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачам, перебуває в санітарно-захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості-В4.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позов задоволено:

- визнано рішення Ніжинської міської ради № 12-29/2017 від 04 жовтня 2017 року 29 сесії VII скликання «Про затвердження містобудівної документації» «План зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області» в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в санітарно захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості -В4 незаконним;

- скасовано рішення Ніжинської міської ради № 12-29/2017 від 04 жовтня 2017 року 29 сесії VII скликання «Про затвердження містобудівної документації» «План зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області» в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває в санітарно захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості- В4.

Позивач та ПрАТ "Ніжинський Жиркомбінат" в апеляційних скаргах просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що спірне рішення в оскаржуваній частині є правомірним, а права позивачів не є порушеними.

Позивачі у відзиві на апеляційні скарги просять відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржників.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками часток будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку позивачами зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.09.2020 на підставі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.05.2020 у справі №740/3047/19.

Будинок, що на праві власності належить позивачам, розташований на земельній ділянці, власниками якої є також позивачі, за кадастровим номером 7410400000:06:007:0006, площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) земельної ділянки.

Згідно витягу з рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 12.02.2009 № 63 «Про індивідуальне житлове будівництво в м. Ніжині» дозволено проектування та будівництво житлових будинків, прибудов до житлових будинків, провести переобладнання в будинках та спорудах, будівництво господарських будівель і споруд, зокрема, будівництво одноповерхового житлового будинку з надбудованим мансардним поверхом та будівництво на присадибній ділянці АДРЕСА_3 гаражу розміром 4,5х7,4 м, бані розміром 5,0х10,0 м.

Технічний паспорт на садибний житловий будинок виготовлено 27.07.2017 Ніжинським міжміським бюро технічно інвентаризації (інвентаризаційна справа №13681, реєстровий №35197532 107670174104).

Ніжинська міська рада 04.10.2017 прийняла рішення № 12-29/2017 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області», який розроблено державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» м. Києва.

Згідно вказаного рішення в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в санітарно захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості.

Вважаючи свої права порушеними, позивачі звернулися до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення повинен був подбати про безпечні та сприятливі умови життєдіяльності людини, в тому числі і позивачів, при якому була б відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину, та при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров`я людини, чого не було дотримано відповідачем, оскільки житловий будинок позивачів перебуває в межах санітарно захисної зони виробничого підприємства (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості В4, а саме ПАТ «Ніжинський жиркомбінат», що перешкоджає позивачам мирно володіти своїм майном.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частин першої, восьмої статті 8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

За змістом пункту 7 статті 1 цього Закону містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктом 2 цієї статті передбачено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно частини першої статті 17 Закону № 3038-VI у складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Пунктом 9 статті 1 Закону № 3038-VI передбачено, що план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно частини другої згаданої статті план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів (частина друга статті 17 та частина перша статті 18 Закону № 3038-VI).

За змістом частини третьої статті 18 Закону № 3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у доповнення до генерального плану населеного пункту затверджується план зонування території, при розробці якого мають бути враховані, окрім іншого, приватні інтереси мешканців та обставини поточних умов й існуючої забудови.

Типові вимоги до складу та змісту зонінгу населеного пункту встановлюються Настановою про склад та зміст плану зонування території (Зонінг) ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 (далі - ДСТУ).

Відповідно до пункту 4.7 ДСТУ основним документом зонінгу є схема зонування, на якій територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.

Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об`єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об`єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об`єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.

Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об`єкти, зокрема, існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об`єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання.

Відповідно до пункту 6.8 ДСТУ схема зонування складається, як правило, з основних типів зон, зокрема: житлові Ж; виробничі В.

Відповідно до пункту 5.10 Настанови житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об`єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об`єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території, зокрема, садибної забудови Ж-1 розташування одноквартирних житлових будинків до З поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Допускається розміщення об`єктів обслуговування цієї зони, гаражів для збереження автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.

Відповідно до пункту 5.16 ДСТУ до складу виробничих зон входять, зокрема: зони підприємств IV класу шкідливості В-4 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 100 м.

Пунктом 5.4.частини 5 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 (далі - ДСП) передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів, скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів.

Відповідно до пункту 5.10 частини 5 ДСП у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ; дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів; спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств; охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у плані зонування території можуть передбачатися санітарно-захисні зони підприємств IV класу шкідливості розміром до 100 м від джерел шкідливості. При цьому, з огляду на заборону розміщення у такій зоні житлових будинків з придомовими територіями, такі санітарні зони мають визначаються до межі житлової забудови.

Як вірно встановив суд першої інстанції, 04.10.2017 Ніжинська міська рада прийняла рішення № 12-29/2017 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області», відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:06:007:0006 та житловий будинок, що розташований на ній, за адресою провул. Хвилівський, 2А, м. Ніжин, Чернігівська область знаходиться у зоні Ж-1/с зона садибної забудови (від 1 до 2 поверхів), що знаходиться в межах санітарно-захисної зони підприємств IV класу шкідливості (СЗЗ 100 м).

Відтак, при розробці та затверджені плану зонування території (зонінг) міста Ніжин Чернігівської області відповідачем не було враховано існуючої забудови та приватних інтересів позивачів, порушено вимоги щодо встановлення санітарних зон до меж житлової забудови, що призвело до протиправного включення до санітарної зони житлового будинку з придомовими територіями, що належать позивачам.

Також суд першої інстанції вірно відмітив, що відповідач при прийнятті плануванні забудови територій, у тому числі і при прийнятті оскаржуваного рішення мав подбати про безпечні та сприятливі умови життєдіяльності людини, в тому числі і позивачів, при якому була б відсутня небезпека шкідливого впливу на їх життя та здоров`я, чого не було дотримано відповідачем, оскільки житловий будинок позивачів перебуває в межах санітарно захисної зони виробничого підприємства (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості В4, а саме ПАТ «Ніжинський жиркомбінат».

Наведені порушення, на переконання суду апеляційної інстанції, є очевидними та перебувають поза будь-яким сумнівом.

У зв`язку із цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність рішення Ніжинської міської ради № 12-29/2017 від 04 жовтня 2017 року 29 сесії VII скликання «Про затвердження містобудівної документації» «План зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області» в частині затвердження плану зонування території (зонінг) м. Ніжин Чернігівської області щодо житлового будинку за адресою пров. Хвилівський, 2-А, м. Ніжин, Чернігівська область, який перебуває в санітарно захисній зоні виробничих підприємств (СЗЗ-100 м) в зоні підприємств VI класу шкідливості В4.

Доводи скаржників про те, що оскаржуване рішення не впливає на права позивачів щодо володіння їх майном, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до частини другої статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Віднесення житлової території та об`єктів, які належать позивачам, до санітарної зони підприємства VI класу шкідливості суттєво змінює правовий режим цих територій та об`єктів, фактично накладаючи на них заборону законного існування та використання за призначенням. Також оскаржуваним рішенням відповідач фактично юридично закріплює порушення права позивачів на проживання у безпечному навколишньому природному середовищі.

Посилання скаржників на те, що розміщення нерухомого майна підприємства мало місце до будівництва будинку позивачів, а також до реєстрації за ними права власності, колегія суддів відхиляє як таке, що жодним чином не впливає на спірні правовідносини. Норми чинного законодавства не містять виключень та не передбачають можливості віднесення до санітарних зон об`єктів житлової забудови, які було зведено після розміщення відповідних джерел шкідливості.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Ніжинської міської ради Чернігівської області, Приватного акціонерного товариства "Ніжинський Жиркомбінат" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 03.04.2023.