Постанова

від 04.04.2023 по справі 1.380.2019.006757

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

справа №1.380.2019.006757

адміністративне провадження № К/9901/31823/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.) у справі №1.380.2019.006757.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (далі - ТОВ «Партнер Дістрібьюшн») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, саме: № 1101369/37171990 від 12.03.2019, № 1101745/37171990 від 12.03.2019, № 1101747/37171990 від 12.03.2019, № 1051449/37171990 від 15.01.2019, № 1091082/37171990 від 01.03.2019, № 1039740/37171990 від 29.12.2018, № 1101668/37171990 від 12.03.2018, № 1101611/37171990 від 12.03.2018, № 1101683/37171990 від 12.03.2018, № 1091075/37171990 від 01.03.2019, № 1081986/37171990 від 20.02.2019, № 1067882/37171990 від 04.02.2019, № 1089009/37171990 від 27.02.2019, № 1089013/37171990 від 27.02.2019, № 1083807/37171990 від 21.02.2019, № 1101549/37171990 від 12.03.2019, № 1088990/37171990 від 27.02.2019, № 1089003/37171990 від 27.02.2019, № 1088946/37171990 від 27.02.2019, № 1088957/37171990 від 27.02.2019, № 1096024/37171990 від 06.03.2019, № 1101737/37171990 від 12.03.2019, № 1101735/37171990 від 12.03.2019, № 1101716/37171990 від 12.03.2019, № 1091077/37171990 від 01.03.2019, № 1101614/37171990 від 12.03.2019, № 1105520/37171990 від 14.03.2019, № 1101366/37171990 від 12.03.2019, № 1083863/37171990 від 21.02.2019, № 1088929/37171990 від 27.02.2019, № 1067897/37171990 від 04.02.2019, № 1067888/37171990 від 04.02.2019, № 1089036/37171990 від 27.02.2019, № 1088939/37171990 від 27.02.2019, № 1088955/37171990 від 27.02.2019, № 1088964/37171990 від 27.02.2019, № 1088936/37171990 від 27.02.2019, № 1088949/37171990 від 27.02.2019, № 1089045/37171990 від 27.02.2019, № 1089033/37171990 від 27.02.2019, № 1089038/37171990 від 27.02.2019, № 1089041/37171990 від 27.02.2019, № 1089015/37171990 від 27.02.2019, № 1089040/37171990 від 27.02.2019, № 1067893/37171990 від 04.02.2019, № 1067872/37171990 від 04.02.2019, № 1067875/37171990 від 04.02.2019, № 1091079/37171990 від 01.03.2019, № 1091081/37171990 від 01.03.2019, № 1088998/37171990 від 27.02.2019; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вказані податкові накладні датою їх подання на реєстрацію,

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 позов ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №1.380.2019.006757 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 скасовано, позов ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» залишено без розгляду.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 та направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

У доводах касаційної скарги ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» зазначає, що з урахуванням приписів статті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України та статті 102 Податкового кодексу України платник податку може оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу до суду в межах 1095 днів. На переконання позивача, пункт 56.18 статті 58 Податкового кодексу України чітко вказує, що в межах строку передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України платник має право оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. За доводами позивача висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, стосується строків звернення до суду з позовом у разі попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Строк звернення до адміністративного суду врегульований статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Верховний Суд, розглядаючи справу №520/6895/19, спірним питанням у якій було застосування строку звернення до суду при оскарженні наказу про проведення перевірки, у постанові від 24.04.2020 застосував системний аналіз норм Податкового кодексу України, врахував сутність і зміст спірних правовідносин, в результаті чого дійшов правового висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків. З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, то в зазначеному випадку застосуванню підлягав загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

В розвиток такого правозастосування норм права, які регулюють строк звернення до суду у податкових правовідносинах, в яких в судовому порядку оскаржується інше рішення контролюючого органу (про відмову в реєстрації податкової накладної), яке безпосередньо не стосується нарахування грошового зобов`язання, колегія суддів зазначає таке.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» у даній справі оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті та надіслані позивачу у період з 12.03.2018 - 14.03.2019, а з позовом до суду звернувся 16.12.2019.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» не повідомлено.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі № 1.380.2019.006757 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова