Ухвала

від 16.03.2023 по справі 757/6116/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференцзв`язку

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Прокурор зазначає, що в клопотанні зазначено мету і підстави застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_6 , а також підтверджено обгрунтованність підозри, при цьому детально аргументовано наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку сторони обвинувачення, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної забезпечить її належну процесуальну поведінку.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваної, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 09 лютого 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування під № 12021000000000146, за підозрою у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

26 січня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, у великих розмірах, організованою групою та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

15 лютого 2023 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану, заслухано позицію прокурора та думку захисника, з`ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_6 слідчий суддя встановив обставини того, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, характеризуючі дані про її особу, в їх сукупності.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу. Будь-яких доказів на підтвердження наявності ризиків не надано прокурором і в апеляційній інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи те, що прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею відмовлено в застосуванні запобіжного заходу.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просив скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2023 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний № 757/6116/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/1674/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.183 КПК України