Рішення

від 23.03.2023 по справі 359/949/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/1096/2023

Справа №359/949/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Бориспільської міської ради, Бориспільського міського голови Борисенка Володимира Костянтиновича, управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, увільнення від виконання посадових обов`язків, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Наприкінці січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтувала тим, що 02 грудня 2019 року між нею та виконавчим комітетом Бориспільської міської ради був укладений контракт з керівником КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» Бориспільської міської ради Київської області. Згідно з яким ОСОБА_1 була призначена на посаду директора КНП «Бориспільський стоматологічний центр» на термін з 02 грудня 2019 року по 31 грудня 2022 року. Листом №11.3-12-30-4359/2022 від 13 жовтня 2022 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради повідомив позивача про завершення терміну дії контракту. Розпорядженням Бориспільського міського голови від 28 листопада 2022 року за заявою позивача їй надана частина щорічної основної відпустки тривалістю 18 календарних днів з 12 грудня по 29 грудня 2022 року. Розпорядженням голови Бориспільської міської ради від 20 грудня 2022 року №327-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади директора КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» у зв`язку закінченням терміну дії контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. В подальшому, наказом командира НОМЕР_1 бригади Національної гвардії України від 30 грудня 2022 року №316 ОСОБА_1 призвано на військову службу та призначено на посаду лікаря-стоматолога медичного пункту з 30 грудня 2022 року. У зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 особисто та наручно передала до виконавчого комітету Бориспільської міської ради заяву про увільнення її від виконання посадових обов`язків на час проходження військової служби в особливий період з 30 грудня 2022 року. Проте, листом від 02 січня 2023 року виконавчий комітет Бориспільської міської ради повідомив про те, що позивача звільнено на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. Враховуючи те, що ОСОБА_1 була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації вона має право на гарантії, передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України. З цієї підстави ОСОБА_1 просила суд скасувати розпорядження №327-ОС від 20 грудня 2022 року «Про звільнення директора комунального некомерційного підприємства «Бориспільський стоматологічний центр ОСОБА_1», яким її звільнено з 31 грудня 2022 року у зв`язку з закінченням терміну дії контракту; зобов`язати виконавчий комітет Бориспільської міської ради видати розпорядження про поновлення її на посаді директора КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» та видати розпорядження про увільнення від виконання посадових обов`язків на час проходження військової служби в особливий період з 30 грудня 2022 року.

В березні 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про зміну предмету позову, якою просила: скасувати розпорядження Бориспільського міського голови №327-ОС від 20 грудня 2022 року «Про звільнення директора комунального некомерційного підприємства «Бориспільський стоматологічний центр ОСОБА_1» із змінами; поновити ОСОБА_1 на посаді директора КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» та увільнити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків директора КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» на час проходження військової служби в особливий період з 30 грудня 2022 року.

2. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2023 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.42-43).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в цивільній справі (а.с.55-56).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участі в розгляді цивільної справи в якості співвідповідачів були залучені Бориспільська міська рада, Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради та Бориспільський міський голова (а.с.85-87).

3. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала пред`явлений позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, та наполягала на його задоволенні.

Бориспільський міський голова Борисенко В.К. надав до суду відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що після пред`явлення позову стало відомо про існування наказу про зарахування ОСОБА_1 на військову службу у зв`язку з мобілізацією з 30 грудня 2022 року. На підставі цього до розпорядження про звільнення були внесені зміни та викладено розпорядження в новій редакції: увільнено ОСОБА_1 на період проходження військової служби та звільнено з займаної посади після фактичної демобілізації. Таким чином ОСОБА_1 не є звільненою, тому вимоги про поновлення на роботі є необґрунтованими.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що 02 грудня 2019 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та ОСОБА_1 був укладений контракт з керівником КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» Бориспільської міської ради, яким ОСОБА_1 призначено на посаду директора КНП «Бориспільський стоматологічний кабінет» на термін з 02 грудня 2019 року по 31 грудня 2022 року (а.с.10-19).

Листом №11.3-12-30-4359/2022 від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 була попереджена про завершення терміну дії контракту 31 грудня 2022 року (а.с.20).

Розпорядженням Бориспільського міського голови Борисенка В.К. №327-ОС від 20 грудня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 31 грудня 2022 року у зв`язку з закінченням терміну дії контракту (п.2 ст.36 КЗпП України) (а.с.22).

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовані главою ІІІ «Трудовий договір» та главою VIII «Гарантії і компенсації» КЗпП України.

5. Норми права, якими суд керується при вирішенні спору.

5.1. норми матеріального права.

Згідно з ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За змістом ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно абз.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п.2 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є: закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

5.2. норми процесуального права.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Встановлено, що згідно витягу з наказу командира НОМЕР_1 бригади Національної гвардії України (по стройовій частині) №316 від 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час повної мобілізації із ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначено на посаду лікаря-стоматолога медичного пункту з 30 грудня 2022 року (а.с.26).

На підставі розпорядження Бориспільського міського голови Борисенка В.К. №42-ОС від 13 лютого 2023 року до розпорядження №327-ОС від 20 грудня 2022 року «Про звільнення директора некомерційного підприємства «Бориспільський стоматологічний центр» ОСОБА_1 » були внесені наступні зміни, а саме: ОСОБА_1 звільнити з займаної посади після проходження військової служби, з першого дня фактичної демобілізації у зв`язку з закінченням строку дії контракту, укладеного 02 грудня 2019 року, а також увільнити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків зі збереженням місця роботи, посади, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації на період проходження військової служби (а.с.48).

У такий спосіб порушені трудові права ОСОБА_1 були відновлені та забезпечено дотримання гарантій, передбачених ч.3 ст.119 КЗпП України, тобто збереження місця роботи (посади).

Твердження представника позивача ОСОБА_2 стосовно того, що на даний час контракт, укладений між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та ОСОБА_1 , від 02 грудня 2019 року вважається продовженим на невизначений строк в силу ст.39-1 КЗпП України, суд вважає необґрунтованим.

Оскільки, виконавчий комітет Бориспільської міської ради до закінчення строку дії контракту чітко та однозначно виразив свою волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений, а тому необхідність дотримання гарантій, передбачених ст.119 КЗпП України не може вказувати на автоматичне продовження контракту.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження Бориспільського міського голови №327-ОС від 20 грудня 2022 року з відповідними змінами.

Крім цього, слід звернути увагу на ту обставину, що в силу розпорядження Бориспільського міського голови №42-ОС від 13 лютого 2023 року, ОСОБА_1 увільнена від виконання посадових обов`язків у зв`язку з призовом на військову службу.

Зважаючи на те, що на даний час ОСОБА_1 відновлено на займаній посаді, тому судом не вбачається підстав для повторного поновлення позивача на займаній посаді з подальшим увільненням на час проходження військової служби.

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спірні правовідносини виникли виключно між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, від імені якого діє міський голова.

При цьому, позивачем не конкретизовано, які саме дії, бездіяльність чи рішення Бориспільської міської ради, Бориспільського міського голови та Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради призвели до порушення її трудових прав.

Тому суд вважає, що Бориспільська міська рада, Бориспільський міський голова та Управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради є неналежними відповідачами, що є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову в частині пред`явлених до них позовних вимог.

Вказані обставини в їх сукупності свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З квитанції, що міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.35), вбачається, що ОСОБА_1 понесла витрати на правову допомогу у розмірі 4000 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.43 Конституції України, ст.21, ч.2 ст.36, з ч.1, ч.3 ст.119 КЗпП України, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1, ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Бориспільської міської ради, Бориспільського міського голови Борисенка Володимира Костянтиновича, управління соціальної політики та охорони здоров`я Бориспільської міської ради про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, увільнення від виконання посадових обов`язків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду - 28 березня 2023 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський