Постанова

від 04.04.2023 по справі 179/324/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2573/23 Справа № 179/324/22 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді Новікової Г.В.

суддів:Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Панасенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЧабаненко АнниЛеонідівни на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року (ухвалену підголовуванням суддіКовальчук Т.А.)у цивільній справі №179/324/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТАМА» до ОСОБА_1 , Новомосковської районної ради Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, визнання Державного акту недійсним, припинення права постійного користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

У березі 2022 року ТОВ «ІНТАМА» звернулось до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого посилалось на те, що ОСОБА_1 у 1992 році отримала на підставі рішення районної ради у користування земельну ділянку, яку до цього у 1991 році отримав ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства «Бондарево», правонаступником якого є позивач.

У зв`язку із невизнанням ОСОБА_1 їх законного права користування земельною ділянкою та дій ради щодо незаконної передачі цієї ж земельної ділянки у користування відповідачу просили: визнати за ТОВ «ІНТАМА» право постійного користування земельною ділянкою 6,5 га сільськогосподарських угідь, яка розташована на території Личаківської сільської ради Магдалинівскього району Дніпропетровської області за державним актом на право користування землею серії Б №009100 від 1991 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №14.

-визнати незаконним та скасувати рішення Магдалинівської районної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 28.02.1992 року за №11, яке було зареєстровано Відділом у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпровській області 15.04.2019 р.

-визнати недійсним Державний акт на право користування земельною ділянкою від 25.05.1992 р. ДП Мд 000032 виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Магдалинівської районної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 28.02.1992 за №11.

-припинити право настійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою кадастровий номер 1222381100:01:001:0984 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнути судові витрати з відповідачів.

Ухвалою Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 08грудня 2022року заклопотаннямпредставника позивача призначено по справі земельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Яка конфігурація, проміри та фактична площаземельної ділянки,яка булавиділена ОСОБА_2 на підставі Рішення VI сесії Магдалинівської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 03.04.1991 р., із сільгоспугідь колгоспу «Перше травня», для ведення селянського (фермерського) господарства та яка перебуває у користуванні правонаступника ТОВ «ІНТАМА»?

2. Яка конфігурація, проміри та фактична площа земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_1 на підставі Рішення Магдалинівської районної ради від 28.02.1992 р. за №11 та яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 ?

3. Чи є порушення меж(абонакладання)земельних ділянок,які буливиділені ОСОБА_2 (на підставі Рішення VI сесії Магдалинівської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 03.04.1991 р., із сільгоспугідь колгоспу «Перше травня», для ведення селянського (фермерського) господарства та яка перебуває у користуванні правонаступника ТОВ «ІНТАМА» та ОСОБА_1 (напідставі Рішення Магдалинівської районної ради від 28.02.1992 р. за №11 та яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 )?

4. Чи є земельна ділянка, яка виділена ОСОБА_2 на підставі Рішення VI сесії Магдалинівської районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 03.04.1991 р. та яка перебуває у користуванні правонаступника ТОВ «ІНТАМА», тією самоюземельною ділянкою,яка в1992р.була виділена ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі Рішення Магдалинівської районної ради від 28.02.1992 р. за № 11.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача.

Провадження по справі зупинено до отримання результатів експертизи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Чабаненко А.Л. просить скасувати зазначену ухвалу, як помилкову та таку, яка ухвалена із порушенням норм процесуального права та без повного й всебічного з`ясування обставин справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не наведено аргументованих підстав для необхідності проведення експертизи у справі та не вказано перелік матеріалів, що надаються для дослідження. Вважає, що питання які поставлені експерту є некоректними та їх вирішення не потребує спеціальних знань, оскільки для цього достатньо порівняти відомості із Державного земельного кадастру. Звертає увагу, що суд помилився щодо наявності об`єкту експертного дослідження, оскільки фактично земельна ділянка, яка у 1992 році видавалась ОСОБА_1 , перестала існувати внаслідок її приватизації і поділу на дві окремі земельні ділянки.

Від представника позивача адвоката Прохода Р.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, як законну та обґрунтовану, й таку, що ухвалена із додержанням норм та процесуального права. Вважає, що поставлені судом питання є коректними, доцільними та такими, що потребують спеціальних знань в земельній галузі.

В судове засідання з`явився представник ТОВ «ІНТАМА» -адвокат Прохода Р.С.. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Чабаненко А.Л. надійшла заява про слухання справи у їх відсутність. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення повісток повістка була вручена представникові Новомосковської районноїради.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судомпершої інстанції ТОВ «ІНТАМА» звернулось до суду із позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, визнання державного акту недійсним, припинення права постійного користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка із порушенням закону була видана у користування ОСОБА_1 .

Надаючи відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наголошувала на тому, що земельна ділянка була видана їй у 1992 році із додержанням вимог закону, та не зачіпає права ТОВ «ІНТАМА» на їх земельну ділянку, оскільки не є тією ж земельною ділянкою, на яку претендує позивач. Крім того, надана їй земельна ділянка припинила своє існування у зв`язку із її приватизацією, поділом та зміною цільового призначення.

Заявляючи у судовому засіданні клопотання про призначення земельно-технічної експертизи, представник позивача зазначав, що для перевірки доводів позовної заяви та повного й всебічного розгляду справи необхідно звернутись до спеціаліста у земельній галузі та встановити тотожність чи відмінність земельних ділянок виданих у 1991 році ОСОБА_2 та у 1992 році ОСОБА_1 .

Задовольняючи клопотання представника позивача та призначаючи земельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що існують обставини, які мають значення для вирішення справи, для встановлення яких необхідні спеціальнізнання.

З такими висновками суду першої інстанції можна погодитись з огляду на наступне.

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами статті 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.1, 3-6 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предметом спору є визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення, визнання Державного акту недійсним.

На час розгляду справи судом першої інстанції та вирішення клопотання представника позивача про призначення судової експертизи матеріали справи не містили висновків експертів з питань, що стосуються предмета доказування у справі, а тому призначення судової земельно-технічної експертизи судом відповідає вимогам статей103,104 ЦПК України.

Відповідно дост.106ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Статтею 113 ч.2 ЦПК України встановлено, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Враховуючи зазначене вище та за встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, постановляючи дану ухвалу, діяв в межах вимог процесуального закону, об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін та дійшов обґрунтованого висновку про призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки для вирішення питання тотожності чи відмінності земельних ділянок, виданих сторонам необхідні спеціальні знання.

Поставлені на вирішення судової земельно-технічної експертизи питання не виходять за межі предмету доказування, а їх вирішення сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано призначив експертизу, не дослідивши перед цим усі письмові докази у справі, не заслуговують на увагу та спростовуються вищезазначеними висновками.

Відповідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК ).

Тобто, відмова у призначенні вказаної земельно-технічної експертизи, яка стосується предмету доказування у цій справі, порушить принцип змагальності цивільного процесу.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що враховуючи предмет спору, обставини, які підлягають доказуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного і об`єктивного вирішення спору між сторонами, потрібні спеціальні знання, що реалізується шляхом призначення судової експертизи, та висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Призначення судової експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення стороною своїх вимог або заперечень. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

За таких обставин, враховуючи правове регулювання підстав для призначення експертизи та наведені заявником підстави для призначення експертизи, беручи до уваги, що для встановлення обставин, які мають значення для справи та без яких встановити відповідні обставини неможливо, потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Отже, виходячи з предмету та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування вказаних в ухвалі питань має визначальне значення для встановлення фактичних обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для проведення земельно-технічної експертизи, у зв`язку з наявністю в матеріалах справи достатніх доказів відмінності земельних ділянок виданих сторонам, не приймаються апеляційним судом, оскільки за наявності спору щодо виник, будь-які докази не можуть по суті замінити висновок експерта, який володіє спеціальними знаннями.

У відповідності до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Призначення у вказаній справі судової земельно-технічної експертизи сприятиме встановленню дійсних обставин справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що поставлені питання сформульовані некоректно не заслуговують на увагу, оскільки у випадку їх незрозумілості експерт може звернутися до суду за їх уточненнями та наданнями додаткових матеріалів. Крім того, присутній у судовому засіданні під час розгляду клопотання про призначення експертизи представник відповідача мав можливість уточнити питання, поставлені експерту.

Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про призначення судової земельно-технічної експертизи в справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни судового рішенняне встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала відповідає вимогам ст. 104, 263 ЦПК України, і її слід залишити без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЧабаненко АнниЛеонідівни залишити без задоволення.

Ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: