Постанова

від 04.04.2023 по справі 203/416/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/6/23 Справа № 203/416/21 Суддя у 1-й інстанції - Вусик Є. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю секретаря судового засідання Антоненко Д.О., представника Запорізької митниці Матченка С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргупредставника Запорізькоїмитниці КарпенкаОлександра Григоровичана постановусудді Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 19січня 2022року усправі проправопорушення митнихправил,передбачене ч.1ст.483Митного КодексуУкраїни (далі-МК)відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, працюючої директором ТОВ НІКО ХАУЗ, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.483 МК у відношенні ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

У постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про порушення митних правил №0298/11000/20 від 19 вересня 2020 року, 12.09.2020 до Дніпровської митниці Держмитслужби відповідно до контракту вiд 07.08.2020 № NH-B070820/01, укладеного між ТОВ «НІКО ХАУЗ», код ЄДРПОУ 43656932, зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, б. 9, в особі ОСОБА_1 , та компанією ROGERBANG B.V. (адреса: STADIONSTRAAT 11 С10, 4815NC BREDA, NETHERLANDS), в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі статуту підприємства, оформлено періодично митну декларацію (далі - ПМД) типу ЕК10РР, яка зареєстрована за № UA110210/2020/003322 на товар український ячмінь 3 класу насипом, не насіннєвий, врожаю 2020 року, країна виробництва UА, вагою 5 500 000 кг, вартістю 23 100 000 грн.

До митного оформлення товар заявлено ТОВ "АГРІЯ ЕКСПЕДИТОР", яке дiє на підставі Договору доручення про надання послуг вiд 09.09.2020 № 09-09/001, укладеного мiж ТОВ "АГРІЯ ЕКСПЕДИТОР" та TOB «НІКО ХАУЗ» щодо надання послуг з декларування товарів.

Разом з поданою декларацією надано рахунок - проформу від 07.08.2020 №1, в якому зазначено, що покупцем товару український ячмінь 3 класу насипом, не насіннєвий, врожаю 2020 року, вагою 5 500 000 кг, країна виробництва UА, вартістю 23 100 000 грн., виступає нідерландська компанія ROGERBANG B.V.

Листом вiд 18.09.2020 № 17-01-02/10486/1/9-23/20 Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополі проінформовано Дніпровську митницю Держмитслужби, що ТОВ "НІКО ХАУЗ" надає митному органу документи, що містять недостовірні відомості щодо походження продукції (в тому числі країни походження вищевказаного товару), а саме підробні товаросупровідні документи щодо її закупівлі.

Згідно наданих документів постачальником даного товару - український ячмінь 3 класу насипом, врожаю 2020 року в адресу ТОВ "НІКО ХАУЗ" є компанiя ТОВ «Ніко Промінвест» (код ЄДРПОУ 43656183).

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області вiд 18.09.2020 №53412/10/08-01-10-02-10 у ТОВ " НІКО ХАУЗ " та ТОВ «Ніко Промінвест» по схемі господарської діяльності в ЄРПН (Єдиний реєстр податкових накладних) відсутня інформація придбання сільгосппродукції.

Таким чином, на думку митного органу, директор ТОВ "НІКО ХАУЗ" ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару український ячмінь 3 класу, насипом, врожаю 2020 року, не насіннєвий, країна виробництва UА, вагою 5 500 000 кг, вартістю 23 100 000 грн. шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником Запорізької митниці Карпенко О.Г. подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 23 100 000 грн. з конфіскацією ячменю 3-го класу, не насіннєвого, врожаю 2020 року, насипом, загальною вагою 5 500 000 кг, вартістю 23 100 000 грн.

На апеляційну скаргу представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Базарною І.О. подані заперечення, в яких вона наводить аргументи на спростування поданої апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Запорізької митниці Матченко С.Б. підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2022 року та постановити нову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 23 100 000 грн. з конфіскацією ячменю 3-го класу, не насіннєвого, врожаю 2020 року, насипом, загальною вагою 5 500 000 кг, вартістю 23 100 000 грн.

В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та адвокат Базарна І.О. не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили, але їх неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Вислухавши пояснення представника Запорізької митниці, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями статті 486 МК, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

За приписами статті 487 МК провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до положень статті 489 МК та статей 252, 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При цьому, згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Мотивуючи свої висновки про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК, суд послався на те, що лист Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, в якому зазначено про лист ГУ ДПС у Запорізькій області, зі змісту якого вбачається, що по господарським операціям між ТОВ «НІКО ХАУЗ» та ТОВ «Ніко Промінвест» по схемі господарської діяльності в ЄРПН відсутня інформація придбання сільгосппродукції, не зазначає беззаперечного та доведеного факту наявності правопорушення з боку посадових осіб ТОВ «НІКО ХАУЗ», а лише має припущення та зауваження щодо необхідності здійснення перевірки з боку митниці з метою усунення порушень, якщо такі будуть мати місце.

Крім того, зазначив, що митне оформленнявідбулосяза наявності наданих всіх необхідних документів ТОВ НІКО ХАУЗ документів та з боку митниці не було надано зауважень, що не вистачає документів, які необхідні для підтвердження країни походження товару.

Окрім того, зазначив, що інформація, що містилася у листах ТУ ДБР у м. Мелітополі та ГУ ДПС у Запорізькій області, не відноситься до компетенції митних органів та не регулюється митним законодавством, оскільки митні органи не уповноважені перевіряти сплату податків або ж реєстрацію податкових накладних сторонами контракту, простежувати ланцюг отримання товару, який вивозиться за межі території України. При цьому, вищезазначені листи були фізично складені в проміжок часу, коли ТОВ «НІКО ХАУЗ» вже завантажив товар на судно, тобто вже подав митну декларацію з усіма необхідними документами.

Також, суд послався і на те, що декларування товару під час митного оформлення здійснювалось ТОВ «АГРАРІЯ ЕКСПЕДИТОР», а відправником товару ТОВ «НІКО ХАУЗ», керівником якого є ОСОБА_1 , дії щодо декларування товару не вчинялись.

З такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст. 489 МК та ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду докази, а саме: доручення № 1 на відвантаження експортних, транзитних вантажів від 18.09.2020 з додатками (а.с.10,11-12); договір доручення №09-09/001 на надання послуг від 09.09.2020 року, укладеного між ТОВ НІКО ХАУЗ та ТОВ АГРІЯ ЕКСПЕДИТОР щодо представлення інтересів ТОВ НІКО ХАУЗ в митних органах, установах, організаціях щодо залучаються для митного оформлення (декларування) вантажу (а.с.13); договір поставки №040820/01 СХ від 04.08.2020 року, укладеного між ТОВ НІКО ПРОМІНВЕСТ та ТОВ НІКО ХАУЗ (а.с.14-15); контракт №NH-В070820/01 від 07.08.2020 року (а.с.16-17); рахунок-платформу№1від 07.08.2020року (а.с.18); лист Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополі №17-01-02/10486/1/9-23/20 від 18.09.2020 (а.с.28); лист ГУ ДПС у Запорізькій області (а.с.29-35);

Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 483 МК вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митних органів на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності: - недійсні документи, тобто документи, що втратили юридичну силу.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.

Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та які б утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК. Наведені обставини, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, що було зазначено в оскаржуваній постанові суду та що, у свою чергу, спростовує доводи апеляційної скарги представника Запорізької митниці Карпенка О.Г.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції про недоведеність належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.483 МК є законним, оскільки ґрунтується на доказах, які були надані та перевірені судом у їх сукупності.

Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги представника Запорізької митниці Карпенка О.Г. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 січня 2022 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.529 МК, ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Запорізької митниці Карпенка Олександра Григоровича - залишити без задоволення, а постанову судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 січня 2022 року, якою на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрито провадження у справі про правопорушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК, відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО