Рішення

від 05.04.2023 по справі 181/223/23

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/223/23

Провадження № 2/181/79/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2023 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що у період з 11 травня 2016 року по 10 червня 2021 року він знаходився у трудових відносинах з Комунальним підприємством Межівської селищної ради «Комфорт». У період з 11 травня 2016 року по 05 вересня 2017 року був робітником по благоустрою, з 06 вересня 2017 року по 31 травня 2020 року реалізатором очищеної води, а в період з 01 червня 2020 року по 10 червня 2021 року водієм автотранспортних засобів реалізатором. 10 червня 2021 року він був звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 19006,58 гривень. Всупереч положенням закону відповідач виплату заробітної плати проводив нерегулярно, з порушенням встановлених термінів, виплати могли здійснюватися частково і за різні періоди. В день звільнення 10 червня 2021 року відповідач не здійснив виплату всіх сум, що йому належать. Заборгованість із заробітної плати була стягнена на його користь судовим наказом № 181/1036/21, виданим 18 жовтня 2021 року Межівським районним судом Дніпропетровської області у рамках виконавчого провадження № 67616000. Гроші на його рахунок надійшли 30 грудня 2021 року. Виходячи з довідки № 53, виданої 17 травня 2022 року Комунальним підприємством Межівської селищної ради «Комфорт», його середньоденна заробітна плата складає 257,74 грн. До моменту повного розрахунку, тобто до 30 грудня 2021 року середньоденним заробітком йому мають бути оплачені 143 робочих дні. Таким чином, сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 36856,82 грн. (143 х 257,74 = 36856,82).

Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт», ЄДРПОУ 40162305, на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 36856,82 грн.; стягнути з Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт», ЄДРПОУ 40162305, на його користь судові витрати по справі.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 16 березня 2023 року продовжено розгляд справи, задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем Ліквідаційною комісією Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт».

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився. Причини неявки суду не відомі, викликався належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядкуст. 280 ЦПК Українита ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах зКомунальним підприємством Межівської селищної ради «Комфорт».

Як вбачається з матеріалів справи,а саме копії трудової книжки НОМЕР_1 , у період з 11 травня 2016 року по 10 червня 2021 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з Комунальним підприємством Межівської селищної ради «Комфорт». У період з 11 травня 2016 року по 05 вересня 2017 року був робітником по благоустрою, з 06 вересня 2017 року по 31 травня 2020 року реалізатором очищеної води, а в період з 01 червня 2020 року по 10 червня 2021 року водієм автотранспортних засобів реалізатором. 10 червня 2021 року ОСОБА_1 був звільнений за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Межівським районним судом Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року було винесено судовий наказ на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу, відповідно до якого з КП Межівської селищної ради «Комфорт» було стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 19 006 гривень 58 копійок.

На підставі зазначеного судового наказу №181/1036/21 від 18.10.2021 року Головним державним виконавцем Межівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Макара І.О. було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою ВП №67616888 від 22.11.2021 року.

Згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що заборгованість було сплачено 30 грудня 2021 року, тому постановою ВП №67616888 від 28.12.2021 року виконавче провадження стосовно стягнення з КП Межівської селищної ради «Комфорт» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі було закінчене.

В матеріалах справи мається копія рішення Межівської селищної ради «Про припинення шляхом ліквідації комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» від 19 грудня 2022 року № 1412-22/VІІІ (зі змінами).

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Справи щодо захисту порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, за положеннями ст.19 ЦПК України розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно зі ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст.ст.21, 43 Конституції України, ст.ст.94, 115 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України «Про оплату праці», кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до положень ч.5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннями ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно зі ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні, у порушення вимог даної норми, відповідачем не було проведено розрахунок з позивачем по заробітній платі.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач звільнений з Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін), на підставі Наказу №98-к від 10.06.2021 року. Тобто в день звільнення 10.06.2021 року відповідач зобов`язаний був провести з ОСОБА_1 повний розрахунок при звільненні, що фактично виконано не було.

Згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що лише 30 грудня 2021 року з позивачем було проведено розрахунок по заробітній платі.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п.20 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Формула для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передбачена у п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, і є наступною: розмір середньоденної заробітної плати помножений на кількість робочих днів затримки розрахунку. Середньоденна заробітна плата визначається так: сума зарплати за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата, поділена на кількість відпрацьованих робочих днів за 2 місяці, що передують події, з якою пов`язана виплата.

Згідно п.3,4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього

Порядку.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового

характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в

посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і

здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за

результати господарської діяльності);

д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;

і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;

ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати;

м) заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

н) винагороди державним виконавцям.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу

тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Абз. 1 п.8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. (Абзац перший пункту 8 Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1398 від 30.07.1999 року).

Як роз`яснено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 3 «Про практику застосування судами про оплату праці», при визначенні сум, що підлягають стягненню по оплаті праці, у тому числі середньому заробітку, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку, що підлягає стягненню з відповідача становить 36856,82 грн., з розрахунку, згідно довідки №53, виданої 17.05.2022 року Комунальним підприємством Межівської селищної ради «Комфорт»: середньоденна заробітна плата 257,74 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, необхідно виходити з того, що: середньоденний заробіток складає 257,74 гривень (15721,91 грн. заробітна плата за фактично відпрацьовані робочі дні протягом останніх двох календарних місяців, що передували звільненню (квітень 2021 року, травень 2021 року): 61 кількість робочих днів за цей період = 257,74 грн.) ? 143 (кількість календарних днів, за які затримано виплату заробітної плати після звільнення). Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку складає 36856,82 грн.

Отже, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку знайшла своє підтвердження при розгляді справи та підлягає задоволенню та з Ліквідаційної комісії КП Межівської селищної ради «Комфорт» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток у сумі 36856,82 грн.

Згідно ст.12та ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно дост.141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.47, 116-117, 233, 235 КЗпП України, ст.ст.27, 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.4, 12-13, 82, 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Ліквідаційної комісії Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» (місце знаходження: 52900, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, вул. Грушевського, буд.9) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити повністю.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 36 856 (тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят шість) гривень 82 копійки.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Комунального підприємства Межівської селищної ради «Комфорт» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2023 року.

Суддя Л. Ф. Літвінова