Постанова

від 04.04.2023 по справі 910/4878/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/4878/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 28.11.2022 (повний текст складено та підписано 02.12.2022)

у справі № 910/4878/22 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг"

до Національного банку України

про стягнення 49 999 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення Національного банку України (далі - НБУ) 49 999 грн подвійного завдатку за неналежне виконання умов укладеного сторонами договору від 09.12.2020 №20-81-349 (далі - Договір).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: 09.12.2020 Товариством (постачальник) і НБУ (покупець) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю запасні частини до насосів за цінами та згідно з специфікацією, що визначена у додатку 1 до Договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар; пунктами 6.1 - 6.3 Договору сторони погодили, що постачальник надає покупцю забезпечення виконання Договору у вигляді завдатку у сумі 24 999,50 грн; на виконання вказаних умов Договору платіжним дорученням від 03.12.2020 №388 позивач сплатив відповідачу завдаток у сумі 24 999,50 грн; 14.12.2020 відповідач листом від 14.12.2020 №81-0017/75394 зробив заявку на поставку товару; в межах строку поставки за накладною від 04.01.2021 №7247 позивач здійснив поставку товару, який було прийнято відповідачем без будь-яких зауважень; строк оплати за поставлений відповідачу товар сплинув 02.02.2021, натомість за отриманий товар відповідач розрахувався 12.02.2021, тобто із порушенням строку на 10 днів; у зв`язку з наведеним відповідач має повернути позивачу 49 999 грн на підставі частини першої статті 571 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач в обгрунтування заперечень на позов посилався на те, що:

- пунктом 6.7 Договору передбачено, що забезпечення виконання Договору (завдаток) не повертається постачальнику в разі порушення ним умов Договору, у тому числі щодо строків поставки товару;

- на виконання пункту 5.1 Договору відповідальна особа покупця за Договором надіслала 14.12.2020 на офіційну електронну адресу постачальника заявку покупця від 14.12.2020 №81-0017/75394 про поставку запасних частин до насосів;

- відтак останнім днем поставки товару за Договором є 03.01.2021, але цей день припадав на вихідний день, тому наступний перший робочий день - 04.01.2021;

- 12.01.2021 директором позивача через товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" було оформлено експрес-накладну №59000633145598 про відправлення запасних частин на адресу відповідача; дата отримання відповідачем відправлення - 13.01.2021 о 15:29 год.;

- наведене також підтверджується підписом відповідальної особи покупця за Договором на видатковій накладній від 04.01.2021 №7247;

- факт прийняття товару за комплектністю, якістю підтверджується підписанням 03.02.2021 уповноваженими особами покупця акта приймання-передачі товару;

- отже, поставка відбулася з порушенням строків, передбачених пунктом 5.1 Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" до Національного банку України про стягнення 49 999 грн. Витрати зі сплати судового збору покладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сплачений позивачем завдаток, як забезпечення виконання Договору не підлягає поверненню НБУ у зв`язку з порушенням Товариством строку поставки обумовленого Договором товару, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг" (08.12.2022 згідно відмітки поштового трекера на описі вкладень, з яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував умови Договору, зокрема пункт 5.6 та пункт 5.7, вдався до встановлення обставин справи щодо фактичної дати отримання відповідачем поставленого позивачем товару, а також безпідставно прийняв до уваги неналежні докази, надані відповідачем всупереч приписів ст. 80 ГПК України (акт, наданий позивачем; лист ТОВ «Нова пошта» від 26.07.2022 № 02752), не врахувавши наданий позивачем належний доказ (примірник акту).

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

07.02.203 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на апеляційну скаргу (надісланий також і засобами поштового зв`язку аналогічного змісту), який прийнято до розгляду у відповідності до ст. 119, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема, відповідач наголошував на тому, що:

- суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не зважаючи на розбіжності у даті акта про приймання - передавання товару, позивач фактично порушив обумовлений договором строк поставки товару, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи;

- відповідач надав суду першої інстанції всі докази, на яких ґрунтується правова позиція відповідача у справі, у строки, установлені судом, та у порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 витребувано Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/4878/22 та відкладено на вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22.

02.01.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4878/22.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 19.12.2022 по 30.12.2022 включно, з 02.01.2023 по 20.01.2023 включно перебував у відпустці, суддя - учасник колегії суддів Тарасенко К.В. з 09.01.2023 по 13.01.2023 включно, з 16.01.2023 по 20.01.2023 включно перебувала у відпустці, і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду питання про відповідність апеляційної скарги дійшов висновку про відповідність апеляційної скарги вимогам, які зазначені у ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривень.

Отже, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує: 248 100,00 грн. грн. (2 481,00 грн * 100 = 248 100,00 грн.) - станом на момент звернення з відповідним позовом та на момент звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога щодо стягнення коштів в 49 999 грн. вказана справа, у відповідності до приписів п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, відноситься до малозначних справ.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4878/22 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022, розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2022 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси та у зареєстрований електронний кабінет відповідача, в системі «Електронний суд».

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, платіжним дорученням від 03.12.2020 №388 позивачем було перераховано відповідачу 24 999,50 грн, призначення платежу "Забезпечення виконання договору згідно оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-03-005049-b".

09.12.2020 Товариством (постачальник) і НБУ (покупець) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю запасні частини до насосів, за цінами та згідно зі специфікацією, що визначена у додатку 1 до Договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар (пункт 1.1 Договору);

- постачання товару здійснюється постачальником на склад покупця, який розташований за адресою: вул. Пухівська, буд. 7, м. Київ, 02232, Банкнотно-монетний двір НБУ (пункт 1.2 Договору);

- загальна вартість Договору становить 499 990 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 83 331,67 грн, відповідно до додатку 1 до Договору і включає в себе усі податки і збори та інші витрати, пов`язані з доставкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад покупця (пункт 3.1 Договору);

- постачання товару здійснюється у повному обсязі згідно з заявкою покупця, надісланою на офіційну електронну адресу постачальника koprig@koprig.com; строк поставки товару за заявкою становить не більше 20 (двадцяти) календарних днів від дати надіслання заявки (пункт 5.1 Договору);

- датою поставки товару є дата його прибуття на склад покупця, що підтверджується підписанням уповноваженими особами сторін акта (пункт 5.4 Договору);

- факт приймання товару, а також відсутність зауважень до його кількості та комплектності підтверджується підписанням уповноваженими особами сторін акта, який складається постачальником та передається покупцю під час поставки (передачі) товару, при цьому в такому акті постачальник зазначає посилання на повний номер і дату укладення Договору (останнього додаткового договору до Договору), найменування, кількість та вартість поставленого товару (пункт 5.6 Договору);

- право власності на товар та ризик його випадкового знищення (псування) переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими особами обох сторін акта (пункт 5.7 Договору);

- постачальник надає покупцю забезпечення виконання Договору (пункт 6.1 Договору);

- забезпечення виконання Договору надається у вигляді завдатку (пункт 6.2 Договору);

- розмір забезпечення виконання Договору (завдатку) становить 24 999,50 грн (пункт 6.3 Договору);

- забезпечення вноситься на платіжні реквізити покупця, які вказані у розділі XVI Договору (пункт 6.4 Договору);

- строк дії гаданого забезпечення виконання Договору (завдатку) - з дати набрання Договором чинності та по 30.07.2021, але не менше строку виконання постачальником умов Договору, в тому числі у разі продовження строку дії Договору, яке пов`язане з продовженням строку виконання постачальником зобов`язань за Договором (пункт 6.5 Договору);

- покупець повертає постачальнику забезпечення виконання Договору після належного (без порушень) виконання постачальником умов Договору або дострокового розірвання Договору сторонами (за їх взаємною згодою та за умови відсутності на дату розірвання Договору порушення виконання постачальником з його вини зобов`язань за Договором), а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору недійсними, але не пізніше ніж п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин (пункт 6.6 Договору);

- забезпечення виконання Договору (завдаток) не повертається постачальнику в разі порушення постачальником умов Договору, у тому числі щодо строків поставки товару (пункт 6.7 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 30.06.2021; в частині гарантійних зобов`язань Договір діє до закінчення строку дії гарантії на товар (пункт 14.1 Договору).

Заявкою від 14.12.2020 №81-0017/75394 НБУ просив Товариство на підставі пункту 5.1 Договору поставити товар у повному обсязі протягом 20 календарних днів.

Відповідно до акта №1 позивач поставив, а відповідач прийняв запасні частини до насосів у кількості 31 шт., загальна вартість поставленого товару склала 499 990 грн.

Жодна зі сторін не заперечувала факту підписання такого акта уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками юридичних осіб.

Разом з тим, до матеріалів справи сторонами долучено акт, датований різними датами, а саме:

- позивачем подано акт №1, датований 04.01.2021 (за твердженням позивача, вказана дата засвідчує дату поставки);

- відповідачем подано акт № 1, датований 03.02.2021 (за твердженням відповідача, зазначена дата посвідчує факт прийняття товару).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що право власності на товар та ризик його випадкового знищення (псування) переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими особами обох сторін акта.

Разом з тим, у зв`язку з наявністю розбіжностей у доводах сторін щодо фактичної дати поставки/отримання товару, враховуючи пункт 5.7 Договору, для вирішення питання чи підлягає поверненню сплачене позивачем забезпечення виконання Договору, суд першої інстанції вказував на необхідність встановлення обставини щодо фактичної дати отримання відповідачем поставленого позивачем товару за іншими наявними в матеріалах справи документами.

Так, матеріали справи містять експрес-накладну від 12.01.2021 №59000633145598 відповідно до якої НБУ отримав від позивача товар 13.01.2021.

В свою чергу, позивач заперечував належність та допустимість як доказу, експрес-накладної від 12.01.2021 №59000633145598, оскільки дата отримання вказана не власноручним почерком отримувача, а машинодруком.

НБУ звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" з листом від 06.07.2022 №81-0020/46300 з проханням надати інформацію стосовно дати адресної доставки товару постачальником в період з 01.01.2021 по 31.01.2021 (а.с. 57).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" листом від 26.07.2022 №02752 (а.с. 58) підтвердило, що в період з 01.01.2021 по 31.01.2021 Товариством було здійснено відправлення вантажу для Банкнотно-монетного двору НБУ за експрес-накладною від 12.01.2021 №59000633145598, а 13.01.2021 за такою експрес-накладною вантаж було доставлено та одержано отримувачем у повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення; жодних інших відправлень в наведений період позивачем на адресу відповідача не здійснювалося.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент проведення закупівлі та підписання Договору) забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Так, матеріалами справи підтверджується, що вірно встановлено і судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, пункт 6.6 Договору визначає, що покупець повертає постачальнику забезпечення виконання Договору після належного (без порушень) виконання постачальником умов Договору або дострокового розірвання Договору сторонами (за їх взаємною згодою та за умови відсутності на дату розірвання Договору порушення виконання постачальником з його вини зобов`язань за Договором), а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або Договору недійсними, але не пізніше ніж п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Ззабезпечення виконання Договору (завдаток) не повертається постачальнику в разі порушення постачальником умов Договору, у тому числі щодо строків поставки товару (пункт 6.7 Договору).

В свою чергу, постачання товару здійснюється у повному обсязі згідно з заявкою покупця, надісланою на офіційну електронну адресу постачальника koprig@koprig.com; строк поставки товару за заявкою становить не більше 20 (двадцяти) календарних днів від дати надіслання заявки (пункт 5.1 Договору).

14.12.2020 відповідач заявкою від 14.12.2020 №81-0017/75394 просив позивача поставити у повному обсязі обумовлений Договором товар протягом 20 календарних днів, а отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що поставка товару за Договором саме як належного виконання в розумінні п. 6.6. Договору, мала бути здійснена відповідачем у строк до 04.01.2021 включно, враховуючи те, що 03.01.2021 було вихідним днем.

В свою чергу, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем до позову була надана видаткова накладна № 7247 від 04.01.2021 на суму 499 990,00 грн., яка не містить ні підписів уповноважених представників сторін про прийняття товару, ні відбитків печаток обох сторін про приймання/передачу товару, а відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом була подана видаткова накладна № 7247 від 04.01.2021 на суму 499 990,00 грн., яка містить відомості, що від постачальника - ТОВ «Коприг» вона підписана Чекодаєв І.В. (як відповідальним за здійснення господарської операції), а від покупця - Гладкіх Г.Г. (з зазначенням про отримання товару 13.01.2021). Вказана накладна не містить будь-яких зауважень/заперечень/відміток щодо незгоди позивача стосовно вказаних відомостей.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обгрунтованими висновками суд першої інстанції про те, що факт отримання відповідачем від позивача товару 13.01.2021 підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у видатковій накладній від 04.01.2021 №7247, в якій представник прописом вказав "отримано мною 13.01.2021", і вказана накладна є більш вірогідним доказом в підтвердження ствержуваної відповідачем обставини стосовно отримання товару від позивача 13.01.2021.

Також, матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням від 12.02.2021 №94007 на суму 499 990 грн відповідач оплатив поставлений позивачем товар у повному обсязі, що узгоджується також з приписами пункту 4.1 Договору, яким визначено, що оплата здійснюється за фактично отриманий товар.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, до матеріалів справи сторонами долучено акт, датований різними датами, а саме:

- позивачем подано акт №1, датований 04.01.2021 (за твердженням позивача, вказана дата засвідчує дату поставки);

- відповідачем подано акт № 1, датований 03.02.2021 (за твердженням відповідача, зазначена дата посвідчує факт прийняття товару).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що право власності на товар та ризик його випадкового знищення (псування) переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими особами обох сторін акта.

Разом з тим, у зв`язку з наявністю розбіжностей у доводах сторін щодо фактичної дати поставки/отримання товару, враховуючи пункт 5.7 Договору, для вирішення питання чи підлягає поверненню сплачене позивачем забезпечення виконання Договору, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про необхідність встановлення обставини щодо фактичної дати отримання відповідачем поставленого позивачем товару за іншими наявними в матеріалах справи документами.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував умови Договору, зокрема пункт 5.6 та пункт 5.7, вдався до встановлення обставин справи щодо фактичної дати отримання відповідачем поставленого позивачем товару - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки в цій частині доводи скаржника суперечать приписам ст. ст. 2, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, матеріали справи містять експрес-накладну від 12.01.2021 №59000633145598 відповідно до якої НБУ отримав від позивача товар 13.01.2021, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" листом від 26.07.2022 №02752 (а.с. 58) підтвердило, що в період з 01.01.2021 по 31.01.2021 Товариством було здійснено відправлення вантажу для Банкнотно-монетного двору НБУ за експрес-накладною від 12.01.2021 №59000633145598, а 13.01.2021 за такою експрес-накладною вантаж було доставлено та одержано отримувачем у повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення; жодних інших відправлень в наведений період позивачем на адресу відповідача не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано враховано надані відповідачем документи при вирішенні спору, як належні, допустимі та більш вірогідні докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту поставки позивачем відповідачу товару за Договором з порушенням строку постачання, що згідно з пунктом 6.7 Договору є обумовленою Договором законною підставою для не повернення позивачу сплаченої останнім суми забезпечення виконання Договору в заявленому до стягнення розмірі подвійного завдатку.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги неналежні докази, надані відповідачем всупереч приписів ст. 80 ГПК України (акт, наданий позивачем; лист ТОВ «Нова пошта» від 26.07.2022 № 02752), не врахувавши наданий позивачем належний доказ (примірник акту) - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції стосовно спірних правовідносин. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що надані відповідачем докази були прийняті до розгляду судом першої інстанції на стадії підготовчого провадження, та їх подання зумовлено тим, що вони отримані після строк на подання відзиву, що узгоджується з приписами ст. ст. 2, 86 ГПК України.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані відповідачем докази є більш вірогідними в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту поставки позивачем відповідачу товару саме 13.01.2021, тобто з порушенням виконання постачальником умов Договору, що згідно з п. 6.6. Договору та ст. 570 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у поверненні відповідачем позивачу спірних коштів забезпечення виконання Договору, у вигляді подвійного завдатку, в сумі 49 999,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача забезпечення виконання Договору у вигляді подвійного завдатку в сумі 49 999,00 грн. - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, і були спростовані відповідачем більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов не підлягає задоволенню, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позову, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1); скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п. 4).

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення , за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" на рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22- залишити без задоволення.

2. Господарського суду м. Києва від 28.11.2022 у справі № 910/4878/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/4878/22 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко