Постанова

від 28.03.2023 по справі 910/20884/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. Справа№ 910/20884/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022

у справі № 910/20884/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Фоліо» та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін»

про стягнення 87 500 грн

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 28.03.2023

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» (далі - ТОВ «Мун Рекордс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Фоліо» (далі - ТОВ «Видавництво Фоліо») та товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін» (далі - ТОВ «Кузьма Скрябін») 87 500 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позов мотивовано тим, що:

- ТОВ «Мун Рекордс» відповідно до укладених з ОСОБА_1 договору від 01.12.2020 №128/01-112-20 про передання авторських прав та з ОСОБА_2 договору від 01.01.2021 №01-01-21 про передання авторських та суміжних прав володіє частиною майнових авторських прав на об`єкти інтелектуальної власності (музичні твори з текстом), тексти яких використовує ТОВ «Видавництво Фоліо» у своїй господарській діяльності з комерційною метою;

- ТОВ «Видавництво Фоліо» розміщено як товар на різноманітних торгівельних майданчиках в мережі Інтернет, зокрема, на вебсайті yakaboo.ua, книгу «ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка, серед іншого, містить тексти визначених музичних творів;

- позивачем не було надано дозволу жодному із відповідачів або будь-якій іншій особі на використання (зокрема, шляхом відтворення) текстів музичних творів, авторські права на які належать ТОВ «Мун Рекордс»;

- навіть укладення ТОВ «Видавництво Фоліо» договору з одним із правовласників (ТОВ «Кузьма Скрябін»), якому нібито належать авторські права ОСОБА_4 , без погодження з іншими правовласниками є порушенням майнових авторських прав, частиною яких володіє позивач;

- укладення ТОВ «Кузьма Скрябін» договору на умовах отримання винагороди лише одним із правовласників (ТОВ «Кузьма Скрябін») без урахування інтересів інших правовласників, зокрема, ТОВ «Мун Рекордс», якому було передано авторські та суміжні права на твори, є порушенням майнових авторських прав ТОВ «Мун Рекордс», передбачених статтею 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Ключовим мотивом рішення є:

- оскільки за наявними в матеріалах справи доказами єдиним автором спірних віршів (текстів пісень) є ОСОБА_5 , після смерті якого права інтелектуальної власності успадкувала його дружина ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 16.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрською Н.В. та зареєстроване в реєстрі за №203, яка надала ТОВ «Кузьма Скрябін» виключні майнові авторські та суміжні права на твори, останній передав ТОВ «Видавництво Фоліо» виключні права на видання і перевидання в будь-якій формі, включаючи електронну, і розповсюдження на території України творів ОСОБА_5 (псевдонім - ОСОБА_7 ), зокрема, « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а позивачем не доведено авторство/співавторство ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , то позовні вимоги ТОВ «Мун Рекордс» є безпідставними, необґрунтованими та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ТОВ «Мун Рекордс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ключовим аргументом скарги є:

- висновку суду суперечать матеріалам справи та наявним доказам.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №910/20884/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Остапенко О.М., Гарник Л.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20884/21, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/20884/21. Розгляд справи призначено на 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 розгляд справи №910/20884/21 відкладено на 20.12.2022. Визнано явку учасників справи обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 розгляд справи №910/20884/21 відкладено на 31.01.2023. Зобов`язано ТОВ «Мун Рекордс» забезпечити явку свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на наступне судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 розгляд справи №910/20884/21 відкладено на 28.02.2023. Зобов`язано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на наступне судове засідання подати до суду свої покази в письмовому вигляді та нотаріально завірені.

У судовому засіданні 28.02.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в розгляді справи до 28.03.2023.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами першою і третьою статті 15 Закону України «? ?» (далі - Закон) передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до статті 436 ЦК України авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.

Статтею 443 ЦК України передбачено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі статтею 440 ЦК України та частиною третьою статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Підпунктом 51.2 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» передбачено, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об`єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 20.12.2005 ТОВ «Видавництво Фоліо» (видавництво) і ОСОБА_5 (псевдонім - ОСОБА_7 ; автор) було укладено авторський договір №166, за умовами якого автор передав видавництву виключні права терміном на 10 років від дня підписання договору на видання і перевидання в будь-якій формі і розповсюдження в усьому світі творів «ІНФОРМАЦІЯ_3», « ІНФОРМАЦІЯ_4», а також невиключні права терміном на 10 років від дня підписання договору на видання віршів, зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_5»; «ІНФОРМАЦІЯ_6»; «ІНФОРМАЦІЯ_7»; «ІНФОРМАЦІЯ_8»; «ІНФОРМАЦІЯ_9»; «ІНФОРМАЦІЯ_10»; «ІНФОРМАЦІЯ_11»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»; «ІНФОРМАЦІЯ_13»; «ІНФОРМАЦІЯ_14»; «ІНФОРМАЦІЯ_15»; «ІНФОРМАЦІЯ_16»; «ІНФОРМАЦІЯ_17»; «ІНФОРМАЦІЯ_18»; «ІНФОРМАЦІЯ_19»; «ІНФОРМАЦІЯ_20»; «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «ІНФОРМАЦІЯ_22»; «ІНФОРМАЦІЯ_23»; «ІНФОРМАЦІЯ_24»; «ІНФОРМАЦІЯ_25»; «ІНФОРМАЦІЯ_26»; «ІНФОРМАЦІЯ_27»; «ІНФОРМАЦІЯ_28»; «ІНФОРМАЦІЯ_29»; «ІНФОРМАЦІЯ_30» (пункт 1.1 авторського договору від 20.12.2005 №166 в редакції додаткової угоди від 06.11.2010 №2).

Крім того, ОСОБА_5 (ліцензіар) було укладено такі ліцензійні договори:

- від 07.06.2005 №58/0605-А з ООО «Сидиком» (ліцензіат), за умовами якого ліцензіар надає ліцензіату право на використання виключних суміжних прав (виключну ліцензію) на фонограми; право на використання невиключних авторських прав (невиключну ліцензію) на твори, що лежать в основі фонограм, на території України, на строк дії даного договору, такими способами: відтворення фонограм на дисках для лазерних систем зчитування у форматі МР-3 тиражем, визначеним у додатку до даного договору; розповсюдження фонограм на компакт-дисках (пункт 1.1); до додатку до ліцензійного договору від 07.06.2005 №58/0605-А увійшли спірні музичні твори, автором яких зазначений ОСОБА_5 ;

- від 25.10.2005 №25/10/05-L з ООО «Лавина Мьюзик» (ліцензіат), за умовами якого ліцензіар передає, у розумінні статей 32 та 33 Закону, ліцензіату на весь термін та територію дії договору зазначені у даному пункті договору виключні майнові авторські права на використання творів, а також право дозволяти або забороняти третім особам здійснювати певні дії щодо творів, перерахованих у додатку до даного договору, а ліцензіат зобов`язується використовувати такі права на умови даного договору та дотримуватися усіх обмежень та зобов`язань, передбачених договором (пункт 1.1); до додатків до ліцензійного договору від 25.10.2005 №25/10/05-L увійшли спірні музичні твори, автором яких зазначений ОСОБА_5 ..

Також ОСОБА_5 як суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (правовласник) було укладено з ООО «Авардс Медиа» (ліцензіат) ліцензійний договір від 01.11.2012 №AWM01112012, яким регулюються правовідносини у сфері інтелектуальної власності, де правовласник надає права ліцензіату, на території, у строки та на умовах, передбачених даним договором (пункт 2.1); правовласник надає ліцензіату права (невиключну ліцензію) на платформах, перерахованих у додатку №1 до даного договору (пункт 2.2). До додатку до ліцензійного договору від 01.11.2012 №AWM01112012 увійшли спірні музичні твори, автором яких зазначений ОСОБА_5 ..

Слід зазначити, що ТОВ «Мун Рекордс» (видавник) і ОСОБА_5 (правовласник) 13.05.2013 було укладено договір №10/13-05-13 про передання авторських та суміжних прав, за умовами якого: правовласник на строк (визначений у додатку до договору) передає видавцю права на твори, а також права на використання запису виконання та фонограми виконання творів, перерахованих у додатку до договору; доручає видавцю виконання певних юридичних та фактичних дій, зазначених у даному договорі; зобов`язується виконувати інші обов`язки, покладені на нього даним договором (пункт 2.1); договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (пункт 10.1). До додатків до договору від 13.05.2013 №10/13-05-13 про передання авторських та суміжних прав увійшли спірні музичні твори, автором яких зазначений ОСОБА_5 ..

16.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрською Наталією Володимирівною посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №203, згідно з яким спадкоємцем вказаного у даному свідоцтві майна ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_6 .

Спадщина, на яку видано зазначене свідоцтво, складається з майнових авторських прав та суміжних прав на всі твори в цілому, як у галузі літератури, так і мистецтва, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети, що належали ОСОБА_5 , у тому числі під псевдонімом ( ОСОБА_7 ), а саме:

- літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

- музичні твори з текстом і без тексту;

- фонограми, відеограми;

- драматичні, музично-драматичні твори;

- аудіовізуальні твори;

- похідні твори;

- збірники творів, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, о входять до них як складові частини.

ОСОБА_6 (правовласник) і ТОВ «Кузьма Скрябін» (правонабувач) 14.07.2016 було укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьміним Олексієм Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за №934, за умовами якого:

«Твори» - всі твори в цілому, в тому числі у галузі літератури і мистецтва, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети, що створені ОСОБА_5 , у тому числі під псевдонімом ( ОСОБА_7 ), а саме: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); музичні твори з текстом і без тексту; фонограми, відеограми; драматичні, музично-драматичні твори; аудіовізуальні твори; похідні твори; збірники творів, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, о входять до них як складові частини (розділ «визначення термінів»);

«База даних Правовласника» - це сукупність творів, даних або будь-якої інформації у будь-якій формі на будь-яких носіях, в тому числі на цифрових, які містять інформацію, на підставі якої відбувається ідентифікація авторів і правовласників творів для фіксації частки, збору, розподілу роялті та інших відомостей; а також містять інформацію про умови використання творів, або будь-які інші дані, у яких представлена така інформація (розділ «визначення термінів»);

на умовах і в обсягах, визначених даним договором, правонабувач набуває в користування від правовласника виключні майнові авторські та суміжні права на твори, що створені ОСОБА_5 , у тому числі під псевдонімом ( ОСОБА_7 ), а також, правонабувач отримує від правовласника виключний дозвіл (ліцензію) на використання торговельних марок (знаків для товарів і послуг), які були або будуть зареєстровані правовласником в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (пункт 1.1).

Згідно з додатком 1 від 14.07.2016 до вказаного договору до переліку музичних творів, фонограм, та зафіксованих на них виконань, авторські та суміжні права на які передаються правовласником правонабувачу, ТОВ «Кузьма Скрябін» увійшли, зокрема, такі твори та фонограми: «ІНФОРМАЦІЯ_3», « ІНФОРМАЦІЯ_4», а також невиключні права терміном на 10 років від дня підписання договору на видання віршів, зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_5»; «ІНФОРМАЦІЯ_6»; «ІНФОРМАЦІЯ_7»; «ІНФОРМАЦІЯ_8»; «ІНФОРМАЦІЯ_9»; «ІНФОРМАЦІЯ_10»; «ІНФОРМАЦІЯ_11»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»; «ІНФОРМАЦІЯ_13»; «ІНФОРМАЦІЯ_14»; «ІНФОРМАЦІЯ_15»; «ІНФОРМАЦІЯ_16»; «ІНФОРМАЦІЯ_17»; «ІНФОРМАЦІЯ_18»; «ІНФОРМАЦІЯ_19»; «ІНФОРМАЦІЯ_20»; «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «ІНФОРМАЦІЯ_22»; «ІНФОРМАЦІЯ_23»; «ІНФОРМАЦІЯ_24»; «ІНФОРМАЦІЯ_25»; «ІНФОРМАЦІЯ_26»; «ІНФОРМАЦІЯ_27»; «ІНФОРМАЦІЯ_28»; «ІНФОРМАЦІЯ_29»; «ІНФОРМАЦІЯ_30».

В липні 2016 року ТОВ «Мун Рекордс» листом без номера і дати повідомило ОСОБА_6 про те, що на підставі договорів в управління позивача знаходяться авторські права на твори, автором яких (текст і музика) є ОСОБА_5 . У даному листі вказано перелік творів, який містить всі спірні музичні твори.

ТОВ «Кузьма Скрябін» (ліцензіар) і ТОВ «Мун Рекордс» (ліцензіат) 01.01.2017 укладено договір №01-01-17 про передачу авторських і суміжних прав, за умовами пункту 1.1 якого ліцензіар передає ліцензіату авторські майнові права та/або суміжні права на використання та відтворення музичних творів, їх фонограм, аудіовізуальних творів, перелік яких визначений додатком до договору, способами та на умовах, встановлених даним договором. Відповідно до додатку від 01.10.2017 №1 до переліку аудіотворів (обєктів), права на які передаються на умовах вказаного договору увійшли спірні музичні твори, автором яких зазначений ОСОБА_5

01.10.2019 ТОВ «Кузьма Скрябін» (правовласник) і ТОВ «Видавництво Фоліо» (видавництво) було укладено договір №ВЛ 01/10/19, за умовами якого правовласник передав видавництву виключні права терміном на 3 роки, починаючи від 01.10.2019 на видання і перевидання в будь-якій формі, включаючи електронну, і розповсюдження на території України таких творів ОСОБА_5 , у тому числі під псевдонімом ( ОСОБА_7 ): «ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4», « ІНФОРМАЦІЯ_31 », а також невиключні права від 01.10.2019 до 30.06.2020, виключні права від 01.07.2020 до 31.12.2020 і невиключні права від 01.01.2021 до 30.09.2022 на видання і перевидання в будь-якій формі, включаючи електронну, і розповсюдження на території України поезій ОСОБА_5 , у тому числі під псевдонімом ( ОСОБА_7 ), включаючи фотографії (які мають бути письмово узгоджені з правовласником), українською та російською мовами; перелік поезій визначений у додатку 1 до даного договору; видавництво може видавати та розповсюджувати збірку творів « Проза », до якої входять твори «ІНФОРМАЦІЯ_3», « ІНФОРМАЦІЯ_4», « ІНФОРМАЦІЯ_31 », збірку творів «Поезія», до якої входять твори, зазначені у додатку 1 до договору, а також збірку творів, до якої входять твори, що містяться у збірках творів « Проза » та «Поезія», а також формувати та видавати інші збірки творів за попереднім погодженням з правовласником; загальний наклад видань творів (як окремо творів, так і їх збірок) за даним договором не може перевищувати кількість 50 000 примірників; при цьому, для уникнення сумнівів сторони підтверджують, що право на використання поезій ОСОБА_5 не включає в себе їх використання як слів до пісень (як у вигляді звукозапису, так і в текстовому вигляді), в електронній чи будь-якій іншій формі, яке залишається за правовласником (пункт 1.1 договору від 01.10.2019 №ВЛ 01/10/19 в редакції додаткової угоди від 01.07.2020 №1).

Адвокатське об`єднання «Протас, Сорокін та партнери», яке представляє інтереси позивача, звернулося до ТОВ «Кузьма Скрябін» з претензією від 08.07.2021 №08/07-1, в якій повідомило про те, що ТОВ «Кузьма Скрябін» не володіло у повній мірі авторськими права на спірні об`єкти інтелектуальної власності, а тому останнє не мало права передавати авторські права, які йому не належать ТОВ «Видавництво Фоліо»; в свою чергу, ТОВ «Мун Рекордс» не надавало дозволу на використання авторських прав, які йому належать, а тому опублікування, продаж, передача або використання у будь-якій формі творів є неправомірним та порушує права ТОВ «Мун Рекордс»; у зв`язку з наведеним просило звернутися до адвокатського об`єднання з метою врегулювання спору та припинити незаконне використання авторських прав.

Відповіддю на претензію №0807-2 ТОВ «Кузьма Скрябін» повідомило адвокатське об`єднання про те, що авторські права на книги та тексти музичних творів, включених до них, та зазначених у претензії, належали ОСОБА_5 як автору, а наразі - ТОВ «Кузьма Скрябін» як особі, що набула ці права в користування на підставі договору з ОСОБА_11 - єдиною спадкоємицею ОСОБА_5 ..

Отже, з усіх наведених документів вбачається, що єдиним автором спірних віршів (текстів пісень) є ОСОБА_5 .

В свою чергу, позивач на підтвердженням авторства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подав суду такі документи:

- нотаріально завірені заяви свідків ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в яких вказані особи надають пояснення, що саме вони є авторами відповідних віршів (текстів пісень);

- обкладинки альбомів гурту «Скрябін» на яких містяться прізвища учасників гурту, проте не міститься жодної інформації щодо авторів текстів пісень;

- скріншоти сторін вебсайту uk.wikipedia.org як доказ наявності у загальному доступі інформації щодо співавторства текстів музичних творів - інформацію стосовно авторів музичних творів, що увійшли до альбому « ІНФОРМАЦІЯ_34 » додано 28.07.2012, а щодо альбому «ІНФОРМАЦІЯ_33» - 02.03.2021;

- свідоцтво України про державну реєстрацію прав автора на твір ПА №128, дата реєстрації 26.04.1996, видане авторам ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 16.05.1996 Державним агентством України з авторських і суміжних прав;

- свідоцтво України № НОМЕР_1 на музичний твір з текстом «ІНФОРМАЦІЯ_23», автор ОСОБА_1 , дата реєстрації - 26.01.2022;

- договір від 21.12.1998 №0251 про передачу авторських прав і суміжних прав, укладений ТОВ «НАК» (ліцензіат) та групою співавторів творів альбому «ІНФОРМАЦІЯ_32» - ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 (ліцензіар), за умовами якого ліцензіар, який є власником виключних авторських прав і суміжних прав на твори альбому « ІНФОРМАЦІЯ_32 » на підставі Закону передає, а ліцензіат набуває в управління виключні майнові і суміжні права на фонограми творів, що складають альбом «ІНФОРМАЦІЯ_32» (доповнення), - який не містить жодної інформації авторства щодо пісень, які є предметом даного позову;

- авторський договір (про передачу виключних прав) від 30.06.1995, укладений ООО «ТОРЕСС Ltd.» (фірма) та ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 (співавтори), за умовами якого співавтори надають фірмі всі майно авторські права, а також суміжні права на свої твори, вказані у пункті 5 даного договору, на правах виключної ліцензії (пункт 1); співавтори передають фірмі за допомогою надання виключної ліцензії всі майнові авторські права та суміжні права на такі твори автора: альбом «ІНФОРМАЦІЯ_22» гурту « ОСОБА_13 », що складається з 8 творів та 3-х реміксів, створених у співавторстві та зареєстрованих в Агентстві захисту прав авторів «Рес інкорпоралес» 30.06.1995 за №23-ЛМ, зафіксованих у додатках №№2-9 на інших матеріальних носіях, що додаються до свідоцтва про реєстрацію (пункт 5), - не містить інформації, яка підтверджує, що ОСОБА_1 є автором/співавтором текстів музичних творів;

- договір від 29.11.1996 №0154 про передачу авторських прав і суміжних прав, укладений ТОВ «НАК» (ліцензіат) і групою співавторів творів альбому «ІНФОРМАЦІЯ_33» - ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 (ліцензіар), за умовами якого ліцензіар, який є власником виключних авторських прав і суміжних прав на твори альбому «ІНФОРМАЦІЯ_33» на підставі Закону передає, а ліцензіат набуває в управління виключні майнові і суміжні права на фонограми творів, що складають альбом «ІНФОРМАЦІЯ_33», - не містить інформації, яка підтверджує, що ОСОБА_1 є автором/співавтором текстів музичних творів;

- договір від 27.11.1996 №0155/0156 про передачу авторських прав і суміжних прав, укладений ТОВ «НАК» (ліцензіат) і групою співавторів творів альбому «ІНФОРМАЦІЯ_34» - ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 (ліцензіар), за умовами якого ліцензіар, який є власником виключних авторських прав і суміжних прав на твори альбому « ІНФОРМАЦІЯ_34 » на підставі Закону передає, а ліцензіат набуває в управління виключні майнові і суміжні права на фонограми творів, що складають альбом «ІНФОРМАЦІЯ_34», - не містить інформації, яка підтверджує, що ОСОБА_1 є автором/співавтором текстів музичних творів;

- копію нотатків пісні «ІНФОРМАЦІЯ_14» з зошита пісень ОСОБА_1 (як зазначає позивач, оригінал зберігається у ОСОБА_1 ).

Так, у копії свідоцтва від 26.04.1996 №128 на музичний альбом «ІНФОРМАЦІЯ_33» вказано авторів: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 і ОСОБА_1 , при цьому в свідоцтві не зазначено, які саме пісні входили до даного музичного альбому, який творчий вклад у створенні конкретних творів у кожного з вказаних співавторів, зокрема: чи є вони співаторами усіх творів чи лише деяких з них, хто з авторів написав тексти, а хто - музику до творів, а у кого творчий вклад полягав лише у підборі музичних творів для включення до музичного альбому, враховуючи, що це по суті складений твір і реєстрація могла стосуватися музичного альбому саме як збірки творів, а не усіх музичних творів, які до нього входять.

Крім того, беручи до уваги текст позовної заяви, позивач заявляє права лише на 4 пісні з музичного альбому « ІНФОРМАЦІЯ_33 », а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_23», «ІНФОРМАЦІЯ_30».

Проте до наведеного музичного альбому входило 16 пісень (згідно з копією вмісту компакт-диску альбому «ІНФОРМАЦІЯ_33»), деякі з яких опубліковані також у книзі «ІНФОРМАЦІЯ_3», однак не зазначені у позовній заяві.

Тобто, позивач не заявляє авторство ОСОБА_1 на більшість пісень, що входять до такого альбому, а тому це свідоцтво не може підтверджувати авторство ОСОБА_1 на конкретні твори (текст, музика), вказані у позові.

Реєстрація ОСОБА_1 авторського права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_23» від 26.01.2022, про яку йдеться у відповіді на відзив, може підтверджувати авторство ОСОБА_1 лише на похідний твір - даний ремікс, а не на оригінал твору ОСОБА_5 .

Аудіозапис чернетки пісні «ІНФОРМАЦІЯ_30», про яку зазначає ОСОБА_1 у своїх свідченнях, та яка додана до відповіді на відзив, не підтверджує авторство ОСОБА_1 , а свідчить лише про те, що дану пісню виконано і записано. Більш того, очевидно, що текст пісні мав бути створений заздалегідь, а не під час запису.

Копія чернетки частини тексту з зошиту до пісні «ІНФОРМАЦІЯ_13», підтверджує лише те, що певна особа (можливо, ОСОБА_1 ), записав у зошит текст пісні.

Заяви ж свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про авторство пісень, враховуючи подані сторонами докази, не можуть підтверджувати їх авторство на конкретні тексти віршів (музичних творів), які є предметом даного спору.

Що ж до посилань позивача на інтерв`ю ОСОБА_5 , в яких він говорить про те, що пісні пишуться разом з іншими учасниками гурту, то такі інтерв`ю не підтверджують співавторство ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо віршів (текстів пісень) «ІНФОРМАЦІЯ_3», « ІНФОРМАЦІЯ_4», а також невиключні права терміном на 10 років від дня підписання договору на видання віршів, зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_5»; «ІНФОРМАЦІЯ_6»; «ІНФОРМАЦІЯ_7»; «ІНФОРМАЦІЯ_8»; «ІНФОРМАЦІЯ_9»; «ІНФОРМАЦІЯ_10»; «ІНФОРМАЦІЯ_11»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»; «ІНФОРМАЦІЯ_13»; «ІНФОРМАЦІЯ_14»; «ІНФОРМАЦІЯ_15»; «ІНФОРМАЦІЯ_16»; «ІНФОРМАЦІЯ_17»; «ІНФОРМАЦІЯ_18»; «ІНФОРМАЦІЯ_19»; «ІНФОРМАЦІЯ_20»; «ІНФОРМАЦІЯ_21»; «ІНФОРМАЦІЯ_22»; «ІНФОРМАЦІЯ_23»; «ІНФОРМАЦІЯ_24»; «ІНФОРМАЦІЯ_25»; «ІНФОРМАЦІЯ_26»; «ІНФОРМАЦІЯ_27»; «ІНФОРМАЦІЯ_28»; «ІНФОРМАЦІЯ_29»; «ІНФОРМАЦІЯ_30».

Отже, як правильно було зазначено місцевим судом, оскільки за наявними в матеріалах справи доказами єдиним автором спірних віршів (текстів пісень) є ОСОБА_5 , після смерті якого права інтелектуальної власності успадкувала його дружина ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим 16.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрською Н.В. та зареєстроване в реєстрі за №203, яка надала ТОВ «Кузьма Скрябін» виключні майнові авторські та суміжні права на твори, останній передав ТОВ «Видавництво Фоліо» виключні права на видання і перевидання в будь-якій формі, включаючи електронну, і розповсюдження на території України творів ОСОБА_5 (псевдонім - ОСОБА_7 ), зокрема, « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а позивачем не доведено авторство/співавторство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то позовні вимоги ТОВ «Мун Рекордс» є безпідставними, необґрунтованими та документально не підтвердженими, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Одним з доводів апеляційної скарги позивача є те, що авторський договір № 166 від 20.12.2005 р. з додатками між ТОВ "Видавництво Фоліо" і ОСОБА_5 , який взято до уваги судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, є неналежним доказом, оскільки в договорі відсутні персональні дані, які ідентифікують особу автора. Колегія суддів відхиляє цей довід апеляційної скарги з огляду на таке.

Перш за все, у вказаному договорі зазначені персональні дані (прізвище, ініціали) і псевдонім автора

· ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ), а також його підпис. При цьому сторони договору визнавали свої зобов`язання за цим договором і виконували їх належним чином.

Особу автора та виконання умов договору № 166 від 20.12.2005р. також підтверджує фактичне видання відповідних книг, копії обкладинок та анотації яких є у матеріалах справи та на яких зазначено:

· ОСОБА_14 . ІНФОРМАЦІЯ_2 /. -Харків: Фоліо , 2006. - 223 с. - ISBN 966- 03-3576-8, у анотації до якої вказано: Ця книжка - літературний дебют відомого українського співака ОСОБА_4 ( ОСОБА_17 ), лідера групи " ОСОБА_13 ". До збірки увійшли дві повісті, а також тексти відомих пісень групи (...).

· ОСОБА_18 . ІНФОРМАЦІЯ_2: Повести / Пер. с укр. - Харьков : Фолио, 2008. - 155с. - (Граффити). ISBN 978-966-03-4580-5, у анотації до якої вказано: ОСОБА_20 (настоящее имя ОСОБА_21 ) - популярный певец, автор музыки и текстов многих десятков песен, лидер группы " ОСОБА_13 ", а еще он известен как талантливый писатель. В 2006 году издательство "Фолио" выпустило на украинском языке его первую книгу, включающую две повести и тексты его песен. Эта книга стала бестселлером украинского книжного рынка 2006-2007 годов. Сегодня вниманию читателей предлагается перевод повестей Кузьмы на русский язык.

Копія авторського договору № 166 від 20.12.2005 р. з додатками між ТОВ "Видавництво Фоліо" і ОСОБА_5 була додана до відзиву Відповідача 1 до суду першої інстанції, а тому даний доказ досліджувався судом у сукупності з іншими письмовими доказами, поданими сторонами. Таким чином, апелянт зловживає процесуальними правами - свідомо намагається ввести суд в оману, стверджуючи, що даний доказ не досліджувався судом першої інстанції.

Разом із тим, ТОВ "Мун Рекорде" наводить в апеляційній скарзі нові відомості, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме, щодо видавництва в період з 2016 року по 2018 рік книги ОСОБА_22 "ІНФОРМАЦІЯ_2" без належної правової підстави.

Такі твердження апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, на їх спростування відповідач 2 додав до відзиву копію Договору між ТОВ "Видавництво Фоліо" і ТОВ "Кузьма Скрябін" №148 від 01.06.2016 (оригінал знаходиться у Відповідача 2), який підтверджує наявність договірних правовідносин між Відповідачами в цей період. Причини подання даного доказу під час апеляційного розгляду справи є поважними, оскільки він подається у відповідь на заяву Позивача, яка уперше наведена у апеляційній скарзі, тобто не заявлялася при розгляді у суді першої інстанції. Колегія суддів вважає цей випадок винятковим в розумінні ч. 3 ст. 269 ГПК України, та апеляційним судом приймається даний доказ.

Крім того, в апеляційній скарзі Позивач стверджує, що ТОВ "Видавництво Фоліо" не мало права використовувати тексти музичних творів без згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким, на думку Позивача, належить частина майнових авторських прав на твори.

Колегія суддів зауважує, що з 2013 року (тобто вже майже 9 років) Позивач здійснював використання музичних творів на підставі договорів із ОСОБА_5 (№ 10/13-05-13 від 13.05.2013 року) та згодом із ТОВ "Кузьма Скрябін" (№ 01-01-17 від 01 січня 2017 року), копії яких додані до первісного відзиву на позовну заяву. У договорі № 10/13-05-13 від 13.05.2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ "МУН РЕКОРДС" саме ОСОБА_5 зазначений безпосередньо автором слів і музики пісень. Тобто, Позивач визнавав авторство ОСОБА_5 та наявність у нього, а після його трагічної загибелі - у Відповідача 2 авторського права на відповідні твори, не звертаючись при цьому за ліцензією до колишніх учасників гурту " ОСОБА_23 і ОСОБА_2 . Останні в свою чергу також були обізнані щодо видання книги "ІНФОРМАЦІЯ_2" з 2006 року, однак не зверталися до ОСОБА_5 за його життя та не зверталися до ТОВ "МУН РЕКОРДС" і видавництва "Фоліо" з вимогами стосовно авторства опублікованих творів. І тільки після смерті ОСОБА_4 і відмови ТОВ "Кузьма Скрябін" від подальшої співпраці з ТОВ "МУН РЕКОРДС" у 2020 та 2021 році, Позивач уклав договори про передання прав із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , що суперечить раніше укладеним Позивачем договорам із ОСОБА_5 та ТОВ "Кузьма Скрябін", оскільки відсутні будь-які докази придбання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 авторського прав на відповідні твори. Таким чином, авторство ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на опубліковані твори не доведено, і останніми ніколи заявлялося.

Також Позивач (апелянт) стверджує, що дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_24 не могла успадкувати усі права на твори, які не створювалися ОСОБА_5 або створювалися ним у співавторстві.

Дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки Позивачем не надано доказів відчуження ОСОБА_5 виключного авторського права на відповідні твори, включені до книги "ІНФОРМАЦІЯ_2" іншим особам, як і не доведено створення відповідних творів ОСОБА_25 чи ОСОБА_26 у співавторстві. Надані ж Відповідачами докази у сукупності є переконливим підтвердженням авторства ОСОБА_5 , зокрема, зазначення його як єдиним автором в ряді договорів, в самій книзі та в інших доказах. Свідоцтво про право на спадщину є належним доказом переходу майнових авторських прав на такі твори ОСОБА_6 - вдові ОСОБА_5 , яка, у свою чергу, передала їх у користування Відповідачу 2.

Договором від 14 липня 2016 р. між ОСОБА_6 та ТОВ "Кузьма Скрябін", зокрема Додатком 1 до нього, визначено перелік об`єктів авторського права, права на які передаються до ТОВ "Кузьма Скрябін". А тому твердження апелянта про те, що цей договір не визначав перелік об`єктів, є безпідставним.

Позивач в апеляційній скарзі стверджує про недопустимість доказу, який взято до уваги судом першої інстанції, а саме Додатку 1 до Договору від 14 липня 2016 р. між ОСОБА_6 та ТОВ "Кузьма Скрябін", що містить перелік творів, авторські права на які передаються ТОВ "Кузьма Скрябін".

Колегія суддів звертає увагу, що хоча сам договір і посвідчений нотаріально, а додаток до нього - ні, ця обставина не впливає на дійсність договору та факт визначення його сторонами переліку творів у додатку, оскільки законодавство не вимагає нотаріального посвідчення договору про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, авторського договору.

Додаток не розриває нотаріально посвідчений договір та не вносить зміни до його положень. При цьому, у договорі міститься термін "База даних Правовласника" - це сукупність Творів, даних або будь-якої інформації у будь-якій формі на будь-яких носіях, в тому числі на цифрових, які містять інформацію, на підставі якої відбувається ідентифікація авторів і правовласників творів для фіксації частки, збору, розподілу роялті та інших відомостей; а також містять інформацію про умови використання Творів, або будь-які інші дані, у яких представлена така інформація. Тобто сторони договору уповноважені окремо узгодити на паперовому або електронному носії перелік Творів, що входять до Бази даних правовласника, що і було зроблено шляхом підписання Додатку 1 до Договору від 14 липня 2016 р., в якому вказується, що він входить до Бази даних Правовласника за Договором. Також слід зазначити, що вказаний договір не оскаржувався будь-якими особами, виконується належним чином, і Відповідач 2 має усі підстави покладатися на нього.

Також Апелянт стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано як доказ наданий Позивачем Договір №0251 від 21.12.1998 р. між начебто групою співавторів творів альбому " ІНФОРМАЦІЯ_32 " - ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 (ліцензіар) та ТОВ "НАК" (ліцензіат), де вказано, що ліцензіар є власником авторських і суміжних прав на твори альбому "ІНФОРМАЦІЯ_32" в додатку.

Однак такі твердження апеляційної скарги є безпідставними, оскільки жодна пісня з альбому " ІНФОРМАЦІЯ_32 " не зазначена в позовній заяві як твір, по якому оспорюється авторство ОСОБА_5 , а тому суд першої інстанції слушно зазначив, що цей договір не містить жодної інформації авторства щодо пісень, які є предметом даного позову.

Крім того, Апелянт стверджує, що долучений до позовної заяви авторський договір (про передачу виключних прав) від 30.06.1995 р., укладений між ТОВ "ТОРЕСС Ltd." та ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , є належним доказом співавторства зазначених учасників гурту " ОСОБА_13 " на альбом "ІНФОРМАЦІЯ_22".

Колегія суддів не погоджується з таким доводом скарги, оскільки в договорі не вказано, які саме твори входили до цього музичного альбому, хто є автором тексту та/або музики до кожного з них. Згідно з копією вмісту компакт-диску альбому "ІНФОРМАЦІЯ_22", доданої Позивачем до позовної заяви, до альбому входить 15 пісень, що не співпадає з кількістю, яка зазначена в договорі. Крім того, виходячи з позовної заяви, Позивач заявляє права лише на 4 пісні з альбому " ІНФОРМАЦІЯ_22 ", що ввійшли до книги " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме: " ІНФОРМАЦІЯ_22 ", "ІНФОРМАЦІЯ_7", "ІНФОРМАЦІЯ_13", "ІНФОРМАЦІЯ_15", хоча до цієї книги входили й деякі інші пісні з альбому "ІНФОРМАЦІЯ_22". А отже очевидно, що ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_1 не вважає себе автором усіх пісень, що входили до цього альбому. І тому вказаний договір не є таким, що дає можливість встановити авторство ОСОБА_1 на тексти конкретних творів альбому " ІНФОРМАЦІЯ_22 ", які увійшли до книги "ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

Апелянт звертає увагу на начебто неоднаковий підхід та ставлення суду до наданих доказів, а саме свідоцтв про реєстрацію прав автора на твори, наданих ТОВ "Кузьма Скрябін", та свідоцтва № 128 від 26.04.1996 р. на музичний альбом "ІНФОРМАЦІЯ_33", наданого Позивачем. Також, на думку апелянта, безпідставно не взято до уваги судом першої інстанції реєстрацію ОСОБА_1 авторського права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_23 (Long Play Remix)" від 26 січня 2022 року.

З цими доводами апеляційної скарги неможливо погодитися, оскільки у свідоцтвах про реєстрацію прав автора на твори - збірки пісень "ІНФОРМАЦІЯ_34" (свідоцтво № НОМЕР_2 від 21.07.2017 р.), "Скрябін. "MODNA КРАЇЦА" (свідоцтво № НОМЕР_3 від 21.07.2017 р.), "Натура" (свідоцтво № НОМЕР_4 від 05.05.2017 р.), "ІНФОРМАЦІЯ_13. "ІНФОРМАЦІЯ_22" (свідоцтво № НОМЕР_5 від 21.07.2017 р.), "Стриптиз+" (свідоцтво № 73027 від 21.07.2017 р.), "ІНФОРМАЦІЯ_33" (свідоцтво № 73028 від 21.07.2017 р.) автором зазначається ОСОБА_5 ( ОСОБА_7 ). У Офіційних бюлетенях "Авторське право і суміжні права" № 45 та № 46 за 2017 р., де були опубліковані відомості про реєстрацію авторського права згідно з наведеними свідоцтвами, вказується, що об`єктом авторського права, до якого належить твір, є "музичний твір з текстом, складений твір", а також зазначаються музичні твори, що входять до збірок і щодо яких відповідно здійснювалася реєстрація авторського права. Це підтверджує авторство Кузьми не лише на збірку - музичний альбом як складений твір, але й на усі музичні твори з текстом, які входять до складу альбому. Реєстрація прав автора на збірки пісень також пояснюється тим, що, з практичної точки зору, відсутня необхідність реєструвати кожну пісню окремо, особливо з урахуванням положення частини 2 статті 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", згідно якого авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Ці свідоцтва у сукупності з іншими наданими доказами, у тому числі договорами, в яких ОСОБА_5 зазначений автором пісень, підтверджують авторство ОСОБА_5 .

У копії свідоцтва № 128 від 26.04.1996 р. на музичний альбом "ІНФОРМАЦІЯ_33", наданого Позивачем, вказуються автори: ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_1 , при цьому, як вже зазначалося вище, в свідоцтві не вказується, які саме пісні входили до даного музичного альбому і який творчий вклад у створенні конкретних творів був у кожного з зазначених співавторів (слова, музика, аранжування чи підбір творів до альбому). Позивач не надав жодних доказів, які б містили таку інформацію, на відміну від Відповідача 2, який щодо заявлених свідоцтв надав витяги з Офіційних бюлетенів "Авторське право і суміжні права" з необхідними відомостями щодо авторства на конкретні пісні. Крім того, як вже зазначалося вище, Позивач в своєму позові заявляє права не на всі 16 пісень з музичного альбому "ІНФОРМАЦІЯ_33", а лише на 4, тобто Позивач насправді ІНФОРМАЦІЯ_23 не визнає авторство ОСОБА_1 на більшість пісень, що входять до цього альбому, і відповідно свідоцтво № 128 від 26.04.1996 р. на музичний альбом "ІНФОРМАЦІЯ_33" не може підтверджувати авторство ОСОБА_1 на конкретні музичні твори із текстом, зазначені у позові.

Реєстрація ОСОБА_1 авторського права на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_23 (Long Play Remix)" від 26 січня 2022 року може підтверджувати авторство ОСОБА_1 лише на похідний твір - даний ремікс, а не на оригінал твору ОСОБА_5 . При цьому, створення реміксу, як правило, полягає у зміні аранжування музики, тобто зазначена реєстрація взагалі не має відношення до даного спору щодо права на тексти пісень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мун Рекордс» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022

у справі № 910/20884/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/20884/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/20884/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 03.04.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Л.Л. Гарник