Постанова

від 16.03.2023 по справі 910/14117/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2023 р. Справа№ 910/14117/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.03.2023:

від позивача: Мицик О.Ю.

від відповідача: Пастухов Ю.В., Харченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022

у справі № 910/14117/22 ( суддя - Ковтун С.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт логістика"

про забезпечення позову

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед"

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14117/22 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт логістика". Накладено арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 13090173 грн 82 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" і знаходяться (обліковуються) на всіх банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України. Відмовлено в іншій частині заяви.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована пов`язаністю предмету спору з заходами забезпечення позову, також суд першої інстанції вважав доведеною можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2027 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Логістика" про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на даний час накладений згідно оскаржуваної ухвали арешт на рахунки боржника фактично паралізує повсякденну господарську діяльність товариства, наносить йому безпосередні збитки та значно погіршив його фінансовий стан, а також спроможність проведення господарської діяльності, що може призвести до її повної зупинки і доведення боржника до банкрутства.

Також скаржник зазначає, що боржник не вчиняв і не вчиняє дій щодо штучного зменшення залишків коштів на рахунках у банках та «виведення» коштів з рахунків з метою ухилення від виконання зобов`язань, як про те безпідставно та бездоказово стверджував стягував.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмові пояснення учасників апеляційного провадження та клопотання

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 13.02.2023, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

Зокрема позивач зазначає, що суперечлива поведінка відповідача має достатні підстави вважати, що реальне виконання рішення суду про стягнення заборгованості буде утруднене чи унеможливлене, тому, на переконання позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

22.02.2023 через відділ документального забезпечення суду від апелянта надійшла письмова заява, яка за своїм змістом є письмовими поясненнями, відповідно до якої останній зазначає, що через накладений арешт боржник не може розрахуватись, як за поставлений йому товар для продовження господарської діяльності, так і за виконані роботи співвиконавцями по ДКР шифр «Дзвін-АС», що фактично призводить до зриву державного замовлення стосовно передачі результатів робіт Збройним Силам України.

22.02.2023 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.03.2023 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшли пояснення на відзив, відповідно до яких останній зазначає, що відзив позивача, як і його заява про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтовані належним чином, відзив містить загальні посилання на норми права і складений, на думку скаржника, таким чином, що в ньому свідомо не наводяться певні обставини справи, на існування яких звернув увагу скаржника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/14117/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Пашкіна С.А.., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 витребувано справу № 910/14117/22 у Господарського суду міста Києва.

23.01.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/14117/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14117/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт логістика" про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд апеляційної скарги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 відкладено на 16.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 прийнято справу № 910/14117/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Гаврилюк О.М. Повідомлено, що розгляд справи № 910/14117/22 відбудеться 16.03.2023.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.03.2023 з`явився представник позивача, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судове засідання 16.03.2023 з`явилися представники відповідача (скаржника), які підтримали апеляційну скаргу з викладених у апеляційній скарзі підстав та просили суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2027 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт Логістика" про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Софт логістика» з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення 27093186,80 грн (13090173,82 грн боргу, 1977483,36 грн пені, 2491047,37 грн 24% річних, 2922168,57 грн інфляційних втрат, 6612313,72 грн курсові витрати (збитки), що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» і знаходяться (обліковуються) на всіх банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України.

Заявник зазначив, що має намір звернутися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» про стягнення 27093186,80 грн по договору поставки обладнання № MUK-SL-EV-2019 від 15.07.2019.

Обґрунтовуючи мотиви заяви заявник послався на таке.

В рамках виконання договору поставки № MUK-SL-EV-2019 від 15.07.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «Софт логістика» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» обладнання на суму 43041721,08 грн. Поставка обладнання мала місце з 15.12.2021 по 26.07.2022, за яке Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» повинно було розрахуватись протягом 45-ти календарних днів після одержання продукції. Водночас, останнє частково виконало свої зобов`язання, сплативши 29951547,26 грн, борг у розмірі 13090173,82 грн не погашено.

Заявник вважає, що станом на дату подачі заяви про забезпечення позову існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зокрема, відповідач не відповідає на претензії та дзвінки позивача.

З метою досудового врегулювання господарського спору позивач 12.10.2022 надіслав на адресу відповідача претензію №СЛ15 від 05.10.2022. Відповідач не відповів на претензію, що, на думку позивача, свідчить про ігнорування та небажання відповідача мирно врегулювати ситуацію.

07 червня 2022 року відповідач змінив адресу місцезнаходження та кінцевого бенефіціарного власника, та всупереч вимогам договору не повідомив позивача про таку зміну (інформація з бази даних CONTR AGENT).

Крім того згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, статутний капітал відповідача складає 400000,00 грн, що порівняно із сумою позову є незначним.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідача від 15 грудня 2022 року №5003559891431 нерухоме майно у відповідача відсутнє.

Також в судах різної юрисдикції є справи, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» є відповідачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» заперечило проти задоволення заяви у поданих суду поясненнях.

Боржник зазначив, що неодноразово звертався до стягувача щодо погодження графіку погашення заборгованості за умови узгодження суми заборгованості, оскільки зазначена стягувачем сума значно завищена.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» зазначило, що є виконавцем дослідно-конструкторської роботи, шифр «Дзвін-АС», за державним оборонним замовленням (створення для Збройних Сил України автоматизованої системи управління військами) відповідно до державних контрактів № 308/16/9 від 30.12.2016 та № 364/21/1 від 24.12.2021.

У разі забезпечення позову шляхом накладення арештів на всі рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест лімітед» на заявлену та фактично належно не встановлену та не визначену суму це призведе до зриву передачі результатів роботи за вказаними контрактами.

Також боржник зазначив, що погоджується сплачувати заборгованість по мірі надходження коштів на його рахунки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.19. у справі № 902/48318, від 28.08.19. у справі № 910/4491/19, від 12.05.20. у справі № 910/14149/19, від 21.01.21. у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.20. у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.20. у справі № 910/7511/19, від 03.04.20. у справі № 904/4511/19, від 23.12.20. у справі № 911/949/20.

Проаналізувавши вищевикладене, а також дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення ТОВ "Еверест Лімітед" будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, а доводи заявника зводяться до тверджень про невиконання боржником зобов`язань перед позивачем.

Також не може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову проведення відповідачем розрахунків з третіми особами, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, представником відповідача вчинялись дії для досудового врегулювання спору шляхом пропозицій складання графіків погашення заборгованості тощо.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт Логістика" не обґрунтовано та не доведено жодними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим в задоволенні даної заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14117/22 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/14117/22 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт логістика" про забезпечення позову - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/14117/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.04.2023. (після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

О.М. Гаврилюк