Постанова

від 28.03.2023 по справі 908/2147/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 року м. Дніпро Справа № 908/2147/21 (908/33/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Сушко Л.М.) від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22)

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський Молокозавод, 70002, м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 38993915

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський Молокозавод, 70002, м. Вільнянськ Запорізької області, вул. Запорізька, 65, код ЄДРПОУ 38993915, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22) в задоволенні позову Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський Молокозавод про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків відмовлено повністю.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що боржником було відмовлено посадовим особам податкового органу у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, що було підставою для застосування податкового арешту майна боржника та пред`явлення даного позову, який розглядався судом першої інстанції 11 місяців.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.03.2023р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 07.03.2023р. по 28.03.2023р., про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.

Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Ліквідаторка банкрута арбітражна керуюча Мелькевич А.В. подала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на відсутність правових підстав для задоволення позову Головного управління ДПС у Запорізькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ліквідаторка не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні, про час та місце судового засідання була повідомлена апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом обов`язковою не визнавалася, а неявка ліквідатоки не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності ліквідаторки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної пароцедури перебуває справа № 908/2147/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський Молокозавод.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон).

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

05.01.2022. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський Молокозавод про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, яка обгрунтована тим, що боржником було відмовлено посадовим особам податкового органу у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, що є підставою для застосування податкового арешту майна боржника.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 28 липня 2021 року засобами поштового зв`язку Товариством з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод отримано повідомлення від 22.07.2021 р. № 79/4/08-01-07-13-10 від Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Відповідно до змісту цього повідомлення згідно з планом-графіком проведення перевірок Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та наказу № 2205-п від 22 липня 2021 року з 02 серпня 2021 року буде проводитися документальна планова виїзна перевірка ТОВ Вільнянський молокозавод з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи держаної податкової служби.

До цього повідомлення додано наказ Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Вільнянський молокозавод № 2205-п від 22.07.2021р.

З тексту наказу вбачається, що документальна планова виїзна перевірка ТОВ Вільнянський молокозавод буде проведена з 02 серпня 2021 року тривалістю 20 робочих днів. Підставою проведення перевірки вказано: пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

В свою чергу, 30 липня 2021 року засобами електронного поштового зв`язку ТОВ Вільнянський молокозавод повідомлено ГУ ДПС у Запорізькій області про те, що його посадові особи до перевірки не будуть допущені платником податку.

02 серпня 2021 року ТОВ Вільнянський молокозавод не допущено ГУ ДПС у Запорізькій області до проведення документальної планової виїзної перевірки, про що складено Акт № 1763/08-01-07-01/38993915 від 02 серпня 2021 року Про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки.

ТОВ Вільнянський молокозавод відмовлено у допуску до перевірки, оскільки вказаний вище наказ як підстава перевірки є протиправним, з урахуванням чого ТОВ Вільнянський молокозавод звернулося до суду позовом про скасування Наказу про проведення перевірки (справа № 208/6768/21).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 77.1 статті 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Приписами пункту 77.4 статті 77 ПК України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Пунктом 77.6. статті 77 ПК України визначено, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України, визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 94.5 статті 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Положеннями пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Положеннями пункту 94.10 статті 94 ПК України визначено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, нормами ПК України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку, якщо такий платник податків відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як встановлено судом, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2022р. по справі № 280/6768/21, позов ТОВ Вільнянський молокозавод задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Вільнянський молокозавод № 2205-п від 22.07.2021р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022р. по справі № 280/6768/21 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року.

Ухвалою Верховного суду у складі касаційного адміністративного суду від 20.10.2022р. по справі № 280/6768/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для проведення перевірки боржника, а відтак і для застосування адміністративного арешту майна боржника та задоволення позову.

Крім цього, апеляційний суд наголошує, що чинним законодавством України не встановлено такого способу захисту як підтвердження в судовому порядку обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ Вільнянський молокозавод.

З огляду на усе вищевикладене, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта необґрунтованими, а оскаржуване рішення господарського суду, таким що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 02.12.2022р. відсутні.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 236, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2022р. у справі № 908/2147/21 (908/33/22) залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 05.04.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков