Рішення
від 28.03.2023 по справі 902/1348/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2023 р. Cправа № 902/1348/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК-ГАРАНТ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 315, м. Вінниця, 21036)

до: Комунального некомерційного підприємства "Оратівська лікарня планового лікування" Оратівської селищної ради (вул. Пирогова, буд. 2, смт. Оратів, Вінницька область, 22600)

про стягнення 1 849 916,11 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 14.12.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК-ГАРАНТ" з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Оратівська лікарня планового лікування" Оратівської селищної ради про стягнення заборгованості в розмірі 1 849 916,11 грн.

Суд, ухвалою від 27.12.2022 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1348/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 26.01.2023.

18.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н та дати (вх. № 01-34/503/23 від 18.01.2023).

20.01.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н та дати (вх. № 01-34/593/23 від 20.01.2023).

У визначену судом дату (26.01.2023) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, про що складений акт № 2/2023 від 26.01.2023, який долучено до матеріалів справи.

Суд, ухвалою від 26.01.2023 продовжив строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, підготовче засідання призначено на 02.03.2023. При цьому суд зобов`язав відповідача визначитись з відзивом на позовну заяву, який підтримується останнім та підлягає прийняттю судом до розгляду.

02.03.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 28.02.2023 (вх № 01-34/1945/23 від 02.03.2023) скріплена електронним цифровим підписом позивача.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 28.03.2023, про що 02.03.2023 постановлено відповідну ухвалу.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. При цьому суд зважає на заяву № б/н від 27.03.2023 позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався. Про розгляд справи останній повідомлений належним чином, ухвалою суду від 02.03.2023 яка направлена на адресу його електронної пошти. До того ж, обізнаність відповідача про розгляд справи в суді підтверджується відзивами на позовну заяву, що містяться в матеріалах справи.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За наслідками судового засідання 28.03.2023 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 04.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖК-ГАРАНТ" (Підрядник) та Комунальним некомерційним підприємством "Оратівська лікарня планового лікування" Оратівської селищної ради (Замовник) укладено Договір №68 будівельного підряду по об`єкту, в межах якого Підрядником виконано будівельні роботи на суму 1 849 916,11 грн..

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, не здійснив розрахунок за вищезазначені будівельні роботи, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач заперечив проти позову. Варто зазначити, що відповідачем надано два відзиви на позовну заяву, і на вимогу суду, останній не визначився з відзивом, який ним підтримується, тому судом досліджуються доводи відповідача у сукупності. Суть заперечень зводиться до того, що відповідно до п.4.2 Договору № 68 поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи Замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування на підставі актів КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Із доводів позовної заяви, позивач ставить та обґрунтовує вимогу щодо виключення з умов Договору положення щодо умови фінансування виконаних робіт, що, на думку відповідача, є невірним способом захисту порушеного права та самостійною підставою для відмови в позові.

Крім того, відповідач вказує на засвідчення Додатковою угодою до Договору настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання договірних зобов`язань.

Заперечуючи доводи відповідача, позивач зауважує, що умова договору про оплату за виконані позивачем роботи після надходження бюджетного фінансування не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну прав і обов`язків, при чому для обох сторін правочину, тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов`язання між сторонами, тобто права і обов`язки у обох сторін.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Водночас, надходження бюджетних коштів на рахунки відповідача може залежати від дій самого відповідача, які здійснюються ним відповідно до бюджетного законодавства.

На переконання позивача, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов`язку оплати відповідних робіт. Зокрема, в разі відсутності коштів для оплати замовник має право призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для фінансування оплати робіт за Договором позивач відхиляє та зазначає, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 04.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством «Оратівська лікарня планового лікування» Оратівської селищної ради (відповідач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-ГАРАНТ» укладено Договір № 68 будівельного підряду по об`єкту (надалі Договір), згідно з предметом якого Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі Договору, виконати роботи з Капітального ремонту лікувального корпусу Оратівської лікарні планового лікування із впровадженням енергозберігаючих технологій по вул. Пирогова, 2 смт. Оратів Вінницької обл. (коригування) ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (надалі - Об`єкт) за завданням Замовника та у встановлений строк здати виконання робіт Замовнику, а Замовник зобов`язується надані Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Роботи виконуються Підрядником згідно проектно-кошторисної документації в межах ціни цього Договору. (п. 1.2. Договору)

За змістом п. 1.4. Договору Підрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам, та проектно-кошторисної документації на Об`єкт.

Відповідно до п. 2.1. строки виконання робіт - до 31.12.2022 року, якщо інше не встановлено Календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід`ємною частиною цього Договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та Об`єкта будівництва в цілому, передбачених даним Договором. Календарний графік виконання робіт складає Підрядник та передає його Замовнику для узгодження під час підписання Договору.

Календарне планування будівельних робіт виконується з максимально можливим їх суміщенням, з забезпеченням безперервної технологічної послідовності та врахування термінів завершення окремих етапів або будівництва в цілому, з дотриманням вимог законодавства, нормативних актів та документів.

Розподіл робіт на стани та комплекси виконання визначається з урахуванням прогнозних чинників ризику, індивідуальних властивостей об`єкту та умов будівництва (конструктивні рішення, заглибленість, висотність, геологія, погоди і умови: низька/висока температура повітря, атмосферні опади, тощо). Комплекс робіт, передбачений графіком повинен відповідати сезонності будівельних робіт, в яких вплив чинників ризику можливо звести до мінімуму.

До календарного графіка виконання робіт Підрядник надає копію наказу про призначення та закріплення на Об`єкті відповідальної особи (виконроба) або витяг з наказу, засвідчені в установленому порядку.

Пунктом 2.1. Договору визначено місце виконання робіт: 22600, Україна. Вінницька область, смт. Оратів. вул. Пирогова. 2.

За змістом п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить 11 090 000,00 грн в т.ч ПДВ 20% - 1 848 333,33 грн. (Додаток № 1 до цього Договору).

У 2021 році оплата за виконання робіт буде здійснюватися в сумі 3 425 520,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 570 920,00 грн, що відповідає бюджетним призначенням, лише при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів. Вартість договору на кожний наступний рік визначається Замовником та оформлюється додатковими угодами.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний Об`єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів. Замовник може перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім`я Підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим Договором. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, але не пізніше 24 грудня 2021 року, у разі отримання авансу в останні місяці бюджетного року. Для звітності витрачених коштів авансу Підрядник повинен падати Замовнику Акти приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, або повернути суму авансу, в повному обсязі, на розрахунковий рахунок Замовника.

Згідно п. 4.2. Договору поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи Замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КВ-2в, КБ-3, підписаними уповноваженими представниками Сторін, акти приймання виконаних будівельних робіт готує Підрядник і передає їх для підписання Замовнику у строк не пізніше 20-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК, файл, _іmр).

Відповідно до п. 5.1. Договору, Замовник, серед іншого, зобов`язаний: надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію; прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи при надходженні коштів з джерел фінансування; приймати виконані роботи згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним у встановленому цим Договором порядку.

Згідно п. 14.1. Договору після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) Замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання.

Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється Актом приймання викопаних будівельних робіт. (п. 14.2. Договору)

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року або до передачі об`єкта будівництва Замовнику, а у випадку невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором - діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. (п.19.1. Договору)

На виконання своїх зобов`язань за Договором, Підрядником виконано підрядні роботи, визначені умовами вказаного Договору та відповідною проектно-кошторисною документацією до нього, а саме: капітальний ремонт лікувального корпусу Оратівської лікарні планового лікування Оратівської селищної ради із впровадженням енергозберігаючих технологій по вул. Пирогова, 2, смт. Оратів Вінницького району Вінницької області.

Результати виконання робіт прийнято Замовником, про що між сторонами підписано необхідні документи щодо обсягу та вартості виконаних робіт по Договору, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форма № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2022 року (форма № КБ-3).

За доводами позивача, відповідачем не провів розрахунки за вищезазначені будівельні роботи, тому заборгованість останнього становить вартість виконаних робіт в розмірі 1 849 916,11 грн.

У зв`язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як встановлено судом, 04.11.2021 Комунальним некомерційним підприємством «Оратівська лікарня планового лікування» Оратівської селищної ради (відповідач, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК-ГАРАНТ» укладено Договір № 68 будівельного підряду по об`єкту (надалі Договір), згідно з предметом якого Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі Договору, виконати роботи з Капітального ремонту лікувального корпусу Оратівської лікарні планового лікування із впровадженням енергозберігаючих технологій по вул. Пирогова, 2 смт. Оратів Вінницької обл. (коригування) ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (надалі - Об`єкт) за завданням Замовника та у встановлений строк здати виконання робіт Замовнику, а Замовник зобов`язується надані Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від Підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання згідно з Договором, про що свідчать акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2022 року (форми №КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року (форми №КБ-3).

У відповідності до умов Договору підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 60 календарних днів з дня одержання (п. 14.2); замовник протягом 60 робочих днів з моменту отримання акта приймання виконаних будівельних робіт повинен повернути підряднику підписаний акт або обґрунтувати причини відмови від його підписання (п. 13.7).

Як свідчать матеріалами справи даний акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2022 року (форми №КБ-2в) підписано сторонами 21.02.2022.

За змістом п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником по факту виконаних робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний Об`єкт на умовах відтермінування платежу на термін до 100 календарних днів.

Пунктом 4.2. Договору узгоджено, що поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи Замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КВ-2в, КБ-3, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

З огляду на дату підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (21.02.2022) та виходячи з наведених положень Договору у сукупності, строк виконання зобов`язання по оплаті є таким, що настав.

Доводи відповідача щодо підстав проведення розрахунків виключно за наявності суд відхиляє з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим кодексом.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються (ч. 3 ст. 48 БК України).

Отже, законом передбачено, що погашення зобов`язання за рахунок бюджету здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань за наявності відповідного бюджетного призначення, наданого розпорядником бюджетних коштів. У разі, якщо зобов`язання взято без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), бюджетна заборгованість не утворюється.

Водночас, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України).

Спеціальні норми вказаного кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу державної влади або органу місцевого самоврядування) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 БК України).

Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття "бюджетне зобов`язання" та "господарське зобов`язання".

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках відповідного місцевого бюджету, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідні правові позиції узгоджуються із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 (пункт 40 рішення) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність, а тому ним зроблений висновок, що такий випадок "є порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Наведений висновок викладено і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Також правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.

Положення ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

До того ж, статею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

З огляду на викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати виконаних робіт.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано доказів вжиття відповідних заходів задля виконання зобов`язань за Договором №68 будівельного підряду по об`єкту від 04.11.2021, тому суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 1 849 916,11 грн.

Доводи відповідача про засвідчення Додатковою угодою до Договору настання форс-мажорних обставин, судом відхиляються, позаяк зазначеною Додатковою угодою сторони, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, домовились продовжити строк дії Договору до 31.12.2023. При цьому, інших змін до Договору залишились незмінними.

Поряд з цим суд зауважує, що листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Проте, матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за Договором № 68 будівельного підряду по об`єкту від 04.11.2021.

Поряд з цим, відповідач не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку визначеному розділом 17 Договору.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Суд, дослідивши письмові учасників, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 27 748,74 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Оратівська лікарня планового лікування" Оратівської селищної ради (вул. Пирогова, буд. 2, смт. Оратів, Вінницька область, 22600; код ЄДРПОУ 05484286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК-ГАРАНТ" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 315, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 33966190) 1 849 916 грн. 11 коп. - боргу та 27 748 грн. 74 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідача - orativ_crl@ukr.net.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 05 квітня 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 13, офіс 315, м. Вінниця, 21036)

3 - відповідачу (вул. Пирогова, буд. 2, смт. Оратів, Вінницька область, 22600)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення28.03.2023
Оприлюднено06.04.2023
Номер документу110019329
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду

Судовий реєстр по справі —902/1348/22

Судовий наказ від 26.04.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Рішення від 28.03.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 02.03.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 27.12.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні