Ухвала

від 04.04.2023 по справі 904/4668/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

04.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4668/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Вагнер Д.В.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігмет" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу металобрухту № 2102000039 від 09.02.2021 у загальному розмірі 662 974 грн. 04 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігмет" (далі - відповідач) пеню, інфляційні втрати та 3% річних внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу металобрухту № 2102000039 від 09.02.2021 у загальному розмірі 662 974 грн. 04 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 157 398 грн. 08 коп. - пеня;

- 421 759 грн. 00 коп. - інфляційні втрати;

- 83 816 грн. 96 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу металобрухту № 2102000039 від 09.02.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 15.02.2021 по 11.08.2021 в сумі 157 398 грн. 08 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня 2021 року по вересень 2022 року у сумі 421 759 грн. 00 коп., а також 3% річних за період прострочення з 15.02.2021 по 24.10.2022 у сумі 83 816 грн. 96 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 944 грн. 61 коп.

Ухвалою суду від 13.12.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5912/23 від 06.02.2023), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі, посилаючись на таке:

- під час оголошення аукціону позивачем на сторінці аукціону були розміщені фото металобрухту;

- на підставі пункту 5.1. договору, 12.02.2021 ТОВ "Бігмет" направило позивачу листи № 12/02 від 12.02.2021 та № 12/02 від 12.02.2021 з заявами-повідомленнями про прибуття працівників відповідача за місцем розташування проданого металобрухту для проведення його завантаження та вивозу;

- від позивача надійшов перелік металобрухту, який він готовий передати по договору і який відрізнявся від того, який був у складі товару, відповідно до тендерної документації, замість крупних металевих виробів, труб, баків, двигунів, які були зафіксовані на фотографіях до тендерної документації, позивач пропонував отримати дрібні металеві уламки, тобто позивач намагався передати відповідачу не той товар, на який розраховував відповідач під час укладення договору. Отже, позивач під час укладення договору ввів відповідача в оману стосовно асортименту товару, який продавався;

- відповідач листом від 25.03.2021, вих. № 25/03, звернувся до позивача з зауваженням щодо ненадання позивачем представника для виконання договору та невідповідність металобрухту, який пропонується отримати, тому, який демонструвався на фотографіях під час проведення торгів. При цьому, строк передання товару відповідно до первісної редакції договору був встановлений до 30.04.2021, але позивачем товар у вказані строки надано не було, у зв`язку з чим, 30.04.2021 була укладена додаткова угода № 1 до договору, якою строки надання товару були продовжені до 30.06.2021, при цьому, дозвіл на вивезення металобрухту позивач надав лише з 31.05.2021. Проте, і в строк до 30.06.2021, передбачений договором металобрухт не був наданий в повному обсязі позивачем, у зв`язку з чим, 30.06.2021, було укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою строк поставки товару продовжено до 31.12.2021;

- протягом встановленого строку відповідач неодноразово намагався отримати від позивача передбачений договором металобрухт, але позивач ухилявся від його передання, у зв`язку з чим ТОВ "Бігмет" звернулось до позивача з листом від 09.12.2021, вих. № 09/12, в якому вказало, що представники ТОВ "Бігмет" сім разів приїжджали та намагались отримати товар, але позивач відміняв передачу товару з різних причин, та запропонувало позивачу або виконати умови договору, або розірвати договір;

- у подальшому 10.12.2021 та 22.12.2021 відповідач звертався до позивача з листами-повідомленнями про намір отримати товар по договору та проханням надати техніці та працівникам відповідача доступу на територію позивача для проведення вантажних робіт, проте позивач доступу так і не надав. Вказані обставини підтверджуються листуванням між позивачем та відповідачем, а також, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути підтверджені показами свідків - працівників відповідача, які безпосередньо приїжджали до місяця розташування позивача та намагались отримати металобрухт, передбачений договором;

- укладаючи договір з погодженими строками постачання товару, з порядком та строками, ТОВ "Бігмет" розумно покладалась на виконання позивачем таких умов договору. Разом з тим, з боку позивача мала місце поведінка, яка не відповідає принципам добросовісності, що полягала у фактичній відмові від виконання зобов`язань з постачання обумовленого товару, при цьому, вказаний факт було встановлено відповідачем ще до спливу строку на здійснення оплати. Таким чином, у відповідача були обґрунтовані підстави вважати, що отримавши від нього кошти, позивач не передасть товар, обумовлений договором. При цьому, договором було передбачено постачання товару на загальну суму 2700 000 грн. 00 коп., проте позивачем протягом дії договору було поставлено товару на загальну суму лише 1 347 000 грн. 00 коп. Товар на суму 1 353 000 грн. 00 коп. позивач, не зважаючи не неодноразові звернення відповідача, так і не передав. За таких обставин, здійснення відповідачем оплати за фактично поставлений товар є наслідком винних дій самого позивача;

- відповідач вважає, що відсутня така підстава для відповідальності, як вина відповідача, а отже відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій;

- як вбачається зі змісту позовної заяви розрахунок штрафних санкцій зроблено позивачем за період з 15.02.2021 по 24.10.2022. Однак такий період нарахування штрафних санкцій суперечить умовам договору між позивачем та відповідачем;

- сторони за взаємною згодою чітко визначили термін дії договору - до 31.12.2021, а після закінчення строку договору він продовжує свою дію виключно в частині розрахунків. У той же час, штрафні санкції відповідно до чинного цивільного та господарського законодавства не є зобов`язаннями, а є різновидом правової відповідальності. Дію умов договору в частині відповідальності після 31.12.2021 договором не передбачено. При цьому, станом на 31.12.2021, відповідачем весь отриманий від позивача товар було оплачено в повному обсязі, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних та банківських виписок. Жодних доказів того, що станом на 31.12.2021 існувала заборгованість за поставлений товар позивачем не надано;

- оскільки 31.12.2021 сплив встановлений договором строк постачання товару позивачем, товар поставлено в повному обсязі не було, фактично поставлений товар був оплачений, відповідно, невиконаних зобов`язань покупця щодо оплати товару не було, отже 31.12.2021 договір повністю припинив свою дію, що виключає можливість для нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов`язання після 31.12.2021;

- враховуючи, що не виконання відповідачем обов`язку щодо здійснення попередньої оплати було наслідком недобросовісних дій позивача, які полягали в ухилянні від передачі обумовленого договором товару, ТОВ "Бігмет" просить зменшити нарахування штрафних санкцій на 90%;

- на цей час всі працівники ТОВ "Бігмет", у тому числі керівництво, мобілізовані до Збройних сил України та перебувають в зоні бойових дій, підприємство не працює. Зв`язок з ними в період з моменту ознайомлення представника з матеріалами справи був відсутній. Підприємство наразі не працює, у зв`язку з чим відсутня можливість подати разом з відзивом в повному обсязі листування між позивачем та відповідачем, докази направлення цих листів, а також перелік свідків, які нададуть показання про відомі їм обставини. Після встановлення зв`язку з керівництвом товариства, вказані документи та відомості будуть надані в повному обсязі.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 7353/23 від 13.02.2023), в якій він просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

- відповідно до специфікації найменування товару визначене як брухт чорних металів. Отже, єдиним товаром, визначеним договором, є брухт чорних металів, на постачання якого і було укладено договір. Навіть умовами тендерної документації, на яку посилається відповідач, передбачено постачання вторинної металевої відновленої сировини (брухт чорних металів). Відтак, посилання відповідача на обставину, що йому було запропоновано не той товар, на який розраховував відповідач під час укладання договору, є маніпулятивним та безпідставним, оскільки єдиним товаром на який мав розраховувати відповідач під час укладання договору є брухт чорних металів;

- пунктом 2.1. передбачено, що продавець повинен передати покупцю товари, якість яких відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002 "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови". Будь-яких зауважень відносно якості товару, визначеного пунктом 2.1 договору від відповідача не надходило. Відтак, керуючись пунктом 6.2.3 договору, відповідач міг відмовитись від прийняття товарів у разі невідповідності їх якості вимогам стандарту, зазначеного в пункті 2.1. договору, а враховуючи відсутність відповідних зауважень відповідача, твердження останнього про недобросовісність позивача має дзеркальний зміст;

- позивач наголошує відповідачу на тому, що відповідно до умов договору, він має право вимагати від продавця належного виконання зобов`язань з передачі товарів, лише у разі здійснення їх попередньої оплати;

- відповідно до пункту 4.1. договору, розрахунки за товари проводяться на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни договору, зазначеної в пункті 3.1. договору. Як вбачається з матеріалів даної справи та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, зобов`язання передбачені пунктом 4.1. договору, в частині здійснення попередньої оплати у розмірі 100% суми договору, визначеної пунктом 3.1. договору, відповідач виконав частково на загальну суму 1 347 000 грн. 00 коп. та з порушенням строку оплати встановленого пунктом 4.1. договору. Невиконаним залишилось зобов`язання в частині попередньої оплати товарів на суму 1 353 000 грн. 00 коп., що є порушенням умов договору;

- за умови належного виконання умов договору з боку відповідача, а саме пункту 3.1. договору, останній отримав би право вимагати від АТ "Укртрансгаз" повного постачання товару і такий товар було б йому поставлено, однак, не виконавши взяте не себе зобов`язання відповідач намагається довести суду протилежне, безпідставно звинувачуючи АТ "Укртрансгаз" у недобросовісності. Лише невиконання відповідачем умов пунктів 3.1., 4.1. договору призвело до порушення його умов. Будь-яких порушень умов договору з боку АТ "Укртрансгаз" не відбулось та відповідачем не доводиться;

- пункт 7.12. договору передбачає, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Отже, заперечення ТОВ "Бігмет" проти обґрунтованого та доведеного відповідними доказами позову є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи;

- звертаючись до суду із проханням зменшити нарахуванням штрафних санкцій на 90%, відповідач посилається на те, що невиконання відповідачем обов`язку щодо здійснення попередньої оплати було наслідком недобросовісних дій позивача. Отже, відповідач визнає наявність у нього обов`язку здійснити оплату на умовах визначених пунктом 4.1. договору та вказаним клопотанням до суду фактично визнає обґрунтованість позовних вимог до нього;

- враховуючи відсутність необхідних доказів, які давали б підстави для зменшення розміру штрафних санкцій та недоведеності обґрунтувань в цій частині, у суду є всі правові підстави залишити клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій без задоволення.

Проаналізувавши подані сторонами заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2023 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи було розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 07.03.2023.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 8495/23 від 20.02.2023), в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- позивач не заперечує того факту, що відповідачу було надано не той металобрухт, фото якого було складовою частиною документації торгів;

- листом вих. № 25/03 від 25.03.2021 відповідач звернувся до позивача із зауваженням щодо ненадання позивачем представника для виконання договору та невідповідність металобрухту, який пропонується отримати, тому, який демонструвався на фотографіях під час проведення торгів;

- відмова позивача надати товар, який він демонстрував під час проведення аукціону, свідчить про те, що сплата відповідачем коштів за договором не призвела би до отримання товару, який він очікував отримати. Вказаний факт позивачем не заперечується. За таких обставин, здійснення відповідачем оплати за фактично поставлений товар є наслідком винних дій самого позивача. У зв`язку з вказаним, відповідач вважає, що відсутня така підстава для відповідальності, як вина відповідача, а отже, відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій;

- станом на 31.12.2021 зобов`язання відповідача припинилось у зв`язку з повним його виконанням. Виходячи із вказаного дія договору закінчилась 31.12.2021, проте позивачем до позовної заяви додано розрахунок, відповідно до якого, нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювалось позивачем після 31.12.2021, тобто після припинення дії договору. При цьому, жодного обґрунтування існування після 31.12.2021 заборгованості, на яку здійснено вказані нарахування, позивач не наводить, так само як не наводить обґрунтування здійснення нарахувань з 01.01.2022 та в подальшому. Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 01.01.2022 здійснено позивачем безпідставно;

- позивачем не надано доказів існування будь-яких збитків, що свідчить про їх відсутність.

У підготовче засідання 07.03.2023 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні було оголошено протокольну перерву до 04.04.2023.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшли пояснення у справі (вх. суду №15939/23 від 03.04.2023), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- оскільки, прострочення за договором купівлі-продажу виникли під час дії договору, то відповідач не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань;

- виходячи з положень статті 693 Цивільного кодексу України, врахувавши умови пунктів 3.1., 4.1. договору, сума 2 700 000 грн. 00 коп. є попередньою оплатою за товар (100% вартості товару) та її несплата у повному обсязі і є порушенням умов договору і порушенням права позивача на своєчасне та в повному обсязі право отримувати плату за товари - пункт 6.4.1 договору;

- позивач наголошує на тому, що виконання його обов`язку знаходиться у прямій залежності від виконання свого обов`язку відповідачем. Без здійснення 100% попередньої оплати, за умовами договору, у АТ "Укртрансгаз" вже не настають будь-які порушення умов договору в частині поставки чи недопоставки товару;

- на законодавчому рівні закріплено правило, що неустойка стягується незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, лише в силу самого встановлення неустойки законом або договором. Отже, для покладення на боржника цивільно-правової відповідальності у вигляді неустойки необхідною та достатньою є наявність лише двох умов: а) протиправної поведінки; б) вини боржника. Наявність чи відсутність у кредитора збитків, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виникли, не приймаються до уваги при вирішенні спору про стягнення з боржника суми неустойки.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 16120/23 від 03.04.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника підприємства відповідача у судовому засіданні в іншому судовому провадженні.

У підготовче засідання 04.04.2023 з`явилися представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, для задоволення якого суд не вбачає підстав з огляду на таке:

- представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце останнього був повідомлений належним чином, дата судового засідання (04.04.2023) була узгоджена з представником відповідача у попередньому засіданні (а.с. 144-145);

- встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 14.04.2023;

- судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даній справі; матеріали справи на даний час містять всі заяви по суті справи;

- протягом більше ніж трьох тижнів у відповідача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, про якого вказано у клопотанні, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання;

- слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України);

- крім того, суд зауважує, що у даному судовому засіданні розгляд справи по суті не здійснюється;

- таким чином, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 04.04.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 18.04.2023 об 11:40 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

4. У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), дану ухвалу направити учасникам справи на їх електронні пошти, а саме:

- позивачу на електронну пошту forletter@utg.ua, яку він зазначив у позовній заяві;

- відповідачу на електронну пошту bigmet2020@ukr.net, яку зазначено у позовній заяві;

- відповідачу на електронну пошту його представника ІНФОРМАЦІЯ_1, яку зазначено у відзиві на позовну заяву та клопотанні про відкладення розгляду справи.

5. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 04.04.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 04.04.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко