Ухвала

від 28.03.2023 по справі 910/10965/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про залишення скарги без розгляду

м. Київ

28.03.2023Справа № 910/10965/17

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В. судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат"

на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С. Г.

у справі № 910/10965/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С. (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агат")

до Акціонерного товариства "Завод "Маяк"

про стягнення 118 368 472,63 грн,

За участі представників сторін:

Від скаржника (стягувача): Ремарчук В. В. - адвокат, довіреність №б/н від 10.03.2023;

Від боржника: не прибув;

Від державного виконавця: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» Міхно С.С. звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 109084081,15 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі № 910/10965/17 позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" Міхно С.С задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" 68 036 481,47 грн заборгованості по тілу кредиту, 25 323 853,79 грн заборгованості по процентам, 25 008 137,37 грн пені.

24.01.2018 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 замінено стягувача у справі № 910/10965/17 - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат" (далі - ТОВ "Агат").

13.10.2021 ТОВ "Агат" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на рішення (дії) державного виконавця у виконавчому провадженні № 56804749 з підстав неправомірності дій державного виконавця при вирішені питання про зміну зберігача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, скаргу ТОВ "Агат" на рішення державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магди С.Г. задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій Відділ ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Агат" у повному обсязі.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2022 задоволено частково касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/10965/17, передано на новий розгляд справу № 910/10965/17 до суду першої інстанції в частині розгляду скарги ТОВ "Агат".

У постанові від 02.09.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив що в порушення норм процесуального та матеріального права судами попередніх інстанцій не досліджувалось, не оцінювалось та не встановлювались обставини щодо того, в межах якого провадження державним виконавцем вчинялись оскаржувані дії (рішення); було чи не було накладено арешт на майно боржника в межах зведеного виконавчого провадження № 56060526 (оскільки оскаржуваний акт від 21.10.2021 складено при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 56060526); чи можуть вчинятися виконавчі дії у виконавчому провадженні № 56804749 після його приєднання до зведеного виконавчого провадження № 56060526.

Також, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, не визначилися із характером спірних правовідносин, не дослідили зведене виконавче провадження (щодо наявності у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, чи рішень інших (не судових), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2022 вбачається, що справу №910/10965/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції за скаргою ТОВ «Агат» на рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. у виконавчому провадженні № 56804749.

20.09.2022 справа надійшла до Господарського суду міста Києва. За результатами автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 20.09.2022, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.

26.09.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв справу до свого провадження та призначив скаргу до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2022.

В судове засідання прибув представник скаржника, який заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги, представники боржника та державний виконавець - не прибули. Суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 15.11.2022.

В судове засідання 15.11.2022 року прибув представник скаржника, який заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги, представники боржника та державний виконавець - не прибули. Суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 14.03.2023.

14.03.2023 до суду від скаржника надійшла заява про залишення скарги без розгляду, в якій останній просив суд застосувати положення п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої залишити скаргу без розгляду.

В судове засідання 14.03.2023 прибув представник скаржника, який підтримав подану заяву про залишення скарги без розгляду, представники боржника та державний виконавець - не прибули. Суд, розглянувши заяву про залишення скарги без розгляду на місці ухвалив зобов`язати представника скаржника надати до суду докази направлення заяви про залишення скарги на дії виконавця іншим учасникам справи та, у зв`язку з цим, відкласти розгляд скарги на 28.03.2023.

22.03.2023 на виконання вимог протокольної ухвали від 14.03.2023 надійшов лист від скаржника з доказами направлення заяви про залишення скарги без розгляду іншим учасникам справи (боржнику та державному виконавцю), чим виконав вимоги ч. 2 статті 170 ГПК України.

В судове засідання 28.03.2023 прибув представник скаржника, який просив залишити скаргу без розгляду, представники боржника та державний виконавець - не прибули, про причини неявки суд не повідомляли, втім їхня не явка не перешкоджає розгляду скарги та заяви про залишення скарги без розгляду.

Суд, заслухавши позицію представника скаржника, який просив залишити її без розгляду, дійшов висновку про наступне.

13.10.2021 ТОВ "Агат" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на рішення (дії) державного виконавця у виконавчому провадженні N 56804749, в якій просить (з урахуванням доповнень до скарги від 01.11.2021):

- визнати неправомірним і скасувати рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. (далі - Відділ ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України), оформлене постановою про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 21.10.2021 у виконавчому провадженні N 56804749 та вимогою N 56804749/2 (20.1) від 07.10.2021 про передачу на відповідальне зберігання Голові правління - Генеральному директору Акціонерного товариства "Завод "Маяк" (далі - АТ "Завод "Маяк") Каплію Роману Володимировичу нерухоме майно боржника;

- визнати протиправною та скасувати вимогу старшого державного виконавця - Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магди С.Г. N 56804749/2 (20.1) від 07.10.2021;

- визнати неправомірною і скасувати постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 21.10.2021 у виконавчому провадженні N 56804749, винесену старшим державним виконавцем - Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магдою С.Г;

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магди С.Г. та скасувати акт державного виконавця від 21.10.2021 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження N 56060526, складений старшим державним виконавцем Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магдою С.Г. з передачі на відповідальне зберігання Голові правління-Генеральному директору AT "Завод "Маяк" Каплію Р.В. нерухомого майна: будівлі та окремі споруди, які знаходяться за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 20-А; будівлі корпусу N 16-А, загальною площею 7 298 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 8; будівлі корпусу літ. Н, яка знаходиться за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 8;

- зобов`язати старшого державного виконавця Відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Магду С.Г. усунути допущенні порушення шляхом залишення на відповідальному зберіганні у ТОВ "Агат" нерухомого майна, переданого відповідно до постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.08.2018 у виконавчому провадженні N 56804749, а саме: будівлі та окремі споруди, які знаходяться за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 20-А; нежитлові приміщення першого-сьомого поверхів, загальною площею 7 298 кв. м, будівлі корпусу N 16-А, яка знаходиться за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери, 8; будівлі корпусу літ. Н, яка знаходиться за адресою: м. Київ, пр. С. Бандери, 8.

Скаргу (з урахуванням доповнень до скарги від 01.11.2021) обґрунтовано неправомірністю дій державного виконавця при вирішені питання про зміну зберігача шляхом надсилання вимоги від 07.10.2021; до того ж, постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 21.10.2021 та акт від 21.10.2021 у виконавчому провадженні N 56060526 винесено з порушенням положень частини четвертої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 13 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5 (далі - Інструкція від 02.04.2012 N 512/5), без належного обґрунтування підстав призначення іншої особи відповідальним зберігачем.

Судом вказану скаргу було розглянуто та задоволено. Проте, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.09.2022 задоволено частково касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/10965/17, передано на новий розгляд справу № 910/10965/17 до суду першої інстанції в частині розгляду скарги ТОВ "Агат".

За результатами авторозподілу матеріали справи № 910/10965/17 для скаргу ТОВ "Агат" на дії державного виконавця Магди С.Г. передано для розгляду судді Бондаренко-Легких Г.П.

Під час розгляду скарги від скаржника (заявника) - ТОВ "Агат" надійшла заява про залишення скарги без розгляду. Скаржником було подано заяву про залишення скарги на рішення Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магда С. Г. у виконавчому провадженні № 56804749 з підстав неправомірності дій державного виконавця при вирішені питання про зміну зберігача без розгляду в порядку п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Процесуальні питання, пов`язані з судовим контролем за виконанням судових рішень регламентовані розділом VI Господарського процесуального кодексу.

Зокрема, статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, якою поновлює порушене право заявника або ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Статтею 343 або будь-якою іншою статтею розділ VI Господарського процесуального кодексу не передбачено випадків, за яких скарга на дії виконавця підлягає залишенню без розгляду.

Згідно частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 статті 14 вказаної статті встановлює, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Перед судом постає питання, чи можливо залишити скаргу на дії державного виконавця без розгляду, якщо скаржник, який подав таку скаргу, не підтримує її та просить залишити її без розгляду, в зв`язку з врегулюванням питанням між кредитором та боржником та подання до суду заяву про затвердження мирової угоди в процесі виконання рішення, що і стало причиною заяви про залишення скарги на дії державного виконавця без розгляду чи суд має розглянути скаргу по суті, не зважаючи на те, що скаржник не підтримує подану скаргу та просить залишити її без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 статті 226 ГПК України, застосувавши аналогію закону.

Отже, суд, вирішуючи питання, чи може він застосувати аналогію процесуального закону зазначає наступне.

Довгий час в судовій практиці існувала тенденція уникнення застосування аналогії процесуального закону, у зв`язку з відсутністю чіткої нормативної визначеності підстав та меж її застосування. Проте, Верховний суд у постановах Великої палати ВС зазначав, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, ВП ВС нагадала , що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Відповідно до ч. 10 статті 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У разі відсутності спеціальної норми, щодо вирішення певних процесуальних питань, які виникають при розгляді заяв, поданих в процедурі судового контролю за виконанням судових рішень, до таких заяв можуть застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статті 226 ГПК України, яка стосуєтья розгляду заяв в позовному провадженні.

У даному випадку, з огляду на те, що судовий розгляд здійснюється не інакше як за волевиявленням особи, яка звернулась із відповідною заявою, скаргою, не бажанням скаржника підтримувати подану 13.10.2021 до Господарського суду міста Києва скаргу на дії державного виконавця, в зв`язку з врегулюванням між сторонами виконавчого провадження питань, що стосуються нерухомого майна боржника, зокрема щодо пере дачі його на зберігання, суд вважає за можливе застосувати приписи п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду, і до заяви (скарги) заявника, яка була подана в межах розділу VI ГПК України.

Враховуючи те, що скаржник просить суд залишити скаргу без розгляду, суд залишає без розгляду скаргу ТОВ «Агат» на рішення (дії) старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. у виконавчому провадженні № 56804749 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 226, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву скаржника про залишення скарги без розгляду.

2. Залишити без розгляду скаргу ТОВ «Агат» на рішення (дії) старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. у виконавчому провадженні № 56804749 у порядку встановленому п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

3. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України - з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 03.04.2023.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких