Ухвала

від 05.04.2023 по справі 910/4852/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

05.04.2023Справа № 910/4852/23

За заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОКУС ЛТД» (04060, м. Київ, вул. Олени Теліги, 25-а) заборгованості у розмірі 33 079, 00 грн

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Без виклику представників.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (заявник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОКУС ЛТД» (боржник) заборгованості у розмірі 33 079, 00 грн за Договором №Е-16-00796 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.06.2016.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

В заяві про видачу судового наказу заявник вказує, що за період з 01.01.2019 по 28.02.2023 заборгованість боржника становить 33 079, 00 грн., яку він і просить стягнути з боржника.

Відповідно до ч. 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 ГПК України (п.1); із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8); з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд з такою вимогою (п. 5).

Отже, заявником заявлено у заяву про видачу судового наказу вимоги, які стосуються періоду, за який пройшов строк позовної давності вимоги з січня 2019 року по березень 2020, заявником не подано всіх документів, що підтверджують вимоги, які заявлено до стягнення, чим порушено вимоги статті 150 ГПК України.

Так, заявником до заяви долучені лише рахунки фактури за червень 2020, січень 2021-лютий 2023. При цьому, фактична сума доданих до заяви рахунків інша та заявник не надає суду платіжних доручень якими боржник здійснював часткові погашення суми боргу, а наданий суду Акт зірки взаємних розрахунків підписаний лише з боку заявника, та не може вважатись судом належним доказом безспірності заявленого боргу.

Крім того, згідно п. 4.6. Договору - оплата послуг проводиться власником щомісячно, у 10-ти денний термін після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунків, виставлених виконавцем.

Однак, до заяви про видачу судового наказу не додано доказів виставлення (надіслання заявником та отримання боржником) рахунків на оплату за борговий період, що заявлений в заяві - з 01.01.2019 по 28.02.2023.

З огляду на вище зазначене, заявником не доведено безспірність вимог та виникнення в останнього права вимоги до відповідача у відповідності до п. 4.6. Договору у розмірі, що заявлений до стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, зокрема не подано до суду документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, а також заявлено вимоги поза строком позовної давності за період з січня 2019 по березень 2020, що згідно з п. 1, 5, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з приписів ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОКУС ЛТД» заборгованості у розмірі 33 079, 00 грн

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких