Рішення

від 23.03.2023 по справі 910/13374/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2023Справа № 910/13374/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліграф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна"

про стягнення 1078674,13 грн.

за участі представників:

від позивача: Питель М.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліграф" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна" про стягнення за договором купівлі-продажу від 02.07.2018 № 42 попередньої оплати в сумі 980612,84 грн. та 98061,29 грн. штрафу за прострочення відвантаження товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

13.12.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Вказана ухвала суду та подальші ухвали у справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 6.

Проте конверти із копіями ухвал повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження та подальші ухвали у справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 42, предметом якого є папір та картон (далі - товар). Продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з пунктами 2.1., 2.3. договору кількість та асортимент товару передбачаються у письмових або усних заявах покупця. Узгоджена кількість, ціна та вартість товарів, що підлягають поставці, (їх часткове співвідношення, асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами, розмірами визначаються у рахунках-фактурах та видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється в терміни, узгоджені сторонами, в межах дії договору, як одноразово, так і окремими партіями товару.

Відповідно до пункту 3.2 договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару покупцю, яка вказується у видатковій накладній.

Перехід права власності на товар від продавця покупцю відбувається в момент передачі видаткової накладної проти довіреності. Дата переходу права власності на товар - дата видаткової накладної, яка підтверджує факт його передачі. Ризик загибелі товару несе власник (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2., договору покупець оплачує товар по цінах, зазначених в рахунках-фактурах та накладних, що видаються продавцем на кожну партію товару. Ціна на товар встановлюється в гривнях, крім того ПДВ (20%), на дату відвантаження товару і вказується в рахунках-фактурах на кожну окрему партію.

У пункті 4.6 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється на підставі рахунку-фактуру продавця в два етапи: 1) шляхом попередньої оплати 50% від суми рахунку протягом трьох банківських днів від дати рахунку; 2) остаточний залишок від суми рахунку протягом одного банківського дня від дати видаткової накладної, яка підтверджує отримання товару.

Пунктом 4.8 договору встановлено, що оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів банківським переказом на поточний рахунок продавця зазначений в реквізитах даного договору. Оплата є такою, що відбулась, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018 (пункт 8.1 договору).

У випадку, якщо після закінчення терміну дії договору не будуть проведені остаточні взаєморозрахунки між сторонами, дія договору продовжується до моменту повного виконання зобов`язань. Якщо за 20 діб до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на кожен наступний рік (пункти 8.2, 8.3 договору).

09.02.2022 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 53 щодо поставки товару на суму 1 420 705,26 грн.

На виконання умов договору та згідно з рахунком від 09.02.2022 № 53 позивач перерахував на рахунок відповідачу передоплату за товар у загальному розмірі 1 000 000 грн.

Утім, відповідач поставив позивачу товар лише на суму 19387,16 грн. згідно з видатковою накладною від 23.02.2022 № 97.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Судом встановлено, що позивач здійснив попередню оплату товару за договором від 02.07.2018 № 42 та згідно з рахунком від 09.02.2022 № 53 на загальну суму 1 000 000 грн. однак відповідач поставку товару здійснив лише на суму 19387,16 грн., та в іншій частині грошові кошти позивачу не повернув.

Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 980612,84 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 98061,29 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 5.6 договору за прострочення строку відвантаження товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не відвантаженого в строк товару, якщо термін становить більше 10 календарних днів.

За арифметичним перерахунком суду штраф у розмірі 98061,29 грн. підлягає стягненню в заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліграф" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Август-Україна" (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 6; ідентифікаційний код 31140259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Поліграф" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14; ідентифікаційний код 32114278) 980612 (дев`ятсот вісімдесят тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп. попередньої оплати, 98061 (дев`яносто вісім тисяч шістдесят одну) грн. 29 коп. штрафу, а також 16180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 11 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 04.04.2023 року.

Суддя К.В. Полякова