Ухвала

від 05.04.2023 по справі 910/8663/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.04.2023Справа № 910/8663/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 25958804)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Вінарта" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 16, код ЄДРПОУ 41719314)

про зобов`язання вчинити дії,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінарта" про зобов`язання здійснити обмін паливних карток, що були придбані на підставі договору купівлі-продажу товару № 11/02/21 від 11.02.2021, строк дії яких минув, на нові паливні карти, що еквівалентні 1000 літрів дизельного палива.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.09.2022 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

21.09.2022 від позивача засобами поштового зв`язку через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/8663/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.10.2022.

У засідання суду 26.10.2022 з`явився представник позивача, надав усні пояснення.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 26.10.2022 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 відкладено підготовче засідання на 23.11.2022.

У засідання суду 23.11.2022 з`явився представник позивача та зазначив про необхідність відкладення розгляду справи, у зв`язку з неявкою представника відповідача у дане судове засідання.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 23.11.2022 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 відкладено підготовче засідання на 14.12.2022.

01.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який злучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 14.12.2022 представник позивача повідомив, що 09.12.2022 направив до суду засобами поштового зв`язку відповідь на відзив на позовну заяву та те, що має намір подати додаткові документи у справі, зокрема, оригінали паливних карт.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 14.12.2022 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 відкладено підготовче засідання на 01.02.2023.

01.02.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи щонайменше до закінчення воєнного стану чи/або скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що працівники позивача, в тому числі і ті, хто має повноваження на представництво інтересів позивача в судах України, наразі перебувають у більш безпечних регіонах через високий ризик ракетно-бобмових ударів по містам України. Також, оскільки приміщення Господарського суду міста Києва, згідно карти укриття для населення м. Києва, розміщеної на офіційному порталі Києва не має будь-якого укриття на випадок надзвичайних обставин воєнного характеру, а наслідки ракетних обстрілів м. Києва мали руйнівний та непередбачуваний характер, перебування у приміщенні Господарського суду міста Києва є небезпечним для життя і здоров`я його відвідувачів.

Позивач та відповідач участь своїх представників у засідання суду 01.02.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи щонайменше до закінчення воєнного стану чи/або скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва, суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на те, що задовольнивши вказане клопотання суд фактично зупинить провадження у справі №910/8663/22 на невизначений термін, оскільки наразі неможливо спрогнозувати коли станеться закінчення воєнного стану у місті Києві чи його скасування на всій території України, що є порушенням права учасників судового процесу на судовий захист та буде перешкоджати подальшому розгляду справи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 910/1493/22.

Сторони участь своїх представників у засідання суду 01.02.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.03.2023.

Позивач та відповідач участь своїх представників у засідання суду 08.03.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 відкладено розгляд справи на 05.04.2023.

Позивач та відповідач участь своїх представників у засідання суду 05.04.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам завчасно, з урахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників справи, зокрема позивача, про дату, час та місце судового слухання, проте останній не з`явився в судове засідання 05.04.2023 за викликом суду.

Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не позбавлений права направити всі необхідні докази в обґрунтування своїх доводів засобами поштового або електронного зв`язку та подати клопотання про розгляд справи без його участі.

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.03.2023.

Матеріали справи свідчать, що представник позивача не з`явився у судові засідання, призначені судом на 08.03.2023, 05.04.2023 та не подавав заяв про розгляд справи без його участі.

Частиною 1 статті 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Положення аналогічного змісту містяться у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду у справі № 910/2344/17 від 16.08.2018, у справі № 910/14047/17 від 04.09.2018.

Крім того, у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для залишення позову Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків до Товариства з додатковою відповідальністю "Вінарта" про зобов`язання вчинити дії без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків до Товариства з додатковою відповідальністю "Вінарта" про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2023

Суддя І.О. Андреїшина