Рішення

від 27.03.2023 по справі 916/3382/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3382/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Танасійчук Г.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Самокиш І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 37; код ЄДРПОУ 31885864);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 70038,17 грн.

1. Суть спору.

13.12.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх. ГСОО №3495/22) Одеської міської ради до відповідача ТОВ «НАДЄЖДА», в якій позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 66190,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 2913,98 грн., 3% річних у розмірі 767,76 грн., пеню у розмірі 165,87 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 27.12.2019, зареєстрованого за №813 в частині повного та своєчасного здійснення орендних платежів.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.12.2022 було відкрито провадження у справі №916/3382/22 в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.01.2023.

17.01.2023 до суду від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради надійшли пояснення на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором оренди землі (вх. № 1647/23).

23.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА надійшов відзив на позовну заяву

Судове засідання, призначене на 23.01.2023 не відбулось у зв`язку з аварійними відключеннями енергопостачання у м. Одесі, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2023 призначено розгляд справи на 22.02.2023.

У судовому засідання 22.02.2023 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 916/3382/22 до 27.03.2023.

В судове засідання, призначене судом на 27.03.2023, з`явилися представник позивача та третьої особи, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку уповноважено представника не забезпечив, про причини відсутності суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання ухвал суду на адресу місцезнаходження ТОВ НАДЄЖДА, які повернулись до суду із відміткою поштової установи про невручення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, разом із тим відповідачем було надіслано до суду відзив, який залучено до матеріалів справи.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 27.03.2023 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи Одеської міської ради.

Позивач зазначає, що 27.12.2019 р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надєжда» укладено договір оренди землі площею 0,0877 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Педагогічна, 20-Б, строком на 10 років для будівництва багатоквартирного житлового будинку.

Як зазначає позивач, відповідно до Договору у користування орендарю передано земельну ділянку з кадастровим номером 51 10137500:49:003:0017.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Між тим, як повідомляє позивач, відповідач належним чином не виконував покладені на нього Договором обов`язки, а саме обов`язок зі сплати орендної плати за період з 27.12.2019 по 30.09.2022 у розмірі 66190,56 грн.

Внаслідок неналежного виконання обов`язку щодо сплати орендної плати Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради направлялась претензія на адресу відповідача від 01.12.2021 р. № 01-13/1280, в якій зазначалось про необхідність сплати заборгованості за договором оренди землі.

За твердженнями позивача, незважаючи на вищевказану претензію Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, ТОВ «Надєжда» у період з 27.12.2019 р. по 30.09.2022 р. не виконує обов`язки за вищевказаним Договором щодо сплати орендної плати у визначеному розмірі, в зв`язку із чим утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви та зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості з орендної плати за спірний період. При цьому відповідач повідомляє, що порушення строків оплати за спірним договором є прямим наслідком військової агресії російської федерації проти України, що на думку відповідача є форс-мажорними обставинами.

3.3. Доводи Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради.

На думку Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, на даний час Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА є боржником, який неналежно виконує свої договірні зобов`язання за Договором від 27.12.2019 за період з 27.12.2019 по 30.09.2022 .

Крім того, Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, наголошує, що з огляду на невиконання орендарем обов`язку по сплаті орендної плати з Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА, повинно бути стягнуто не лише суму основної заборгованості, але і штрафні санкції.

4. Обставини справи, встановлені судом.

27.12.2019 між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов п. 1.1. якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 5422-VII від 30.10.2019 р. передає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користуванням земельну ділянку площею 0,0877 га, місце розташування: Одеська область, місто Одеса, вулиця Педагогічна, 20-Б.

Згідно п. 1.2. договору зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності Територіальної громади міста Одеси. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 24.10.2019, кадастровий номер 5110137500:49:003:0017.

Положеннями п. 3.1. та п. 3.2. Договору передбачено, що Договір укладено на 10 (десять) років, для будівництва багатоквартирного житлового будинку. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 зазначеного Договору орендна плата за земельну ділянку площею 0,0877 га розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 38721,02 грн. на рік.

Згідно з п. 4.2 Договору розмір орендної плати встановлюється згідно рішень Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, у порядку визначеному законодавством.

Також згідно з п. 4.3. Договору орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 4.4. Договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 9.1.2. договору).

Згідно з п. 9.4.1. Договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених Законом України «Про оренду землі», виконувати обов`язки відповідно до умов договору і Земельного кодексу України.

Також згідно з 4.7. Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України. Пеня перераховується Орендарем на рахунок, зазначений в п.4.3.цього договору.

5. Позиція суду.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки, що склались між сторонами вході виконання договору оренди землі становлять правовідносини, які за своєю правовою природою відносяться до договору оренди (найму).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченими Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Частиною 9 ст. 93 Земельного кодексу України також встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, умов платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Згідно зі статями 1 та 13 Закону основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 14.1.136. Податкового кодексу України орендна плата - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п. 288.1. вказаного Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Положеннями п. 4.1 розділу 4 Договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку площею 0,0877 га розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 38 721,02 грн. на рік.

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 Договору розмір орендної плати встановлюється згідно з рішеннями Одеської міської ради у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватись Одеською міською радою в межах, передбачених законодавством.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи зазначене, оренда плата за 2020 та 2021 роки становить 38 721,02 грн. на рік, відповідно 3 226,75 грн. на місяць. Орендна плата за 2022 рік становить 42 593,12 грн. на рік, відповідно 3 549,43 грн. на місяць.

З огляду на вищевикладене судом не приймається до уваги твердження відповідача, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір орендної плати який відповідач мав сплатити за спірний період.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Окрім того, у відповідності до ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6, визначено, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України зазначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно- господарські санкції.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

Перевіривши розрахунок заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 66190 грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 2913 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 767 грн. 76 коп., пеню у розмірі 165 грн. 87 коп., суд встановив його правильність та обґрунтованість

За таких обставин, враховуючи що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявності заборгованості за Договором оренди землі від 27.12.2019., укладеного між Одеською міською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА, суд вважає правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 66190,56 грн., інфляційних втрат у розмірі 2913,98 грн., 3% річних у розмірі 767,76 грн., пені у розмірі 165,87 коп. у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо посилань Товариства з обмеженою відповідальністю НАДЄЖДА на те, що порушення строків оплати за спірним договором є прямим наслідком військової агресії російської федерації проти України, яка стала підставою для введення Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ було на території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року було воєнного стану, який наразі триває, та є форс мажорними обставинами, суд зазначає таке:

В ч. 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Суд звертає увагу, що військова агресія російської федерації проти України може бути визнана форс-мажорною обставиною у разі наявності між нею та неможливістю виконання зобов`язань причинно-наслідкового зв`язку.

Однак у даній справі відповідач не вказує яким чином військова агресія російської федерації проти України спричинила неможливість виконання взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі від 27.12.2019.

Разом із тим господарський суд вважає за необхідне наголосити, що із матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання починаючи із грудня 2019 року, тобто більш ніж за два роки до початку військової агресії російської федерації проти України.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надєжда» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 37, код ЄДРПОУ 31885864) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 66 190/шістдесят шість тисяч сто дев`яносто/ грн. 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 2913/дві тисячі дев`ятсот тринадцять/грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 767/сімсот шістдесят сім/грн. 76 коп. та пеню у розмірі 165/сто шістдесят п`ять/ грн. 87 коп. та 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 квітня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська