Рішення

від 29.03.2023 по справі 917/1349/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 Справа № 917/1349/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Приватного підприємства "ім. Калашника"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Мачухівська сільська рада

про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди,

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дар`я Прибєг,

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи: Приватне підприємство "ім. Калашника" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру України в Полтавській області щодо вилучення та поділу земельних ділянок державної власності з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029, які знадяться в користуванні на праві договорів сервітуту та постійного користування за державним актом I-ПЛ № 001399 від 26.02.1997 ПП «імені Калашника» незаконними та такими, що спричинили порушення прав законного користувача;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області на користь ПП «імені Калашника» (код ЄДРПОУ 03769669) в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області в результаті його незаконних дій в розмірі 2 113 944,19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що під час поділу земельних ділянок відповідач порушив норми чинного законодавства та права законного землекористувача, зокрема, не взято до уваги той факт, що земельні ділянки не були вільними, оскільки право користування землею за ПП «імені Калашника» було зареєстровано та відповідна реєстрація не була скасована, навіть не зважаючи на ухвалення рішення в господарській справі № 917/133/17 в першій інстанції.

Зазначене є підставою для відшкодування відповідачем збитків, які були понесені підприємством у зв`язку з втратою права користування земельними ділянками та неможливості їх обробітку, а отже отримання прибутку, на який розраховувало підприємство.

На момент поділу земельних ділянок рішення господарського суду у справі № 917/133/17 не набрало законної сили. Нотаріально посвідченої згоди землекористувача ПП «імені Калашника» на поділ земельної ділянки не надавало.

Як стверджує позивач, земельні ділянки з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029, якими користувалося підприємство на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів та Державного акту на право постійного користування, просто зникли з кадастрової карти, їх просто без жодних рішень та відповідної процедури було перенесено до архівного шару.

Беручи до уваги той факт, що ПП «імені Калашника» позбавлено права користування та отримання прибутку від збирання врожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029 за відсутності будь - яких рішень суду, підприємство має право на відшкодування матеріальної шкоди, яка виникла в результаті незаконних дій ГУ Держгеокадастру України в Полтавській області.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 11891 від 26.10.2020) проти позову заперечує, посилаючись на те, що твердження позивача, що він є належним користувачем за договорами сервітуту на вказані земельні ділянки не відповідає дійсності, факт неправомірного користування відповідачем земельною ділянкою встановлено рішенням суду від 30.03.2017 у справі № 917/133/17, яке набрало законної сили.

23.11.2020 від позивача надійшло доповнення до позовної заяви (вх. № 12979), у яких зазначає, що спірні земельні ділянки вибули з користування ПП «імені Калашника» на 3 роки раніше ухваленого Верховним судом рішення від 23.09.2020. Крім того, ураховуючи діючий державний акт на право постійного користування зазначених у позові земельних ділянок, вилучення земельних ділянок станом на 23.09.2020 є неможливим. Також, позивач стверджує, що ПП «імені Калашника» є правонаступником СГ ТОВ «імені Калашника», яке утворилося внаслідок реорганізації КСП «ім. Воровського», тому користувалося земельними ділянками в загальному масиві земель на території с. Калашники на підставі державного акту на право постійного користування від 26.09.1997, державний акт є дійсним та не скасованим.

Також, відповідач зазначає, що позивач допустив порушення вимог Закону, зокрема:

- земельні ділянки не були вільними (перебували в користуванні позивача на праві сервітуту та праві постійного користування), тому не могли бути вилучені та поділені до визнання в судовому порядку недійсними договорів сервітуту, як підстави користування або скасування державного акту на право постійного користування;

- на момент вилучення та поділу земельних ділянок рішення Господарського суду у справі № 917/133/17 не набрало законної сили;

- поділ земельних ділянок з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029 відбувся без будь - якої технічної документації щодо поділу земельних ділянок. Земельні ділянки просто зникли з публічної карти без відповідних законних підстав, тобто передбачену законом процедуру поділу земельної ділянки не було проведено відповідачем.

Отже, як стверджує відповідач, Головне управління Держгеокадастру України в Полтавській області позбавило ПП «імені Калашника», як добросовісного користувача, права користування земельними ділянками загальною площею 77,9754 га, що призвело до понесення збитків.

Від третьої особи письмові пояснення не надійшли.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.08.2020 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10:30 22.09.2020.

26.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 11891).

Суд прийняв зазначений відзив до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.09.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 10:00 27.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.10.2020 суд відклав підготовче засідання на 11:00 24.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 суд зупинив провадження у справі № 917/1349/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 917/1658/18, зобов`язав сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

25.11.2022 від позивача надійшла заява про поновлення провадження у зв`язку з тим, що рішення у справі № 917/1658/18 набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.12.2022 суд поновив провадження у справі № 917/1349/20, залучив Мачухівську сільську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

08.02.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення висновку експерта до матеріалів справи.

Суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 суд закрив підготовче засідання у справі № 917/1349/20 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суд на 10:30 29.03.2023.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «імені Калашника» є сільськогосподарським підприємством яке здійснює свою господарську діяльність на території Полтавського району більше 20 років як сільськогосподарський товаровиробник, діяльність якого пов`язана з постачання сільськогосподарський товарів, вироблених на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить 75 відсотків вартості всіх товарів.

До основних видів діяльності ПП «імені Калашника» належить вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

В 2011 році Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Калашника» (правонаступником якого є Приватне підприємство «Імені Калашника») та Полтавська районна державна адміністрація уклали договори про встановлення земельного сервітут на земельні ділянки, а саме:

1. Договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 на земельну ділянку площею 21,0 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000249) кадастровий номер 5324081300:00:021:0005;

2.Договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 на земельну ділянку площею 13,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавскому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000251) кадастровий номер 5324081300:00:022:0030;

3.Договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 на земельну ділянку площею 30,2754 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавскому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011за №532400004000244) кадастровий номер 5324081300:00:023:0019;

4. Договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 на земельну ділянку площею 13,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000246) кадастровий номер 5324081300:00:001:0029.

Як зазначає позивач, ПП «Імені Калашника» є правонаступником СГ ТОВ «імені Калашника», яке утворилося внаслідок реорганізації КСП ім. «Воровського», тому користується загальним земельним масивом на території с. Калашники, відповідно до державного акту на право постійного користування від 26.09.1997.

У 2017 році Головне управління Держгеокадастру України в Полтавській області звернулося до Полтавської місцевої прокуратури з листом щодо ініціювання визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів та повернення земельних ділянок у власність держави.

У зв`язку з чим, Прокуратура звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним та скасування розпорядження Голови Полтавської районної державної адміністрації «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо обмеженого користування земельними ділянками» від 26.01.2011 та визнання недійними договорів про встановлення земельних сервітутів у кількості 46 договорів, що укладені з ПП «імені Калашника».

30.03.2017 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення у справі № 917/133/17 за позовом Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадатсру в Полтавській області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок, яким позов задоволено повністю. Визнано недійним та скасовано розпорядження Голови Полтавської державної адміністрації «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками» (права земельного сервітуту) від 26.01.2011 № 123. Визнано недійсними договори про встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 та 24.06.2011 в кількості 24-х одиниць, укладених Полтавською районною державною адміністрацією та СГ ТОВ «імені Калашника». Зобов`язано ПП «імені Калашника», як правонаступника СГ ТОВ «імені Калашника», повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 306,3496 га, які перебувають у користуванні у вказаного суб`єкта господарювання на умовах земельного сервітуту, загальною вартістю 47 643 685, що розташовані в межах Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 20.05.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 23.09.2020 у справі № 917/133/17 постанову Східного апеляційного Господарського суду від 20.05.2019 скасовано, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 залишено без змін.

Як убачається з матеріалів справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:022:0019, 5324081300:00:001:0029, які знаходилися у користуванні ПП «імені Калашника» на підставі договорів про встановлення земельних сервітутів були поділені.

Так, земельна ділянка за кадастровим номером 5324081300:00:021:0005 - 21,0000 га поділена на наступні земельні ділянки:

1. 5324081300:00:021:0015 - 2 га приватна власність;

2. 5324081300:00:021:0013 -2 га приватна власність;

3. 5324081300:00:021:0012-2 га приватна власність;

4. 5324081300:00:021:0008 - 2 га приватна власність;

5. 5324081300:00:021:0007 - 2 га приватна власність;

6. 5324081300:00:021:0010-2 га приватна власність;

7. 5324081300:00:021:0016 -2 га приватна власність;

8. 5324081300:00:021:0014-2 га приватна власність;

9. 5324081300:00:021:0009 - 2 га приватна власність;

10. 5324081300:00:021:0011 - 2 га приватна власність;

11. 5324081300:00:022:0031 - 1 га передається с/раді.

Земельна ділянка за кадастровим номером 5324081300:00:022:0030 - 13,2000 га поділена на наступні земельні ділянки:

1. 5324081300:00:022:0038 -2 га приватна власність;

2. 5324081300:00:022:0036 - 2 га приватна власність;

3. 5324081300:00:022:0032 - 2 га приватна власність;

4. 5324081300:00:022:0034 - 2 га приватна власність;

1. 5324081300:00:022:0037 - 2 га приватна власність;

2. 5324081300:00:022:0035 - 2 га приватна власність;

3. 5324081300:00:022:0033 - 1,2 га передається с/раді.

Земельна ділянка за кадастровим номером 5324081300:00:022:0019 - 30,2745 га поділена на наступні земельні ділянки:

1. 5321081300:00:023:0030-2 га приватна власність;

2. 5321081300:00:023:0038 - 2 га приватна власність;

3. 5321081300:00:023:0031 - 2 га приватна власність;

4. 5321081300:00:023:0032 -2 га приватна власність;

5. 5321081300:00:023:0035 - 2 га приватна власність;

6. 5321081300:00:023:0027 -2 га приватна власність;

7. 5321081300:00:023:0040 - 2 га приватна власність;

8. 5321081300:00:023:0034 - 2 га приватна власність;

9. 5321081300:00:023:0029 -2 га приватна власність;

10. 5321081300:00:023:0037 - 2 га приватна власність;

11. 5321081300:00:023:0025 -2 га приватна власність;

12. 5321081300:00:023:0026 - 2 га приватна власність;

13. 5321081300:00:023:0028 - 2 га приватна власність;

14. 5321081300:00:023:0036-2 га приватна власність;

15. 5321081300:00:023:0039 - 1,573 га передається с/раді.

Земельна ділянка за кадастровим 5324081300:00:001:0029 - 13,5000 га поділена на наступні земельні ділянки:

1. 5324081300:00:001:0061 - 2 га приватна власність;

2. 5324081300:00:001:0060 - 2 га приватна власність;

3. 5324081300:00:001:0062 - 1.7349 га тип власності не визначено;

4. 5324081300:00:001:0064 - 2 га тип власності не визначено;

5. 5324081300:00:001:0065 -2 га тип власності не визначено;

6. 5324081300:00:001:0063 - 2 га тип власності не визначено;

7. 5324081300:00:001:0066 - 0.1168 тип власності не визначено;

8. 5324081300:00:001:0029 - 0.2744 га державна власність.

Як стверджує позивач, зазначені дії Головного управлення Держгеокадастру України в Полтавській області щодо поділу земельних ділянок призвели до того, підприємство втратило право користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029 і понесло збитки від недоотримання продукції із цих земельних ділянок у розмірі 2 113 944,19 грн, з яких: 2 022 282,68 грн - збитки від недоотриманого врожаю; 45 546,59 грн - оплата за користування вилученими земельними ділянками; 46 114,92 грн - витрати на обробіток земельних ділянок та внесення добрив з осені 2018 року та на весні 2019 року.

На підтвердження понесених витрат позивач подав суду Висновок експерта № 23 від 16.03.2021.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

У січні 2017 року до Господарського суду Полтавської області звернувся Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з позовом до Приватного підприємства "Імені Калашника" та Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 позов задоволено в повному обсязі:

визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту)" від 26.01.2011 за № 123;

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 2, 5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000253, кадастровий номер 5324081300000230020);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 3,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000245, кадастровий номер 5324081300000260050);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 42,0800 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000254, кадастровий номер 5324081300000190073);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, наземельну ділянку площею 8,9000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000256, кадастровий номер 5324081300000100081);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 17,7763 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000229, кадастровий номер 5324081300000250002);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 1,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за №532400004000247, кадастровий номер 5324081300000290036);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 35,7653 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000228, кадастровий номер 5324081300000290035);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 13,0766 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000225, кадастровий номер 5324081300000050048);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника на земельну ділянку площею 30,2745 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000244, кадастровий номер 5324081300000230019);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 13,5000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000246, кадастровий номер 5324081300000010029);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, наземельну ділянку площею 25,5626 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000227, кадастровий номер 5324081300000090021);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 6,2300 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000255, кадастровий номер 5324081300000190074);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, наземельну ділянку площею 8,6659 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000226, кадастровий номер 5324081300000250001);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 5,6000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000248, кадастровий номер 5324081300000030035);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, на земельну ділянку площею 21,000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000249, кадастровий номер 5324081300000210005);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника, наземельну ділянку площею 13,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000251, кадастровий номер 5324081300000220030);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника на земельну ділянку площею 2,8000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000252, кадастровий номер 5324081300000280041);

визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 08.06.2011, укладений між Полтавською РДА Полтавської області та СГ ТОВ імені Калашника на земельну ділянку площею 21,2000 га (договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.06.2011 за № 532400004000250, кадастровий номер 5324081300000150047);

зобов`язано Приватне підприємство "Імені Калашника" (вул. Лобача, с. Калашники, Полтавський район, Полтавська область, 38753, код 03769559) повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312 га, що розташовані на території Калашниківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, у розпорядження Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Зазначене рішення залишене без змін постановою Касаційного господарського суду Полтавської області у складі Верховного суду від 23.09.2020.

Отже, рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017 у справі № 917/133/17 визнано недійсними, зокрема, договори про встановлення земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5324081300:00:021:0005, 5324081300:00:022:0030, 5324081300:00:023:0019 та 5324081300:00:001:0029, стосовно поділу та вилучення яких позивач просить суд визнати дії Держгеокадастру в Полтавській області неправомірними та відшкодувати збитки у цій справі (№ 917/1349/20).

Відповідно до частини 5 статті 403 Цивільного кодексу України, сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Щодо правомірності надання відповідачем дозволу на розробку проектів землеустрою громадянам, слід зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 17 Цивільного кодексу України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, па підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 17 Цивільного кодексу України, орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області діє відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, та реалізує покладені на нього повноваження згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України, які знаходяться за межами населених пунктів.

Водночас, рішення щодо надання земельних ділянок у власність або користування, приймаються органами виконавчої влади видаються у відповідності та на підставах згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області розпоряджається тільки вільними землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Відповідно до Постанови КМУ від 19.08.2015 Про питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками № 898-р, з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками:

1.6 Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції.

2.Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити:

розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок;

розміщення на власних офіційних вебсайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції;

надання в десятиденний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.

Громадяни - учасники АТО подали до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області клопотання про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.

За результатами розгляду зазначих клопотань Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області видало відповідні накази про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою.

Відповідно до статті 50 ЗУ Про землеустрій, проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання - передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) у разі формування земельної ділянки; матеріали погодження проекту землеустрою.

В подальшому громадяни подали до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області клопотання про затвердження проєктів землеустрою для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів, які були затверджені відповідними наказами Головного управління.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно -правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України, визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 116 Земельного кодексу України, визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності відповідно до якої, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 6 статті 186 Земельного кодексу України, проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області під час надання дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населених пунктів дотримано вимог чинного законодавства.

Також, слід зазначити, що земельні ділянка з вказаними кадастровими номерами перенесені до архівного шару національної кадастрової системи Державного земельного кадастру в результаті їх поділу з утворенням нових земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів.

Стосовно законності користування позивачем земельними ділянками на підставі державного акту, слід зазначити наступне.

Як дослідив суд, земельні ділянки загальною площею 519,36 га передано в постійне користування колективному сільськогосподарському підприємству ім. Воровського згідно з державним актом на право постійного користування землею серія І-ПЛ № 001399, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 148 від 26.09.1997.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Частиною 2 статті 92 цього Кодексу передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Отже, зі змісту частини 2 статті 92 Земельного Кодексу убачається, що передача земельної ділянки у постійне користування приватним сільськогосподарським підприємствам та приватним підприємствам не передбачена.

Згідно з пунктом «в» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що ПП «Імені Калашника» є правонаступником КСП ім. Воровського.

Крім того, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 816/1292/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Імені Калашника» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, предметом спору якої було встановлення правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, площею: 30,4725 га з кадастровим номером 5324081300:00:023:0019, 21,0000 га з кадастровим номером 5324081300:00:021:0005 та 13,2000 га з кадастровим номером 5324081300:00:022:0030 шляхом їх поділу та надання відповідних дозволів на розробку проєктів землеустрою третім особам, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області визнано належним розпорядником спірних земельних ділянок у відповідності до вимог земельного законодавства, що регулює спірні правовідносини, крім того встановлено, що відповідно до Статуту СТОВ «Імені Калашника», затвердженого рішенням установчих зборів учасників 08.04.2000 зазначене товариство є підприємством, заснованим на базі КСП імені Воровського, що реорганізується і утвореним на засадах угоди громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві, з метою одержання прибутку. Товариство створене відповідно до законів України «Про господарські товариства», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про підприємництво», іншого законодавства України та є правонаступником КСП імені Воровського відповідно до розподільного балансу. Однак з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.06.2016 слідує, що СТОВ «Імені Калашника», правонаступником якого є ПП «Імені Калашника», не є правонаступником юридичних осіб, у тому числі КСП ім. Воровського.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не потребують повторного доказування.

Також, позивач не довів, що земельні ділянки, які перебували у нього в користуванні на підставі договорів сервітуту співпадають із земельним ділянками, які перебували в користуванні КСП ім. Воровського па підставі державного акту на право постійного користування.

Отже, позивач не надав належних та допустимих та доказів на підтвердження того, що він є законним користувачем вказаних земельних ділянок.

Згідно з частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов`язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно - правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов`язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Водночас, розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.

Виходячи з цього, позивач повинен довести, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, безпосередній причинний зв`язок між діями відповідача та заподіянням шкоди та її розмір.

Ураховуючи те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.03.2017, яке залишене без змін постановою Касаційного господарського суду Полтавської області у складі Верховного суду від 23.09.2020, позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Приватного підприємства "Імені Калашника" та Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів про встановлення земельного сервітуту та повернення земельних ділянок задоволено в повному обсязі; визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо обмеженого користування земельними ділянками (право земельного сервітуту)" від 26.01.2011 за № 123; визнано недійсними договори про встановлення земельних сервітутів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від 08.06.2011 та зобов`язано Приватне підприємство "Імені Калашника" повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні підприємства за договорами, які визнані недійсними, загальною площею 273,2312 га, доводи позивача про спричинення шкоди внаслідок протиправної поведінки відповідача не відповідають дійсності.

Правомірність дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо розпорядження спірними земельними ділянками, шляхом їх поділу та надання відповідних дозволів на розробку проектів землеустрою третім особам також встановлена рішенням в адміністративній справі № 816/1292/18.

Виходячи з матеріалів справи, та норм чинного законодавства, позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування спричинення відповідачем збитків.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.04.2023.

Суддя Дмитро СІРОШ