Рішення

від 30.03.2023 по справі 920/905/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.03.2023м. СумиСправа № 920/905/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/905/22

за позовом Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області

(вул. Свободи, 65, м. Шостка, Сумська область, 41100,

в інтересах держави в особі позивача:

Державної екологічної інспекції у Сумській області

(вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 37970834)

до відповідача: Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства

Глухівський агролісгосп (вул. Успенська, 40, с. Уланове,

Шосткинський район, Сумська область, 41422,

код ЄДРПОУ 23637196)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Есманьська селищна рада (вул. імені М.П.Василенка,19,

смт. Есмань, Шосткинський район, Сумська область, 41432)

2. Шалигінська селищна рада (вул. 40 років Перемоги,11,

с. Шалигіне, Шосткинський район, Сумська область, 41470)

3. Сумська обласна рада (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2)

про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 432947 грн 02 коп.

За участю представників сторін:

прокурор: Карпенко Д.В.,

від позивача: Матюха Д.М.,

від відповідача: Кандюков Г.Г.,

від першої третьої особи: не прибув,

від другої третьої особи: не прибув,

від третьої третьої особи: не прибув.

Суть спору. 28.10.2022 прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп 432947,02 грн. (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок сім гривень дві копійки) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме:

- 189025,83 грн. на рахунок Есманьської селищної ради UA398999980333149331000018562, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 56707,75 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 37805,17 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 94512,91 грн. - до спеціального фонду бюджету Есманьської селищної ради (50%);

- 243921,19 грн. на рахунок Шалигинської селищної ради UA 198999980333119331000018482, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 73176,36 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 48784,24 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 121960,59 грн. - до спеціального фонду бюджету Шалигинської селищної ради (50%).

А також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 справу № 920/905/22 розподілено судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 01.11.2022 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.11.2022, 10:30, а також залучено до участі у справу третіх осіб: Есманьську селищну раду, Шалигінську селищну раду.

Розгляд справи 29.11.2022 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 27.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 31.01.2023; призначено підготовче засідання по справі на 12.01.2023, 10:15.

12.01.2023 від представника позивача надійшла заява б/н від 12.01.2023 (вх.№227) про проведення судового засідання без його участі.

12.01.2023 від відповідача - Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп до суду надійшли:

- клопотання б/н, б/д (вх.№225) про відкладення розгляду справи, з метою підготовки та направлення сторонам відзиву на позовну заяву;

- відзив б/н, б/д (вх.№226) на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що у прокурора були відсутні правові підстави для представництва в суді у справі №920/905/23, а в діях самого відповідача відсутній склад порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки ані представниками Державної екологічної інспекції у Сумській області при складанні акту перевірки, ані прокурором під час звернення до суду з позовною заявою не було взято до уваги, що факт виявлення незаконної рубки, складання польової перелікової відомості та звернення до правоохоронного органу з даного приводу було здійснено безпосередньо працівниками Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп. Окрім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву вказав на те, що позивачем не вірно була застосована такса для визначення розміру заподіяних навколишньому середовищу збитків, а в самому акті перевірки відсутні відомості про повірку застосованого вимірювального засобу;

- клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сумську обласну раду (40000, м. Суми, пл. Незалежності,2).

- клопотання б/н, б/д (вх.№151) про долучення доказів про направлення відзиву сторонам у справі.

Ухвалою суду від 12.01.2023 залучено до участі у справу третю особу Сумську обласну раду, відкладено підготовче засідання на 31.01.2023, 10:00.

26.01.2023 позивачем Державною екологічною інспекцією у Сумській області подано до суду відповідь №168/10-23 від 24.01.2023 (вх.№542/23) на відзив, відповідно до змісту якої, позивач заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість.

26.01.2023 до суду надійшов лист №55/1-370вих-23 від 19.01.2023 від заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури відповідно до якого на виконання вимог ухвали суду від 12.01.2023 у справі №920/905/22 до суду було спрямовано докази надсилання рекомендованим листом з описом вкладення копій позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, що не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Сумській обласній раді.

31.01.2023 до суду надійшла відповідь на відзив №55/1-557вих23 від 27.01.2023 (вх.№622/23) від заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури. Відповідно до змісту даної відповіді на відзив, прокурор заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість.

31.01.2023 у підготовчому судовому засіданні представником відповідача - Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп було заявлено усне клопотання про витребування додаткових документів з Есманьської селищної ради та Шалигінської селищної ради.

Ухвалою суду від 31.01.2023 у задоволенні усного клопотання відповідача, заявленого в судовому засіданні 31.01.2023, про витребування доказів відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/905/22 до судового розгляду по суті на 28.02.2023, 10:00.

02.02.2023 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Сумської обласної ради до суду надійшли пояснення №01-24/83 від 01.02.2023 (вх.№713/23) по справі №920/905/22, відповідно до яких Сумська обласна рада просить розглядати справу без участі її представника.

28.02.2023 представником відповідача - Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп до суду були подані клопотання (вх.№ 1202, 1203) відповідно до яких, просить суд відкласти проведення судового засідання 28.02.2023 на інший день, у зв`язку з його участю в цей час в іншому судовому засіданні та надати йому таким чином додаткового часу для отримання ним відповіді на адвокатський запит з метою долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 28.02.2023, за участю прокурора, представника позивача та представника відповідача суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.03.2023, 10-00.

Ухвалою суду від 28.02.2023 повідомлено Есманьську селищну раду, Шалигінську селищну раду та Сумську обласну раду про дату, час і місце судового засідання на 09.03.2023, 10:00.

У судовому засіданні 09.03.2023, за участю прокурора, представника позивача та представника відповідача суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи №920/905/22 по суті до 14.03.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 09.03.2023 повідомлено Есманьську селищну раду, Шалигінську селищну раду та Сумську обласну раду про дату, час і місце судового засідання на 14.03.2023; 11:30.

13.03.2023 через електронну пошту до суду заступником керівника Шосткинської окружної прокуратури надіслано Пояснення №55/1-1424вих-23 від 13.03.2023 (вх.1538/23) у справі №920/905/23, якими заперечує доводи відповідача, висловлені у відзиві.

У судовому засіданні 14.03.2023, за участю прокурора, представника позивача та представника відповідача суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи №920/905/22 по суті до 30.03.2023, 11:30.

Ухвалою суду від 14.03.2023 повідомлено Есманьську селищну раду, Шалигінську селищну раду та Сумську обласну раду про дату, час і місце судового засідання на 30.03.2023; 11:30.

В судовому засіданні 30.03.2023 прокурор та представник позивача надали усні пояснення у справі в обґрунтування позовних вимог та просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2023 проти задоволення позову заперечував, зокрема, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому, зазначаючи, що окремі ділянки земель лісового фонду, на яких було проведено планову перевірку Державною екологічною інспекцією у Сумській області не належать до підвідомчості Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 30.03.2023 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлені наступні обставини.

Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємством Глухівський агролісгосп інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме невідшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, в тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Державна екологічна інспекція у Сумській області, відповідно до «Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області», що затверджене Наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 52, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони земель.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області у період 29.06.2021 по 09.07.2021 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємством Г`лухівський агролісгосп (далі за текстом ДП Глухівський агролісгосп).

В ході проведення вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Сумській області виявлено незаконні, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки 134 дерев порід сосна, клен, берест, акація, береза, дуб у лісовому фонді ДП Глухівський агролісгосп на території Есманьської та Шалигинської селищних рад Шосткинського району Сумської області, в тому числі:

- 2 сироростучих та 6 сухостійних дерев породи «сосна звичайна» у кварталі 115 виділу 24 на території Есманьської селищної ради (територія колишньої Студенецької сільської ради) за відсутності спеціального дозволу на право використання лісових ресурсів - лісорубного квитка (відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев загальна сума шкоди становить 30 021 грн 53 коп.);

- 2 сироростучих дерев породи «клен гостролистий», 1 сироростучого дерева породи «берест», 5 сироростучих дерева породи «акація біла» та 1 сухостійного дерева породи «сосна звичайна» у кварталі 148 виділу 24 на території Шалигинської селищної ради за відсутності спеціального дозволу на право використання лісових ресурсів - лісорубного квитка (відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев загальна сума шкоди становить 17763 грн 00 коп.);

- 3 сироростучих та 2 сухостійних дерев породи «берест» у кварталі 148 виділу 23 на території Шалигинської селищної ради, які не взяті до матеріалів відводу лісосіки у рубку (відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев загальна сума шкоди становить 8717 грн 19 коп.);

- 13 сироростучих дерев породи «дуб» у кварталі 114 виділу 27 на території Есманьської селищної ради за відсутності спеціального дозволу на право використання лісових ресурсів - лісорубного квитка (відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев загальна сума шкоди становить 159004 грн 30 коп.);

- 74 сироростучих та 15 сухостійних дерев породи «дуб», 7 сироростучих та 3 сухостійних дерев породи «береза» у кварталі 169 виділу 2 на території Шалигинської селищної ради за відсутності спеціального дозволу на право використання лісових ресурсів - лісорубного квитка (відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев загальна сума шкоди становить 217441 грн 00 коп.).

При цьому, судом було враховано, що розбіжність в найменуваннях селищної ради, зазначеної в польовій переліковій відомості (том 1, аркуш справи 61) Шалигінська селищна рада та розрахунку (том 1, аркуш справи 60) Есманьська селищна рада, на якій акцентував увагу представник відповідача, відповідно до пояснень прокурора і представника позивача виникла через технічні помилки (описки).

Під час проведення вказаної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища за участі представника ДП «Глухівський агролісгосп» (майстра лісу Смирнова Д.І.), складено польові перелікові відомості пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів.

За результатами проведеної перевірки уповноваженими представниками Державної екологічної інспекції у Сумській області складено розрахунки розміру заподіяної шкоди та Акт №307/06 від 09.07.2021 відповідно до форми визначеної Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 №450.

З матеріалів справи вбачається, що Акт №307/06 від 09.07.2021 був підписаний директором ДП «Глухівський агролісгосп» Моісеєнком П.О.. Крім того, на сторінці 38 вказаного Акту зазначено: підписано із запереченнями, які подаються на окремих аркушах. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні вищезазначені заперечення.

Відповідно до вищевказаних розрахунків розміру шкоди, проведених Державною екологічною інспекцією у Сумській області на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в результаті незаконних рубок навколишньому природному середовищу, а відповідно і державним інтересам, заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 432947 грн 02 коп.

З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Державною екологічною інспекцією у Сумській області пред`явлено до Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп претензію №57/13-21/Пр від 22.07.2021, яка залишилась з боку відповідача без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп внаслідок незаконної вирубки дерев до цього часу не відшкодованою, що фактично стало підставою звернення 28.10.2022 в інтересах держави прокурора до суду з позовною заявою (вх.№2715).

Прокурор звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначив про те, що дії посадових осіб Держекоінспекції у Сумській області щодо складання акту перевірки, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, в порядку адміністративного судочинства протиправними не визнавалися. Матеріали, складені посадовими особами Держекоінспекції у Сумській області за наслідками перевірки, проведеної у діяльності Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп складені у відповідності до вимог законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230.

Щодо правомірності прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ №275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції України згідно з п. 3 вказаного Положення є 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони, захисту, використання і відтворення лісів.

Відповідно до п. 10 п. 11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Аналогічними за змістом є норми Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 52 (п. 9, п.10).

Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Сумській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Державна екологічна інспекція у Сумській області у своїй претензії №57/13-21/Пр від 22.07.2021 повідомила постійного землекористувача - Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство Глухівський агролісгосп щодо наявного зобов`язання по відшкодуванню збитків, заподіяних державі, відповідно до доданих розрахунків шкоди, заподіяною незаконною рубкою дерев без дозвільних документів.

Водночас уповноважений орган держави вказав на те, що у разі не виконання добровільного відшкодування шкоди, інспекція буде звертатися з вимогою до суду про примусове стягнення завданої шкоди. Натомість, станом на сьогоднішній момент, шкода заподіяна неправомірними діями не відшкодована.

Підставою, для представництва у суді інтересів держави прокурор зазначає факт порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка має спрямовуватися, до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах - за місцем заподіяння екологічної шкоди, і в подальшому спрямовується на фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природного середовища. Вказує, що, несплата порушником нарахованих збитків ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, Шосткинська окружна прокуратура в листі від 27.08.2021 за №55/1-2948вих-21, з метою вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави, просила повідомити позивача чи сплачена на даний час Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємством Глухівський агролісгосп в добровільному порядку сума збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства та чи вживалися Державною екологічною інспекцією у Сумській області заходи щодо її стягнення, в тому числі щляхом звернення до суду з відповідним позовом, долучивши підтверджуючі документи.

Листом від 10.09.2021 за №3079/10-22 Державною екологічною інспекцією у Сумській області повідомлено Шосткинську окружну прокуратуру, що шкода заподіяна неправомірними діями на момент розгляду листа не відшкодована. Також повідомлено, що Державна екологічна інспекція у Сумській області не зверталася із позовом щодо відшкодування заподіяної шкоди у зв`язку з відсутністю необхідних коштів для сплати судового збору.

17.10.2022 заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Сумській області з повідомленням (№55/1-3976вих-22 від 17.10.2022) про намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом подання позовної заяви до Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно-було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З огляду на те, що Держекоінспекцією у Сумській області починаючи з 22.07.2021 (дата звернення до відповідача з претензією про добровільне відшкодування шкоди) та до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави (територіальних громад) суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

Статтею 40 вказаного вище закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, ушкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства Факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17.

У ст. 91 Лісового кодексу України та п. 7 Положення про державну лісову охорону визначені повноваження посадових осіб державної лісової охорони.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 19 Лісового кодексу України, Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство Глухівський агролісгосп як постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати охорону та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві.

Згідно з п. 3.1 Статуту Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп для реалізації зазначеної мети є спеціалізоване ведення лісового господарства у району.

Пунктом 2.10 Статуту передбачено, що Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство Глухівський агролісгосп набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

Пунктом 2.11 визначено, що Глухівське дочірнє агролісогосподарське підприємство Глухівський агролісгосп здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України.

Надання Глухівському дочірньому агролісогосподарському підприємству Глухівський агролісгосп земель лісового фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку (п.2.12 Статуту).

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Сумиагроліс для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема ДП Глухівський агролісгосп 11335,8 га, в тому числі 11017,4 га лісів та інших лісовкритих площ.

Таким чином, відповідач належним чином не забезпечив належну охорону та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні, що призвело до самовільної вирубки дерев, чим заподіяв державі збитків.

Наявність вини в діях Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп підтверджується Актом №307/06 від 09.07.2021, складеним Державною екологічною інспекцією у Сумській області за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Вказаний акт є чинним. В матеріалах справи відсутні докази його оскарження віповідачем.

Варто зауважити, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №925/856/18).

Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту, затверджена Додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665.

Розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу Глухівським дочірнім агролісогосподарським підприємством Глухівський агролісгосп внаслідок незаконного вирубування дерев здійснено на підставі вищезазначеної методики, відповідно до якої загальна сума склала 432947 грн 02 коп..

Разом з тим, відповідач, повністю заперечуючи проти позову, у своєму відзиві (вх.№226) на позовну заяву в обґрунтування заперечень зазначає про те, що незаконний поруб дерев було здійснено в межах села Есмань та Шалигине, а тому уповноважені особи Державної екологічної інспекції у Сумській області при розрахунку розміру заподіяної шкоди в даному випадку повинні були застосувати такси, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів».

Суд не може покласти в основу даного рішення вищенаведену позицію відповідача, оскільки ґрунтовний аналіз Акту №307/06 від 09.07.2021 дає змогу констатувати, що факти самовільного порубу лісу були встановлені Державною екологічною інспекцією у Сумській області саме внаслідок проведення планової перевірки лісових ділянок, зокрема: кварталу 115 виділу 24, кварталу 148 виділу 24, кварталу 148 виділу 23, кварталу 114 виділу 27, кварталу 169 виділу 2 Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп, тобто на конкретно визначених лісових ділянках, які використовуються відповідачем для ведення лісового законодавства.

Крім того, суд відхиляє доводи відповідача та вважає необґрунтованими твердження відповідача про відсутність у позовній заяві та доданих до неї документів інформації на підтвердження використання під час проведення перевірки відповідача Державною екологічною інспекцією у Сумській області з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме: замірів пнів належним чином повірених вимірювальних пристроїв.

В Акті №307/6 від 09.07.2021 планової перевірки, а саме - на сторінці 37 зазначено, що заміри пнів проведені стандартною металевою рулеткою №24 Державної екологічної інспекції у Сумській області.

На сторінках 35-36 Акту №307/6 від 09.07.2021 планової перевірки зазначено, що по кожному виявленому факту незаконних рубок лісових насаджень, зокрема, в кварталі 115 виділ 24, кварталі 148 виділ 24, кварталі 148 виділ 23, кварталі 114 виділ 27, кварталі 169 виділ 2 були складені польові перелікові відомості пнів.

У вищезазначених польових перелікових відомостях пнів, які наявні в матеріалах справи зазначаються, зокрема, й середні діаметри пнів, що фактично спростовує твердження відповідача про зворотнє.

Відповідно до пункту 6.1. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» зазначено, що у розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням їх незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема, із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані в акті.

За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

Таким чином, саме акт перевірки повинен містити відомості за допомогою яких вимірювальних засобів проводилися заміри пнів. Разом з тим, вищезазначене Роз`яснення не покладає на уповноважених суб`єктів Державної екологічної інспекції Сумської області зазначати в акті перевірки інформацію про повірку вимірювального засобу, який був використаний ними під час здійснення заходів контролю.

Суд наголошує, що за загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності у відповідності до норм ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника.

Суд критично ставиться до твердження відповідача щодо того, що окремі ділянки земель лісового фонду, на яких було проведено планову перевірку Державною екологічною інспекцією у Сумській області не належать до підвідомчості Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп, оскільки, жодних доказів на підтвердження або спростування даної правової позиції у справі відповідачем не надано.

Згідно з п. 1.6 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» № 02-5/744 від 27.06.2001, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261 /17, від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 22.07.2019 у справі № 909/374/18, що стосуються вирішення спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев.

Варто зауважити, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав, а шкідливий результат є прямим наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Наразі шкідливий результат у вигляді незаконного вирубування дерев є прямим наслідком протиправної бездіяльності відповідача у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду.

Отже, саме внаслідок бездіяльності відповідача та його працівників стало можливим і відбулось вирубування дерев та була заподіяна шкода.

За таких обставин відповідачем наявність вини відповідача у завданні шкоди ним у відзиві не спростована.

Відповідно до ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

(ч.1, 2 ст.86 ГПК України).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог і задоволення позову в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача 432947 грн 02 коп. шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Сумській області до відповідача Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 432947 грн 02 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп 432947,02 грн. (чотириста тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок сім гривень дві копійки) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме:

- 189025,83 грн. на рахунок Есманьської селищної ради UA398999980333149331000018562, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 56707,75 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 37805,17 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 94512,91 грн. - до спеціального фонду бюджету Есманьської селищної ради (50%);

- 243921,19 грн. на рахунок Шалигинської селищної ради UA 198999980333119331000018482, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 73176,36 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 48784,24 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 121960,59 грн. - до спеціального фонду бюджету Шалигинської селищної ради (50%).

3. Стягнути з Глухівського дочірнього агролісогосподарського підприємства Глухівський агролісгосп на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 6 494 (шість тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено і підписано суддею 05.04.2023.

СуддяС.В. Заєць