Ухвала

від 03.04.2023 по справі 205/818/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

03.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/818/23

Провадження № 2/205/1097/23

У Х В А Л А

03 квітня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Кривозуб О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Дніпрі клопотання представника позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу та зобов`язання вчинити дії у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Держави України в особі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

03 квітня 2023 року представник позивача Негольшов С.М. надав до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу та зобов`язання вчинити дії у вищевказаній цивільній справі, а саме: зобов`язати відповідача до надання суду відповідних доказів дотримання судових процедур при розгляді цивільної справи №201/7848/21 та відсутності порушення національними органами держави України (Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська та Дніпровським апеляційним судом) конвенційних прав ОСОБА_2 при розгляді цивільної справи №201/7848/21, а також застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству у цивільній справі і невиконання ним процесуальних обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 93 ЦПК України, щодо надання позивачу та суду вичерпних відповідей у формі заяви свідка про обставини, що мають значення для справи. Крім того, встановити наявність (відсутність цивільної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 в частині його права діяти від імені та в інтересах відповідача у справі, від імені якого (в силу ч. 4 ст. 58 ЦПК України та ч. 4 ст. 105 ЦК України) в теперішні час має право виступати у суді, виключно голова комісії з припинення, її члени або ліквідатор, враховуючи, що Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на цей час перебуває у стані припинення та правові підстави процесуального правонаступництва у справі відсутні, так як вказана юридична особа публічного права не припинена у відповідності до законодавства України.

Представником відповідача Стельмахом І.В. заявлялось клопотання про проведення судового засідання поза межами суду в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим судом постановлено відповідну ухвалу про задоволення вказаного клопотання та проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції, однак з технічних підстав підготовче судове засідання не відбулося в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши подане представником позивача клопотання та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 4 статті 81 ЦПК України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Положення вищевказаної статті містить кілька складових: по-перше, установлює право сторін у справі посилатися на не вчинення будь-яким учасником справи певних дій або на відсутність певної дії; по-друге, установлює право суду зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

Отже, відповідно до положення вказаної статті зазначена вимога зобов`язати іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення певних дій або наявності певної події, є правом, а не обов`язком суду.

При цьому, відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, а зобов`язані подавати лише ті докази, які у них наявні.

Відповідно до вимог частин 1 і 3 статті 12, частини 2 статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відсутні підстави у задоволенні клопотання представника позивача в частині зобов`язання відповідача до надання суду доказів дотримання судових процедур при розгляді цивільної справи №201/7848/21 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська та Дніпровським апеляційним судом, оскільки до повноважень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) не відноситься втручання або перевірка діяльності органів судової влади з підстав дотримання судових процедур при розгляді справи по суті.

Крім того, докази дотримання судових процедур при розгляді цивільної справи №201/7848/21 та відсутності порушення національними органами держави України (Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська та Дніпровським апеляційним судом) конвенційних прав ОСОБА_2 при розгляді цивільної справи №201/7848/21 стосуються предмету спору по суті, які будуть встановлюватися судом під час розгляду справи та перебування судді в нарадчій кімнаті.

Щодо клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, то суд дійшов такого висновку.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За приписами частин першої - третьої та п`ятої статті 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

Позивач, скориставшись положеннями ч. 1 ст. 93 ЦПК України, поставила запитання відповідачу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року зобов`язано відповідача надати письмові відповіді на поставленні позивачем питання у позовній заяві у відповідності до вимог ст. 93 ЦПК України та роз`яснено, що відповідь у формі заяви свідка, яка має відповідати ст. 93 ЦПК України, слід направити до суду та позивачу у справі не пізніше п`яти днів до підготовчого судового засідання, а у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд може застосувати до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Підготовче судове засідання відкладено на 03 квітня 2023 року на 14 годину 00 хвилин.

На виконання вимог суду представником відповідача ОСОБА_3 20 березня 2023 року на електронну адресу суду надано заяву-пояснення відповідно до якої представником відповідача зазначено, що відповідно до статті 4 Положення про міжрегіональні управління, до повноважень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції не належить нагляд та контроль за органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратури та суду, тобто, діяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) жодним чином не відноситься до контролю за судами України. Таким чином, як свідок, відповідач не може надати відповіді на питання, а також письмових підтверджень, що зазначені в позовній заяві ОСОБА_2 по справі № 201/7848/21 у зв`язку з тим, що Міжрегіональне управління Міністерства юстиції України не може та не має втручатися в діяльність суду.

За змістом частини шостої статті 93 ЦПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

Отже, частина 6 статті 93 ЦПК України встановлює перелік підстав, за яких учасник справи має право відмовитися від надання відповідей на поставленні запитання. З підстав, визначених статтями 70, 71 ЦПК України учасник справи має право не давати відповіді на запитання, поставлені в межах процедури письмового опитування. При цьому процесуальний закон не передбачає можливості зобов`язати учасника справи відповісти на поставлені йому запитання, якщо в межах такого строку цим учасником справи не надано ні відповіді, ні повідомлення про відмову давати відповіді.

Статтею 71 ЦПК України передбачено, що фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови.

Відповідно до вищезазначеної статті йдеться про імунітет свідка, який може зумовлюватися виконанням службових чи професійних обов`язків зберігати державну, службову чи професійну таємницю. Отже, підставами імунітету свідка можуть бути і службове становище громадянина. Загалом необхідність існування в законодавстві інституту імунітету свідка, як службового, зумовлена його значущістю, яка виражається в наданні громадянину гарантій захисту його права на здійсненні належної службової діяльності.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що представник відповідача скористався своїм правом та повідомив суд, позивача про відмову від надання відповідей на поставлені запитання як свідку в межах строку встановленого судом в ухвалі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Щодо посилання представника позивача на відсутність цивільної процесуальної дієздатності ОСОБА_3 в частині його права діяти від імені та в межах відповідача у справі, то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна довіреність № 09-65/2019 від 12 січня 2023 року, яка видана головою комісії з реорганізації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Захаровою О.В., яка діє на підставі наказів Міністерства юстиції України від 22 вересня 2022 року № 4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції», від 27 вересня 2022 року № 4080/5 «Про внесення змін до наказу про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції», цією довіреністю уповноважила головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги у Дніпропетровській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стельмаха І.В. представляти інтереси Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в усіх судах України з усіма правами, наданими учаснику справи, передбаченими статтями 43, 49, 58, 64ЦПК України, статтями 42, 46 ГПК України, зокрема: подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, яка діє до 30 грудня 2023 року (а. с. 125).

Також до матеріалів справи долучено наказ № 4698-к від 20 грудня 2022 року «Про призначення ОСОБА_3 » з 30 грудня 2023 року на посаду головного спеціаліста відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги у Дніпропетровській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за переведенням з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а. с. 126).

Відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За змістом норм ч. 1 і 5 ст. 103 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918) з 23 вересня 2022 року ще перебуває в стані припинення. Відомості про те, що Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) є таким, що припинилося, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб відсутні.

Згідно із частинами 3-4 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, до яких з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Разом з тим, норми ст. 105 ЦК України не містять заборон на передачу головою комісії з припинення (ліквідатором) юридичної особи, яка припиняється, своїх повноважень іншій особі на підставі довіреності (доручення).

Статтею 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно із ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦК України).

Таким чином, з моменту призначення ОСОБА_4 головою комісії з реорганізації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до неї перейшли повноваження щодо його управління, а також повноваження щодо його представництва у відносинах з третіми особами та у суді. Відповідно, голова комісії з реорганізації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Захарова О.В. наділена повноваженнями щодо видання або скасування довіреностей, виданих від імені вказаної установи.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_3 відсутня цивільна процесуальна дієздатність в частині його права діяти від імені та в межах відповідача у вказаній цивільній справі, а тому суд вважає за потрібне відмовити у задоволенні клопотання представника позивача в цій частині.

Керуючись ст. ст. 12, 43, 81, 93, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до відповідача та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підготовче судове засідання відкладено на 19 квітня 2023 року на 12 годину 00 хвилин.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо вказаної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://ln.dp.court.gov.ua/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко .