Рішення

від 05.04.2023 по справі 927/59/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/59/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури,

вул. 1Травня, 50А, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500;

ел.пошта: priluki.prok@chrg.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Позивача1: Сухополов`янська сільська рада

код ЄДРПОУ 04415864, вулю Чернігівська, 32,с. Сухополова, Прилуцький район, Чернігівська область, 17542, ел.пошта:04415867@mail.gov.ua

Позивача2: Малодівицька селищна рада

код ЄДРПОУ 04412490, вул. Слобідська,3, смт.Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область,17523, ел.пошта: md04412490@gmail.com

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс",

код ЄДРПОУ 31999203, вул.Миру, 86, с. Товкачівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17541;

предмет спору: про припинення договору оренди шляхом його розірвання та повернення земельних ділянок

За участю: прокурора Оліфір А.В., посвідчення №073909 від 01.02.23

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі позивачів до відповідача про припинення договору оренди земельних ділянок водного фонду від 04.09.2002 шляхом його розірвання та повернення відповідних земельних ділянок Сухополов`янській сільській раді.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою ввідповідальністю «Барс» зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за користування земельними ділянками до місцевих бюджетів відповідачів всупереч умов договору оренди земельних ділянок водного фонду від 04.09.2002 та дадаткової угоди № 1 до нього від 11.09.2002, укладеного між Прилуцькою районною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2023 року позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи та призначено підготовче засідання.

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

14.03.2023 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи учасників справи, встановивши обставини справи та дослідивши подані учасниками докази, суд встановив:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Враховуючи, що матеріали справи містять копії листів Прилуцької окружної прокуратури від 22.11.2022 року № 5306вих-22 до Сухополов`янської сільської ради та № 5307вих-22 до Малодівицької селищної ради, суд вважає, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

На території Прилуцького району Чернігівської області у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» на території двох об`єднаних територіальних громад на правах оренди, перебуває ставок, який складається із двох земельних ділянок.

Так, у власності Сухополов`янської сільської ради згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, перебуває земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 7424183100:08:000:0052 площею 19,3615, з цільовим призначенням для введення рибного господарства та культурно-оздоровчих потреб, яка знаходиться в адміністративних межах с. Заїзд, та перебуває в оренді у TOB «Барс».

Згідно даних ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.11.2022 за Малодівицькою селищною радою в адміністративних межах с. Товкачівка в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 7424189100:02:001:0004 площею 31,1729 га цільове призначення - для введення рибного господарства та культурно-оздоровчих потреб, яка перебуває у користуванні TOB «Барс».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 730-р від 12.06.2020 визначено адміністративні центри та затверджено територіальні громади Чернігівської області, в т. ч. Малодівицьку об`єднану територіальну громаду до складу якої увійшло с. Товкачівка, та Сухополов`янську об`єднану територіальну громаду до складу якої увійшло с. Заїзд.

04.09.2002 року між Прилуцькою районною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс» укладено договір оренди земельних ділянок водного фонду, що знаходиться на території колишніх Товкачівської та Заїздських сільських рад для введення рибного господарства та оздоровчо-культурних потреб строком на 25 років.

Згідно п. 1.1 Договору в оренду передаються земельні ділянки водного фонду загальною площею:

на території Товкачівської сільської ради (нині Товкачівський старостинський округ Малодівицької ОТГ) загально площею 31,1729 га, в тому числі під ставком -|26,7466 га, дамбою - 0,5879 га, сіножатями - 3,8384 га;

на території Заїздської сільської ради (нині Заїздський старостинський округ Сухополов`янської ОТГ) загальною площею 19,3615 га, в тому числі під ставком - 15,7538 га, дамбою 0,3825 га, сіножатями - 2,2827 га, дорогою - 0,9425 га.

Відповідно до п. п. 2.5-2.6 Договору орендна плата сплачується орендарем за оренду земельної ділянки земель водного фонду, яка розташована на території Товкачівського старостинського округу - з 29.08.2002 до 01.01.2005 в розмірі 2-х земельних податків, а починаючи з 01.01.2005 в розмірі 5-ох земельних податків. Аналогічні умови передбачені і щодо сплати орендної плати за земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Заїздського старостинського округу. Орендна плата може змінюватися залежно від розміру земельного податку.

Відповідно до п. 2.7 Договору орендна плата сплачуватиметься в грошовій формі до відповідних бюджетів по нормативах відрахувань встановлених Бюджетним кодексом України щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендар має право вносити орендну плату достроково.

Пункт 2.8 Договору передбачає, що розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів, тощо, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, збільшення розмірів ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Орендна плата справляється також у тих випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельні ділянки за умовами договору.

Договір оренди земельних ділянок водного фонду був зареєстрований в Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 11.09.2002. Вказаний договір посвідчений державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 04.09.2002 року та зареєстрований в реєстрі за № 2-1767.

11.09.2002 року до договору сторонами внесено зміни (додаток № 1 до договору ) до п. 2.5. Його було викладено в новій редакції, зокрема, передбачалось внесення річної орендної плати за водний об`єкт до державного бюджету Прилуцького району, а також внесення орендної плати за земельну ділянку водного фонду до місцевого бюджету колишньої Товкачівської сільсьської ради.

Також було внесено зміни до п. 2.6 Договору, його виклали в новій редакції, зокрема передбачалось внесення річної орендної плати за водний об`єкт до державного бюджету Прилуцького району та внесення орендарем орендної плати за прибережну смугу до місцевого бюджету колишньої Заїздської сільської ради.

Додатковою угодою передбачено, що орендна плата може змінюватися залежно від коефіцієнта індексації.

Стаття 85 Водного кодексу України передбачає, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є цлатним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Платність використання земельної ділянки є обов`язковою умовою договору відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Крім того, відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. п. 287.1, 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Таким чином, законодавець визначив, що орендна плата за землю - це обов`язковий платіж, який має справлятися землекористувачем щомісячно.

Разом з цим, матеріали справи підтверджують, що TOB «Барс» зобов`язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за користування земельними ділянками до місцевих бюджетів всупереч умов договору не виконується.

Станом на 22.11.2022 за TOB «Барс» обліковується податковий борг із орендної плати з юридичних осіб у сумі 5417,00 грн. в т.ч. по Малодівицькій ОТГ- 3263,36 грн.; по Сухополов`янській ОТГ-2153,64 грн.

Вказаний борг по Малодівицькій ОТГ виник з 30.09.2021, самостійно нарахований TOB «Барс» відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2021 рік від 18.02.2021 по строках сплати 30.09.2021 -1,44 грн., 01.11.2021 - 815,48 грн, 30.11.2021 - 815,48 грн., 30.12.2021 - 815,48 грн. Згідно податкової декларації з плати за землю за 2021 рік по Малодівицькій ОТГ розмір річної орендної плати за земельну ділянку водного фонду площею 31,1729 га становить - 9785,66 грн., помісячна плата становить - січень - 815,48 грн., лютий - 815,48 грн, березень - 815,48 грн, квітень - 815,48 грн, травень - 815,48 грн, червень - 815,48 грн, липень - 815,48 грн, серпень - 815,48 грн, вересень - 815,48 грн, жовтень - 815,48 грн, листопад - 815,48 грн, грудень - 815,48 грн. З урахуванням інформації податкового органу, вимог податкового законодавства України щодо сплати орендної плати TOB «Барс» прострочило сплату орендної плати за землю за 4 місяці 2021 року.

Борг з орендної плати за земельну ділянку водного фонду по Сухополов`янській ОТГ виник з 01.11.2021 рік, самостійно нарахований TOB «Барс» відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2021 рік від 18.02.2022 по строкам сплати 01.11.2022 - 538,41 грн., 30.11.2021 - 538,41 грн, 30.12.2021 - 538,41 грн, 30.01.2022 - 538,41 грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю за 2021 рік по Сухополов`янській ОТГ розмір річної орендної плати за земельну ділянку водного фонду площею 19,3615 га становить - 6460,91 грн, помісячна плата становить: січень - 538,41 грн, лютий - 538,41 грн, березень - 538,41 грн, квітень - 538,41 грн, травень - 538,41 грн, червень -538,41 грн, липень - 538,41 грн, серпень - 538,41 грн, вересень - 538,41 грн., жовтень - 538,41 грн, листопад - 538,41 грн, грудень - 538,41 грн. З урахуванням інформації податкового органу, вимог податкового законодавства України щодо сплати орендної плати TOB «Барс» прострочило сплату орендної плати за землю за 4 місяці 2021 року.

Порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованою земельною ділянкою, як це передбачено договором, є істотним, оскільки в значній мірі позбавляє позивачів того, на що вони розраховують при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати за землю до місцевих бюджетів із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства та є порушенням фінансово-економічних інтересів держави.

Факт недобросовісного виконання договірних зобов`язань зі сплати орендної плати за землю підтверджується також рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 620/5011/21 за позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до TOB «Барс» про стягнення податкового боргу у розмірі 5417 грн. з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки, які задекларовані TOB «Барс» у деклараціях з плати за землю за 2021 рік.

У пункті 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) роз`яснено, що при розгляді справ зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі».

Пунктом «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 782 ЦК України, під систематичною несплатою орендної плати слід розуміти не внесення наймачем плати за користування річчю протягом 3-х місяців підряд.

Несплата TOB «Барс» орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності, починаючи з 30.09.2021 систематична та є підставою для розірвання договору оренди землі. Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 318/433/18.

Статтями 526, 530, 611, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору встановлено обов`язок орендаря додержуватись вимог ст. 22 Закону України «Про оренду землі», у редакції закону станом на час укладення договору. Вказана стаття передбачала обов`язок своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі не виконання зобов`язань за договором оренди землі, сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Пункт 6.5 договору передбачає підстави дострокового розірвання договору оренди, зокрема, вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою обов`язків передбачених договором.

Договір оренди землі припиняється шляхом його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Вказані порушення умов укладеного договору оренди земельної ділянки є причиною фінансових втрат місцевих бюджетів.

Зокрема, недоотримання коштів місцевими бюджетами підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі ст. 142 Конституції України, в тому числі, є доходи і кошти місцевих бюджетів, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка зі ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Платність використання землі є однією з основних вимог оренди землі. Несплата чи несвоєчасне виконання такого зобов`язання з огляду на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України є істотним порушенням договору орендарем.

Орендарем до цього часу не виконано обов`язок щодо сплати орендної плати за землю встановленою за рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду № 620/5011/21 від 06.10.2021.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постановах від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 19.03.2020 у справі № 371/628/18 та від 27.01.2020 у справі № 469/908/15-ц.

Отже, систематична несплата орендних платежів є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги стосовно розірвання договору оренди землі, укладеного між Прилуцькою районною державною адміністрацією та TOB «Барс`є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З аналізу правових норм вбачається, що вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору оренди землі.

Отже, правовим наслідком розірвання договору оренди землі є обов`язок орендаря повернути земельну ділянку.

З урахуванням викладеного, земельні ділянки: площею 19,3615 га з кадастровим номером 7424183100:08:000:0052, яка розташована на території Заїздського старостинського округу Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району та 31,1729 га з кадастровим номером 7424189100:02:001:0004, яка розташована на території Товкачівського старостинського округу Малодівицької селищної ради Прилуцького району, підлягають поверненню власнику - державі в особі Сухополов`янської сільської ради та Малодівицької селищної ради.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 42, 73-81, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити шляхом його розірвання, договір оренди від 04.09.2002, укладений між Прилуцькою районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Барс», зареєстрований у Прилуцькому районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 11.09.2002, посвідчений державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори 04.09.2002 року та зареєстрований в реєстрі за № 2-1767, яким передано у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Барс» земельні ділянки водного фонду:

- загально площею 31,1729 га, в тому числі під ставком - 26,7466 га, дамбою - 0,5879 га, сіножатями - 3,8384 га на території Товкачівської сільської ради (наразі Малодівицька селищна рада) для введення рибного господарства та культурно - оздоровчих потреб;

- загальною площею 19,3615 га, в тому числі під ставком - 15,7538 га, дамбою - 0,3825 га, сіножатями - 2,2827 га, дорогою - 0,9425 га, яка знаходиться на території Заїздської сільської ради (наразі Сухополов`янська сільська рада), для введення рибного господарства та культурно - оздоровчих потреб.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс» повернути Сухополов`янській сільській раді земельну ділянку площею 19,3615 га з кадастровим номером 7424183100:08:000:0052.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс» повернути Малодівицькій селищній раді земельну ділянку площею 31,1729 га з кадастровим номером 7424189100:02:001:0004.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс» (код ЄДРПОУ 31999203, вул.Миру, 86, с. Товкачівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17541) на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UА2482017203431400010з00006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114) 7443,00 грн судового збору.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2023 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/