Рішення

від 22.03.2023 по справі 193/1009/22

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1009/22

Провадження № 2/193/115/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

22 березня 2023 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Селянського фермерського господарства "Веселий кут", про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду надійшла вищевказана справа. В обгрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належать їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038472 від 20 листопада 2001 року, кадастровий номер 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га., розташованої на території Девладівської (раніше - Ордо-Василівської) сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області.

Належність позивачу Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038472 від 20 листопада 2001 року засвідчується рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 року у справі № 193/357/18 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

На підставі спільної усної домовленості між позивачем та головою С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 здійснювався обробіток земельної ділянки, що належить позивачу на праві приватної власності з кадастровим номером 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га, без укладення будь-яких договорів, внаслідок чого позивач отримував частину прибутку від спільних внесків. При цьому, позивач попереджала, що в подальшому самостійно з своїми дітьми буде займатись обробітком власної землі. У лютому 2022 року позивачка через похилий вік попросила доньку, ОСОБА_4 , зустрітись разом з головою С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 для вирішення питання самостійного обробітку власної землі.

В ході розмови ОСОБА_3 повідомив, що в теперішній час земельною ділянкою користується С(Ф)Г «Веселий Кут» і існує договір оренди, який він і надав позивачу, а саме, договір оренди земельної ділянки № б/н від 05.03.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Веселий Кут» терміном на 10 років.

Перевіривши відомості згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.02.2022 року, індексний номер 300646582, дійсно виявилося, що на земельну ділянку з кадастровим номером 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га, що належить позивачу, зареєстровано інше речове право (право оренди), а саме договір оренди № б/н між позивачем та С(Ф)Г «Веселий Кут» від 05.03.2021 року, терміном до 05.03.2031 року.

Вивчивши наданий відповідачем оригінал договору оренди земельної ділянки, позивач звернув увагу на ту обставину, що підпис ОСОБА_1 візуально виглядає не так, як зазвичай та він виконаний не нею, а іншою особою .

Таким чином, позивач даного договору не укладала, не підписувала його, щодо викладених в договорі умов своєї згоди не надавала.

Акт приймання-передачі об`єкту оренди від 05.03.2021 року до договору оренди земельної ділянки позивач також не підписувала.

Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідач здійснив самостійно, без згоди позивача, що є незаконним та неправомірним. С(Ф)Г «Веселий Кут» на даний час безпідставно користується належною позивачу земельною ділянкою, площею 8,4300 га, кадастровий номер 1225286600:02:004:0428, розташованою на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. З позивачем, ОСОБА_1 , відповідач жодних договорів щодо користування земельною ділянкою не укладав, інші підстави набуття земельної ділянки у користування також відсутні.

У позивача наявні докази того, що вона, ОСОБА_1 , не підписувала договір оренди № б/н від 05.03.2021 року з С(Ф)Г «Веселий Кут» терміном до 05.03.2031 року, а саме електронний доказ (електронний документ) та показання свідка, який готовий надати свідчення в судовому засіданні.

Так, в січні 2022 року при спільній зустрічі позивачки, її доньки - ОСОБА_4 та відповідача, голови С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 було зафіксовано звукозапис розмови на портативний пристрій (мобільний телефон), загальна тривалість якої 37 хв.02 с. З 17 хв. по 18 хв.30 с. ОСОБА_3 сказав: «А договір, ОСОБА_5 , підписував я. Договір підписував я». Потім в розмові конкретизується, що йдеться мова про договір оренди, що зареєстрований 22.03.2021 року, тобто саме цей спірний договір. Даний електронний доказ буде надано в судовому засіданні в оригіналі та приєднано до матеріалів справи, як доказ, на електронному носії інформації CD-R диску.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України - Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Таким чином правомірність користування земельною ділянкою у зв`язку з укладенням з позивачем відповідного договору оренди спростовується вказаними доказами, відповідно до яких встановлено, що позивач даного договору не підписувала, тобто він не є укладеним.

Позивач намагалася неодноразово вирішити питання в досудовому порядку, проводила зустрічі з відповідачем та пропонувала розірвати договір оренди, який не укладала, проте ніякого результату не було. Потім на адресу відповідача було направлено заяву-повідомлення від 10 жовтня 2022 року про дострокове розірвання договору оренди з якою було направлено два екземпляри Угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Дана заява була направлена цінним листом з описом, що засвідчують відповідні докази про направлення цінного листа. Ніякої письмової відповіді не надійшло, проте відповідач усно сказав, щоб вирішували питання через суд.

В даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Даним правовідносинам відповідають висновки, що містяться в постановах ВеликоїПалати ВерховногоСуду від 28листопада 2018року усправі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Як вбачається з доказів позивачка не підписувала спірний договір оренди.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву, згідно якої позов підтримав та просив його задовольнити, а справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача Селянського фермерського господарства "Веселий кут" в судове засідання не з`явилась, заяв про розгляд справи без їх участі в суд не з`явився.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належать їй згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038472 від 20 листопада 2001 року, кадастровий номер 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га., розташованої на території Девладівської (раніше - Ордо-Василівської) сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області(а.с.9).

Належність позивачу Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038472 від 20 листопада 2001 року засвідчується рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 04.05.2018 року у справі № 193/357/18 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

На підставі спільної усної домовленості між позивачем та головою С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 здійснювався обробіток земельної ділянки, що належить позивачу на праві приватної власності з кадастровим номером 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га, без укладення будь-яких договорів, внаслідок чого позивач отримував частину прибутку від спільних внесків. При цьому, позивач попереджала, що в подальшому самостійно з своїми дітьми буде займатись обробітком власної землі. У лютому 2022 року позивачка через похилий вік попросила доньку, ОСОБА_4 , зустрітись разом з головою С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 для вирішення питання самостійного обробітку власної землі. В ході розмови ОСОБА_3 повідомив, що в теперішній час земельною ділянкою користується С(Ф)Г «Веселий Кут» і існує договір оренди, який він і надав позивачу, а саме, договір оренди земельної ділянки № б/н від 05.03.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г «Веселий Кут» терміном на 10 років.

Перевіривши відомості згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.02.2022 року, індексний номер 300646582, дійсно виявилося, що на земельну ділянку з кадастровим номером 1225286600:02:004:0428, площею 8,4300 га, що належить позивачу, зареєстровано інше речове право (право оренди), а саме договір оренди № б/н між позивачем та С(Ф)Г «Веселий Кут» від 05.03.2021 року, терміном до 05.03.2031 року.

Таким чином, позивач даного договору не укладала, не підписувала його, щодо викладених в договорі умов своєї згоди не надавала.

Акт приймання-передачі об`єкту оренди від 05.03.2021 року до договору оренди земельної ділянки я також не підписувала.

Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки відповідач здійснив самостійно, без згоди позивача, що є незаконним та неправомірним. С(Ф)Г «Веселий Кут» на даний час безпідставно користується належною позивачу земельною ділянкою, площею 8,4300 га, кадастровий номер 1225286600:02:004:0428, розташованою на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. З позивачем, ОСОБА_1 , відповідач жодних договорів щодо користування земельною ділянкою не укладав, інші підстави набуття земельної ділянки у користування також відсутні.

У позивача наявні докази того, що вона, ОСОБА_1 , не підписувала договір оренди № б/н від 05.03.2021 року з С(Ф)Г «Веселий Кут» терміном до 05.03.2031 року, а саме електронний доказ (електронний документ) та показання свідка, який готовий надати свідчення в судовому засіданні.

Суд враховує письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , яка вказує, що їй відомо, що в Софіївському районному суді Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до С(Ф)Г «Веселий Кут» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Це стосується земельної ділянки з кадастровим номером 1225286600:02:004:0428, площею 8.4300 га, що належить ОСОБА_1 , зареєстровано інше речове право (право оренди), а саме договір оренди № б/н між позивачем та С(Ф)Г «Веселий Кут» від 05.03.2021 року, терміном до 05.03.2031 року. Вона являється донькою ОСОБА_1 та допомогає їй у всих питаннях, в тому числі в орендних відносинах, оскільки вони разом мешкають та зареєстровані за однією адресою, бо її мамі вже 87 років. В договорі оренди земельної ділянки підпис виконаний не ОСОБА_1 , оскільки він навіть візуально виглядає не так, як зазвичай вона розписується. Таким чином. ОСОБА_1 даного договору не укладала, не підписувала його і не підписувала Акт приймання-передачі об`єкту оренди від 05.03.2021 року до договору оренди земельної ділянки. Свідку достойменно відомо, що договір оренди земельної ділянки від 05.03.2021 року підписав сам Голова С(Ф)Г «Веселий Кут» за ОСОБА_1 , бо він сам це неодноразово говорив, він також допомагав в оформленні земельної ділянки та також ставив підписи за ОСОБА_1 . Так. в січні 2022 року при спільній зустрічі позивачки, свідка ОСОБА_4 та відповідача, голови С(Ф)Г «Веселий Кут» ОСОБА_3 було зафіксовано звукозапис розмови на портативний пристрій (мобільний телефон), загальна тривалість якої 37 хв.02 с. 3 17 хв. по 18 хв.30 с. ОСОБА_3 сказав: «А договір, ОСОБА_5 , підписував я. Договір підписував я». Потім в розмові конкретизується, що йдеться мова про договір оренди, що зареєстрований 22.03.2021 року, тобто саме цей спірний договір. Даний електронний доказ додано до матеріалів справи на електронному носії інформації CD-R диску.

Дослідивши всі докази, суд приходить до наступного висновку.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229 - 233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Як вбачається з доказів позивачка не підписувала спірний договір оренди. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України ).

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України «Про оренду землі» ).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтересмають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до ч. 1 ст. 317ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ( ст. 391 ЦК України ).

За змістом статей 12 , 13 , 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач на підставі наданих доказів доводить факт незаконного користування належної їй земельної ділянки С(Ф)Г «Веселий Кут», оскільки договір оренди від 05 березня 2021 року позивачем не підписувався, тобто є нікчемним правочином, а правовідносини на підставі такого договору не виникли, при цьому відповідач продовжує незаконно користуватися земельною ділянкою, належною позивачу на праві власності, є підставою для захисту порушеного майнового права позивача в судовому порядку у вірно визначений позивачем спосіб, без застосування строку позовної давності, оскільки право на такий позов у особи є протягом всього часу тривання порушення прав власника земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,10,76,259,264-265,268,273,365 ЦПК Українисуд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Селянського фермерського господарства "Веселий кут", про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати у Селянського (фермерського) господарства «Веселий Кут» (код ЄДРПОУ 30852073) із незаконного володіння земельну ділянку площею 8,4300 га, кадастровий номер 1225286600:02:004:0428, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 038472 від 20 листопада 2001 року, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Девладівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та повернути її ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Веселий Кут» (код ЄДРПОУ 30852073) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн та інші судові витрати, які будуть нею понесені по справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Шумська