Ухвала

від 05.04.2023 по справі 120/2660/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

05 квітня 2023 р. Справа № 120/2660/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали:

за позовом: фермерського господарства "Струмок-ВВ" (24465, Вінницька область, Бершадський район, с. Кидрасівка, провул. Центральний, 25

до: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Підставою звернення до суду стало прийняття рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2021 за №3113771/31348467.

Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання оригіналу доказу сплати судового збору в розмірі 2684 грн та/або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із зазначенням інших (додаткових) підстав для поновлення такого строку.

31.03.2023, у встановлений судом строк, позивач надав доказ сплати судового збору в розмірі 2684 грн та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на введення воєнного стану в Україні.

Визначаючись щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому ч. 1 ст. 2 КАС України.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України.

При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №58/2023, що затверджений Законом України від 07.002.2023 № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. Відтак, наразі в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Частиною першою статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

24.02.2022 Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку рф, а 02.03.2022 опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний суд України в Огляді "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан" від 04.03.2022 зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 вказав, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

Також, у рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ також у справі "Корня проти Республіки Молдова" (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі "Уейт і Кеннеді проти Німеччини", заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі "Цалкізіс проти Греції" (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

Виходячи з аналізу вказаної практики Європейського суду з прав людини та враховуючи обставини вказаної справи, суд зазначає, що надмірно формальне тлумачення строків звернення до суду може позбавити позивача гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права доступу до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачу необхідно забезпечити право на справедливий суд, яке передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а відтак задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з цією позовною заявою.

З огляду на викладене доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує, зокрема протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду заяви про усунення недоліків позовної заяви в разі залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 4 частини 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до статей 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно із частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина 5 статті 262 КАС України).

З огляду на викладене, враховуючи незначну складність справи, характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважаю за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 121, 122, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити фермерському господарству "Струмок-ВВ" строк звернення до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом фермерського господарства "Струмок-ВВ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Вільчинським Олександром Ванадійовичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Роз`яснити учасникам справи, що судовий розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

6. Встановити відповідачам:

- 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

- 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

7. Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України із відповідними доказами та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

8. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

9. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (представникам).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович