Рішення

від 04.04.2023 по справі 200/19321/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 року Справа№200/19321/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ про зобов`язання включення у реєстр кредиторів та стягнення капіталізованих платежів, -

В С Т А Н О В И В:

29.12.2021 року позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ (код ЄДРПОУ: 22021706, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, 9, офіс 19), у якому просить:

- включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ ТРАНССТРОЙ кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у розмірі 609 415,93 грн., як вимоги першої черги, та внести їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ ТРАНССТРОЙ;

- стягнути з ТОВ ТРАНССТРОЙ на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області суму капіталізованих платежів у розмірі 609415,93 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач навів, що ТОВ ТРАНССТРОЙ перебуває на обліку в Маріупольському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. 18.10.2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено рішення про припинення юридичної особи відповідача (в результаті ліквідації). Заяву про визнання кредиторських вимог у вигляді капіталізованих платежів повернуто за зворотною адресою у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що свідчить про неналежне виконання обов`язків, покладених на ліквідаційну комісію відповідача.

Ухвалою суду від 04.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25 січня 2022 року о 10 год. 00 хв.

25.01.2022 року була оголошена перерва на 03.03.2022 року о 10 год. 30 хв.

З 31.01.2022 року по 28.02.2022 року суддя перебував у відпустці. Після її завершення у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №14/І-г від 26.02.2022 про запровадження особливого режиму роботи суду, у встановлений КАС України строк рішення по справі не було прийнято.

Ухвалою від 06.07.2022 року розгляд справи було відкладено, роз`яснено учасникам справи право звернення до суду із заявою про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року призначено справу до розгляду по суті на 28 листопада 2022 року о 13 год. 00 хв. Зобов`язано учасників справи у строк до 22 листопада 2022 року повідомити суд про можливість надання заяви про розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року відкладено підготовче судове засідання по справі на 10.01.2023 року о 10 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30 січня 2023 року.

30.01.2023 року ухвалено перейти до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 28.02.2023 року замінено позивача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231) на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010).

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений строк не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши подані позивачем докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) був залучений до розгляду справи у якості правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

З 01.01.2023 року набрали чинності зміни до Закону України від 3 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно зі ст. 4 якого уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку став Пенсійний фонд України.

Таким чином 01.01.2023 року відбулося функціональне правонаступництво позивача у публічно-правових відносинах, тобто перехід прав та обов`язків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області.

За приписами ст.52 КАС України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ (код ЄДРПОУ: 22021706) є юридичною особою, яка перебуває в стані припинення, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На обліку в Маріупольському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області перебував ОСОБА_1 , який має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що стався 06.10.2004 року в ТОВ ТРАНССТРОЙ. Наведене підтверджується копією акту про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, постановою про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати.

18.10.2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ (ідентифікаційний код юридичної особи 22021706) внесено дані про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Головою ліквідаційної комісії ТОВ ТРАНССТРОЙ визначений Гоеліг І.В.

11.11.2021 року Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулось до Голови ліквідаційної комісії ТОВ ТРАНССТРОЙ Гоеліг І.В. із заявою про визнання кредиторської вимоги по капіталізованим платежам перед потерпілим внаслідок заподіяння шкоди його життю і здоров`ю на загальну суму 609 415,93 грн., яку направило рекомендованим поштовим відправленням.

Вказана вище заява повернута позивачу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

З метою сплати капіталізованих платежів та захисту конституційних прав потерпілого, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV тут та далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов`язані з цією діяльністю.

Статтею 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до частини 1 статті 35 Закону № 1105-XIV підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 1, 3 ст. 36 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З урахуванням положень ст. 1205 ЦК України до спірних правовідносин слід застосовувати положення Порядку № 986.

За приписами пункту 2 Порядку № 986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

При цьому терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються у значенні, наведеному в Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, відповідно до п. 3, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ):

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.

У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

При цьому аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги ч. 2 ст. 1205 ЦК України, статті 11 Закону № 1105-XIV та положення Порядку № 986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.

Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 820/2837/17.

Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов`язаний сплачувати єдиний внесок.

Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов`язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Фонд повинен сплатити застрахованій особі (або особам, визначеним у статті 41 Закону №1105-XIV) за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв`язку з ліквідацією страхувальника.

Суд зазначає, що ключовим питанням у даній справі є визначення страхувальника, який має сплачувати єдиний внесок.

Як вже було зазначено вище, в акті № 1 від 01.10.2004 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 , зазначене найменування підприємства, працівником якого є потерпілий, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ.

На переконання суду, в даному випадку потерпілий був працівником відповідача, а тому саме відповідач має відповідати за всі нещасні випадки, що відбулись.

Суд зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не було передбачено перехід прав та обов`язків ТОВ ТРАНССТРОЙ, зокрема щодо капіталізації платежів, що є ключовим для забезпечення виконання зобов`язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров`ю від нещасного випадку на виробництві.

Суд також звертає увагу, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації не тягне правонаступництва, стосовно зобов`язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого. Це правило не діє повною мірою, оскільки відповідно до ст. 609 ЦК України передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Позивачем здійснений розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя ОСОБА_1 , згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 609415,93 грн.

При цьому відповідачем не подано будь-яких заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку.

Станом на день розгляду справи в суді, зазначена сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена.

Таким чином відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов`язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві, протягом йлшл життя.

Оскільки капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, тому вони підлягають стягненню в судовому порядку, а тому вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 609 415,93 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача включити суми капіталізованих платежів до реєстру вимог кредиторів підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації юридичної особи встановлений статтею 111 ЦК України.

Частиною 8 статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до пункту 9 статті 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується провадиться в порядку черговості, визначеної статтею 112 вказаного Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 вказаного Кодексу у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року провадження у господарській справі № 925/1005/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області до Державного підприємства «Черкаський консервний комбінат» про зобов`язання підприємства включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області по сплаті капіталізованих платежів в сумі 1 512 753,40 грн. до проміжного ліквідаційного балансу закрито.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що дані правовідносини, а саме, спори, пов`язані із стягненням з особи, що ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, підлягають розгляду відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд зазначив, що у даних правовідносинах Фонд є суб`єктом владних повноважень, який здійснює передбачені законодавством управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій щодо обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю застрахованих громадян, тож Фонд у цих правовідносинах не може виступати на рівних засадах з іншими учасниками.

Вказані висновки Верховного Суду відповідно до частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, враховуючи положення статті 111 ЦК України, яка визначає порядок припинення юридичної особи шляхом ліквідації, інша частина позовних вимог підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача включити кредиторські вимоги суб`єкта владних повноважень по сплаті капіталізованих платежів в спірній сумі до проміжного ліквідаційного балансу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ про включення до реєстру вимог кредиторів та стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 609 415,93 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ про зобов`язання включення у реєстр кредиторів та стягнення капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ (код ЄДРПОУ: 22021706, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, 9, офіс 19) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) суму капіталізованих платежів у розмірі 609 415 (шістсот дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 93 коп.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ (код ЄДРПОУ: 22021706, місцезнаходження: Донецька область, м.Маріуполь, Запорізьке шосе, 9, офіс 19) включити до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по сплаті капіталізованих платежів в сумі 609 415 (шістсот дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 93 коп., як вимоги першої черги, та вести їх до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССТРОЙ.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04 квітня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.