Ухвала

від 22.03.2023 по справі 357/14760/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 22 березня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2023 року,

за участі:

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України від 24 жовтня 2022 року.

Щодо строку апеляційного оскарження, то представник зазначає, що 26 січня 2023 року слідчим суддею оголошено лише резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали оголошено за відсутності учасників провадження 31 січня 2023 року, і його копію сторона захисту не отримувала, у зв`язку з чим просить визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зокрема, зазначає про відсутність наявних та достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, зазначає про безпідставність посилання слідчого у повідомлені про підозру на посадову інструкцію № 37 керівника проектів ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ», оскільки вона складана 07 липня 2022 року, у той час як акти приймання виконаних будівельних робіт усі складені у 2021 року (№ 1 від 17.08.2021, № 2 від 06.10.2021, № 3 від б/н від 24.12.2021, та № 4 від 24.12.2021), а тому посадова інструкція від 2022 року жодним чином не відноситься до обставин 2021 року та не підтверджує фактичні обставини кримінального правопорушення 2021 року. Крім того, ОСОБА_6 не підписував та не ознайомлювався з вказаною інструкцією.

Зауважує, що слідча і прокурор в суді першої інстанції не пояснили та не обґрунтували, яким чином посадова інструкція № 37 яка складана 07 липня 2022 року та яка не підписувалася ОСОБА_6 має відношення до актів приймання виконаних будівельних робіт які складалися у 2021 року, та яке значення має ця посадова інструкція для обґрунтованості повідомлення про підозру від 24 жовтня 2022 року.

Також, захисник зазначає, що між ТОВ «САБ ЕНТЕРПРАЙЗ» та Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації було укладено договір № 1-21 будівельного підряду від 12 травня 2021 року. Відповідно до умов укладеного договору сторони погодили порядок підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ - 2 в), призначили відповідальних осіб за виконання робіт та підписання актів на об`єкті. При цьому, ОСОБА_6 не має жодного відношення, а ні до посади відповідальної особи (виконроб) а ні до призначеної та закріпленої особи на об`єкті будівництва «Капітальний ремонт Комунального закладу «Тетіївській освітній центр-опорний заклад загальної середньої освіти I- III ступенів №3 Тетіївської міської ради» з впровадженням енергозберігаючих технологій із заміною дерев`яних віконних та дверних блоків на металопластикові; утеплення зовнішніх стін фасаду та їх оздоблення, утеплення перекриття, улаштування відмостки по вул. Академіка Байраківського, 59 в м. Тетіїв Київської області».

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що за Об`єктом будівництва акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 17 серпня 2021 року, б/н від 24 грудня 2021 року, та № 4 від 24 грудня 2021 року не підписані ОСОБА_6 , а підписані невстановленою досудовим розслідуванням особою.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Білоцерківську окружну прокуратуру Київської області. Від начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд вищевказаної апеляційної скарги за її відсутності, однак доказів поважності причин неявки у судове засідання прокурором не долучено. Підозрюваний та його захисник не заперечували проти розгляду їх апеляційної скарги за відсутності прокурора. За наведеного колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 3 ст. 306, ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, поновивши строк апеляційного оскарження, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З матеріалів справи видно, що 26 січня 2023 року слідчим суддею проголошено лише резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали оголошено за відсутності учасників провадження, і копію такого рішення підозрюваний та захисник станом на день подання апеляційної скарги не отримували, у зв`язку з чим, у даному випадку колегія суддів вважає за необхідне поновити захиснику строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як убачається з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження, в рамках кримінального провадження № 42021112030000112, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 червня 2021 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення), що спричинило тяжкі наслідки; привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

20 січня 2023 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на зазначене повідомлення про підозру від 24 жовтня 2022 року.

Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для задоволення скарги захисника, оскільки зміст процесуального рішення слідчого відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.

Слідчий суддя у постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.

При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Усі інші обставини, зокрема і наведені в апеляційній скарзі, згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час розгляду кримінального провадження по суті. Зважаючи і на те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 27 січня 2023 року скеровано до Тетіївського районного суду Київської області.

З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , строк апеляційного оскарження.

Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на повідомлення слідчого про підозру, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 357/14760/21 Справа № 11-сс/824/1862/2023 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1