Постанова

від 05.04.2023 по справі 520/1394/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 р. Справа № 520/1394/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, по справі № 520/1394/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО"

до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕНТТО» (далі за текстом ТОВ «ВЕНТТО», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі за текстом ДПС України, перший відповідач), Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом ГУ ДПС у Харківській області, другий відповідач, контролюючий орган), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 3503123/33900517 від 10.12.2021;

- зобов`язати ДПС України, зареєструвати податкову накладну ТОВ «ВЕНТТО» № 19 від 08.11.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН № 3503122/33900517 від 10.12.2021;

- зобов`язати ДПС України, зареєструвати податкову накладну ТОВ «ВЕНТТО» № 26 від 11.11.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову послався на протиправність та безпідставність оскаржуваних рішень ГУ ДПС у Харківській області, оскільки другим відповідачем при їх прийнятті не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «ВЕНТТО» та документи, надані на вимогу контролюючого органу щодо реальності здійснення операцій за податковими накладними № 19 від 08.11.2021 та №26 від 11.11.2021. Стверджує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вважає, що підстави для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, зазначені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають дійсності, оскільки надані документи повністю усувають сумніви щодо здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом та підтверджують дотримання ТОВ «ВЕНТТО» правила першої події при складанні спірних податкових накладних.

Крім того, не зазначення у спірних рішеннях конкретних причин відмови свідчить про їх невідповідність вимогам до індивідуальних актів щодо чіткості і зрозумілості, що породжує неоднозначне трактування, та в свою чергу впливає на можливість позивача реалізувати свій податковий обов`язок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 520/1394/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (просп. Науки, буд. 36,м. Харків,61166) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 3503123/33900517 від 10.12.2021 та № 3503122/33900517 від 10.12.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України, зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" № 19 від 08.11.2021р. та № 26 від 11.11.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 520/1394/22 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на правомірності спірних рішень ГУ ДПС в Харківській області, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 не було надано до контролюючого органу первинних документів, визначених п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), які необхідні для підтвердження відсутності ознак ризиковості та як наслідок їх реєстрації.

Зазначив, що у разі, якщо суб`єктом владних повноважень використано надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Позивач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, як таку, що містить неспроможні, суперечливі та безпідставні висновки, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що апелянт, зазначивши про ненадання ТОВ «ВЕНТТО» документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не довів, яким чином їх відсутність свідчить про нереальність здійснення господарських операцій. Крім того, зауважив, що другий відповідач у підсумку погодився з правомірністю висновку суду про зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення, про що свідчить зміст апеляційної скарги.

Наполягав, що відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних чіткого переліку документів, необхідних для її реєстрації, свідчить про невідповідність вимог контролюючого органу принципу правової визначеності, що в подальшому призвело до позбавлення можливості платника податків виконати належним чином свій обов`язок в частині надання певних документів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.2021 між позивачем - ТОВ «ВЕНТТО» та ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» було укладено договір поставки № 02-08-2021 від 02.08.2021.

17.09.2021 на підставі вищевказаного договору ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» було здійснено передплату на ТОВ «ВЕНТТО» за товар у сумі 342400,00 грн.

Позивачем - ТОВ «ВЕНТТО» після отримання від ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» передплати, було складено та зареєстровано податкову накладну № 24 від 17.09.2021 на суму 342500,00 грн.

08.11.2021 ТОВ «ВЕНТТО» було здійснено поставку товару на адресу ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» на загальну суму 421268,00 грн за видатковою накладною № 543 від 08.11.2021.

Після здійснення вищевказаної поставки товару позивачем було складено податкову накладну № 19 від 08.11.2021 та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Вказану податкову накладну було складено на залишок вартості товару поставленого за видатковою накладною № 543 від 08.11.2021, тобто на 78868,00 грн.

Згідно з отриманою квитанцією вказану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

11.11.2021 на підставі вищевказаного договору ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» було здійснено передплату за товар у сумі 150000,00 грн.

Після отримання від ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» передплати ТОВ «ВЕНТТО» у встановленому порядку було складено податкову накладну № 26 від 11.11.2021 на суму 150000,00 грн.

Згідно з отриманою квитанцією вказану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

03.12.2021 позивачем було направлено до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повідомлення № 19/26 від 03.12.2021 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковими накладними № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021, з поясненнями та надано копії підтверджуючих документів про здійснені операції.

У поясненні про підтвердження реальності здійснення операцій за податковими накладними, підставою для складання податкових накладних № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 зазначено здійснення поставки товарів на адресу ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» на загальну суму 421268,00 грн. за видатковою накладною № 543 від 08.11.2021. Після здійснення вищевказаної поставки товару та керуючись вимогами ст.201.1. ПК України ТОВ «ВЕНТТО» було складено податкову накладну № 19 від 08.11.2021 на залишок вартості товару поставленого за видатковою накладною № 543 від 08.11.2021, тобто на 78868,00 грн та подано її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Підставою для складання податкової накладної №26 від 11.11.2021 слугувало отримання передплати від ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» у сумі 150000,00 грн.

Для здійснення вищевказаної поставки товар було придбано у ФОП ОСОБА_1 на підставі договору постачання № 0112-Т від 01.12.2016.

Доставку товару було здійснено ФОП ОСОБА_2 на підставі договору про надання транспортних послуг № 23/07-18 від 23.07.2018.

Для зберігання ТМЦ ТОВ «ВЕНТТО» має орендоване складське приміщення, яким воно користується на підставі договору суборенди № 02/05-19.1 від 02.05.2019.

Первинні документи на придбання ТМЦ ТОВ «ВЕНТТО» були надані за встановленою формою в додатках до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3503123/33900517 від 10.12.2021 та № 3503122/33900517 від 10.12.2021 відмовлено у реєстрації вищевказаних податкових накладних № 19 від 08.11.2021 та №26 від 11.11.2021, які надіслано на особистий кабінет ТОВ «ВЕНТТО».

13.12.2021 позивачем у встановленому порядку на вищевказані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було направлено скаргу до комісії центрального рівня.

Рішеннями комісії центрального рівня № 60655/33900517/2 та № 60643/33900517/2 від 29.12.2021р. у задоволенні скарги позивача було відмовлено.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов`язання ДПС України їх зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень, оскільки надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної. Судом враховано, що другим відповідачем щодо ТОВ «ВЕНТТО» було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте не було враховано надані позивачем документи на їх усунення.

Дійшовши висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень, суд, з метою належного захисту прав позивача, вважав за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «ВЕНТТО» № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з отриманих позивачем квитанцій від 25.11.2021 (а.с. 10,14) підставою для зупинення реєстрації податкових № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 в ЄРПН слугувала відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 4.9221 %, «Р» = 84205.84, «D» = 4.9221 %, «Р» = 718.79 відповідно.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є їх відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №420/9924/20.

Так, з досліджених колегією суддів копій квитанцій від 25.11.2021 встановлено, що другий відповідач, наводячи числові показники «D» та «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у кожному випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення реєстрації вказаних податкових накладних.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.

Крім того, враховуючи відсутність в матеріалах справи такої таблиці даних ТОВ «ВЕНТТО», контролюючим органом не доведено її подання взагалі, а тому незрозумілим є спосіб, в який другим відповідачем було встановлено відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7326 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються).

Разом з цим, в наданих квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, оскаржуваних рішеннях ГУ ДПС у Харківській області та апеляційній скарзі не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних комісією ГУ ДПС у Харківській області не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.

Колегією суддів установлено, що на виконання вимоги другого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було надіслано повідомлення про надання пояснень від 03.12.2021 № 19/26 (а.с. 16) щодо податкових накладних № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 та документи (14 додатків), на підставі яких вони складені, а саме : лист комісії ДПС від 03.12.2021 № 19/26, договір поставки № 02-08-2021 від 02.08.2021, видаткову накладну № 543 від 08.11.2021, товарно-транспортну накладну № 176 від 08.11.2021, платіжне доручення № 1553 від 17.09.2021, податкову накладну № 19 від 08.11.20221, договір постачання № 0112-Т від 01.12.2016 з ФОП Женеску, податкову накладну № 15 від 08.11.2021, рахунок-фактуру № 15 від 08.11.2021, платіжне доручення № 5261 від 03.11.2021, договір транспортних послуг № 2307-18 від 23.07.2019 з ФОП ОСОБА_2 , договір суборенди № 0205-19.1 від 02.05.2019, акт № 36 від 31.10.2021, платіжні доручення № 2877 від 18.09.20, № 535 від 11.11.2021, виписку по рахунку ТОВ «ВЕНТТО» за період з 01.11.2021 по 30.11.2021.

Так, з досліджених колегією суддів документів установлено, що між ТОВ «ВЕНТТО» (постачальник) та ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» (покупець) укладено договір поставки № 02-08-2021 від 02.08.2021, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати отриманий товар на умовах, зазначених у цьому договорі (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору сторони погодили, що видаткова накладна на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) товару.

Загальна сума цього договору (тобто загальна вартість (ціна) товару, поставленого за цим договором) сторонами не обмежується і визначається на підставі специфікацій та видаткових накладних (актів приймання-передачі). Покупець здійснює оплату на підставі рахунку-фактури протягом 5 банківських днів від дати рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.п. 6.1, 6.2 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору сторони погодили, що товар поставляється протягом 30 календарних днів з дати перерахування грошових коштів згідно з п. 6.2 договору, якщо інше не погоджено сторонами.

Так, на виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» здійснило на адресу позивача передплату за товар у сумі 342400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1523 від 17.09.2021 та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною від 17.09.2021 № 24, яка надана позивачем до суду апеляційної інстанції.

В подальшому, 08.11.2021 позивач здійснив на адресу контрагента по договору від 02.08.2021 поставку товару, а саме вироби з тонколистової сталі В=0,7 мм та В=1 мм, на загальну суму 421268, 00 грн, в т.ч. ПДВ-70211,33 грн, що підтверджується видатковою накладною №543 від 08.11.2021 та товарно-транспортною накладною №176 від 08.11.2021. Варто зазначити, що сума, на яку здійснено поставку складає 421268, 00 грн, що є більшим ніж авансована оплата 342400,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З наведеного слідує, що на дату відвантаження товару постачальник повинен скласти податкову накладну на різницю між фактичною кількістю/вартістю такого поставленого товару та кількістю (вартістю) такого товару, яка відображена у податковій накладній, що складена за фактом отримання авансованого платежу.

Вважаючи, що у зв`язку з відвантаженням товару на адресу ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» відповідно до договору поставки № 02-08-2021 від 02.08.2021, у ТОВ "ВЕНТТО" 08.11.2021 виникло податкове зобов`язання згідно з частиною 1 статті 187 ПК України, позивач, діючи відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України, сформував податкову накладну № 19 від 08.11.2021 та подав її на реєстрацію. При цьому, зазначена податкова накладна була складена на суму різниці між вартістю поставленого товару та сумою отриманої попередньої оплати (421268,00 грн - 342400,00 грн = 78868,00 грн).

Колегія суддів зазначає, що підставою для складення податкової накладної №26 від 11.11.2021 було отримання 11.11.2021 ТОВ «ВЕНТТО» від ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» попередньої оплати за наступну поставку товару у сумі 150000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 535 від 11.11.2021 та узгоджується з умовами договору поставки № 02-08-2021 від 02.08.2021. З урахуванням викладеного, позивач з дотриманням правила першої події (отримання авансу) склав та подав на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну від 11.11.2021 № 26.

Проте, незважаючи на подані документи, другим відповідачем прийнято аналогічні за змістом спірні рішення від 10.12.2021 № 3503123/33900517 та № 3503122/33900517 про відмову у реєстрації податкових накладних № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021 відповідно, у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційний описи), у тому числі рахунку-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації також зазначено про ненадання документів щодо транспортування товару від постачальника та вказано, що банківські документи надані частково.

Колегія суддів вважає спростованим посилання другого відповідача на не надання платником документів щодо транспортування товару від постачальника, оскільки на вимогу контролюючого органу було надано договір про надання транспортних послуг від 23.07.2017 № 23/07-18, укладений між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та товарно-транспортну накладну № 176 від 08.11.2021 згідно з якою автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_2 на замовлення ТОВ «ВЕНТТО» (вантажовідправник) здійснив поставку товару, а саме виробів з тонколистової сталі, на адресу ТОВ «Компанія «Азов Бізнес Консалтінг» (вантажоодержувач) на суму 421268,00 грн.

Також, колегія суддів вважає недоречними доводи другого відповідача у рішенні № 3503122/33900517 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 11.11.2021 на ненадання платником документів щодо транспортування від постачальника, оскільки поставка товару на дату складання податкової накладної ще не відбулась, а остання складена за фактом отримання позивачем авансованого платежу.

Посилання на ненадання позивачем розрахункових документів або банківських виписок з особових рахунків не відповідає дійсності, оскільки, як зазначено вище, копії платіжних доручень разом із випискою по рахунку ТОВ «ВЕНТТО» за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 були надані на розгляд комісії. При цьому, другий відповідач помилково зазначив про часткове надання позивачем банківських документів, не врахувавши, що сума на яку складена податкова накладна № 19 від 08.11.2021 зумовлена різницею між сумою отриманого авансу та сумою на яку здійснено поставку товару.

Неприйнятним є і посилання у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних на ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, оскільки контролюючим органом не підкреслено які саме з наведеного переліку документів слід надати позивачу, хоча сам бланк (форма) передбачає необхідність здійснення таких дій, про що свідчить відповідне позначення (документи, які не надано, підкреслити), що в свою чергу є неналежної вмотивованості оскаржуваних рішень та призводить до правової невизначеності в частині окреслення, що саме розумілося під наданням платником вказаних документів.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативних для платника податків рішень без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, ГУ ДПС у Харківській області під час розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішень від 10.12.2021 № 3503123/33900517 та № 3503122/33900517 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 19 від 08.11.2021 та № 26 від 11.11.2021, складені ТОВ «ВЕНТТО», датою їх подання на реєстрацію.

Щодо розміру судових витрат зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 5660 від 19.01.2022 (а.с. 56) вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9924, 00 грн.

Разом з цим, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 - 2481,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є 2 самостійні вимоги немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить 4962 грн. (2481*2).

Так, враховуючи, що відшкодуванню підлягають судові витрати, зокрема судовий збір, який сплачено відповідно до положень КАС України, тобто у тому розмірі, встановленому законом, а не у фактично сплаченому позивачем розмірі, стягненню з відповідачів підлягає сума судового збору 4962 грн, а не 9924,00 грн, як визначено судом першої інстанції.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору за подання позову суд мав врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як спосіб усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічні висновки про застосування нормЗакону № 3674-VIмістяться упостановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 у справі № 640/21330/18та від 5 червня 2020 року у справі № 280/5161/19.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції дійсний розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем, а також задоволення позовних вимог в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України на користь ТОВ «ВЕНТТО» витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 2481,00 грн з кожного відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 520/1394/22 слід змінити в частині розподілу судових витрат, виклавши абзац четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 33900517) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2481,00 грн. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 33900517) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір 2481,00 грн 00 коп", в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327 - 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 по справі № 520/1394/22 - змінити в частині розподілу судових витрат, шляхом викладення абзацу четвертого та п`ятого резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166, ЄДРПОУ 33900517) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2481,00 грн. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТТО" (просп. Науки, буд. 36, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 33900517) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір 2481,00 грн 00 коп"

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 по справі № 520/1394/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова