Постанова

від 21.03.2023 по справі 646/8963/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 646/8963/19 Номер провадження 22-ц/814/587/23Головуючий у 1-й інстанції Теслікова І.І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача : Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.,

секретар: Боштенко В.Ю.

за участю адвоката Галамаги Д.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року у справі за позовомАкціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Качур Анна Володимирівна, Первомайський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області про визнання недійсним договору дарування ,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року представник АТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Качур Анна Володимирівна, Первомайський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області про визнання недійсним договору дарування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філіїПервомайського відділення № 7855 ВАТ «Ощадбанк», та ОСОБА_3 23.06.2008р. укладений Договір відновлюваної кредитної лінії № 555, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 390000 грн., а Позичальник зобов`язався отримувати, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі: 25% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Остаточним терміном повернення Кредиту є 22.06.2018р.

У забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, 23.06.2008р. між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 1.

У зв`язку з тим, що позичальник та поручитель не виконали зобов`язання щодо погашення Кредиту та своєчасної сплати процентів за користування ним, станом на 30.05.2017р. виникла заборгованість за Кредитом в розмірі: 399 428,31 грн., яка була стягнута з боржників у солідарному порядку заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.07.2017 року.

Державним виконавцем Первомайського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 01.02.2018р. було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №55684874 та №55692102 про примусове стягнення боргу за Кредитом з Позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_1 та накладено арешт на квартиру, загальною площею: 75,1кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

19.03.2018р. представником ОСОБА_3 була подана заява про перегляд вищевказаного заочного рішення, яка 11.04.2018р. ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області задоволена, заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.07.2017 року скасовано, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

На підставі ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області про перегляд заочного рішення, державним виконавцем було знято всі накладені арешти на майно позичальника (дві одиниці транспортних засобів) та фінансового поручителя (дві одиниці транспортних засобів та нерухомого майна - квартири у м.Харкові) та винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень від 11.04.2018р.

Заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 червня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Постановою Луганського апеляційного суду від 19.02.2019 р. скасовано заочне рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.06.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Кредитора до боржників про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, стягнуто з боржників 3% річних та інфляційні втрати Кредитора. Сума боргу яка підлягає солідарному стягненню за результатами перегляду справи з позичальника та фінансового поручителя складає: 442 672,98 грн.

Під час розгляду справи судами, 12.04.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір дарування, відповідно до якого дарувальник ОСОБА_1 передала безоплатно у власність обдарованого ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що відповідачі при укладенні договору дарування від 12.04.2018р. порушили норми ч. 1, 2ст. 16 ЦК, ч. 1 та ч. 5ст. 203 ЦК, України- права Кредитора на отримання грошових коштів від реалізації вказаного нерухомого майна та норми ст.215, ст.234 ЦК України. Вважає, що вищезазначений договір є недійсним з підстав його фіктивності з метою невиконання рішення суду.

Позивач просив суд визнати недійсним договір дарування квартири, загальною площею: 75,1кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Качур А.В. 12.04.2018р. та зареєстрований в реєстрі за № 535.

Стягнути з відповідачів на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» суму судового збору у розмірі: 1 921,00грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення районного суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів фіктивності оспорюваного правочину.

Представникпозивача подав апеляційну скаргу на вказане рішення місцевого суду, в якій просить рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує на те, що місцевий суд не звернув уваги на те, що оспорюваний правочин було вчинено відповідачем ОСОБА_1 одразу після скасування заочного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 28.07.2017 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, відчуження майна здійснено на користь матері відповідача ОСОБА_1 , що свідчить про вчинення таких дій з метою недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі філіїПервомайського відділення № 7855 ВАТ «Ощадбанк», та ОСОБА_3 23.06.2008р. був укладений Договір відновлюваної кредитної лінії № 555 (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. п. 1.1-1.3 Кредитного договору Банк надав Позичальнику на умовах Договору Кредит в розмірі: 390 000 грн., а Позичальник зобов`язався отримувати, належним чином використати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі: 25% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Остаточним терміном повернення Кредиту є 22.06.2018 р.

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, 23.06.2008р. між Позивачем та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № 1. За Договором поруки поручитель поручається перед Кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов`язання боржником. Згідно п. п. 1.1., 3.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов`язання за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Поручитель відповідає по зобов`язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник. ( т .1 а.с. 15-16 ).

Постановою Луганського апеляційного суду від 19.02.2018 року рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.02.2019 року по справі №425/1467/17 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства«Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат за простроченими процентами за користування кредитом та трьох процентів річних за простроченими процентами за користування кредитом та судових витрат та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в частині стягнення інфляційних втрат банку за період з вересня 2014 року по січень 2017 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом та трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» інфляційні втрати банку за період з вересня 2014 року по січень 2017 року за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 34 490, 36 грн. та три проценти річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 02 вересня 2014 року по 29 травня 2017 року в сумі 5 458 грн. 99 коп., стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у сумі 3295 грн. 32коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у сумі 3295 грн. 32коп.

12.04.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківській області Качур А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 535, відповідно до якого ОСОБА_1 (дарувальник) безоплатно передала у власність, а ОСОБА_2 (обдарована) прийняла у дар квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.1.4 вищезазначеного договору дар оцінений у сумі 623300 грн. станом на 2018 рік.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.12.2019, 09.01.2020 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 12.04.2018 року ( а.с. 172,187 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наведені позивачем обставини не доводять той факт, що відповідачі діяли недобросовісно, зловживали своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, та відчуження належного майна відбулось з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ізстаттею 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зістаттею 717 ЦК Україниза договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 234 ЦК Українифіктивнимє правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьоюстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь іншої особи після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третястатті 13 ЦК України).

Упостанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження№ 14-260цс19) Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах дійшла висновку про те, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку).

Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому та обставина, що правочин, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_4 було достеменно відомо про наявність у невиконаного зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором, у якому вона є поручителем, тому вона могла передбачити, на момент укладення договору дарування, негативні для себе наслідки у разі задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів і мала намір всупереч інтересам кредитора уникнути цих наслідків, а отже дії відповідача при укладенні оспорюваного правочину направлені на уникнення виконання зобов`язання з повернення боргу.

У постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 03 березня 2020 року у справі № 904/7905/16, від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16 від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17 зроблений висновок, що з конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Боржник не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами(правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/8077/19, провадження № 61-21207св21 від 14 вересня 2022 року)

На вказані обставини місцевий суд уваги не звернув. З огляду на вищевикладене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суд першої інстанції скасувати з ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 368, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С ТА Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року скасувати.

Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської обласьі Качур Анна Володимирівна, Первомайський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області про визнання недійсним договору дарування задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири, загальною площею: 75,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 12 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Качур А.В. 12.04.2018 року та зареєстрований в реєстрі за № 535.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Луганського обласного управління AT «Ощадбанк» суму судового збору у розмірі по 2401 грн. 25 коп. з кожної.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Ю.В. Дряниця

Судді : Л.І. Пилипчук

В.М. Триголов