Постанова

від 03.04.2023 по справі 300/3246/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3246/21 пров. № А/857/13129/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року (суддя Скільський І.І., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту не зазначено),

в адміністративній справі №300/3246/21 за позовом ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Переріслянської сільської ради, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за зверненням ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кадастровий номер: 2624080900:02:001:0009 пл.9,1534 га; 2624080900:02:001:0012 пл.33,4071 га; 2624080900:02:001:0001 пл.63,7755 га; 2624080900:01:002:0002 пл.16,9014 га; 2624080900:01:001:0002 пл.15,8808 га; 2624080900:01:001:0004 пл.6,1299 га; 2624080900:01:001:0001 пл.82,4297 га; 2624080900:03:002:0002 пл.44,8047 га; 2624080900:03:002:0001 пл.21,2428 га; 2624080900:03:002:0003 пл.39,6891 га; 2624080900:03:002:0007 пл.35,3304 га; 2624080900:01:001:0003 пл.9,7706 га в оренду для городництва відповідно до поданого клопотання від 16.12.2020 року за №М-392; 2) зобов`язати відповідача на черговому засіданні сесії сільської ради прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кадастровий номер: 2624080900:02:001:0009 пл.9,1534 га; 2624080900:02:001:0012 пл.33,4071 га; 2624080900:02:001:0001 пл.63,7755 га; 2624080900:01:002:0002 пл.16,9014 га; 2624080900:01:001:0002 пл.15,8808 га; 2624080900:01:001:0004 пл.6,1299 га; 2624080900:01:001:0001 пл.82,4297 га; 2624080900:03:002:0002 пл.44,8047 га; 2624080900:03:002:0001 пл.21,2428 га; 2624080900:03:002:0003 пл.39,6891 га; 2624080900:03:002:0007 пл.35,3304 га; 2624080900:01:001:0003 пл.9,7706 га в оренду для городництва відповідно до поданого ним клопотання від 16.12.2020 року за №М-392.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив щодо наявності підстав для позовних вимог.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог статті 123 Земельного кодексу України. Зобов`язано Переріслянську сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняти одне із передбачених статтею 123 ЗК України рішення (рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняти одне із передбачених статтею 123 ЗК України рішення є незаконним, а тому у вказаній частині підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що рішення відповідача від 08.04.2021 є протиправним, оскільки прийняте із порушенням встановлених Земельним кодексом України строків та порушує право позивача. Вказане рішення необхідно скасувати як протиправне. Зокрема, судом встановлено, що як на час звернення позивача, так і на час розгляду його радою, частину земель, на яку позивач претендував, не включено до переліку для продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах), тобто вони були вільні і ніяких підстав для відмови у ради не було. Всупереч цьому судом зроблено висновок, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняти одне із передбачених статтею 123 ЗК України рішення (рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або вмотивоване рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою). Звергає увагу суду на те, що як на час звернення позивача до відповідача, тобто 16.12.2020, так і на час визначеного законом терміну для його розгляду відповідачем, норми Закону від 28.04.2021 року, на який є посилання у відзиві, не діяли, а рішення ради було прийнято тільки 22.12.2020. Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними. Вважає, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Оскільки протиправність та дискримінаційний характер рішень відповідача про відмову є очевидним, ефективним засобом, що призведе до потрібних результатів, є саме зобов`язання відповідача на черговому засіданні сесії сільської ради прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 29.07.2022 року в частині зобов`язання повторно розглянути заяву та постановити в цій частині рішення, яким зобов`язати відповідача на черговому засіданні сесії сільської ради прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок. У решта частині рішення суду просить залишити без змін.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по справі не допущено неправильного застосування норм матеріального права, а аргументи апелянта є безпідставними, які не спростовують рішення суду. Просить оскаржене рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

16.12.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Переріслянської об`єднаної територіальної громади із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для городництва, відповідно до статті 134 ЗК України, за кадастровими номерами: 2624080900:02:001:0009 9,1534га; 2624080900:02:001:0012 33,4071га; 2624080900:02:001:0001 63,7755га; 2624080900:01:002:0002 16,9014га; 2624080900:01:001:0002 15,8808га; 2624080900:01:001:0004 6,1299га; 2624080900:01:001:0001 82,4297га; 2624080900:03:002:0002 44,8047га; 2624080900:03:002:0001 21,2428га; 2624080900:03:002:0003 39,6891га; 2624080900:03:002:0007 35,3304га; 2624080900:01:001:0003 9,7706га. В заяві також вказано, що в разі наявної повної проектної документації просить розглянути питання про виділення. До заяви додано графічні матеріали (а.с. 6, 8).

14.01.2021 Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області направила ОСОБА_1 лист №43/03-26, у яким рекомендувала, що для розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для городництва в с.Волосів загальною площею 379,5154 га необхідно долучити наступні документи: цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру); погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб); документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства); копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України за копія реєстраційного номера облікової картки шинників податків (ідентифікаційного номера); документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього) (а.с. 7).

08.04.2021 Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області прийнято рішення №143-5/2021 про розгляд, зокрема, звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельних ділянок для городництва в с. Волосів Переріслянської сільської ради загальною площею 378,5154 га, яким вирішено рекомендувати ОСОБА_1 взяти участь в земельних торгах з метою купівлі права оренди зазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що будуть виставлені на торгах окремими лотами за межами населеного пункту с. Волосів за кадастровими номерами: 2624080900:02:001:0009, 2624080900:02:001:0012, 2624080900:02:001:0001, 2624080900:01:002:0002, 2624080900:01:001:0002, 2624080900:01.001:0004, 2624080900:01:001:0001, 2624080900:03:002:0002, 2624080900:03:002:0001, 2624080900:03:002:0003, 2624080900:03:002:0007, 2624080900:01:001:0003 (а.с. 17).

Підставою для прийняття такого рішення стало рішення Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 22.12.2020 №52-3/2020, яким земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Волосів загальною площею 290.2722 га., на які претендували вказані громадяни включено до переліку для продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах), інші площі зазначені у заяві знаходяться у користуванні громадян села Волосів для ведення особистого селянського господарства та під сільськими пасовищами.

Вважаючи, що відповідач проявив протиправну бездіяльність через неприйняття рішення за зверненням від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

За правилами, що визначені частиною 1 статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги за відсутності підстав виходу за такі межі.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, погоджується із його висновками про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Нормами частини другої статті 22 ЗК України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння га випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.36 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для городництва.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно частини 2 статті 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, вказана норма закону визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо відведення земельних ділянок для городництва в с. Волосів Переріслянської сільської ради загальною площею 378,5154 га., Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області 08.04.2021 року прийнято рішення №143-5/2021, яким рекомендовано взяти участь в земельних торгах з метою купівлі права оренди зазначених земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що будуть виставлені на торгах окремими лотами за межами населеного пункту с. Волосів, оскільки рішенням Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 22.12.2020 №52-3/2020, земельні ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Волосів загальною площею 290.2722 га, на які претендує ОСОБА_1 серед інших двох заявників, включено до переліку для продажу права оренди на конкурсних засадах (земельних торгах). Інші площі, включені до переліку в клопотаннях, знаходяться у користуванні громадян села Волосів для ведення особистого селянського господарства та під сільським пасовищем.

Водночас, відповідно до вимог ч.3 ст.123 ЗК України, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Наведене вище дає підстави вважати, що за результатами розгляду звернення особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання відповідного дозволу або мотивовану відмову у наданні такого дозволу.

У спірних правовідносинах відповідачу кореспондований обов`язок за наслідками розгляду поданої заяви ОСОБА_1 від 16.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних сільськогосподарських ділянок для городництва прийняти вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови у місячний строк, як це передбачено ч.3 ст.123 ЗК України.

З матеріалів справи видно, що відповідач, приймаючи 08.04.2021 рішення №143-5/2021 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо відведення земельних ділянок для городництва в с. Волосів Переріслянської сільської ради загальною площею 378,5154 га, не прийняв у спосіб, як це передбачено положеннями статті 123 ЗК України, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно.

За вказаного суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності, що полягає у неприйнятті одного з передбачених земельним законодавством рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви і така бездіяльність не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та суперечить положенням Земельного кодексу України.

З огляду на встановлені фактичні обставини та наведені норми правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняти одне із передбачених статтею 123 ЗК України рішення (рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою).

Відносно доводів апелянта (позивача) щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача на черговому засіданні сесії сільської ради прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду для городництва відповідно до поданого ним клопотання від 16.12.2020 року за № М-392, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які від повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, а під ними необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У розглядуваних правовідносинах суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих у статті 123 ЗК України умов відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, якщо цього не здійснив відповідач.

Колегія суддів також враховує, що правомірність рішення Переріслянської сільської ради від 08.04.2021 №143-5/2021 про розгляд, зокрема, звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельних ділянок для городництва в с. Волосів Переріслянської сільської ради, не являється предметом спору в цій адміністративній справі.

Отже, являються безпідставними доводи апелянта (позивача) про те, що відповідача необхідно зобов`язати на черговому засіданні сесії сільської ради прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду для городництва відповідно до поданого ним клопотання від 16.12.2020 року за № М-392.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади. На адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийняти одне із передбачених статтею 123 ЗК України рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19.

Вищенаведені правові норми та фактичні обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність у вказаній частині рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність Переріслянської сільської ради щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 16.12.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог статті 123 ЗК України, не оскаржене сторонами в апеляційному порядку.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст.243,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року в адміністративній справі №300/3246/21 за позовом ОСОБА_1 до Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль