ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 496/310/22
адміністративне провадження № К/990/34041/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т. Г.,
суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №496/310/22
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року (суд у складі головуючого судді Пасечник М.Л.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №496/310/22 (колегія суддів у складі головуючого судді - Зуєвої Л.Є., суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Біляївського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області (далі по тексту - відповідач), у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 25 листопада 2021 року №14, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Біляївської міської ради Одеської області щодо притягнення ОСОБА_1 , як голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-Садова» до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, адміністративний позов залишено без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, у зв`язку із пропуском позивачем строку, встановленого на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та відсутність поважних причин для його поновлення.
Рішення судів мотивовані тим, що позивачем та її представником не наведено належних та об`єктивних підстав пропуску процесуального строку, що могли б вважатись поважними для поновлення судом пропущеного процесуального строку для подання позовної заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження вказаних судових рішень скаржник вказує пункт 1 частини четвертої 328 Кодексу адміністративного судочинства України посилаючись на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №520/11044/19.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем подано обґрунтоване клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, однак суди не надали належної оцінки наведеним обставинам, зокрема, в клопотанні зазначалось, що позивач є матір`ю п`ятьох неповнолітніх дітей, які в період з кінця жовтня по кінець листопада 2022 року хворіли, на підтвердження чого надані відповідні документи, що унеможливило прибуття позивача на засідання комісії. Крім того, поза увагою судів залишились покликання позивача на дію карантинних обмежень з метою нерозповсюдження короновірусної хвороби.
В касаційній скарзі також вказано на безпідставне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, та вважає залишення позовної заяви без розгляду на цій підставі неправомірним.
4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №496/310/22.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
5. Верховний суд ухвалою від 03 квітня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 04 квітня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
7. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
8. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що саме з 26 листопада 2021 року позивач повинна була дізнатись про наявність оскаржуваної постанови, оскільки відповідно до повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 25 листопада 2021 року, про що наявний підпис позивача 19 листопада 2021 року в присутності свідків.
Таким чином, ОСОБА_1 була обізнана про прийняття рішення, при цьому не зазначені будь-які обставини, які створили перешкоди для того, щоб дізнатися, яке рішення прийняте відповідачем. Однак, до суду позивач звернулась лише 18 січня 2022 року.
Відповідач у свою чергу, в той же день, 25 листопада 2021 року, виконав свій обов`язок щодо направлення копії постанови позивачу, однак згідно експрес-накладної Нової пошти - від отримання та від підпису відмовилась.
Таким чином, суди дійшли висновку, що доводи позивача про незнання щодо прийнятої постанови свідчать про її байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
9. Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суди застосували частину третю статті 123 КАС України.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що застосування частини третьої статті 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні.
У даній справі факт пропуску строку звернення до суду був виявлений судом ще до відкриття провадження у справі, оскільки позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з позовною заявою.
При цьому, ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки доводів заяви, поданої позивачем, зокрема, причин пропуску позивачем строку для звернення до суду. Фактично суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду без зазначення про це в резолютивній частині ухвали та без визнання поважними причин пропуску такого строку. Верховний Суд наголошує, що при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення.
Виходячи з приписів частини першої статті 123 КАС України суд першої інстанції мав надати оцінку зазначеним у клопотанні про поновлення строку причинам пропуску строку, зробити висновок щодо їх поважності, а також, у випадку визнання таких причин неповажними, надати можливість позивачу вказати інші підстави для поновлення строку.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій на частину третю статті 123 КАС України є помилковим, оскільки факт пропуску процесуального строку був відомий суду ще до відкриття провадження у справі, позивач подав заяву про поновлення такого строку, що не було враховано судами попередніх інстанцій.
За змістом частини четвертої статті 123 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тобто, зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду.
10. Таким чином, з`ясувавши після відкриття провадження у справі, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, суду першої інстанції належало застосувати положення саме частини четвертої статті 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності. Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, допущеної помилки суду першої інстанції не виправив.
Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №520/11044/19.
11. З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що під час розгляду цієї справи, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судових рішень.
Зважаючи на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій застосовано до спірних правовідносин положення частини третьої статті 123 КАС України, які не підлягали застосуванню, що в силу статті 353 КАС України є порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів КАС ВС констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при прийнятті судових рішень, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №496/310/22 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - направити до Біляївського районного суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110039307 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Стрелець Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні