УХВАЛА
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 520/2828/21
адміністративне провадження № К/990/10101/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №520/2828/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП", Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАКОРМ", про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (далі - позивач, ТОВ "Кремікс") звернулось до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - відповідач), в якому просило:
- визнати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2665/17, виданого 05 грудня 2018 року (ВП№57880100 та ВП №57934195) протиправними та скасувати їх;
- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" стягнуті під час примусового виконання наказу №922/2665/17 від 05 грудня 2018 року, виданого Господарським судом Полтавської області ВП№57880100 та ВП №57934195 кошти в сумі 326405,61 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області у справі №922/2665/17, виданого 05 грудня 2018 року (ВП№57880100 та ВП №57934195) протиправними та скасовано їх. Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "КРЕМІКС" стягнуті під час примусового виконання наказу №922/2665/17 від 05 грудня 2018 року, виданого Господарським судом Полтавської області ВП№57880100 та ВП №57934195 кошти в сумі 326405,61 грн.
На рішення суду першої інстанції Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки апелянтом не надано доказів усунення недоліків апеляційної скарги.
На зазначене рішення суду першої інстанції Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з підстав пропуску строку звернення та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
02 лютого 2023 року на виконання вимог ухвали, до суду апеляційної інстанції надійшла заява від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про поновлення строку.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на неповажність зазначених підстав; апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення та зазначення інших підстав для поновлення строку і надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року по справі №520/2828/21.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби.
Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
Відтак, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) була залишена без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
02 лютого 2023 року на виконання вимог ухвали, до суду апеляційної інстанції надійшла заява від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про поновлення строку. У заяві про поновлення строку апелянтом зазначено, у зв`язку з введеним воєнного стану на території України було призупинено роботу реєстрів, які здійснюють казначейське обслуговування для сплати судового збору. Зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року повернуто апеляційну скаргу заявнику, апеляційну скаргу подано повторно 21 липня 2022 року, оскільки відповідачу необхідний був час для зібрання відповідних доказів.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на неповажність зазначених апелянтом підстав; апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.
На виконання вимог ухвали від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. У клопотанні апелянт знову посилається на довготривалу процедуру сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як на поважну причину пропущеного строку звернення до суду.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені апелянтом причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте 06 грудня 2021 року в порядку письмового провадження, вперше подану апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у справі № 520/2828/21 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року повернуто особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору. Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачено лише 26 липня 2022 року, що слідує з платіжного доручення № 2545 сформованого 26 липня 2022 року. Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 21 липня 2022 року, згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, тобто, з пропуском строку на її подання. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не встановлено, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.
Колегія судді погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції щодо неповажності підстав пропуску строку звернення до суду апелянтом, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, несвоєчасною сплатою судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому, колегія суддів зауважує, у постанові від 15 червня 2019 року у справі № 804/1274/18 Верховний Суд дійшов висновку, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 640/5229/19, від 27 травня 2021 року у справі № 540/493/19, від 10 червня 2021 року у справі № 320/2061/20.
Суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що недоліки в організації роботи апелянта, відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до касаційної скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі №520/2828/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНПАЙП", Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАКОРМ", про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110039381 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Єресько Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні