Рішення

від 20.03.2023 по справі 227/3416/21

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.03.2023 227/3416/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.

за участю секретаря с/з Круговій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (за заповітом),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Криворізької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (за заповітом), який уточнив 10.09.2021 року, в обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово непідконтрольній уряду України території в м. Донецьк померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14.07.2021 року Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено відповідний актовий запис про та видано свідоцтво про смерть. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку, розташовану на території Криворізької сільської ради. 21.04.2017 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла йому вказану земельну ділянку. Позивач зазначає, що про наявність заповіту йому стало відомо у травні - червні 2021 року від родичів спадкодавця. 12.08.2021 року звернувся до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Донецької області із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак 13.08.2021 року постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 в зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що він був не обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась і відповідно не були здійсненні повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, а тому вважає, що пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин. На підставі наведеного просить суд визнати причини пропуску шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса, достатній для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 13.09.2021 року провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву, третій особі - для подання пояснень.

19.10.2021 року від третьої особи ОСОБА_2 надійшло пояснення на позовну заяву, в якому зазначено, що заяву про прийняття спадщини вона не подавала, зміст заповіту, складений її матір`ю їй невідомий, претензії з її боку відсутні, проти задоволення позову не заперечує, просила вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

16.02.2022 року від представника Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області надійшло пояснення, в якому зазначено, що Криворізька сільська рада проти задоволення позову не заперечує, оскільки враховуючи наявність спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 , який звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, у ради відсутні підстави вважати та визнавати в судовому порядку земельну ділянку з кадастровим номером 1422084400:01:000:0321, площею 5,36 га, розташовану на території Криворізької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відумерлою спадщиною.

Сторони в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від позивача надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Від представника позивача ОСОБА_4 та третьої особи також надійшли заяви з проханням розглядати справу без їх участі за наявними матеріалами справи. Від представника відповідача Криворізької сільської ради в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі та вирішити справу на розсуд суду.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що власницею земельної ділянки площею 5,36 га, кадастровий номер 1422084400010000321, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, є ОСОБА_3 , згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Добропільської державної нотаріальної контори Донецької області Гусєвою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 997, після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 9,10).

21.04.2017 року ОСОБА_3 склала на користь позивача заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В., який зареєстрований в реєстрі за номером 273, згідно якого заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 1422084400:01:000:0321, площею 5,36 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області. Всіх інших спадкоємців на вищезазначене майно спадщини позбавляє (а.с.7). З копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що у Спадковому реєстрі 21.04.2017 року зареєстрований заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є чинним та посвідчений 21.04.2017 року приватним нотаріусом Молодняк О.В. (а.с.8).

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.07.2021 року за заявою ОСОБА_2 , доньки ОСОБА_3 , було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Дамаська Опошнянського району Полтавської області України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьку, Україна (а.с. 11-13).

13.07.2021 року складено актовий запис про смерть № 7 Добропільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та 14.07.2021 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк, Україна (а.с. 14).

Матеріалами спадкової справи № 159/2021, яка відкрита приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 підтверджується, що вказана спадкова справа була відкрита на підставі заяви ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_1 , з якою вона звернулась до нотаріуса 12.08.2021 року та в якій просила видати на ім`я довірителя свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 5,36 га, кадастровий номер 1422084400:01:000:0321, розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області, та на підставі заяви ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_7 , з якою вона звернулась до нотаріуса 12.08.2021 року та в якій просила видати на ім`я довірителя свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 5,36 га, кадастровий номер 1422084400:01:000:0337, розташованої на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької.

Постановою приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Молодняк Л.П. № 203/02-31 від 13.08.2021 року ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 було відмовлено, оскільки ним пропущений шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України. Вказаною постановою ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.63).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини, відповідно до ст.1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1222 ЦПК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ч.3-5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст.1270 ЦК України).

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Досліджені судом докази підтверджують, що 30.08.2017 року, після смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина.

Матеріалами справи підтверджується, що спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_3 за заповітом є позивач у справі ОСОБА_1 , оскільки за життя спадкодавець склала заповіт на користь останнього та заповіла зазначену в заповіті від 21.04.2017 року земельну ділянку.

Позивач зазначає, що про наявність заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_3 на його користь він дізнався вже після спливу 6 місячного строку, передбаченого ст.1270 ЦК України, а тому і не міг своєчасно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Встановивши, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що відповідач Криворізька сільська рада та третя особа ОСОБА_2 , яка є донькою спадкодавця, проти позову не заперечували, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Криворізької сільської ради Покровського району Донецької області, третя особа ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (за заповітом) - задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк терміном у два місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Донецьк Україна.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Корнєєва

20.03.2023