Вирок

від 04.04.2023 по справі 461/4821/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4821/21

Провадження № 1-кп/461/139/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2023 м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12021142050000676 від 16.04.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кузнецовськ, Рівненської області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Личаківського районного суду м.Львова від 17.04.2019 за ч.2 ст.185 КК України, покарання відбув, судимість не погашена

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 14.04.2021, приблизно о 20 год. 00 хв., діючи умисно, з метою протиправного збагачення, перебуваючи у приміщенні аптеки ТзОВ «БІОМЕД- СЕРВІС», яка знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 39, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав косметичні товари, а саме: цікапласт гель В5, відновлюючий гель для шкіри дітей та дорослих, 40 мл, вартістю 276 грн. 80 коп. та денний зволожуючий крем SPF25, 25 мл, вартістю 276 грн. 00 коп., чим заподіяв ТзОВ БІОМЕД-СЕРВІС» матеріальну шкоду на загальну суму 552 грн. 80 коп.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Пояснив суду, що 14.04.2021 перебував у приміщенні аптеки ТзОВ «БІОМЕД- СЕРВІС», яка знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 39, та викрав косметичні товари на суму 552 грн. 80 коп. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Окрім того, ОСОБА_4 повідомив, що не бажає користуватися послугами захисника, свої інтереси представлятиме самостійно.

Директор ТзОВ «БІОМЕД - СЕРВІС» ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, не одружений, дітей на утриманні не має, з середньою спеціальною освітою, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.

Судом встановлено, 02.08.2021 представник потерпілого ТзОВ «БІОМЕД- СЕРВІС» ОСОБА_6 подала до суду цивільний позов до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушення, в розмірі 691 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов ТзОВ «БІОМЕД- СЕРВІС» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення необхідно задоволити частково та стягнути з обвинуваченого грошові кошти в розмірі 552 грн. 80 коп. тобто вартість викраденого товару, яку зазначено в обвинувальному акті, оскільки у судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину та не заперечував проти задоволення цивільного позову в межах заподіяної ним шкоди.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 75, 185 КК України, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме:

чоловічі кросівки чорного кольору, з матерчатого матеріалу, з білою підошвою та білими шнурками, з зовнішнього боку наявний знак у вигляді двох жіночих силуетів, марки «Сарра», 43 розміру - залишити у власності ОСОБА_4

DVD-R-диск, на якому наявні 2 відеозаписи з камер внутрішнього відео спостереження аптеки «Біомед-Сервіс», що за адресою: м. Львів, пл. Соборна, 39, та один відео файл з камери зовнішнього відео спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ТзОВ «БІОМЕД - СЕРВІС» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ «БІОМЕД- СЕРВІС» матеріальні збитки, завдані внаслідок вчиненнякримінального правопорушення, в розмірі 552 (п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1