Ухвала

від 29.03.2023 по справі 757/11337/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11337/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: не з`явився,

власника майна: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів, з метою збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 шляхом здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами окупаційної влади фінансує діяльність збройних формувань, створення яких не передбачено законами України.

Установлено, що ОСОБА_5 залучившись підтримкою посадовців окупаційної влади, домовився про стале функціонування суб`єктів господарювання та посприяв в отриманні ліцензії на здійснення діяльності на території так званих «ДНР» та тимчасово окупованої території АР Крим.

При цьому, ОСОБА_5 , будучи власником ряду підприємств ТОВ «Торговий дім «Завод метизних виробів» (код ЄДРПОУ 39854592), ТОВ «Укрспецстрой» (код ЄДРПОУ 31366140), ТОВ «Дорбудфінанс» (код ЄДРПОУ 41297388), ТОВ «Аветерра» (код ЄДРПОУ 39165774), ТОВ «ДКСУ Укренергочормет» (код ЄДРПОУ 32270936), надає допомогу представникам окупаційної влади у виведені коштів у тіньовий сектор економіки, які в подальшому спрямовуються на власні потреби та матеріальну підтримку незаконних збройних формувань, зокрема у ході ведення господарської діяльності вказаними товариствами сплачуються податки до так званого «Міністерства органів доходів і зборів «ДНР».

В результаті організованої фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств на окупованих територіях Донецької області та АР Крим до бюджету так званих республік надходять податки, які в подальшому можуть спрямовуватися, в тому числі, на утримання незаконно створених воєнізованих угрупувань, що протистоять ЗСУ на Сході та Півдні України.

Таким чином, ОСОБА_5 , здійснюючи господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами окупаційної влади та суб`єктами господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях Донецької області та АР Крим створює додаткові канали фінансування збройних формувань.

Вказану злочинну діяльність ОСОБА_5 допомагають вчиняти його партнери та помічники, такі як: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

ОСОБА_7 , має 50% долі у статутному капіталі ООО «Альт-Ера», яка є дубльованим товариством до ТОВ «Альт-Ера», директором якої також є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та діти останнього. ОСОБА_7 в ході вчинення вказаних кримінальних правопорушень надає активну допомогу ОСОБА_5 у вирішенні питань, які можуть виникати під час діяльності.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є депутатом думи рф, а також входить до складу ради директорів (наглядової ради) спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до АО «Симстройтранссервис», яка веде спільну господарську діяльність із ООО «Альт-Ера». ОСОБА_8 є партнером ОСОБА_5 по бізнесу та в ході вчинення вказаних кримінальних правопорушень надає активну допомогу у вирішенні питань, які можуть виникати під час діяльності.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючи на території так званої ДНР та керуючи там власними підприємствами, має ряд потужностей по всій іншій території України та на території рф. Продукція виготовлена на підприємствах ОСОБА_9 , розташованих на території Донецької області експлуатується поза митним контролем через неконтрольовану ділянку державного кордону на потреби російських компаній з ознаками фіктивності, які зареєстровані за однією адресою в рф, власником яких є останній. Із здійсненням описаної діяльності останньому допомагає ОСОБА_5 .

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спільно із ОСОБА_5 та ОСОБА_11 контролюють підприємства ТОВ «Майстертеп 703», ТОВ «703 металообробний завод котельного обладнання», ТОВ «Комфорт 703», ТОВ «Міттел» та лобіюють інтереси підконтрольних компаній з метою участі та перемоги в тендерних торгах з будівельних та відновлювальних робіт з подальшим виведенням бюджетних коштів в тіньовий сектор економіки.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є довіреною особою та бізнес партнером ОСОБА_5 у м. Києві, який допомагає останньому залучати підконтрольні товариства до протиправних схем з відновлювальних робіт у м. Києві та Київській області. Так, частину отриманих коштів від господарської діяльності підпорядкованих підприємств скеровуються на розвиток компаній, які знаходяться на окупованих територіях.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є помічниками та номінальними директорами підприємств ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та виконують всі вказівки останніх.

Також, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підготовка бухгалтерської, податкової звітностей суб`єктів, договорів фінансової діяльності господарювання покладено на наступних осіб: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Так, в ході здійснення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження встановлено, що з моменту як рф окупувала АР Крим та «ДНР», ОСОБА_5 регулярно відвідує вказані окуповані території України, де контролює ряд підприємств, які вказані вище, а також відповідно до річного звіту АО «Симстройтранссервис» від 17.07.2022, останній спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими громадянами рф входить до складу наглядової ради вказаного товариства та ряду інших товариств, зареєстрованих на території рф та на території тимчасово окупованих територій. Вказані товариства займаються будівництвом важливих стратегічних об`єктів, що вплинули на хід ведення війни.

Зокрема, відповідно до інформації, що викладена на офіційному веб-ресурсі ООО «Альт-Ера» було обрано переможцем проведеного на території рф, тендеру із надання будівельних послух щодо будівництва Керченського мосту та інших стратегічних асфальтних доріг, таких як із сполученням Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч. На вказаному веб-ресурсі розміщено офіційну інформацію, що ООО «Альт-Ера» є передовою компанією в сфері дорожньо-будівельних робіт в АР Крим, основним видом діяльності якої є ремонт, будівництво автомобільних доріг та автомагістралей, а також з 2014 року вказане товариство реалізувало десятки технічно складних будівельних проектів, де в якості підрядника по державним та приватним проектам виконувало будівництво нових доріг різних категорій, їх ремонт та реконструкцію.

З моменту повномаштабного вторгнення рф на територію України, ООО «Альт-Ера» та інші підконтрольні ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 товариства розширили свою сферу впливу та почали вести господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях України, зокрема на територіях Херсонської та Запорізької областей. Вказана інформація викладена на офіційних веб-ресурсах інформаційного видання «ZOV Запорожье» та ООО «Альт-Ера», де зазначено, що вказані товариства станом на жовтень 2022 року здійснили ремонт траси Донецьк-Маріуполь-Мелітопіль-Херсон.

Таким чином, ОСОБА_5 та інші вказані вище особи, які причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, здійснюючи господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами окупаційної влади та суб`єктами господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях Донецької області та АР Крим.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що безпосередньо до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 .

У зв`язку із чим, 21.03.2023 проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході котрого вилучено речі, дозвіл на вилучення яких прямо не надано ухвалою слідчого судді, а саме:

-Грошові кошти в сумі 151 340 доларів США, 16680 Євро та 13000 рублів;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone X» IMEI: НОМЕР_1 ;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» IMEI: НОМЕР_2 ;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» чорного кольору;

-Мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору;

-Три тримачі до сім-карток марки «Волна» № НОМЕР_3 , «Феникс» № НОМЕР_4 та марки «WINmobile» № НОМЕР_5 ;

-Фінансово-господарська документація товариств, зареєстрованих в самопроголошеній «ДНР», окупованій АР Крим та рф;

-чорнові записи.

Вказані речі постановою слідчого від 21.03.2022 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000530.

Враховуючи, що вилучене в ході обшуку майно має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки містить на собі відомості, що є важливими для кримінального провадження та можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурор просить накласти арешт на зазначене майно.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судове засідання власник майна не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, щодо задоволення клопотання заперечує. На підтвердження своєї позиції ОСОБА_5 надав письмові заперечення. Зазначає, що з 2014 року зареєстрований як фізична особа підприємець з основним видом діяльності оренда власних приміщень та по сьогоднішній день займається господарською діяльністю, з мінімальним доходом до війни близько 2 000 000 грн. на рік, вказане підтверджується документацією вилученою в ході обшуку. Крім того вказує, що частина грошових коштів належить ОСОБА_19 , про що ОСОБА_5 було зазначено в ході обшуку і надано для огляду документи на продаж ОСОБА_19 квартири у Києві. Відтак вказує, що вилучене в ході обшуку майно не стосується обставин кримінального провадження та не є предметом чи знаряддям вчиненого кримінального правопорушення. Вважає що клопотання про арешт майна подане без належного обґрунтування необхідності арешту майна з посиланням на відповідні докази, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив задовольнити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що безпосередньо до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 .

У зв`язку із чим, 21.03.2023 проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході котрого вилучено речі, дозвіл на вилучення яких прямо не надано ухвалою слідчого судді, а саме:

-Грошові кошти в сумі 151 340 доларів США, 16680 Євро та 13000 рублів;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone X» IMEI: НОМЕР_1 ;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» IMEI: НОМЕР_2 ;

-Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» чорного кольору;

-Мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору;

-Три тримачі до сім-карток марки «Волна» № НОМЕР_3 , «Феникс» № НОМЕР_4 та марки «WINmobile» № НОМЕР_5 ;

-Фінансово-господарська документація товариств, зареєстрованих в самопроголошеній «ДНР», окупованій АР Крим та рф;

-чорнові записи.

Вказані речі постановою слідчого від 21.03.2022 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000530.

Прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи, що речі та документи, вилучені 21.03.2023 року під час обшуку, на які просить накласти арешт прокурор, зокрема три тримачі до сім-карток марки «Волна» № НОМЕР_3 , «Феникс» № НОМЕР_4 та марки «WINmobile» № НОМЕР_5 ; фінансово-господарська документація товариств, зареєстрованих в самопроголошеній «ДНР», окупованій АР Крим та рф та чорнові записи, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та постановою слідчого від 21.03.2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000530, та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на вилучене майно.

За таких обставин, клопотання прокурора про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині.

Що стосується накладення арешту вилучені в ході проведення обшуку 21.03.2023 -грошових коштів в сумі 151 340 доларів США, 16680 Євро та 13000 рублів; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone X» IMEI: НОМЕР_1 ; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» IMEI: НОМЕР_2 ; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» чорного кольору; Мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, на правову підставу для звернення з клопотанням прокурор посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якого арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 260 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 260 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про призначення експертизи тимчасово вилучених електронних інформаційних систем або їх частин, яка, відповідно до п. 2 ст. 2 ст. 168 КПК України, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. Не міститься таких даних і в клопотанні органу досудового розслідування

Крім цього, клопотання органу досудового розслідування не містить посилання на наявність будь-яких обмежень з боку власників майна у доступі до інформації, що міститься на вилучених мобільних телефонах.

Відповідно до п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії. У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений. Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Відтак, прокурором також не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 171 КПК України, оскільки зазначено перелік і види майна, що належить арештувати.

Статтею 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Вказане свідчить, що всупереч доводам прокурора, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна і при вказаних обставинах явно порушуватиметься справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як визначено у ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 151 340 доларів США, 16680 Євро та 13000 рублів; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone X» IMEI: НОМЕР_1 ; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» IMEI: НОМЕР_2 ; Мобільний телефон марки «Apple» модель «IPhone» чорного кольору; Мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору, що були вилучені 21.03.2023 року необхідно відмовити, оскільки слідчим суддею не встановлено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно. З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-175, 309, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 260 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 21.03.2023 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , саме в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів, а саме на:

-Три тримачі до сім-карток марки «Волна» № НОМЕР_3 , «Феникс» № НОМЕР_4 та марки «WINmobile» № НОМЕР_5 ;

-Фінансово-господарську документацію товариств, зареєстрованих в самопроголошеній «ДНР», окупованій АР Крим та рф;

-чорнові записи.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому, їх захисникам, законним представникам, іншим власникам або володільцям майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, що за їх клопотанням арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим/прокурором у кримінальному провадженні № 12022000000000530 від 16.06.2022 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1