Рішення

від 04.04.2023 по справі 132/643/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/643/23

Провадження № 2/132/291/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" квітня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позові зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її далека родичка і хрещена мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала в селі Павлівка, Калинівського (Хмільницького району) Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Будинок, в якому проживала ОСОБА_2 був переоформлений за її життя на сусідів, які надавали їй допомогу.

В грудні 2022 року позивачу повідомили з бухгалтерії СТОВ «Світанок» про те, що після смерті ОСОБА_2 неможливо оформити оренду належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так як вона не оформляє спадщини.

Звернувшись до старости Павлівського старостинського округу Зубко Т.В., позивач отримала заповіт, який було складено ОСОБА_2 28.02.2003 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області Л.Р.Гуменчук, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 31.

Із змісту заповіту вбачається, що позивачу заповідано право на належний померлій земельний пай в розмірі 1,37 в ум. кад.га., посвідчений сертифікатом за № 0367505 і майновий пай.

Однак, із відповіді Калинівського відділу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.12.2022 року (на запит адвоката), позивачу стало відомо про те, що на день смерті спадкодавця взамін вищезазначеного сертифіката їй було видано 19.12.2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 206478.

Тобто майно, що вказане спадкодавцем у заповіті, не підтверджується тим документом, що вказаний в цьому заповіті.

За своїм змістом розпорядження спадкодавця було спрямоване на те, щоб заповісти позивачу земельну ділянку, на яку у спадкодавця на момент складання заповіту було право, підтверджене сертифікатом. Однак пізніше, коли спадкодавець отримала на підставі сертифікату державний акт на земельну ділянку, вона не внесла до заповіту відповідних змін, не будучи обізнаною у суттєвості різниці між поняттями земельна частка (пай) та земельна ділянка, розуміючи їх як одне й те саме. Фактично в заповіті та Державному акті на право власності на земельну ділянку йдеться мова про одну й ту саму земельну ділянку, розміри якої були уточнені в процесі виготовлення технічної документації для оформлення документа на право приватної власності - Державного акта.

Згідно п. 17 Розділу X «Перехідних положень» Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, ОСОБА_2 у вищевказаному заповіті заповіла позивачу земельну ділянку, площею 1,3126 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (тепер Павлівського старостинського округу) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686100:03:000:0314.

Крім того, в передбачений законом 6-місячний термін після смерті ОСОБА_2 , позивач не встигла звернутись з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса по місцю відкриття спадщини, оскільки про існування заповіту на своє ім`я взагалі не знала, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі і підтриманні позовних вимог.

Відповідач уповноважений представник Калинівської міської ради Вінницької області Трохименко М.В. в підготовче засідання не з`явився, надавши письмову заяву, де просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла далека родичка і хрещена мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала в селі Павлівка, Калинівського (Хмільницького району) Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Будинок, в якому проживала ОСОБА_2 був переоформлений за її життя на сусідів, які надавали їй допомогу.

В грудні 2022 року позивачу повідомили з бухгалтерії СТОВ «Світанок» про те, що після смерті ОСОБА_2 неможливо оформити оренду належної їй земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так як вона не оформляє спадщини.

Звернувшись до старости Павлівського старостинського округу Зубко Т.В., позивач отримала заповіт, який було складено ОСОБА_2 28.02.2003 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради народних депутатів Калинівського району Вінницької області Л.Р.Гуменчук, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 31.

Із змісту заповіту вбачається, що позивачу заповідано право на належний померлій земельний пай в розмірі 1,37 в ум. кад.га., посвідчений сертифікатом за № 0367505 і майновий пай.

Однак, із відповіді Калинівського відділу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.12.2022 року (на запит адвоката), позивачу стало відомо про те, що на день смерті спадкодавця взамін вищезазначеного сертифіката їй було видано 19.12.2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 206478.

Тобто майно, що вказане спадкодавцем у заповіті, не підтверджується тим документом, що вказаний в цьому заповіті.

За своїм змістом розпорядження спадкодавця було спрямоване на те, щоб заповісти позивачу земельну ділянку, на яку у спадкодавця на момент складання заповіту було право, підтверджене сертифікатом. Однак пізніше, коли спадкодавець отримала на підставі сертифікату державний акт на земельну ділянку, вона не внесла до заповіту відповідних змін, не будучи обізнаною у суттєвості різниці між поняттями земельна частка (пай) та земельна ділянка, розуміючи їх як одне й те саме. Фактично в заповіті та Державному акті на право власності на земельну ділянку йдеться мова про одну й ту саму земельну ділянку, розміри якої були уточнені в процесі виготовлення технічної документації для оформлення документа на право приватної власності - Державного акта.

Згідно п. 17 Розділу X «Перехідних положень» Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Таким чином, ОСОБА_2 у вищевказаному заповіті заповіла позивачу земельну ділянку, площею 1,3126 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (тепер Павлівського старостинського округу) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686100:03:000:0314.

Крім того, в передбачений законом 6-місячний термін після смерті ОСОБА_2 , позивач не встигла звернутись з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса по місцю відкриття спадщини, оскільки про існування заповіту на своє ім`я взагалі не знала. Крім того, позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Інших спадкоємців, крім позивача, які б претендували на спадщину немає.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Причина пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважна, оскільки усталена практика Європейського Суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном, закріплене у Протоколі 1.

Оскільки позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з причин, які судом визнані поважними, то з метою захисту її майнових прав, необхідно ОСОБА_1 визначити додатковий строк, терміном два тижні, який буде достатній для подачі вказаної заяви до нотаріальної контори та встановити юридичний факт, що предметом заповіту складеного ОСОБА_2 , 28.02.2003 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради народних депутатів, Калинівського району, Вінницької області Л.Р. Гуменчук, зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 31, є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3126 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Калинівського району, Вінницької області, кадастровий номер 0521686100:03:000:0314.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 211, 247, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що предметом заповіту складеного ОСОБА_2 , 28.02.2003 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Павлівської сільської ради народних депутатів, Калинівського району, Вінницької області Л.Р. Гуменчук, зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 31, є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3126 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686100:03:000:0314.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк два тижні з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Павлівка, Хмільницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: